Патика-мотика• Изменено сегодня в 01:33
Розлучення після 17 років шлюбу. Мені майже 40
Добрий вечір , шановні порадниці !
Хто розлучився з чоловіком після довгих років шлюбу , в віці 40 + ? Як склалося ваше життя ?
Зараз на порозі розлучення, я ініціатор. Останній рік не відчуваю підтримки, турботи , любові зі сторони чоловіка. Хоча пройшли багато разом. Народили трьох дітей ( 16, 12 і 1.5 ).
Важке поранення восени 22 , довга реабілітація і коли нарешті стан чоловіка покращився, почалася агресія до родини , не задоволення , постійні претензії . Хоча вдома завжди порядок у всьому.
Мені це набридло і я запропонувала пожити якись час окремо ( це було влітку) . Чоловік був проти, життя разом ставало все нестерпнішим. Помітили навіть діти, коли тата немає вдома, всі в гарному настрої, все добре, як тільки приходить, всі затихають, бо з порога вже починається незадоволення всім.
Пропонувала звернутися до психолога, почати якесь лікування, чоловік все відхиляв. Заспокоювало його тільки пиво ввечері ( іноді вино/коньяк) і марихуана. Якщо вихідний, то курив траву зранку, потім в обід і також ввечері 🥹.
Коли курити було нічого і з грошима було не густо, з´являлася агресія.
Багато всяких моментів, але без фізичного насилля ( слава Богу).
Останнім часом почав обзивати при дітях поганими словами.
З 7 листопада ( річниця весілля) живемо в різних кімнатах.
Нам добре, коли його нема вдома, якби сумно це не звучало.
Розумію, що далі жити так не хочу , це не життя.
Якщо влітку ще розглядала варіант пожити окремо і переглянути своє відношення один до одного, то зараз все зайшло так далеко, що впевнена в тому, що не хочу продовжувати ці стосунки далі.
Я тягнулася їх так довго, скільки могла. Більше не можу. В голову приходять іноді такі думки , що розумію, що або я його , або він мене. Не хочу чекати цього, бо буде біда.
Більше всього шкода молодшу доньку, вона за татом дуже сумує , вона ще маленька і постійно тягнеться до нього , а він до неї. До старшої доньки у нього постійні претензії. Донька мене підтримує, син захищає батька, хоч і не згоден з його поведінкою.
Живемо в моїй квартирі ( у чоловіка є невеличкий будиночок від померлого батька , в якому він жити поки не хоче, але йому є куди піти, не на вулицю) .
Вибачте за сумбур.
Цікаво , як склалося ваше подальше життя? Чи ви щасливі тепер ?
Дякую
Хто розлучився з чоловіком після довгих років шлюбу , в віці 40 + ? Як склалося ваше життя ?
Зараз на порозі розлучення, я ініціатор. Останній рік не відчуваю підтримки, турботи , любові зі сторони чоловіка. Хоча пройшли багато разом. Народили трьох дітей ( 16, 12 і 1.5 ).
Важке поранення восени 22 , довга реабілітація і коли нарешті стан чоловіка покращився, почалася агресія до родини , не задоволення , постійні претензії . Хоча вдома завжди порядок у всьому.
Мені це набридло і я запропонувала пожити якись час окремо ( це було влітку) . Чоловік був проти, життя разом ставало все нестерпнішим. Помітили навіть діти, коли тата немає вдома, всі в гарному настрої, все добре, як тільки приходить, всі затихають, бо з порога вже починається незадоволення всім.
Пропонувала звернутися до психолога, почати якесь лікування, чоловік все відхиляв. Заспокоювало його тільки пиво ввечері ( іноді вино/коньяк) і марихуана. Якщо вихідний, то курив траву зранку, потім в обід і також ввечері 🥹.
Коли курити було нічого і з грошима було не густо, з´являлася агресія.
Багато всяких моментів, але без фізичного насилля ( слава Богу).
Останнім часом почав обзивати при дітях поганими словами.
З 7 листопада ( річниця весілля) живемо в різних кімнатах.
Нам добре, коли його нема вдома, якби сумно це не звучало.
Розумію, що далі жити так не хочу , це не життя.
Якщо влітку ще розглядала варіант пожити окремо і переглянути своє відношення один до одного, то зараз все зайшло так далеко, що впевнена в тому, що не хочу продовжувати ці стосунки далі.
Я тягнулася їх так довго, скільки могла. Більше не можу. В голову приходять іноді такі думки , що розумію, що або я його , або він мене. Не хочу чекати цього, бо буде біда.
Більше всього шкода молодшу доньку, вона за татом дуже сумує , вона ще маленька і постійно тягнеться до нього , а він до неї. До старшої доньки у нього постійні претензії. Донька мене підтримує, син захищає батька, хоч і не згоден з його поведінкою.
Живемо в моїй квартирі ( у чоловіка є невеличкий будиночок від померлого батька , в якому він жити поки не хоче, але йому є куди піти, не на вулицю) .
Вибачте за сумбур.
Цікаво , як склалося ваше подальше життя? Чи ви щасливі тепер ?
Дякую
показать весь текст
76
9
8
1
1
1
автор
Патика-мотика
• 2 часа назад
Ответ дляКумедний ґудзик
Мой вам совет, рассчитываете только на себя. Если ваш бывший муж будет вам помогать тремя копейками, пусть это будет для вас приятным сюрпризом. Вангую после развода он может пойти во все тяжкие, бабы, трава и бухло тоже как бы не бесплатно. Будьте реалистом.
Якщо офіційно подавати на аліменти, то з пенсії 50 % дітям ( на 3 дітей ) це приблизно 7000 грн + 2100 і 860 . Вже майже 10 000
Плюс зарплата моя 15 000 . Мінус садок і харчування пів дня. Десь 15 000 повинно лишатися. Худо-бідно прожити можна.
Пільги на вступ у ВНЗ .
Пільги на комуналку .
Плюс зарплата моя 15 000 . Мінус садок і харчування пів дня. Десь 15 000 повинно лишатися. Худо-бідно прожити можна.
Пільги на вступ у ВНЗ .
Пільги на комуналку .
1
автор
Патика-мотика
• 2 часа назад
Ответ дляНе зацілована
В лікарнях, де проходить лікування і реабілітація, наскільки мені відомо, є фахівці - психіатр, психологи. З ним в лікарні психолог не спілкувався?
2 психолога і 1 психіатр. В ітозі призначили на 2 тижні гідазіпам і чоловік був як овоч.
Метелик• 1 час назад
Ответ дляПатика-мотика
Я не планувала дітей більше, чоловік про це знав і зробив це спеціально. Про аборт не могло бути мови. Я на нього довго була зла , навіть після народження доньки . Зараз не уявляю себе без неї .
Вы сами себе создали проблемы. У Вас было 2 уже взрослых достаточно детей и надо было делать аборт. Сейчас пробуйте говорить с родителями, может они смогут сидеть с младшей до сада а сами на работу. Ну и на алименты продавайте. Что тут скажешь -Вы совершили огромную дурость родив и самое плохое Вы этого не осознаете
1
Херсон це Україна• 1 час назад
Ответ дляНе зацілована
Удалено администрацией...
Открываться будете? В блок охота добавить
1
Херсон це Україна• 1 час назад
Ответ дляМerida
У вас 2 аккаунта:) щя напишем админам. Пусть гайки закрутят. Че ж вы так палитесь
Хоть папе римскому. У меня один акк. Это от вас тошнит многих.
1
После 18• 1 час назад
Ответ дляКусюче сонечко
розлучилася в 41 рік-мала 23 роки шлюбу з тим чоловіком. двох дітей 22 роки доньці і 11 років сину тоді було. Довго не могла наважитися, але допекло. І Слава Богу що розвелися. ВІн сам живе зараз. Я заміж вийшла в 42 роки. П´ятий рік маю нове життя. Амінь. )
через рік вийшли заміж? як у вас так вийшло?)) були знайомі давно? Чи познакомились після розлучення?
Не зацілована• 56 минут назад
Ответ дляХерсон це Україна
Хоть папе римскому. У меня один акк. Это от вас тошнит многих.
От вас тоже.
Най хоч раз• 33 минуты назад
Ответ дляПатика-мотика
Якщо офіційно подавати на аліменти, то з пенсії 50 % дітям ( на 3 дітей ) це приблизно 7000 грн + 2100 і 860 . Вже майже 10 000
Плюс зарплата моя 15 000 . Мінус садок і харчування пів дня. Десь 15 000 повинно лишатися. Худо-бідно прожити можна.
Пільги на вступ у ВНЗ .
Пільги на комуналку .
Плюс зарплата моя 15 000 . Мінус садок і харчування пів дня. Десь 15 000 повинно лишатися. Худо-бідно прожити можна.
Пільги на вступ у ВНЗ .
Пільги на комуналку .
А есть льготы при вступлении?
Перемелица• 3 минуты назад
Ответ дляПатика-мотика
Депресія є. Ніколи таким не був. Ніколи не сварив дітей, завжди був спокійним, навіть після поранення. Але цей 2025 рік наче пороблено.
Вы смотрите, какой-то поганый год. У все все плохо в этом году.
Совбез• 2 минуты назад
Ответ дляКуратор дебошей
Действительно дивно, ещё третий
Вы женщина паровоз? Восхищаюсь такими сильными женщинами, дети в наше время это очень сложно,ну прям очень. Нужно куча денег и здоровья
Вы женщина паровоз? Восхищаюсь такими сильными женщинами, дети в наше время это очень сложно,ну прям очень. Нужно куча денег и здоровья
А зайка и лужайка
Совбез• 1 минуту назад
Ответ дляПримарочка
Развелась после 18 лет жизни,мне было 40. Развелась на почве его алкогольной зависимости и агрессии, апогеем стало что он меня избил при дочери и выбил двери в ее комнату.Чудом осталась жива и тогда у меня мозги заработали что нужно бежать иначе следующего раза я могу и не пережить. Прошло три года, я сама, он сам.Я не жалею, поняла в каком страхе и напряге жила много лет, и я и ребенок.Он так же пьет, желает примириться, ходит, не оставляет меня в покое.С такими исходными данными нового мужчину найти наверное сложно,я если честно и не пыталась, слишком занята была устройством своей жизни и решением финансовых вопросов.да и боюсь я мужчин если честно, после моего мужа как то отбило все… как то так.Жалею? Ни в коем случае.живу спокойно с дочерью без трешняков и придирок, без пьяных его разборок
Вы такое пережили, и уже думаете про другого снова , я бы ещё боялась
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу