Мовчу, але хочу• сегодня в 01:03
Поржать да забуть? Чи караул, треба щось робить? Лічні кордони? Не, не чули.
Ну, що... Народ, історія може вас повеселить. А може порад дасте, може просто свою думку, но мені надо десь про це расказать, бо жопка горить палає як той крейсер.
Нарешті народився в мене синочка присиночка. Ура!
Тепер як і більшість мамок в декреті я схожу з ума. І от настав момент, коли моя кукуха того, іще трошки і я вийду у вікно. І от на поміч приходе нав´язлива до потері пульса свекруха, яка ізначально рвалась помагать. (Вона реально допомагає і я вдячна і все таке, і спасібо, що блін є кому вобще помагать, але є але...).
Ситуації кринжові були і до сьогодні. Я на неї злилась, ходила в афіге дуже довго, вобщем..коли вона чуде я пздц як стресую.
І от ситуейшн - очередная крінжатіна :
Залишається на ніч свекруха помагать глядіти немовлятко. Малому 2,5 місяці, орет як не в себе. Враження , наче на кнопку хтось жме. Спокійна дитина, бац орет, бац не орет. Потом знов не сіло не впало. То коліки, то газіки, переплутав день і ніч. А тепер просто сутками хниче. Спить погано. Намагаємося повернути день в день. Вобщем. Практикуєм ми з ним спільний сон, тобто спить ляль в батьківській кроваті. І от говорить мені свекруха після того як я погодувала ляліка і він на мені заснув - ’Лягай з ним, тільки так, щоб він лежав на твоїй руці, потім тихесенько виймеш руку’.
Ну окей. Роблю. Сползаю з ліжка як спайдермен. Але через пару хвилин малий починає як обично крутитися, хникати. Я не вспіла і мяукнуть як свекруха ловко шурх в постельку і вже примостилася біля дитинки. Єдине що тільки ковдрою не накрилась. А я стою гав ловлю. Челюсть з пола піднімаю. Ну типо як так, супружеское ложе бла бла, а ти о так тупо юркнула і нічо не смущає. А як треба? Ну наверное ж їй надо було мені сказать щось типу : невісточко/мать/ей ти лягай з малим, пробуй приспати, а як не вийде, заберу! Нооо неееее, свекруха тож не сообразила так зробить. Ну, думаю, фіг з тобою, пробуй приспать, а в мене куча справ. Стірка, покупатися і т.д. в общем я лазила по квартирі час!!! І що ви думаєте?) Нет шоб приспать малого і потихому спердолить з МОЄЇ та чоловіка кроваті, вона хропе! На моїй частині ліжка, біля моєї дитини! Спить, втомилась, жінка. Ну мало лі що.Таке ж буває? Це норм таке?
Розрулила! Кажу чоловіку : твоя мама вже залізла до нас в постель. А він що: пішов сказав мамі: мама, вставай, це місце Клавдії Петрівни (ну я ж типу шифруюсь, да, свекруха ж не ходе по всяким форумам, да ж? не спалить?)
Нарешті народився в мене синочка присиночка. Ура!
Тепер як і більшість мамок в декреті я схожу з ума. І от настав момент, коли моя кукуха того, іще трошки і я вийду у вікно. І от на поміч приходе нав´язлива до потері пульса свекруха, яка ізначально рвалась помагать. (Вона реально допомагає і я вдячна і все таке, і спасібо, що блін є кому вобще помагать, але є але...).
Ситуації кринжові були і до сьогодні. Я на неї злилась, ходила в афіге дуже довго, вобщем..коли вона чуде я пздц як стресую.
І от ситуейшн - очередная крінжатіна :
Залишається на ніч свекруха помагать глядіти немовлятко. Малому 2,5 місяці, орет як не в себе. Враження , наче на кнопку хтось жме. Спокійна дитина, бац орет, бац не орет. Потом знов не сіло не впало. То коліки, то газіки, переплутав день і ніч. А тепер просто сутками хниче. Спить погано. Намагаємося повернути день в день. Вобщем. Практикуєм ми з ним спільний сон, тобто спить ляль в батьківській кроваті. І от говорить мені свекруха після того як я погодувала ляліка і він на мені заснув - ’Лягай з ним, тільки так, щоб він лежав на твоїй руці, потім тихесенько виймеш руку’.
Ну окей. Роблю. Сползаю з ліжка як спайдермен. Але через пару хвилин малий починає як обично крутитися, хникати. Я не вспіла і мяукнуть як свекруха ловко шурх в постельку і вже примостилася біля дитинки. Єдине що тільки ковдрою не накрилась. А я стою гав ловлю. Челюсть з пола піднімаю. Ну типо як так, супружеское ложе бла бла, а ти о так тупо юркнула і нічо не смущає. А як треба? Ну наверное ж їй надо було мені сказать щось типу : невісточко/мать/ей ти лягай з малим, пробуй приспати, а як не вийде, заберу! Нооо неееее, свекруха тож не сообразила так зробить. Ну, думаю, фіг з тобою, пробуй приспать, а в мене куча справ. Стірка, покупатися і т.д. в общем я лазила по квартирі час!!! І що ви думаєте?) Нет шоб приспать малого і потихому спердолить з МОЄЇ та чоловіка кроваті, вона хропе! На моїй частині ліжка, біля моєї дитини! Спить, втомилась, жінка. Ну мало лі що.Таке ж буває? Це норм таке?
Розрулила! Кажу чоловіку : твоя мама вже залізла до нас в постель. А він що: пішов сказав мамі: мама, вставай, це місце Клавдії Петрівни (ну я ж типу шифруюсь, да, свекруха ж не ходе по всяким форумам, да ж? не спалить?)
показать весь текст
66
13
2
1
128
0
Я вас підтримую. Моя мама робила те саме. Витісняла як могла з життя дочки. Типу допомогала. Мала навіть почала її мамою звати.
1
я тоже такая была) это и ревность и гормоны послеродовые. Не хотелось чтоб ребенка кто-то даже на руки брал. И только потом понимаешь какое это счастье когда твой ребенок интересен и нужен не только тебе. Чем больше бабушка будет отдавать ему свои ресурсы тем больше будет привязка. И это так круто когда вы рассказываете как дела, когда вы показываете тупые видео с садика и тд, а бабушке это все реально интересно и нужно) Когда она будет с удовольствием его брать себе на выходные или забирать с сада школы занятий - вы это ооочень оцените)
Мене завжди дивували дорослі дінки, які не можуть дати раду одній єдиній дитині 
потрібна ще теща, свекруха, якісь прабабці...
потрібна ще теща, свекруха, якісь прабабці...
1
1
ви какаТо нецмная
женщина пыталась вам дать немного свободы и отж
дыха а вам все не так
не упрогоните ее и сходите с ума дальше
женщина пыталась вам дать немного свободы и отж
дыха а вам все не так
не упрогоните ее и сходите с ума дальше
дитина зчитує від оточуючих, можливо нервова саме від неї (якщо це не банальні газики, стрибки). Спробуйте виїхати самі з чоловіком та дитиною на кілька днів за місто відпочити і подивіться.
2
Ваще пофіг, дитина спить мене не чіпають, лягла б десь на коцик і спала б теж. Не бачу проблем. Далі дитина трохи підросте, будете лишати на кілька годин свекрусі і йти у справи. Не псуйте стосунки по дрібницях.
1
це закінчится не скоро і тут саме головне, щоб не впливало на ваші відносини з чоловіком та не порушувала авторитет батьків в очах дитини. В будь-якому разі, сепарація буде болюча і оцінити її жертву ніхто не зможе. Допомагає вона радше, бо Вам не довіряє через свою тривожність яка проявляється в контролі та не хоче, щоб напрягали синочку.
3
Мамо в вас не забере сина. Але вони іноді мають дивні уявлення про виховання. Мені моя мама дрпомогала та свекруха. Свекруха на фоні моєї мами була ідеальна)) всі зашквари придумувала моя. Але допомогали дуже, тому я гавкну і мовчу. Та хоть вижила з цим всім)
Все такие понимающие, взрослые, мудрые)))
А меня б тоже взбесило, если б свекровь на мою кровать возле младенца запрыгнула и заснула. Меня она в принципе бесит) мне было легче справляться без нее, чем терпеть рядом раздражающий фактор в и так непростой период. Так что автор, я не буду обесценивать ваши чувства и говорить, что ситуация нормальная, а вы зажрались. Вы имеете право испытывать недовольство, вы живой человек
А меня б тоже взбесило, если б свекровь на мою кровать возле младенца запрыгнула и заснула. Меня она в принципе бесит) мне было легче справляться без нее, чем терпеть рядом раздражающий фактор в и так непростой период. Так что автор, я не буду обесценивать ваши чувства и говорить, что ситуация нормальная, а вы зажрались. Вы имеете право испытывать недовольство, вы живой человек
3
Автор коли в мене була мала донька я і свекруха тягалися хто краща «мама»
І от я з сімейством була приїхала до них з ночівлею . Я сама захворіла: голова квадратна, нежить і тіло, що пластилін. А це було до війни і вихідних я памʼятаю було аж три дні. З порогу свекруха забирає доньку і з першої секунди почала показувати яка вона аху…на бабушка. І щось в моїй голові клацнуло да так, що ці три дні я як підліток тільки лежала , спала і їла -ВСЕ)))) Коли закінчиться вихідні я аж помолодшала))) я виспалася !!!! А свекруха так на тягала я з дитиною у якої була криза -3 років;), що вона стала схожа на лимон вичавлений.
І от я з сімейством була приїхала до них з ночівлею . Я сама захворіла: голова квадратна, нежить і тіло, що пластилін. А це було до війни і вихідних я памʼятаю було аж три дні. З порогу свекруха забирає доньку і з першої секунди почала показувати яка вона аху…на бабушка. І щось в моїй голові клацнуло да так, що ці три дні я як підліток тільки лежала , спала і їла -ВСЕ)))) Коли закінчиться вихідні я аж помолодшала))) я виспалася !!!! А свекруха так на тягала я з дитиною у якої була криза -3 років;), що вона стала схожа на лимон вичавлений.
1
Моя колись стрибнула в розстелену постіль до дитини прям в тому одязі, в якому щойно їхала в потязі, і навіть не мивши руки. І це, мабуть, найменш крінжове з усього, що вона робила. Я обрала справлятися сама: так, це фізично важче. Але морально на багато легше.
Ну і тут ще таке: навіть якщо ви відмовитеся від її допомоги, не факт що вона прийме ваше відмову )
Ну і тут ще таке: навіть якщо ви відмовитеся від її допомоги, не факт що вона прийме ваше відмову )
3
Все познается в сравнении. Ваша свекровь действительно любит внука, она поэтому и прыгнула в ту постель, даже не думая, чтобы малыш не проснулся…
Моя свекровь просто забила болт на моих детей, она их просто не любит, ни саму не сидела и никогда не помогала. Мои родители умерли давно, она в курсе была, что нужна помощь… Я просила её только однажды взять 6 летнего ребёнка, так как я ехала в роддом, она отказала.. мы завезли малого к подруге..
с тех пор я её забанила везде и дети не знают о существовании бабушки.
Моя свекровь просто забила болт на моих детей, она их просто не любит, ни саму не сидела и никогда не помогала. Мои родители умерли давно, она в курсе была, что нужна помощь… Я просила её только однажды взять 6 летнего ребёнка, так как я ехала в роддом, она отказала.. мы завезли малого к подруге..
с тех пор я её забанила везде и дети не знают о существовании бабушки.
1
Мама радить потихеньку відводити її, бо на голову сяде. Вона вже відчуває себе як в себе дома. По всім шухлядам, полкам і т.д. У ванну, у спальню навіть коли зачинено, а я або гола або в трусах. Ну типо для неї не велика біда що я, і як.
Мама говорить, протриматися цей період. Їй з двома дітьми взагалі ніхто не помагав, тільки сусідка бувала виручала. Говорить,що ми маємо впоратися самі, як і всі. Це нормально. Тож я особо не стрибаю і намагаюсь тримати здоровий глузд.
Мама говорить, протриматися цей період. Їй з двома дітьми взагалі ніхто не помагав, тільки сусідка бувала виручала. Говорить,що ми маємо впоратися самі, як і всі. Це нормально. Тож я особо не стрибаю і намагаюсь тримати здоровий глузд.
Завжди починаємо з годування, підгузок, жарко/холодно. Якщо це не із списку і не животик, і не температура, хто зна. І молока вдосталь. Но от буває находе, хоч ховайся. Купили м´ячик, трохи легше, але вже і він буває до лампочки.
Скільки жили вона прибігла на 5 хв і тікала. Постійно казала, не виходьте швидко, давай не поспілкуємось, поп´ємо чаю. Я люблю приймати гостей, люблю готуватися до них (вони в нас не так часто), але завжди пригощаю. Вона нівкакую. А тепер вона від нас просто не відходе. Ми їй говоримо, що мол дякую, не треба, якщо що покличемо, нас треба самим вчитися і т.д. А вона не чує. Навпаки, тепер вона думає, що ми соромимся до неї звертатися. А я сама хочу побути з дитиною, навчитися розуміти їх, якийсь зв´язок побудувати. Я це озвучувала слово у слово - ’не чує баба’.
Скільки жили вона прибігла на 5 хв і тікала. Постійно казала, не виходьте швидко, давай не поспілкуємось, поп´ємо чаю. Я люблю приймати гостей, люблю готуватися до них (вони в нас не так часто), але завжди пригощаю. Вона нівкакую. А тепер вона від нас просто не відходе. Ми їй говоримо, що мол дякую, не треба, якщо що покличемо, нас треба самим вчитися і т.д. А вона не чує. Навпаки, тепер вона думає, що ми соромимся до неї звертатися. А я сама хочу побути з дитиною, навчитися розуміти їх, якийсь зв´язок побудувати. Я це озвучувала слово у слово - ’не чує баба’.
1
Ну отож. Я вже почала боятися, що не зможу побудувати зв´язок з дитиною. Бо я просто не проводжу з нею час, тільки коли годую. І то, маля щось покрехче чи пікне, вона уже біжить. Уже стоїть, давай. Скільки разів казала, я позову або принесу. Ні. Або буває годую малечу, вона сідає поряд і давай гладити то ніжки, то животик. Дитина починає нервувати біля грудей, крутитися. От тільки тоді вона ...ну ладно, кушайте, заважати не буду. Ну блін(
1
Надеюсь так и будет. Я действительно сперва очень ревновала. Потом как-то она позвонила сама и извинилась, что была у ребенка как курица наседка. Но вроде немного поменялась, но все равно ..ее ну очень слишком много, заполняет собой все пространство. А у меня впечатление, что я готова вытерпеть все тяжёлые моменты лишь бы быть одной, бо я стресую в ее обществе вдвойне, когда она включает свою гиперопеку и прогоняет меня. А в другие моменты милая женщина. Но она как командир со своим давлением.
100%, це мене і бентежить, що вона забере роль авторитетну, а батьки будуть так собі.. бо їй і колиска не така, і давайте дорожки постілимо будете коляску вуличну по хаті катати, бо дитину ж треба колихати..
Та ми ж дорослі люди. Самі розберемося треба нам колиска, чи кроватка чи друга коляска чи ще щось, як та дитина буде спати і т.д. І причитає, а може молока мало, а ти сціди глянь скільки в тебе, поміряй. От він не доїдає. І пофіг, коли говориш, що в лікаря була, консультант с ГВ, і мамолог. Відповідь одна - ну ти ж молоко в лабораторію не здавала. То каже, чого ти пустушку не даєш, мачуха. Ладно би я носом крутила, а я розповідаю детально кожне своє рішення, чому роблю так, а не так. Но не. Аргументи залиште для когось там, не чує. І так кожен день, по 100 раз на день. Бу бу бу.
Може воно з часом якось налагодиться само, і вона почне довіряти. Ну нам же не по 20 років. Намагаємось відвадити потроху, важко вдається.
Та ми ж дорослі люди. Самі розберемося треба нам колиска, чи кроватка чи друга коляска чи ще щось, як та дитина буде спати і т.д. І причитає, а може молока мало, а ти сціди глянь скільки в тебе, поміряй. От він не доїдає. І пофіг, коли говориш, що в лікаря була, консультант с ГВ, і мамолог. Відповідь одна - ну ти ж молоко в лабораторію не здавала. То каже, чого ти пустушку не даєш, мачуха. Ладно би я носом крутила, а я розповідаю детально кожне своє рішення, чому роблю так, а не так. Но не. Аргументи залиште для когось там, не чує. І так кожен день, по 100 раз на день. Бу бу бу.
Може воно з часом якось налагодиться само, і вона почне довіряти. Ну нам же не по 20 років. Намагаємось відвадити потроху, важко вдається.
Слушайте, ну это ж звездец.
Очень может быть, что вы нервничаете, раздражаетесь, ребенок считывает вашу нервозность и тоже беспокойно себя ведет.
Может, сказать ей, что вы ходили к неврологу, например, и она вам посоветовала убрать все контакты, оставаться как можно больше с ребенком вдвоем? Есть такой метод - гнездование. Он, правда, в основном для восстановления лактации, но откуда вашей свекрови об этом знать) попробуйте хотя бы на неделю ее отвадить от дома и понаблюдайте за собой и ребенком
Очень может быть, что вы нервничаете, раздражаетесь, ребенок считывает вашу нервозность и тоже беспокойно себя ведет.
Может, сказать ей, что вы ходили к неврологу, например, и она вам посоветовала убрать все контакты, оставаться как можно больше с ребенком вдвоем? Есть такой метод - гнездование. Он, правда, в основном для восстановления лактации, но откуда вашей свекрови об этом знать) попробуйте хотя бы на неделю ее отвадить от дома и понаблюдайте за собой и ребенком
2
Угу. Мені так розповідала свекруха. - А що, дала дитині пустишку з медом і побігла дитина. А що такого. Ну звісно, що ж такого. Дала барбариску, а що такого. Я боюся вже за майбутнє своєї дитини. Бо я не вірю, що вона мене слухатиме, бо вона і зараз не готова слухати, чути. Але так, я гавкнуть не можу, а мяу і аргумент, чого так, в не так, і мовчу. І закипаю тихенько всередині.
От і я думала так) але в нас не так. Уявіть цю мирову жінку, я не жаліюсь і не сміюсь, а восторгаюсь. На пенсії. Дом тягне сама, огород, розсада, на базар бігає ще щось продає, ще й на підробітку в ночь на сутки. В її годи я така моторна не буду. Але в ній стільки енергії, що хвате на 10 таких як я. Ну звичайно вона втомлюється, але внучок то святе. Але я фігею, коли вона починає розказувати, що ехе це їсти, агу це ще щось, за навики, які з´являються у дитини, а я ото як коза, десь там ходячий молокозавод.
Це точно) моя просто не чує і думає що ми стісняємось до неї звертатися. Навіть, коли відмовляємо конкретно.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу