Мовчу, але хочу• сегодня в 01:03
Поржать да забуть? Чи караул, треба щось робить? Лічні кордони? Не, не чули.
Ну, що... Народ, історія може вас повеселить. А може порад дасте, може просто свою думку, но мені надо десь про це расказать, бо жопка горить палає як той крейсер.
Нарешті народився в мене синочка присиночка. Ура!
Тепер як і більшість мамок в декреті я схожу з ума. І от настав момент, коли моя кукуха того, іще трошки і я вийду у вікно. І от на поміч приходе нав´язлива до потері пульса свекруха, яка ізначально рвалась помагать. (Вона реально допомагає і я вдячна і все таке, і спасібо, що блін є кому вобще помагать, але є але...).
Ситуації кринжові були і до сьогодні. Я на неї злилась, ходила в афіге дуже довго, вобщем..коли вона чуде я пздц як стресую.
І от ситуейшн - очередная крінжатіна :
Залишається на ніч свекруха помагать глядіти немовлятко. Малому 2,5 місяці, орет як не в себе. Враження , наче на кнопку хтось жме. Спокійна дитина, бац орет, бац не орет. Потом знов не сіло не впало. То коліки, то газіки, переплутав день і ніч. А тепер просто сутками хниче. Спить погано. Намагаємося повернути день в день. Вобщем. Практикуєм ми з ним спільний сон, тобто спить ляль в батьківській кроваті. І от говорить мені свекруха після того як я погодувала ляліка і він на мені заснув - ’Лягай з ним, тільки так, щоб він лежав на твоїй руці, потім тихесенько виймеш руку’.
Ну окей. Роблю. Сползаю з ліжка як спайдермен. Але через пару хвилин малий починає як обично крутитися, хникати. Я не вспіла і мяукнуть як свекруха ловко шурх в постельку і вже примостилася біля дитинки. Єдине що тільки ковдрою не накрилась. А я стою гав ловлю. Челюсть з пола піднімаю. Ну типо як так, супружеское ложе бла бла, а ти о так тупо юркнула і нічо не смущає. А як треба? Ну наверное ж їй надо було мені сказать щось типу : невісточко/мать/ей ти лягай з малим, пробуй приспати, а як не вийде, заберу! Нооо неееее, свекруха тож не сообразила так зробить. Ну, думаю, фіг з тобою, пробуй приспать, а в мене куча справ. Стірка, покупатися і т.д. в общем я лазила по квартирі час!!! І що ви думаєте?) Нет шоб приспать малого і потихому спердолить з МОЄЇ та чоловіка кроваті, вона хропе! На моїй частині ліжка, біля моєї дитини! Спить, втомилась, жінка. Ну мало лі що.Таке ж буває? Це норм таке?
Розрулила! Кажу чоловіку : твоя мама вже залізла до нас в постель. А він що: пішов сказав мамі: мама, вставай, це місце Клавдії Петрівни (ну я ж типу шифруюсь, да, свекруха ж не ходе по всяким форумам, да ж? не спалить?)
Нарешті народився в мене синочка присиночка. Ура!
Тепер як і більшість мамок в декреті я схожу з ума. І от настав момент, коли моя кукуха того, іще трошки і я вийду у вікно. І от на поміч приходе нав´язлива до потері пульса свекруха, яка ізначально рвалась помагать. (Вона реально допомагає і я вдячна і все таке, і спасібо, що блін є кому вобще помагать, але є але...).
Ситуації кринжові були і до сьогодні. Я на неї злилась, ходила в афіге дуже довго, вобщем..коли вона чуде я пздц як стресую.
І от ситуейшн - очередная крінжатіна :
Залишається на ніч свекруха помагать глядіти немовлятко. Малому 2,5 місяці, орет як не в себе. Враження , наче на кнопку хтось жме. Спокійна дитина, бац орет, бац не орет. Потом знов не сіло не впало. То коліки, то газіки, переплутав день і ніч. А тепер просто сутками хниче. Спить погано. Намагаємося повернути день в день. Вобщем. Практикуєм ми з ним спільний сон, тобто спить ляль в батьківській кроваті. І от говорить мені свекруха після того як я погодувала ляліка і він на мені заснув - ’Лягай з ним, тільки так, щоб він лежав на твоїй руці, потім тихесенько виймеш руку’.
Ну окей. Роблю. Сползаю з ліжка як спайдермен. Але через пару хвилин малий починає як обично крутитися, хникати. Я не вспіла і мяукнуть як свекруха ловко шурх в постельку і вже примостилася біля дитинки. Єдине що тільки ковдрою не накрилась. А я стою гав ловлю. Челюсть з пола піднімаю. Ну типо як так, супружеское ложе бла бла, а ти о так тупо юркнула і нічо не смущає. А як треба? Ну наверное ж їй надо було мені сказать щось типу : невісточко/мать/ей ти лягай з малим, пробуй приспати, а як не вийде, заберу! Нооо неееее, свекруха тож не сообразила так зробить. Ну, думаю, фіг з тобою, пробуй приспать, а в мене куча справ. Стірка, покупатися і т.д. в общем я лазила по квартирі час!!! І що ви думаєте?) Нет шоб приспать малого і потихому спердолить з МОЄЇ та чоловіка кроваті, вона хропе! На моїй частині ліжка, біля моєї дитини! Спить, втомилась, жінка. Ну мало лі що.Таке ж буває? Це норм таке?
Розрулила! Кажу чоловіку : твоя мама вже залізла до нас в постель. А він що: пішов сказав мамі: мама, вставай, це місце Клавдії Петрівни (ну я ж типу шифруюсь, да, свекруха ж не ходе по всяким форумам, да ж? не спалить?)
показать весь текст
67
13
2
1
автор
Мовчу, але хочу
• сегодня в 14:24
Ответ дляПліснявілий сир
Все познается в сравнении. Ваша свекровь действительно любит внука, она поэтому и прыгнула в ту постель, даже не думая, чтобы малыш не проснулся…
Моя свекровь просто забила болт на моих детей, она их просто не любит, ни саму не сидела и никогда не помогала. Мои родители умерли давно, она в курсе была, что нужна помощь… Я просила её только однажды взять 6 летнего ребёнка, так как я ехала в роддом, она отказала.. мы завезли малого к подруге..
с тех пор я её забанила везде и дети не знают о существовании бабушки.
Моя свекровь просто забила болт на моих детей, она их просто не любит, ни саму не сидела и никогда не помогала. Мои родители умерли давно, она в курсе была, что нужна помощь… Я просила её только однажды взять 6 летнего ребёнка, так как я ехала в роддом, она отказала.. мы завезли малого к подруге..
с тех пор я её забанила везде и дети не знают о существовании бабушки.
Она правда любит. Очень ждала. Говорила, что ты только роди, а мы сами. Ну вот она и правда сама, никого не подпускает. Совсем не давно стала немного и с нами считаться. Но не без своего давления.
Ужас. Действительно все познается в сравнении. Искренне жаль(
Ужас. Действительно все познается в сравнении. Искренне жаль(
автор
Мовчу, але хочу
• сегодня в 14:33
Ответ дляАйпишница
«Уровень моей офигевшести» -також ваша тема?
Пишете бездарно
Пишете бездарно
Могу писать по-разному. От первого лица, второго, третьего. В любой форме, шутливой, вызывающей, надменной, с воодушевлением, мотивирующе, да как хотите и вздумается. Я более 20+ лет писала и пишу сочинения и т.д. на разные темы, иногда даже рифму удается подбирать, фантазия работает. Думаю, если бы поднажала, то и стихи б научилась писать. Натура я творческая) Для изложения своей ситуации выбрала такую манеру. Но это далеко не значит, что я пишу бездарно, как вы судите по единому посту.))) Но коль вас зацепило и от вас есть реакция, пусть и негативная, то как автору это приятно. Это знаете, как с персонажем в киноленте. Бесит, ненавидите. Но раз до вашего сердца достучались, значит актер хорошо сыграл свою роль)
1
автор
Мовчу, але хочу
• сегодня в 14:37
Ответ дляМоре_море_я_скучаю
Так мужа нагружайте, сейчас не впрядете мужа, будите тянуть с его маман
Стараюсь. Муж нашел себе занятие - эра 3D принтера. Делает всякие интересные штуки для быта. Вот сейчас пытается сделать нам в столешнице органайзер из пищевого пластика для вилок, ложек и т.д. Вот вроде бы и помощь, да не та .. Но в принципе, он и ночью помагает, пусть на пару часов, но уже что-то. Я хоть могу немного взглядом посверлить точку в потолке.
автор
Мовчу, але хочу
• сегодня в 14:39
Ответ дляМеряю от 0
Слушайте, ну это ж звездец.
Очень может быть, что вы нервничаете, раздражаетесь, ребенок считывает вашу нервозность и тоже беспокойно себя ведет.
Может, сказать ей, что вы ходили к неврологу, например, и она вам посоветовала убрать все контакты, оставаться как можно больше с ребенком вдвоем? Есть такой метод - гнездование. Он, правда, в основном для восстановления лактации, но откуда вашей свекрови об этом знать) попробуйте хотя бы на неделю ее отвадить от дома и понаблюдайте за собой и ребенком
Очень может быть, что вы нервничаете, раздражаетесь, ребенок считывает вашу нервозность и тоже беспокойно себя ведет.
Может, сказать ей, что вы ходили к неврологу, например, и она вам посоветовала убрать все контакты, оставаться как можно больше с ребенком вдвоем? Есть такой метод - гнездование. Он, правда, в основном для восстановления лактации, но откуда вашей свекрови об этом знать) попробуйте хотя бы на неделю ее отвадить от дома и понаблюдайте за собой и ребенком
Спасибо, попробую. Вот правда пробую уже месяц. Выходит подышать без нее пару дней. Надеюсь в будущем выиграть ещё больше времени спокойствия.
Христя в тiстi• сегодня в 16:25
Ответ дляМовчу, але хочу
От мені мама теж так говорить. Потерпи. Всі через це проходять. І вона так само прожила як ви. Чоловік там сям, і типу є, але не було. Ну то вже друга історія. Я себе саме так і заспокоюю, що треба пережити. А от кордони виставляти важко, мені не хочеться ображати людину, бо вона як то кажуть з лучших побужденій. Но в моєму уявленні про світ, те що вона робить - для мене просто шок. Ну як сказали люди, я перебільшую і треба трохи простіше дивитись на сттуацію. Ну якто кажуть, не будуй іллюзій, тоді менше буде розчарувань.
Вона не з ’лучших побуждений’. Їй подобається знову проходити етап життя з новонародженою дитиною. Вам важко, а їй норм, бо це просто період, який дуже швидко пройде. І вона вже знає , що цей час не повернути, і хочеться прожити його знову. Може вона не набавилась зі своєю дитиною і тепер компенсує за рахунок внука.
Якщо вам так ок - радійте, що є можливість відпочити і збагрити немовля . Але будьте готові, що в майбутньому саме бабуся буде ’головною’ для вашого сина, як мама. Буде свої правила встановлювати. Ви ж не думаєте, що вона відразу, як стане легше фізично, зменшить час, який проводить у вас? А як будете уникати почнуться образи, що вона всю себе вам віддала.
Так що ваше ліжко то все квіточки.
Але є й плюси- бабуся завжди готова гледіти онука і у вас не буде проблем з роботою і дитячими хворобами.
Якщо вам так ок - радійте, що є можливість відпочити і збагрити немовля . Але будьте готові, що в майбутньому саме бабуся буде ’головною’ для вашого сина, як мама. Буде свої правила встановлювати. Ви ж не думаєте, що вона відразу, як стане легше фізично, зменшить час, який проводить у вас? А як будете уникати почнуться образи, що вона всю себе вам віддала.
Так що ваше ліжко то все квіточки.
Але є й плюси- бабуся завжди готова гледіти онука і у вас не буде проблем з роботою і дитячими хворобами.
1
Секс-Бомба• сегодня в 17:02
Ответ дляМовчу, але хочу
Ужас. Вы уже вторая, кто пишет о подобной ситуации. Почему некоторые люди считают это нормальным, и вряд ли считают, что это безопасно в плане здоровья маленького ребенка. Да уж. А я тут обеспокоена, что в моей кроватке уснули. Блин, это теперь выглядит до безобразия нелепо.
Спасибо))
Спасибо))
Мой папа рассказывал, как «успокаивали» малышей в отсутствие мамы, когда я маленькой была. Брали марлечку, туда жевали/ломали печенье и давали малышу сосать или кусать 🥲 блин, антигигиена, но так делали((
1
ДеньгиНеСдаю• сегодня в 17:04
Сонечко, ви просто молода) Я в 23 теж кіпішувала, чому це свекруха приїхала, пішла в туалет і помила мені унітаз. А зараз я на це дивлюсь інакше. Вдячна за допомогу, то було від душі прагнення допомогти мені
1
Нульовий сантиметр• сегодня в 17:34
1. Вы какая-то слишком нежная. Ребенку 2,5 месяца, а вы уже сходите с ума.
2. Свекровь отправить домой и не приглашать, ребенку пока что нужна только мама. Остальные участники появятся дозировано и где-то после папы и после года ребенка.
3. По поводу сна поговорите с педиатром и неврологом. Могут дать очень дельные советы.
2. Свекровь отправить домой и не приглашать, ребенку пока что нужна только мама. Остальные участники появятся дозировано и где-то после папы и после года ребенка.
3. По поводу сна поговорите с педиатром и неврологом. Могут дать очень дельные советы.
2
автор
Мовчу, але хочу
• сегодня в 18:23
Ответ дляХристя в тiстi
Вона не з ’лучших побуждений’. Їй подобається знову проходити етап життя з новонародженою дитиною. Вам важко, а їй норм, бо це просто період, який дуже швидко пройде. І вона вже знає , що цей час не повернути, і хочеться прожити його знову. Може вона не набавилась зі своєю дитиною і тепер компенсує за рахунок внука.
Якщо вам так ок - радійте, що є можливість відпочити і збагрити немовля . Але будьте готові, що в майбутньому саме бабуся буде ’головною’ для вашого сина, як мама. Буде свої правила встановлювати. Ви ж не думаєте, що вона відразу, як стане легше фізично, зменшить час, який проводить у вас? А як будете уникати почнуться образи, що вона всю себе вам віддала.
Так що ваше ліжко то все квіточки.
Але є й плюси- бабуся завжди готова гледіти онука і у вас не буде проблем з роботою і дитячими хворобами.
Якщо вам так ок - радійте, що є можливість відпочити і збагрити немовля . Але будьте готові, що в майбутньому саме бабуся буде ’головною’ для вашого сина, як мама. Буде свої правила встановлювати. Ви ж не думаєте, що вона відразу, як стане легше фізично, зменшить час, який проводить у вас? А як будете уникати почнуться образи, що вона всю себе вам віддала.
Так що ваше ліжко то все квіточки.
Але є й плюси- бабуся завжди готова гледіти онука і у вас не буде проблем з роботою і дитячими хворобами.
От біда. Перспектива так собі. Ще раз впевнююсь, що її занадто багато і треба обмежувати спілкування. Думаю пару днів у тиждень буде ок. Але ж вона настаює залишатися на ніч. Справа в тім, що в нас немає навіть умов для ночівлі когось, лише диванчик на кухні. І жаліється що їй заважає то колонка гучна, то пралка, то холодно. І терпе.
Вона реально готова. Каже, дзвоніть мені хоч ноччю, примчу. Уникати намагалась, і правда обідки. Тільки від чоловіка, бо як це так мамусю обіжать і не брати від неї слухавку. І все рівно, чи може я сплю з малим, чи вкладаю, чи ще щось. Ех. Ладно, будем якось виживати чи пристосуватись.
Вона реально готова. Каже, дзвоніть мені хоч ноччю, примчу. Уникати намагалась, і правда обідки. Тільки від чоловіка, бо як це так мамусю обіжать і не брати від неї слухавку. І все рівно, чи може я сплю з малим, чи вкладаю, чи ще щось. Ех. Ладно, будем якось виживати чи пристосуватись.
автор
Мовчу, але хочу
• сегодня в 18:29
Ответ дляДеньгиНеСдаю
Сонечко, ви просто молода) Я в 23 теж кіпішувала, чому це свекруха приїхала, пішла в туалет і помила мені унітаз. А зараз я на це дивлюсь інакше. Вдячна за допомогу, то було від душі прагнення допомогти мені
Розумію. Коли з´їхались з чоловіком, я готувала і дуже ростраювалася, коли свекруха наготував у себе везла нам, і чоловік їв те, що зготувала вона. А я ж готую на двох, мені якби багато, викидаю, жаль продуктів. А потім в якийсь момент зрозуміла, що я дурна не бачу свого щастя. Хтось наготовив, привіз. Возрадуйся. І стало легше. Менше на тій кухні пропадала. З часом передачу стали рідші і тепер готую більше, але не засмучена ні разу.
автор
Мовчу, але хочу
• сегодня в 18:41
Ответ дляНульовий сантиметр
1. Вы какая-то слишком нежная. Ребенку 2,5 месяца, а вы уже сходите с ума.
2. Свекровь отправить домой и не приглашать, ребенку пока что нужна только мама. Остальные участники появятся дозировано и где-то после папы и после года ребенка.
3. По поводу сна поговорите с педиатром и неврологом. Могут дать очень дельные советы.
2. Свекровь отправить домой и не приглашать, ребенку пока что нужна только мама. Остальные участники появятся дозировано и где-то после папы и после года ребенка.
3. По поводу сна поговорите с педиатром и неврологом. Могут дать очень дельные советы.
Не приглашаем, сама навязывается звонит, настаивает. Причем очень напорно.
Спасибо за совет. Не знала, что невролог и по сну может подсказать. Педиатр мало, что сказала. Лишь, что день с ночью перепутал и бодрость нужна минут 50 после каждого сна. Но вы бы видели, малыша пытаешься мягко будить, делать рутину, кормить, памперс, гигиена, а он глаза откроет на пару секунд и спать. Хоть в барабан стучи. 😂 Хорошо, но вот бы это на ночь, а не днём(
Спасибо за совет. Не знала, что невролог и по сну может подсказать. Педиатр мало, что сказала. Лишь, что день с ночью перепутал и бодрость нужна минут 50 после каждого сна. Но вы бы видели, малыша пытаешься мягко будить, делать рутину, кормить, памперс, гигиена, а он глаза откроет на пару секунд и спать. Хоть в барабан стучи. 😂 Хорошо, но вот бы это на ночь, а не днём(
Христя в тiстi• 2 часа назад
Ответ дляМовчу, але хочу
От біда. Перспектива так собі. Ще раз впевнююсь, що її занадто багато і треба обмежувати спілкування. Думаю пару днів у тиждень буде ок. Але ж вона настаює залишатися на ніч. Справа в тім, що в нас немає навіть умов для ночівлі когось, лише диванчик на кухні. І жаліється що їй заважає то колонка гучна, то пралка, то холодно. І терпе.
Вона реально готова. Каже, дзвоніть мені хоч ноччю, примчу. Уникати намагалась, і правда обідки. Тільки від чоловіка, бо як це так мамусю обіжать і не брати від неї слухавку. І все рівно, чи може я сплю з малим, чи вкладаю, чи ще щось. Ех. Ладно, будем якось виживати чи пристосуватись.
Вона реально готова. Каже, дзвоніть мені хоч ноччю, примчу. Уникати намагалась, і правда обідки. Тільки від чоловіка, бо як це так мамусю обіжать і не брати від неї слухавку. І все рівно, чи може я сплю з малим, чи вкладаю, чи ще щось. Ех. Ладно, будем якось виживати чи пристосуватись.
Так-так, чоловіка треба перевиховувати. Пригрозіть, що його мама буде займатись своїм синочком, а не вашим, якщо він так переживає за неї.
Колись моя свекруха теж вирішила, що вона старша, знає більше і краще, ніж я в 21. Зараз я її розумію, але в свої 21 я правда була добре підготовленою, всю вагітність читала книжки і журнали для мам, цікавилась розвитком дитини, вивчала методики, психологію... І майже відразу дала їй зрозуміти, що вона вже виховала своїх дітей, а ми своїх будемо виховувати так, як ми вважаємо за потрібне. Але й допомоги я не просила, сама справлялась і кайф ловила від тієї пори, була готова до цих клопотів. Діти дуже швидко дорослішають, так завжди казали, я відчула на скільки це є правдою.
Колись моя свекруха теж вирішила, що вона старша, знає більше і краще, ніж я в 21. Зараз я її розумію, але в свої 21 я правда була добре підготовленою, всю вагітність читала книжки і журнали для мам, цікавилась розвитком дитини, вивчала методики, психологію... І майже відразу дала їй зрозуміти, що вона вже виховала своїх дітей, а ми своїх будемо виховувати так, як ми вважаємо за потрібне. Але й допомоги я не просила, сама справлялась і кайф ловила від тієї пори, була готова до цих клопотів. Діти дуже швидко дорослішають, так завжди казали, я відчула на скільки це є правдою.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу