Як же задовбали обіжульки, не хочу взагалі ні з ким спілкуватися

просто історія випустити пар, своє рішення я вже прийняла.
Є в мене приятелька, в неї двоє дітей, живе з батьками в їх великому будинку, має деякі підробітки на свої потреби ( це я до того що часу на роботу витрачає мало, з дітьми і побутом батьки можуть підстрахувати).
Вчора я мала купу справ, але хотіла її дітям невеликі презенти на свята завезти, запитала чи вони будуть вдома, сказала що буду їздити і якщо шось то заїду. Ок
Тут за годину вона дзвонить: давай їдь вже бо я запросила подруг, батьки поїхали на дачу, буде жіноча туса. На що я відповіла що в мене плани такі як були- буду поруч- заїду.
Перед тим я прокинулась в 3 ранку на роботу, потім ще за кермом, затори, мокро, темно. Я реально замахалась і поїхала додому.
Сьогодні дзвонить- батьки виїхали з дачі: їдемо на дачу з ночівлею, лиши дітей з чоловіком ( я чесно кажучи трохи офігіла) відмовилась. Все, різко змінився тон, бубнить, недовольна. Питаю, щось сталось?
Та ти щамахала, ти ніколи не можеш, в тебе вічно немає часу.
І купа тексту. Боже, як же задовбало це все.
В котре переконуюсь що чоломій найкращий друг, подруга і все інше