Бжоли-бандерівці• 28 декабря 2025
Нема чим зайнятися. Дитина виросла, що робите в вільний час?
В мене депресія. Син виріс, що робити дома не знаю. Квартира, не хата. Чим займаєтесь у вихідні? Не знаю куди себе діти
показать весь текст
2
1
19
49
0
Ви навіть озирнутись не встигнете, як дитина виросте. Я була така ж, як ви. Вдова з 1,5 років сина. Ці постійні болячки, економія на всьому, на сете часу не вистачало. Я думала, це ніколи не закінчиться. Зараз сину 13, я вже не потрібна йому кожну хвилину, як раніше, у нього школа, спорт, друзі, прогулянки. Є вже час на себе, але ще не можу остаточно перелаштуватись. Все проходить, і це пройде, усьому свій час
Напевно не хочете)). У мене просто вибору не було, не було з ким його залишати, допомоги ніякої не було. Тому чекала, десь з його років 8-9 вже ходила на йогу в з подружкою на каву. А так, скрізь з ним, в кіно, в театр, на екскурсію, на відпочинок. Перший раз ночувала без нього в минулому році, коли він в табір на тиждень поїхав, йому 12 було. Дуже дивні відчуття)))
2
Теж нікого немає,тільки чоловік який багато працює. Ні родичів,ні друзів у чужій країні. Восени пішов у садочок на половину дня,але мені треба вчитися і шукати роботу,тому часу всеодно немає.
Вчора в мене такий стан був ,і то, ми вдвох з чоловіком. Їсти наготовлено, робити нема чого, від фільмів та тіктоку вже вивертає. Дзвонити нікому не хочеться. То поїли, то полежали, то випили і знову поїли.
Дівчата радять зал, і це те що треба. В минулому році ходила, ледь все встигала, була зайнята постійно.
Дівчата радять зал, і це те що треба. В минулому році ходила, ледь все встигала, була зайнята постійно.
В нас дитині 20 років, живе окремо, в іншій країні , й в мене ні нащо не вистачає часу, не розумію проблеми
1
Я не відчуваю що я не працюю,якщо честно. Бо працювати мені було легше. І час на себе був і гроші свої.
О, так це всім відомо, що працювати на роботі набагато легше, ніж бути з дитиною 24 години без ніякої сторонньої допомоги. А уявіть, якби вам ще треба було зараз працювати і забезпечувати себе і дитину? Я вийшла на роботу, коли сину було 2. Спочатку на 0,5 ставки, потім на 0,75. Брала роботу додому, працювала ночами. Це дуже важко, не знаю, як я це витримала. Можливо, вам ще важко, бо немає знайомих поряд, може варто знайомитись з людьми, шукати компанію для спілкування, щоб з дітьми разом проводити час. І час на себе потрібен. Домовляйтесь може з чоловіком, щоб хоча б інколи брав дитину на себе, а ви мали час суто на себе
1
З іноземцями важко задружити,насправді, ми змінили 2 країни і більше всеодно спілкуватися з нашими, якщо такі траплялися. Якби я працювала то чоловік вимушений би був ділити обов´язки навпіл,а так,все моє)) Мені не вистачає саме дорослого життя,а не гуляти з мамами і дітьми,я не хочу цього, нецікаво. Я на керівній посаді працювала,у мене була своя квартира,оточення. А тепер все з 0 практично. Тому манікюр у мене останній раз був у лютому 2022.
До психолога йдіть по вихідних і підлікуйте свою менталку.
Бо адекватна людина завжди знайде чим їй зайнятися замість вовком вити.
Бо адекватна людина завжди знайде чим їй зайнятися замість вовком вити.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу