Распутница• Изменено вчера в 20:51
Фильм, спустя 20 лет. Как по разному меняется понимание
«Мосты округа Мэдисон»
Смотрела в 20 лет и переживала бурю эмоции, сожаления к главной героини, думала какая любовная сказка, как бы у них все прекрасно было
Смотрю в 40 лет и понимаю, что ни один мужик встретив такую глубокую «эмоциональную связь» - читай страсть, не остался бы ради семьи. Ничего бы у него не дрогнуло уйти из семьи ради своего счастья, сделав больно другим
Навеяно опытом подруг, знакомых и косвенно своим
Кто не смотрел, рекомендую. Игра мерил стрип великолепна. Она сыграла женщину, которой пренебрегали в браке, эмоционально и интеллектуально и очень изголодавшую по интересу к своей персоне и тем не менее не ушла из семьи
Смотрела в 20 лет и переживала бурю эмоции, сожаления к главной героини, думала какая любовная сказка, как бы у них все прекрасно было
Смотрю в 40 лет и понимаю, что ни один мужик встретив такую глубокую «эмоциональную связь» - читай страсть, не остался бы ради семьи. Ничего бы у него не дрогнуло уйти из семьи ради своего счастья, сделав больно другим
Навеяно опытом подруг, знакомых и косвенно своим
Кто не смотрел, рекомендую. Игра мерил стрип великолепна. Она сыграла женщину, которой пренебрегали в браке, эмоционально и интеллектуально и очень изголодавшую по интересу к своей персоне и тем не менее не ушла из семьи
показать весь текст
9
6
муха в кедах• вчера в 21:59
Ответ дляБезВзяток
І яким чином можна змінити життя, повністю залишаючись в тих же обставинах? Потягла чоловіка гуляти по цих самих мостах? Вони там все життя жили і вони її не цікавили.
Я стільки разів навіть на порадниці чула цей тезіс ’ой ну що я можу зробити - в мене дитина, йово квартира, я 20 ркоів в декреті’ - ця історія про безвольних амеб все та сама як тоді. Міняються декорації, суть та сама. Зараз здавалось би купа можливостей не бути в таких стосунках ,а жінки все одно терплять. Тоді можливостей було менше, але вони були. Але ті жінки так само не хотіли нічого змніювати.
2
Кручу хвости• вчера в 21:59
Ответ длямуха в кедах
Ну 1965 рік не 18 століття... Це по перше. Але припустимо що так. Припустимо. Але подивіться навіть в цій темі скільки СУЧАСНИХ жінко захоплюються цією історією, значить бачать в ній себе. Хоча по суті що в ній класного чи захопливого? Суть - як можна захоплюватися слабкими безвольними людьми, котрі просирають своє життя, ну як????
І я ніде не писала що вона повинна була піти с фотографом. Матільда тут не переважила страх. Але це був поштовх. Ця ситуація дана щоб переоцінити і перебудувати життя, підсвітити як може бути в живих стосунках. Але можна припустити що далі вона таки змінила життя, що цей епізод дав їй сили стати кращою . А не повернутися в те емоційне болото в котрому вона перебувала до того.
І я ніде не писала що вона повинна була піти с фотографом. Матільда тут не переважила страх. Але це був поштовх. Ця ситуація дана щоб переоцінити і перебудувати життя, підсвітити як може бути в живих стосунках. Але можна припустити що далі вона таки змінила життя, що цей епізод дав їй сили стати кращою . А не повернутися в те емоційне болото в котрому вона перебувала до того.
1965 и 2026 это пропасть. Вы хоть почитайте литературу, где описывается то время.
2
Кручу хвости• вчера в 22:02
Ответ длямуха в кедах
Ну припустимо що їй релігія важливіша за особисте щастя, припустимо. Тоді треба міняти систему з середини. На це вона також безвольна амеба.
І 1970 рік це лише 5 років після цієї історії, це не 100 ркоів. Тож можна було міняти своє життя, можна. Питання виключно в силі волі і бажанні.
І 1970 рік це лише 5 років після цієї історії, це не 100 ркоів. Тож можна було міняти своє життя, можна. Питання виключно в силі волі і бажанні.
Вам бы с лекциями в Афганистан поехать. По ходу, там у дам нет ни желания, ни силы воли.
2
муха в кедах• вчера в 22:06
Ответ дляКручу хвости
1965 и 2026 это пропасть. Вы хоть почитайте литературу, где описывается то время.
Моя бабця (звісно царство небесне їй) 1930-х років народження з репресованої родини, все життя над неї висіло ’дитина розстріляного ворога народу’, але то не завадило їй вирватися з сибірського поселка під СібЛагом, повернутися в Київ в 20 років, і пори те що їй не можна було ніде вчитися, вона спромоглася отримати освіту вчителя, працювала, залужений вчитель. З першим чоловіком не склалося (після війни з чоловіками взагалі було складно). Вона знову не побоялася його виставити і лишитися з малою дитиною (моєю мамою), але не бути в нещасливих стосунках .
Хіба ця історія якось легша за історію автора??? Навпаки тут ще страшна репресивна система, війна, голод.
В чому відмінність? В силі волі та бажанні щось змінювати!
Хіба ця історія якось легша за історію автора??? Навпаки тут ще страшна репресивна система, війна, голод.
В чому відмінність? В силі волі та бажанні щось змінювати!
2
муха в кедах• вчера в 22:08
Ответ дляКручу хвости
Вам бы с лекциями в Афганистан поехать. По ходу, там у дам нет ни желания, ни силы воли.
Я не одноразово зауважувала що так існують зовнішні обставини насилля, котрі не зламаєш. Але в фільмі не така ситуація.
А з іншого боку, те що в жінок є права це заслуга інших жінок котрі за ці права боролися, котрі мали силу волю і сміливість щось міняти. А не ревіти після розставляння ніг в машині біля рогатого чоловіка...
А з іншого боку, те що в жінок є права це заслуга інших жінок котрі за ці права боролися, котрі мали силу волю і сміливість щось міняти. А не ревіти після розставляння ніг в машині біля рогатого чоловіка...
2
Кручу хвости• вчера в 22:15
Ответ длямуха в кедах
Моя бабця (звісно царство небесне їй) 1930-х років народження з репресованої родини, все життя над неї висіло ’дитина розстріляного ворога народу’, але то не завадило їй вирватися з сибірського поселка під СібЛагом, повернутися в Київ в 20 років, і пори те що їй не можна було ніде вчитися, вона спромоглася отримати освіту вчителя, працювала, залужений вчитель. З першим чоловіком не склалося (після війни з чоловіками взагалі було складно). Вона знову не побоялася його виставити і лишитися з малою дитиною (моєю мамою), але не бути в нещасливих стосунках .
Хіба ця історія якось легша за історію автора??? Навпаки тут ще страшна репресивна система, війна, голод.
В чому відмінність? В силі волі та бажанні щось змінювати!
Хіба ця історія якось легша за історію автора??? Навпаки тут ще страшна репресивна система, війна, голод.
В чому відмінність? В силі волі та бажанні щось змінювати!
Да молодец Ваша бабця! Вы имеете полное право теперь всех женщин опускать.
2
Кручу хвости• вчера в 22:16
Ответ длямуха в кедах
Я не одноразово зауважувала що так існують зовнішні обставини насилля, котрі не зламаєш. Але в фільмі не така ситуація.
А з іншого боку, те що в жінок є права це заслуга інших жінок котрі за ці права боролися, котрі мали силу волю і сміливість щось міняти. А не ревіти після розставляння ніг в машині біля рогатого чоловіка...
А з іншого боку, те що в жінок є права це заслуга інших жінок котрі за ці права боролися, котрі мали силу волю і сміливість щось міняти. А не ревіти після розставляння ніг в машині біля рогатого чоловіка...
Да ну? Как не сломать-то? А вот Ваша бабця бы Афганистан на уши поставила. Ведь сила воли и желание!
муха в кедах• вчера в 22:16
Ответ дляКручу хвости
Да молодец Ваша бабця! Вы имеете полное право теперь всех женщин опускать.
Де я опускала жінок? Я називаю речі своїми іменами і не захоплююся бажанням прожити життя в нещасних стосунках.
1
муха в кедах• вчера в 22:22
Ответ дляКручу хвости
Да ну? Как не сломать-то? А вот Ваша бабця бы Афганистан на уши поставила. Ведь сила воли и желание!
МОжливо так і було б, хто зна... Історій про жінок котрі ламали системи багато. Але героїня фільму не те що проблемами афганських жінок не впоралася, вона самій собі в абсолютно спокійній життєвій ситуації дати раду на щасливе життя не може. Безвольна пасивна амеба. Звісно то її право так жити. Але щоб емпативувати такому способу життя... оце не зрозуміло.
1
КрестьянинДиор• вчера в 23:45
Ответ дляБезВзяток
А якщо року фільм, хто в ролях?
2025, в ролях не знаю акторів імена, один точно відомий, бойфренд Дуа Ліпи
1
БезВзяток• вчера в 23:49
Ответ длямуха в кедах
Моя бабця (звісно царство небесне їй) 1930-х років народження з репресованої родини, все життя над неї висіло ’дитина розстріляного ворога народу’, але то не завадило їй вирватися з сибірського поселка під СібЛагом, повернутися в Київ в 20 років, і пори те що їй не можна було ніде вчитися, вона спромоглася отримати освіту вчителя, працювала, залужений вчитель. З першим чоловіком не склалося (після війни з чоловіками взагалі було складно). Вона знову не побоялася його виставити і лишитися з малою дитиною (моєю мамою), але не бути в нещасливих стосунках .
Хіба ця історія якось легша за історію автора??? Навпаки тут ще страшна репресивна система, війна, голод.
В чому відмінність? В силі волі та бажанні щось змінювати!
Хіба ця історія якось легша за історію автора??? Навпаки тут ще страшна репресивна система, війна, голод.
В чому відмінність? В силі волі та бажанні щось змінювати!
Але чомусь про вашу бабцю не зняли фільм. Може тому, що таких історій було безліч? Комусь пощастило, комусь не дуже. Окрім волі та бажання є ще багато факторів.
А скажіть, де ваша бабуся житло взяла? Клятий совок дав, правда?
А скажіть, де ваша бабуся житло взяла? Клятий совок дав, правда?
муха в кедах• сегодня в 00:07
Ответ дляБезВзяток
Але чомусь про вашу бабцю не зняли фільм. Може тому, що таких історій було безліч? Комусь пощастило, комусь не дуже. Окрім волі та бажання є ще багато факторів.
А скажіть, де ваша бабуся житло взяла? Клятий совок дав, правда?
А скажіть, де ваша бабуся житло взяла? Клятий совок дав, правда?
До чого тут клятий ’совок’? Совок не ’дав’. Коли в 60-х роках була реабілітація репресованих квартиру надали як компенсацію за розстріляного батька і за отримані обмеження в статусі дитини ворога народу.
Стосовно не зняли фільм... Ну насправді зняли, якщо вже так узагальнено. Її дядько в же за часів ’розвиненого совка’ народний художник однієї з радянських республік, про нього знімали док.фільм після смерті, і історія родини в загальному описі його життя, і про бабцю була там. В моєї родини цікава сімейна історія.
Але я розумію ваш тезис - не всі можуть як бабця. Так не всі. І я не впевнена що зможу ТАК як вона... Але і ситуація у фільми (та сочувствуючих тій героїні жінок) в більшості не на рівні репресій чи Афгану. І мій допис про бабцю з´явився як раз після маніпуляшки про Афган, коли крайня, вкрай складна ситуація наче аргумент до слабовольності героїні фільму, що не співставимо.
Стосовно не зняли фільм... Ну насправді зняли, якщо вже так узагальнено. Її дядько в же за часів ’розвиненого совка’ народний художник однієї з радянських республік, про нього знімали док.фільм після смерті, і історія родини в загальному описі його життя, і про бабцю була там. В моєї родини цікава сімейна історія.
Але я розумію ваш тезис - не всі можуть як бабця. Так не всі. І я не впевнена що зможу ТАК як вона... Але і ситуація у фільми (та сочувствуючих тій героїні жінок) в більшості не на рівні репресій чи Афгану. І мій допис про бабцю з´явився як раз після маніпуляшки про Афган, коли крайня, вкрай складна ситуація наче аргумент до слабовольності героїні фільму, що не співставимо.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу