Весела бджілка• вчера в 00:15
Ситуация с сз
Девочки, ничего глобального, просто интересно как бы вы отнеслись к такому факту из биографии человека, дали бы себе и ему шанс на реальное знакомство или прекратили бы общение в самом его зачатке, так сказать? Из переписки с мужчиной узнала что у него есть ребенок-подросток с которым он не общается вообще. Совсем. Как он сказал - я хотел но мне не дали. Ребенка родили в раннем браке где обоим было по 20 лет, пробыли вместе недолго, расстались и все. Про алименты я не спрашивала, как-то уж слишком такое расспрашивать в самых первфх переписках, я и про этого ребенка не спрашивалв, он сам начал. И меня сразу оттолкнуло. Потому что в моих глазах это сразу - нехороший человек. Но может я слишком категорична в этом плане, вы как считаете? Может ли нормальный, хороший и порядочный человек не общаться со своим ребенком?
показать весь текст
8
3
1
1
51
0
Різні ситуації бувають, мій колишній чоловік, спілкується з дітьми раз в три-чотири місяці, всім розповідає, що я не даю, але, коли в нього раптом виникає бажання, діти можуть бути банально зайняті, бо життя іде. Аліменти платить мінімальні.
2
Так в том то и вопрос. Он не совсем не способен и даже абсолютно не жадный в браке. Что потом происходит в его голове вообще непонятно.
1
Знакомый год приезжал на выходных к бывшей жене, освидетельствовал, что она не дает ему видеться с дочкой (после их развода). И через год добился через суд возможности видеться со своим ребенком.
2
да. в моем институте двое таких было залетных, развелись через год. причем она- моя соседка выше, он- двоюродный брат моей подруги с института. у каждого своя правда и вторая сторона во всем виновата. причем очень так жестко виновата.
у дочери вот на втором курсе одноклассник -женился. 18 лет парню. что там у них за семья? ну вот дочь родилась. а как дальше? хорошо б чтоб хорошо. но что- то не верю я
у дочери вот на втором курсе одноклассник -женился. 18 лет парню. что там у них за семья? ну вот дочь родилась. а как дальше? хорошо б чтоб хорошо. но что- то не верю я
2
Ну мы только пару раз пообщались, так уж прям отца летей - не знаю. Но да, ребенка хотелось бы, поэтому наверно и отталкивает вот это отношение. Мне 37.
1
В 37 вы уже отдаёте себе отчёт в том, что рожаете на 99% для себя, когда готовы морально и материально, и 1% для мужа
3
У чоловіків інстинкти по іншому працюють.
Жінка любить дитину з народження.
До чоловіка любов до дитини приходить поступово.
Якщо вони розійшлись з умовного рочка сина, то у чоловіка інстинкт привʼязаності до тієї дитини не виробився.
Жінка любить дитину з народження.
До чоловіка любов до дитини приходить поступово.
Якщо вони розійшлись з умовного рочка сина, то у чоловіка інстинкт привʼязаності до тієї дитини не виробився.
2
2
Автор, це не показник.
Чоловік розлучився з першою дружиною, коли його доньці був 1 рік.
Їм було 21 та 23 роки при розлученні.
Він приїжджав до дитини, спілкувались. Аліменти платив більше, ніж назначили.
Але були постійні претензії зі сторони колишньої дружини та її мами.
Я ніколи не була проти спілкування тата з донькою.
Але поступово ці претензії та маніпулювання спілкуванням тата з донькою призвели до того, що він по троху почав віддалятися.
У нас народився син, коли доньці чоловіка було 10.
От сина він обожнює, бо той ріс на його очах.
З донькою зараз не спілкуються, взагалі
Їй 24 роки.
Чоловік розлучився з першою дружиною, коли його доньці був 1 рік.
Їм було 21 та 23 роки при розлученні.
Він приїжджав до дитини, спілкувались. Аліменти платив більше, ніж назначили.
Але були постійні претензії зі сторони колишньої дружини та її мами.
Я ніколи не була проти спілкування тата з донькою.
Але поступово ці претензії та маніпулювання спілкуванням тата з донькою призвели до того, що він по троху почав віддалятися.
У нас народився син, коли доньці чоловіка було 10.
От сина він обожнює, бо той ріс на його очах.
З донькою зараз не спілкуються, взагалі
Їй 24 роки.
1
Норм, не показник. Просто рано розлучився, не звик до дитини. Може якби він його виносив, народив і кормив, то полюбив би, але так не працює.
Автор, мой бывший муж тоже всем друзьям говорил, что я психическая и не даю ребенка. А на самом деле я ему телефоны обрывала с просьбой взять ребенка хоть на час на выходные, потому что сын скучал очень договаривались о встрече, этот дибил просто не приходил. Так что делайте выводы.
Да моц тоже про меня говорил так. На самом деле ему нафиг не нужен был ребенок и не интересен. Но! Это наш опыт, а ведь есть действительно такие женщины что отстранилась от мужа и ребенку не дает общаться. Так что нужно знать более подробно ситуацию
Та певно, мій папаша теж казав таке, але по факту ніхто йому не забороняв, мама ніколи погано про нього мені не казала. Просто те что само не хотіло, а його мама, бабуся моя, спокійно їздили до мене і я до неї. А тепер на старості може дзвонити і скиглити, що так мене любить, але він сам один на світі нікому не потрібний
Ну звісно, жінка там погана, через неї і розлучилися було б бажання, все можна вирішити, наприклад через суд. Але ні, краще казати - жінка не дозволяє і нічого не робити
було б бажання, все можна вирішити, наприклад через суд. Але ні, краще казати - жінка не дозволяє і нічого не робити
При всем при этом, мне не интересно рожать от мудака. Цели иметь ребенка любой ценой и от кого угодно у меня не стоит.
В сучасному цивілізованому світі крім інстинктів ще б мав бути і якийсь інтелект, і соціальна відповідальність, і совість.
1
Так я не про то, правду он говррит или нет. В вашем случае если б даже вы были психическая и не давали, нормальный ответственный отец оставил бы своего ребенка с психической на полное ее усмотрение? Я не говорю про то чтоб забрать у матери, но надо же как-то контролировать, все ли с ребенком хорошо, даже если мать хорошая, не упускает ли она каких-то моментов из-за занятости или равнодушия - например, мама занята новым кавалером, и не в курсе что например ребенка буллят в школе. Два родителя все таки лучше чем один. Понимаете о чем я? Быть в курсе всех подробностей жизни своего ребенка
1
Так я вам вам говорю о том , что это прекрасная отмазка ’ мама не даёт ребёнка ’ . А на самом деле, отец просто не хочет им заниматься. Малому будет 15 лет , не участвует в его жизни совсем, он ему чужой человек. Адекватный отец так не поступит однозначно
Понятное дело. Правильно мыслите. Вы просто написали про желание ребёнка. Я ответила - это всегда на плечах мамы.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу