Гуру троллинга• 02 февраля в 12:18
И так! Во что вы верите?
Что будет дальше, после смерти и для чего люди здесь.
Тема философская, поэтому годятся любые версии)
Моя версия- мы это ферма для внеземных сущностей, которые питаются энергией всех людей, больше всего энергии дают страх и страдания, поэтому они делают всё, чтоб сделать жизнь людей максимально ужасной.
Какие ваши версии, зачем это всё?
Тема философская, поэтому годятся любые версии)
Моя версия- мы это ферма для внеземных сущностей, которые питаются энергией всех людей, больше всего энергии дают страх и страдания, поэтому они делают всё, чтоб сделать жизнь людей максимально ужасной.
Какие ваши версии, зачем это всё?
5
автор
Гуру троллинга
• 02 февраля в 12:19
Ответ дляПошаманю
Люди на Землі потрібні для того щоб винищити всіх москалів
Почему тогда это делают только украинцы? Где подмога?)
1
ГендиреХтор• 02 февраля в 12:20
После смерти думаю будет перерождение на этой планете или на другой. Может в человека, а может во что то другое.
1
Шальная коклетка• 02 февраля в 12:21
Я верю в то,что зелька и тцкашники не пройдут чистилище-их будут пытать и мучить каждый час,изощренно и вечно!
Их даже в удобрение не переродят!
Их даже в удобрение не переродят!
1
3
8
1
Пошаманю• 02 февраля в 12:22
Ответ дляГуру троллинга
Почему тогда это делают только украинцы? Где подмога?)
Вони ще не усвідомили своє призначення на цій землі
3
2
1
Elena_Kiev_Solomenskiy• 02 февраля в 12:24
ваша версия получена из версий других людей.
я бы почитала Бардо Тхедол на вашем месте, да и на своем.
я бы почитала Бардо Тхедол на вашем месте, да и на своем.
1
2
дама_из_декрета• 02 февраля в 12:24
Верю и чувствую, что там что-то, что мы не можем даже вообразить. Но точно не пустота. И что все встречи, знакомства, события - не случайны
И еще, что каждое состояние ( радость / печаль) остаются в информационном поле.
Это лично мои мысли, просто делюсь)
Могут показаться бредом))
И еще, что каждое состояние ( радость / печаль) остаются в информационном поле.
Это лично мои мысли, просто делюсь)
Могут показаться бредом))
1
6
Блиск думки• 02 февраля в 12:25
Верю в биологию, физику и химию. После смерти будет распад тела, на этом все.
Для чего? Просто так получилось: зародилась биологическая жизнь - совпадение, случай, а дальше пошло по воронке, раскрутилось до ядерной бомбы,скорее всего этим и кончится.
Для чего? Просто так получилось: зародилась биологическая жизнь - совпадение, случай, а дальше пошло по воронке, раскрутилось до ядерной бомбы,скорее всего этим и кончится.
3
2
Борщик• 02 февраля в 12:27
Нещодавно втратила чоловіка, і якщо вірити, що ТАМ нічого немає, то можна просто зійти з розуму. Тому, мабуть там кращі світи...
4
Любимка-анонимка• 02 февраля в 12:29
Людина народжується, щоб проходити свої уроки долі. Якщо людина уникає уроків, не працює над собою, не вчиться любити ближніх, після смерті її чекає пекло. Якщо людина все робить правильно - піде в рай.
2
1
Elena_Kiev_Solomenskiy• 02 февраля в 12:30
Ответ дляЛюбимка-анонимка
Людина народжується, щоб проходити свої уроки долі. Якщо людина уникає уроків, не працює над собою, не вчиться любити ближніх, після смерті її чекає пекло. Якщо людина все робить правильно - піде в рай.
только уроки эти стираются после смерти и потом все сначала. хорошенькая школа, да? ищите, как выйти из Сансары)
2
дама_из_декрета• 02 февраля в 12:31
Ответ дляБорщик
Нещодавно втратила чоловіка, і якщо вірити, що ТАМ нічого немає, то можна просто зійти з розуму. Тому, мабуть там кращі світи...
Я поховала чоловіка. Через рік поховала сина від онко ( 6 років). В 37 народила донечку і поховала через 5 років від лейкозу. Скажіть як жити без віри…? Вірю, що не пустота і навіть короткі життя мають великий сенс. Я сама не знаю як я живу, рятує віра. Але я не релігійна. Віруюча, але не релігійна. Якось так.
Ні в мене, ні в роду татів дітей не було онко взагалі. Ну як так?
Ні в мене, ні в роду татів дітей не було онко взагалі. Ну як так?
1
1
14
Любимка-анонимка• 02 февраля в 12:31
Ответ дляElena_Kiev_Solomenskiy
только уроки эти стираются после смерти и потом все сначала. хорошенькая школа, да? ищите, как выйти из Сансары)
За мене не хвилюйтесь, краще приділіть увагу собі 😉
Барабасиха• 02 февраля в 12:32
Сподіваюся що там щось є, але якщо враховувати що ми зараз не пам´ятаємо нічого з минулих життів/перевтілень/подій то мене засмучує факт що скоріш за все і потім ми не будемо пам´ятати нічого і нікого і наші сподівання зараз, що десь там, в засвітах, ми колись зустрінемося з дорогими нам людьми - марні.
Барабасиха• 02 февраля в 12:35
Ответ длядама_из_декрета
Я поховала чоловіка. Через рік поховала сина від онко ( 6 років). В 37 народила донечку і поховала через 5 років від лейкозу. Скажіть як жити без віри…? Вірю, що не пустота і навіть короткі життя мають великий сенс. Я сама не знаю як я живу, рятує віра. Але я не релігійна. Віруюча, але не релігійна. Якось так.
Ні в мене, ні в роду татів дітей не було онко взагалі. Ну як так?
Ні в мене, ні в роду татів дітей не було онко взагалі. Ну як так?
Боже, це боляче навіть читати.... Просто хочу вас обійняти. Я сама мама онкохворої дитини, боремося.
1
дама_из_декрета• 02 февраля в 12:37
Ответ дляБарабасиха
Боже, це боляче навіть читати.... Просто хочу вас обійняти. Я сама мама онкохворої дитини, боремося.
Нехай все вийде. В нас в відділенні більшість діток входили в ремісію. В нас були проблеми з серцем і не витримали з донькою лікування. Тобто від побічних ефектів… Не зважайте на наш досвід.
Барабасиха• 02 февраля в 12:41
Ответ длядама_из_декрета
Нехай все вийде. В нас в відділенні більшість діток входили в ремісію. В нас були проблеми з серцем і не витримали з донькою лікування. Тобто від побічних ефектів… Не зважайте на наш досвід.
Так, я вже переконалася за час лікування, що в кожного свій шлях і своя історія, навіть два здавалось би однаковісіньких діагнози можуть мати геть різний фінал. Тому сподіваюся на краще. Але все одно кожна така історія крає серце.... Ще раз обіймаю вас!
1
Коник-стрибунець• 02 февраля в 12:43
Это не ваша версия это версия из Ютуба ))
Возможно так и есть .
Но главное я верю в бессмертие души , не верю что когда нибудь умру .
Возможно так и есть .
Но главное я верю в бессмертие души , не верю что когда нибудь умру .
дама_из_декрета• 02 февраля в 12:44
Ответ дляБарабасиха
Так, я вже переконалася за час лікування, що в кожного свій шлях і своя історія, навіть два здавалось би однаковісіньких діагнози можуть мати геть різний фінал. Тому сподіваюся на краще. Але все одно кожна така історія крає серце.... Ще раз обіймаю вас!
Обіймаю вас також
Коник-стрибунець• 02 февраля в 12:45
Ответ длядама_из_декрета
Я поховала чоловіка. Через рік поховала сина від онко ( 6 років). В 37 народила донечку і поховала через 5 років від лейкозу. Скажіть як жити без віри…? Вірю, що не пустота і навіть короткі життя мають великий сенс. Я сама не знаю як я живу, рятує віра. Але я не релігійна. Віруюча, але не релігійна. Якось так.
Ні в мене, ні в роду татів дітей не було онко взагалі. Ну як так?
Ні в мене, ні в роду татів дітей не було онко взагалі. Ну як так?
Жесть .
НуКаНаКа• 02 февраля в 12:47
Ответ длядама_из_декрета
Нехай все вийде. В нас в відділенні більшість діток входили в ремісію. В нас були проблеми з серцем і не витримали з донькою лікування. Тобто від побічних ефектів… Не зважайте на наш досвід.
Не можу підібрати слів, також хочу вас обійняти. Зараз маю важкий період - тато помер, мама на своїй орбіті, чоловікові батьки один за одним з різницею в місяць з інсультами злягли, але таке життя, нічого не поробиш, через це всі мусять пройти, а так, як у вас, ні у кого не має бути.
1
дама_из_декрета• 02 февраля в 12:48
Ответ дляНуКаНаКа
Не можу підібрати слів, також хочу вас обійняти. Зараз маю важкий період - тато помер, мама на своїй орбіті, чоловікові батьки один за одним з різницею в місяць з інсультами злягли, але таке життя, нічого не поробиш, через це всі мусять пройти, а так, як у вас, ні у кого не має бути.
Деколи думаю, якщо все справді має сенс , то чому мені і моїм дітям випало саме таке? Я людина порядна, добра. За що?
А може для чого?
А може для чого?
5
НуКаНаКа• 02 февраля в 12:48
Ответ дляБарабасиха
Так, я вже переконалася за час лікування, що в кожного свій шлях і своя історія, навіть два здавалось би однаковісіньких діагнози можуть мати геть різний фінал. Тому сподіваюся на краще. Але все одно кожна така історія крає серце.... Ще раз обіймаю вас!
Міцного здоров´я вашій дитині
3
Хитрушка-чекушка• 02 февраля в 12:51
Я тоже так подумала, и когда то сказала, что то высшее существо, которое называют богом, именно в христианской религии, мне кажется питается страхом и страданием.
НуКаНаКа• 02 февраля в 13:13
Ответ длядама_из_декрета
Деколи думаю, якщо все справді має сенс , то чому мені і моїм дітям випало саме таке? Я людина порядна, добра. За що?
А може для чого?
А може для чого?
Впевнена, що точно не ’за що’.
Кажуть, жодна, навіть праведна душа не може побачити раю, поки не пройде вогонь чистилища. Ви своє чистилище вже пройшли, і то з надлишком.
Я, коли помер мій тато, ясно усвідомила, наскільки коротке земне життя, бо ніби зовсім недавно він був зовсім молодим, наче місяць тому святкували його 50 років, а скоро вже і мої 50 наближаються. Чверть століття як один день минула. Якось з одного боку страшно, а з іншого, думаю, скільки тих, кого любила, вже там... Непогана компанія зібралася.
Кажуть, жодна, навіть праведна душа не може побачити раю, поки не пройде вогонь чистилища. Ви своє чистилище вже пройшли, і то з надлишком.
Я, коли помер мій тато, ясно усвідомила, наскільки коротке земне життя, бо ніби зовсім недавно він був зовсім молодим, наче місяць тому святкували його 50 років, а скоро вже і мої 50 наближаються. Чверть століття як один день минула. Якось з одного боку страшно, а з іншого, думаю, скільки тих, кого любила, вже там... Непогана компанія зібралася.
1
дама_из_декрета• 02 февраля в 13:15
Ответ дляНуКаНаКа
Впевнена, що точно не ’за що’.
Кажуть, жодна, навіть праведна душа не може побачити раю, поки не пройде вогонь чистилища. Ви своє чистилище вже пройшли, і то з надлишком.
Я, коли помер мій тато, ясно усвідомила, наскільки коротке земне життя, бо ніби зовсім недавно він був зовсім молодим, наче місяць тому святкували його 50 років, а скоро вже і мої 50 наближаються. Чверть століття як один день минула. Якось з одного боку страшно, а з іншого, думаю, скільки тих, кого любила, вже там... Непогана компанія зібралася.
Кажуть, жодна, навіть праведна душа не може побачити раю, поки не пройде вогонь чистилища. Ви своє чистилище вже пройшли, і то з надлишком.
Я, коли помер мій тато, ясно усвідомила, наскільки коротке земне життя, бо ніби зовсім недавно він був зовсім молодим, наче місяць тому святкували його 50 років, а скоро вже і мої 50 наближаються. Чверть століття як один день минула. Якось з одного боку страшно, а з іншого, думаю, скільки тих, кого любила, вже там... Непогана компанія зібралася.
Ще так склалось що я з юності люблю осінь. Неймовірно люблю. І чоловік, син, донька - усі померли осінню. Вересень - жовтень… Коли настає цей час відчуваю дуже сильний, але теплий біль.
1
НуКаНаКа• 02 февраля в 13:24
Щось в цьому є.
Мої чомусь січень-лютий після свят, або липень, перед моїм днем народження. В дитинстві найбільше найбільше любила січень, тепер боюся.
Мої чомусь січень-лютий після свят, або липень, перед моїм днем народження. В дитинстві найбільше найбільше любила січень, тепер боюся.
Ванна Тазиковна• 02 февраля в 14:51
Чули версію про існування чистилища? Так от я думаю, що земля і є те саме чистилище.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу