Наездница• сегодня в 12:15
Сколько вы отходили после потери питомца?
Зробіть вибір:
вже голосів:
47
Быстро
Пока не завела следующего
Долго
Долго, больше не заведу
Свой вариант
2
Карапулька• сегодня в 12:18
Сперва долго, а потом быстро.
Нет смысла переживать, хоть и хочеться.
Через месяц два идем за новым.
Не епите себе и детям мозг.
Новый будет лучше (волнистики у нас)
Нет смысла переживать, хоть и хочеться.
Через месяц два идем за новым.
Не епите себе и детям мозг.
Новый будет лучше (волнистики у нас)
6
2
Замурмишка• сегодня в 12:23
Це залежить від людини, у всіх по-різному. Мене відволікає від втрати новий улюбленець, але весь час думаю і не можу забути, вже 8 місяців пройшло...
поки не завели нового - була постійно на транквілізаторах, моя психіка не витримує(( а колега втратила майже одразу двох улюбленців і живе, як і раніше, вона до цього ставиться спокійно. Тому ви не орієнтуйтесь на інших, а думайте, як себе витягти із того стану, бо це дуже страшно, коли постійна тривога та панічні атаки((
1
Княгиня пітьми• сегодня в 12:30
В апреле не стало моей кошки, до сих пор скучаю.
Поначалу вообще тяжело было
Поначалу вообще тяжело было
1
Ноунэйм• сегодня в 12:30
Два года. Кот ушел в 20 лет. Морально уже готова, физически пока не очень.
3
ЖонДуан• сегодня в 12:38
собака померла від онко, місяць сумувала, потім поїхали в притулок взяли цуценятко. За своєю собачкою так і сумувала, але нікому непотрібне, викинуте собаче дитя знайшло родину. І нам стало легше і мала цюця стала щасливою.
Якось так у нас
Якось так у нас
1
Мядуза аля моргонер• сегодня в 12:38
Ответ дляГитта Ягг
Собаки. Ушли на радугу в 12 и 15 году. Никогда больше.
Собаки померли. Ні на яку радугу вони не пішли.
7
2
Каркуша Клара• сегодня в 12:39
Пять лет, снова завела кошку потому что сын очень просил на НГ, кошке уже 15 лет, дети выросли, думаю это мой последний питомец, дай ей Бог здоровья..
3
1
МамОмужа• сегодня в 13:28
После первого очень страдала и долго не могла решиться завести нового. Но как только завела, меня попустило. И следующих уже сразу заводила нового или даже двух. Сейчас у меня 9я и 10я собаки и 5я и 6 кошки.
Любовь Калистратовна• сегодня в 13:38
Ответ дляЗамурмишка
Це залежить від людини, у всіх по-різному. Мене відволікає від втрати новий улюбленець, але весь час думаю і не можу забути, вже 8 місяців пройшло...
поки не завели нового - була постійно на транквілізаторах, моя психіка не витримує(( а колега втратила майже одразу двох улюбленців і живе, як і раніше, вона до цього ставиться спокійно. Тому ви не орієнтуйтесь на інших, а думайте, як себе витягти із того стану, бо це дуже страшно, коли постійна тривога та панічні атаки((
На транквилизаторах из-за животного?
серьезно... у вас наверно еще не умирали близкие люди...
3
1
Полтавська галушка• сегодня в 14:09
Ответ дляЖонДуан
собака померла від онко, місяць сумувала, потім поїхали в притулок взяли цуценятко. За своєю собачкою так і сумувала, але нікому непотрібне, викинуте собаче дитя знайшло родину. І нам стало легше і мала цюця стала щасливою.
Якось так у нас
Якось так у нас
І я схиляюсь до такого рішеня...
Замурмишка• сегодня в 15:39
Ответ дляЛюбовь Калистратовна
На транквилизаторах из-за животного?
серьезно... у вас наверно еще не умирали близкие люди...
Для вас може це ’животное’, а для нас це був член родини, і ми його довго намагались врятувати, він помирав у нас на очах і моя психіка не витримала. Вам мабуть ’пощастило’ не мати емпатії і не прив´язуватись ні до кого, я інша. Про близьких людей взагалі комент не в тему...
2
1
Ліньки гуглить• сегодня в 16:39
Ответ дляЛюбовь Калистратовна
На транквилизаторах из-за животного?
серьезно... у вас наверно еще не умирали близкие люди...
До чого тут смерть близьких? З твариною люди щодня багато часу проводять, і потім ця частина життя раптово зникає. Звичайно, що у людини можуть виникнути серйозні психологічні проблеми. Та й близькі люди різні бувають. Якщо це родичі, то з ними у дорослому віці часто тільки телофоном спілкуються раз на тиждень. Тому їх смерть може навіть легше сприйматися, ніж смерть тварини.
1
1
Любовь Калистратовна• сегодня в 16:41
Ответ дляЗамурмишка
Для вас може це ’животное’, а для нас це був член родини, і ми його довго намагались врятувати, він помирав у нас на очах і моя психіка не витримала. Вам мабуть ’пощастило’ не мати емпатії і не прив´язуватись ні до кого, я інша. Про близьких людей взагалі комент не в тему...
У меня есть эмпатия и мне жалко животных, но не до такой степени чтоб так убиваться и пить транквилизаторы. У меня нервная система стабильная, закаленная смертью родителей, второй мамы и мужа.
Замурмишка• сегодня в 16:53
Ответ дляЛюбовь Калистратовна
У меня есть эмпатия и мне жалко животных, но не до такой степени чтоб так убиваться и пить транквилизаторы. У меня нервная система стабильная, закаленная смертью родителей, второй мамы и мужа.
Якщо ви не помітили, то я ще в першому повідомленні написала, що усі різні, і психіка у всіх різна, тому усі реагують по-різному. І не усі можуть ’закалитись’ смертями, скільки б їх не було. У когось нервова система стабілізується від смертей, а у когось розвалюється в хлам
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу