Неваляшкина• вчера в 23:25
Війна
Я ніколи не думала, що слово «війна» стане частиною мого щоденного життя. Воно завжди було десь у новинах, у підручниках історії, але не в нашому домі. У нас була проста сім’я: ранкові поспіхи, його жартівливе «не забудь шарф», доньчин сміх на кухні, плани на літо. Ми жили звичайно і щасливо — навіть не підозрюючи, як це крихко. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він мовчки зібрав речі. Не було пафосних слів. Лише тиха впевненість у його очах. Він сказав: «Я мушу. Щоб ви жили». Я тоді злилася, плакала, просила подумати про нас. А він відповів: «Саме про вас я і думаю». Пам’ятаю той ранок, коли ми проводжали його. Донька міцно обіймала тата й шепотіла, щоб він швидше повертався. Він усміхався, хоча я бачила, як тремтять його губи. Ми вірили, що це ненадовго. Усі вірили. Спочатку були дзвінки. Короткі, уривчасті, але такі дорогі. Він розповідав, що тримається, що поруч хороші хлопці, що скоро все скінчиться. Казав доньці вчитися добре і слухатися маму. А я вчилася жити в постійному страху — прокидатися від кожного звуку телефону і боятися невідомого номера. А потім подзвонили... Я не пам’ятаю всіх слів. Пам’ятаю тільки, як світ став глухим. Як повітря стало важким. Як донька дивилася на мене великими очима і питала: «Що сталося?». Я не знала, як сказати дитині, що її тато більше не повернеться. Що його «скоро» вже ніколи не настане. З того дня наш дім став іншим. Його куртка досі висить у шафі. Його чашка стоїть на полиці. Інколи мені здається, що я чую його кроки в коридорі. Донька довго чекала, що він просто у відрядженні. Потім вона перестала питати — і в її очах з’явилася дорослість, якої там не мало бути. Війна зруйнувала нашу сім’ю не лише тим, що забрала його життя. Вона забрала наше відчуття безпеки, наше майбутнє, наші спільні мрії. Вона зробила мою дитину сиротою, а мене — вдовою. Але вона не змогла забрати любов. Ми говоримо про нього щодня. Згадуємо його жарти, його силу, його теплі руки. Донька каже, що хоче бути такою ж сміливою, як тато. І я бачу в ній його очі. Я не знаю, як навчитися жити з цією порожнечею. Але я знаю одне: він пішов, щоб ми могли жити. І тому я тримаюся. Заради доньки. Заради пам’яті. Заради нього. Війна зруйнувала нашу сім’ю. Але вона не зруйнувала нашу любов.
25
6
4
4
25
1
А мене більш дивує, що керівництво двух держав затіяли війну, а винуваті потім всі звичайні люди, що належать до українців, або росіян. Але у мене особисто ніхто не спитав: чи хочу я починати війну? Чи хочу я вбивати і йти на фронт? Думка звичайних людей - це пустий звук. Ось мені особисто не потрібна війна, ціною десятків тисяч життів. А якщо керівники держав не поважають мою думку, то чому я маю бути їх патріотом? Я не за незалежніть тієї чи іншої держави, я за незалежніть простих людей від монстрів керівників держав! Вони злодії, які затівають конфлікти, втягуючи туди всіх громадян, і таким не має бути керівництво. Тому я не проти українців, я не проти росіян, а я проти монстрів, що створили конфлікт і нав´язали його всім, створили машину вбивства.
14
7
1
Знаете поговорку - пани б´ються, у хлопів чуби тріщать? В детстве я не могла понять её смысл. А сейчас дошло. Так было всегда. И будет наверное.
6
2
2
Так і ми лише інструмент у їх руках, як додаток до пана, а не повноцінні люди з правом вибору. Іноді таке враження, що ми раби і нас запрягають, як хочуть заради панів. Чомусь пани самі не йдуть на фронт воювати. А як же можна впрягти пана, то ж неподобство, він же пан?
4
3
2
Не все соображают так как вы :(
Кто то говорит : я должен ради вас..вбитый в голову патерн еще в ссср..
А потом дети сироты ..и все равно без электричества, нормального обучения, просто треш, а не жизнь..зато кто то очень хотел быть героем..нет слов кроме матерных..
Кто то говорит : я должен ради вас..вбитый в голову патерн еще в ссср..
А потом дети сироты ..и все равно без электричества, нормального обучения, просто треш, а не жизнь..зато кто то очень хотел быть героем..нет слов кроме матерных..
5
1
1
1
«Война — это некая акция, благодаря коей люди, которые не знают друг друга, убивают друг друга ради славы и выгоды людей, которые друг друга знают и друг друга не убивают».
Поль Валери
Поль Валери
7
2
Ваше мнение не популярное , и против власти .
Но я вас поддерживаю
Хорошо что нам удалось выехать , больно было бросить налаженную жизнь и все свое .. 4 года уже , а болеть за домом будет всегда
Но я вас поддерживаю
Хорошо что нам удалось выехать , больно было бросить налаженную жизнь и все свое .. 4 года уже , а болеть за домом будет всегда
1
1
Прочитала всю тему, не удивлена, мой брат тоже верил в то что должен идти защищать свою семью, и верил в то что скоро всё закончится.
В итоге дети сиротами остались, а жена от горя что потеряла мужа, чуть с ума не сошла, и только благодаря поддержке близких, смогла принять решение обратиться за помощью к специалисту
В итоге дети сиротами остались, а жена от горя что потеряла мужа, чуть с ума не сошла, и только благодаря поддержке близких, смогла принять решение обратиться за помощью к специалисту
4
Я знаю, що моя думка не претендує на популярність в умовах сучасного світу. Я не проти адекватної влади, я проти саме токсичної влади, яка створює машину вбивства. Просто у панів, як я вважаю, забагато прав і свобод в одночас у простих людей їх дуже замало. Різький дизбаланс прав і свобод, який ніхто не бачить, бо так прийнято, шаблонне мислення, пропаганда, страхи, стеріотипи. Якби це можна було якось врівноважити таке нерівномірне розподілення прав, але ж.... І якби був контроль над владою також. Бо у межах однієї країни є подіція , яка у тюрьми садить вбивць, а от між країнами панує анархія, вбивці приходять до влади і створюють хаос, а управи на них ніякої немає.
Не стидайтеся,йдіть далі. Війну почав Зеленський, за 5 років до свого президентства, але ж він єврей, а всі євреї хитрі. хуйло намагається ’всима силами’ війну припинить, старається як може - посилає і посилає ракети, шахеди, мопеди...навіть північно корейців присилав - нічого не допомагає, але ж то українці винні - не можуть ніяк навчитися ловити все, що летить. А навчилися б - то не прилітало б....
Так вам зручніше? Як вам бути адвокатом диявола, перекладаючи його вину на жертву? Урівнюючи агресора і його жертву, ви виступаєте таким самим агресором. Є лише одна винна сторона в цій війні, лише один агресор - росія з хуйлом.
Так вам зручніше? Як вам бути адвокатом диявола, перекладаючи його вину на жертву? Урівнюючи агресора і його жертву, ви виступаєте таким самим агресором. Є лише одна винна сторона в цій війні, лише один агресор - росія з хуйлом.
5
2
Та невже? Так хуйло виявляється кончу заспу у конституцію кацапстану вніс, а не 4 області України?
1
Ви просто не зрозуміли мою точку зору і написали вже відомий всім шаблон, при чому мої слова перекрутили шиворіт на виворіт під нього, а пояснювати не бачу сенсу, тому що ви все одне мене не сприймаєте.
2
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу