Як ваші батьки?

Вдома вдвох. То приготують то помиють. То в магазин. Так день і минає.

Батькам по 64.
З ними проблем немає, бо обоє працюють і дуже активні.
Бабусі 87.
У неї теж багато друзів, своїх питань.
Любить читати, серіали, готувати, гостей, театр.
Думаю, що все-таки ви не аніматор і людина має якась сама організовувати своє життя.
А якщо ви їх 100 пропозицій, а вона крутить носом і п´є з вас кров, то це дуже важко.
Я б відверто сама не витримала би, бо в мене робота, навчання 2 різних, волонтерство періодично, чоловік.
Немає часу на соплі.
Зідзвонилися 1-2 рази на тиждень.
В гостях періодично буваємо і нормально

Вышли на пенсию купили дом, занимаются ремонтом, садом. Весной вот летят во вьетнам. Но у меня родители финансово обеспеченные

Мама моя розлучена більше 45 років і вміє сама себе розважити.
Є пара подруг, ще фіалки вирощує. Їй 74.

Батько живе зі своєю мамою, їй 86, доглядає її, побут весь на ньому, вона страшенно п´є з нього кров, він бухає і знаходиться в жахливому психологічному стані, каже відверто; вона зажене мене в могилу, і я, яка не знає, як допомогти.

Маме 74 года, папа умер 3 года назад, два года было плохо, даже есть надо было заставлять, больницы, операция, последний год лучше, мама снова ходит на гимнастику (группа пенсионеров), устраивают чаепитие с подругами пару раз в неделю, весной начнётся огород, сад, она любит работать на земле, выращивать овощи, цветы...

Сад, цветочки, по дому что-то делает. Дома у нее сейчас живут две женщины из домов где нет отопления. Созванимаемся почти каждый день. Скучать маме просто некогда.

Батько дуже переживав, коли в 74 роки через війну довелось звільнитись. Поки робив-все ок було. Потім 2 інсульти Зараз вдома, горілочку п´є і курить. Телевізор, магазин, диван. Закинув все.
Мама для відпочинку влаштувалась вахтером в інституті.Сутки-троє ,і 8000 не заважає,і відпочиває.Вдома довго не може.
Я сама така-буду працювати,чи чимось займатись.

Маме 65 ,папе 70
У мамы онкология, папа парализован после тяжёлого инсульта.
Так и лежат ,мама в одной комнате, папа в другой
Но мама хоть немного ходит ,на кухню и обратно
Не пили и не курили никогда, а в результате вот так.

Так тут проблема в бабусі.
Чим ви допоможете, якщо вона така...
Я батька на 2 тижні влітку до себе забираю і катаю по ЄС.
Йому 64.
Для нього це прямо стимул жити.
Але він дома сам один лишився((
Дружина з дочкою і я з родиною всі в
одній країні ЄС. Не Німеччина.
Випадково так вийшло.

Алкашам лишь бы оправдание. Гнать его.

Він нікуди не їздить через неї, вона як кліщ вчипилась, не може каже сама ночувати, боїться, контролює його постійно, я казала, поживу з неї тиждень, їдь на море в Одесу, але там обстановка не спокійна, так і закрилась ця тема, про Карпати казала, і хоче і вагається, в результаті спивається.

Теж так йому казала, розумію, що це вже хвороба, але, коли людина має заняття, сенс життя, немає стресу, то і думок про випивку менше.

А ваш батько зжене в могилу вас

Скажіть, будь ласка, після інсультів як швидко відновився ?
Бо в мене тато лежить ,лежачий ,може сісти сам ,стояти тільки з допомогою двох людей ,лікарі не обіцяють нічого конкретного

никто не даст гарантии.
но у подружки отец, про которого сказали- это уже все, таки начал сам вставать и в туалет тоже, со временем

У мамы всё хорошо. Она верующая. Много времени читает религиозную литературу, ходит в церковь.

Маме 73, папа умер. Живет сама в двушке, купили ей новый телек (плоский), смотрит передачи (когда свет дают), общается с подругами и кумовьями, я ей звоню каждый день, болтаем по 20-30 мин.
Говорю: если скучно, плохо, холодно и т.д. - переезжай к нам! Отвечает нееет, я у себя дома, никуда не поеду.
Деньгами помогаем, ей на всё хватает, покупает что хочет. Ну и мы регулярно сыры, красную икру и рыбу, балыки и пр. привозим, от приезда до приезда у неё это всё точно есть. На одежду и лекарства тоже деньги у неё есть. Холодильник тоже новый куплен, чтоб все влезло и не пропало )))
От стиралки-автомат усиленно отказывается, я уже почти насильно уговариваю купить.
Помощницу по дому, как и уборку площадки (у них дежурства поквартирно по очереди) тоже оплачиваем.
Если бы не война и то, что она одна в Сумской обл. - то вообще у неё прекрасная жизнь.

Мене не чіпають, самі варяться в цьому котлі, але мені боляче на це дивитися, я щось намагаюсь робити для них хороше, але все короткочасне, шкода, якщо людина так тупо загубить своє життя, хоча для відносного щастя все наче є.

Несла забагато відповідальності. Зараз не спілкуюсь взагалі. Окрім втоми, дорікань, зневаги, від цих зустрічей нічого не отримувала. Батька давно немає, матір живе своє життя, без мене тепер.

В мене так з двоюрідним братом було, доглядав маму з деменцією, вона померла, і він через рік (серце). Треба з батьком більше спілкуватися, вислухати, хоч це й може бути вам не цікаво. Йому потрібна увага і відчуття, що він потрібен. Оце відчуття, що вони потрібні тримає стареньких на цьому світі.

Десь через 2 роки, але він не був в лежачим Так, ноги почали погано слухатись, міг впасти, боявся з дому вийти. Тільки з мамою потрошку. Але через 2 роки і мова повернулась майже і ходить вже сам. Але перед самим новим роком впав на сходах

Це все залежить від конкретної людини.Хтось швидше,хтось повільніше,хтось взагалі так і лишається 🙁

Тато помер. Мама живе одна. Щодня на телефоні. Розраджує себе походами по магазинам і дачею)

Ось чому літніх людей, які потребують надмірної уваги, треба поміщати в спец. заклади. А не робити як прийнято у нас - покласти своє життя, доглядаючи за літніми батьками.

У меня отец лежачий инвалид.
Мама конечно депрессует из-за того что надо ухаживать за ним. Из радости у неё только телевизор.

Шкода, хочеться, щоб дожили в своїй хаті, у вдячність, за все, що вони для нас зробили, теж жертвуючи своїм життям.

Ви жертвуєте життям заради своїх дітей? це маячня. Не жертвуєте ви, і ваші батьки теж не жертвували. Народжувати дітей, ростити їх - це звичайне життя, це не жертви.

Спокойная обстановка а Одессе, ну прилетает иногда но все давно привыкли

Смотря какой инсульт , у моего пары был инсульт, но он бы три восстановился, хотя ему 82 года и врачи давали неутешительные прогнозы

Так у них уже прошла жизнь , там губить уже нечего