На пів ставки• 22 февраля в 11:08
Что лучше для жизни
меньше зарабатывать, но спокойно жить или больше, но вечно на нервах?
показать весь текст
82
0
Які нах.. задоволення? Які санаторії? Щастя від безкоштовних обідів? Ви мені що намагаєтесь донести як офігенно жити бідним, серйозно. Ви не охуїли? Таке людям задвигати. Вікно Овертона. Ви нічого не будете мати і станете щасливими? Люди виживають зараз, що ви несете. Ще розкажіть яка чудово просрочка і помийки.
1
2
Але ж ви нерозумна, чого вам не дає спокою те, що інші розумніші і бачать більше за вас? Розуміють що відбувається з економікою в країні, що відбувається з прожитковим мінімум ВВП, з пенсіями, з законодавством і до чого нас ведуть. Ви від відсутності розуму не страждаєте.
1
1
Що ж ви бачите? Бажаю Вам раніше побачити просвіт в своєму безрадісному житті і стати щасливою.
2
Я вам бажаю прозріти і за власним достатком, цинізмом і тупістю побачити навколо інших людей. Як люди живуть на ті мізерні доходи, які їм платить держава. Ніколи бідність не буде =спокій. Саме тому на початку я спитала у автора про яку суму йдеться
1
1
А це до чого? Ми зараз про гроші vs спокій. В кожної людини свій спокій і свої гроші. Ви втратили суть, нитку дискусії.
1
1
Що краще для життя, залишитись одній з дитиною і жити «спокійно» на 25 000 чи продовжувати терпіти чоловіка-абьюзера і жити на 300 000? Дуже просте запитання. Дайте, будь ласка, відповідь.
2
1
А, як залишатись спокійною, якщо треба оплачувати житло, заправляти авто, їсти/пити/одягати/вчити/лікувати?
1
1
Житло - 2-2,5 тис, їсти/ пити - 10 тис , решта - на все інше. Чи моральне знущання, а може і фізичне краще і варте 300 тис?
1
1
Не знаю, про який спокій йдеться, коли немає за що зуби полікувати чи оплатити дитині навчання і т.д
2
1
Так в теме написано, что спокойно, но не за большие деньги, а за обычные. Я всегда жила без больших денег, но не в нищете полнейшей. Хватало на нормальное питание, одежду, поездки иногда, развлечения. То есть, не в бедности, но и не в богатстве. Но жизнь была очень спокойной и без стрессов и нервов. Никто меня не обижал, не унижал, на горло наступать не приходилось, крысиные бега за огромными деньгами не устраивала. Если мне бы сейчас предложили огромные деньги через риски, нервотрепку, терпение чего-то для меня неприемлемого, я бы отказалась. А зачем они, огромные? есть своя крыша над головой, есть что поесть и что надеть? Это что.. Так плохо?
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу