Бутерброд з ікрою• вчера в 18:16
Що для Вас вихована дитина 3х років?
Чи хто. Яка вона
показать весь текст
1
1
92
0
Есть два знакомых мальчишки по 3 с чем то им. Один пройдётся по квартире и после него все на полу. Второй идёт и берет что-то, смотрит и ставит на место. То кто из них воспитанный?
Можна поправлять ковер. Але не тупо сто опз повторювати як папугай, не люговорювати вголлс при нвй що вона невихована а іі батьки - дегенерати.
А спершу кправитися з емоцією, і як пройде, то рухати того килима
А спершу кправитися з емоцією, і як пройде, то рухати того килима
Ответ дляКуплю орехи
В 13 гораздо сложнее, я вам скажу.)) Мы сегодня как раз с дочкой смотрели ее фотки в 3-4 года. Ну чисто ангел. 
Ангел трохи придушив песика)))
Та все. Я викреслила
Я і так пів-року вже утримувала адома дитину, без цих візитів туди, без іі візитів до нас.
Видно не дійшло
Я і так пів-року вже утримувала адома дитину, без цих візитів туди, без іі візитів до нас.
Видно не дійшло
1
Ну це в громадському місці, невихованість
У нас була конфронтація що дитина просто не хоче міряти шмаття. А хоче на вулицю
Їй казали тупі пргументи, що не можна гулять поки не приміряє нове. У нас із нею - прям такі речі ненужні наполягати - не прийнято. Ге хоче мірять - поміряє ввечері. Десь так. А не пів-години як коршун ізмиватися над малою дитину, кажучі кончені аргументи
У нас була конфронтація що дитина просто не хоче міряти шмаття. А хоче на вулицю
Їй казали тупі пргументи, що не можна гулять поки не приміряє нове. У нас із нею - прям такі речі ненужні наполягати - не прийнято. Ге хоче мірять - поміряє ввечері. Десь так. А не пів-години як коршун ізмиватися над малою дитину, кажучі кончені аргументи
Так у мене взагалі не істерить
Як атомлена - ниє, «ммммму, ге хооочу митьсяяя» наприклад. Не хооочу спати
А на «ні, мама тобі шоколад не дає, бо мама захищає твої зуби, вибери або уе або оце - вона не лежить на підлозі і не оре. Тфу тфу. Жодного разу
Як атомлена - ниє, «ммммму, ге хооочу митьсяяя» наприклад. Не хооочу спати
А на «ні, мама тобі шоколад не дає, бо мама захищає твої зуби, вибери або уе або оце - вона не лежить на підлозі і не оре. Тфу тфу. Жодного разу
Не дозволяю вести вдома себе гучно,бігати,стрибати, бо дім для відпочинку. Домовились що це все на вулиці, на стадіоні і у садочку. Вдома не дозволяю розкидати речі і взуття,ходити у вуличному одязі,не мити руки після вулиці і туалету. Такі правила. Солодке тільки після основної їжі. Не змушую, але вчу вітатися,прощатися, вибачатися, ділитися якщо хоче. Не дозволяю сідати на лавки зі взуттям, торкатися мене чи інших взуттям. Песиків гладити тільки спитавши господаря. Не тикати палками у людей чи тварин, так само не кидати каміння і пісок. Не відбирати іграшки силою але і у себе не дозволяти відбирати. Не битися. Ці всі інциденти у нас були і все доводиться пояснювати по сто разів.
1
Ми жили 2 роки у Лондоні,у нас є друзі британці,нормальні там діти,розвинені,якоїсь дічі не пам´ятаю, навіть якихось сильних істерик ніколи ніде не бачила. Ходила зі своїм тодлером всюди де багато дітей. І граються разом влни достатньо стримано і неагресивно, завжди діляться іграшками, дуже привітні.
Мій носить у пралку свої речі після вулиці і садочку,сам роздягається,тарілку несе у мийку після їжі,коли був менший то дуже любив розбирати посудомийку)
Приходила коллега с ребёнком 3-х леткой, такого вежливого, спокойного ребенка я в жизни не видела. Не перебивает, не кричит, мама сказала посидеть спокойно - сидит спокойно рисует. С ней общаются - отвечает с улыбкой. Достала конфеты - угостила всех. Я была в восторге от этой девочки
Правда, сейчас этой девочке 8. Но такая же классная
Правда, сейчас этой девочке 8. Но такая же классная
В 3 года ребенок должен знать и понимать слово ’нельзя’,а поддаваться бабушкиной дрессуре точно не должен
Він мені жалуваться почав в телеграм
І відео як дитину та щимить, скинув. Неясно нашо. Я завелася і дала всім пизди і вказівку додому їхати🤷♀️
Він ще й недоволтний що я «роздуваю».
І відео як дитину та щимить, скинув. Неясно нашо. Я завелася і дала всім пизди і вказівку додому їхати🤷♀️
Він ще й недоволтний що я «роздуваю».
Б‘є її, і папу
Мене жодного разу. Маму мою - жодного
Бо вони як придурки. Можуть 30 хв тупо казать «ні, не можна», «ні, сначала то і то», коли дитина вже «увійшла» у якийсь клин. Тупо не перемикаючи, не почснюючі.
Мене жодного разу. Маму мою - жодного
Бо вони як придурки. Можуть 30 хв тупо казать «ні, не можна», «ні, сначала то і то», коли дитина вже «увійшла» у якийсь клин. Тупо не перемикаючи, не почснюючі.
Мой ребёнок пару раз пытался меня ударить - я сдачи дала и как пошептало - больше не пытался никого ударить. Но то года в 2 было, в 3 таким не страдал, понимал уже границы
Ну бьющихся детей я тоже не выношу
Ну бьющихся детей я тоже не выношу
Ну а якщо Ви сама свою дитину заєбете в усмерть? В тому і прикол, що вони як два ізвєрга, 20-30 хв дитину ламали.
Як я поняла, їй «веліли» поміряти нові речі, які бабусенька наша їй придбала. А моя дитина - ну от не схотіла. Казала - не хочу. Ідемте на майданчик, і на велосипед (новий!!!)
І от вони пів-години їй погрожують відсутністю прогулянки допоки не поміряє. Далі був епізод слідом. Дитина пішла в кухню, там було домашнє вівсяне печиво з баганом , дієтичне, яке я замішала вранці, а свекруха спекла, і воно - остивало. Вона чекала. Сніданок я вранці дала сама, і сказала що в бабусі буде печиво. Вона потяглася за ним, баба його вирвала, і сказала поки не поміряєш - не дам. У дитини почався видно вже горький плач. І вона ножкою почала килим «шкребти» і він скомкався ( не килим , так, тряпка). І їй кажуть (те що засняв чол.) - аізьми і поправ. Вона і так плаче, уходить. Та іі ловить, бере за подмишки (дитина висить як макароніна, знаєте?) і тащить іі до ковра. «Поправ, або ніякого печива (чи вулиці. Не помню). І дитина вже виходить просто з себе і маше руками на всіх. Ну виходить що б‘є, да. Але ж.
Як я поняла, їй «веліли» поміряти нові речі, які бабусенька наша їй придбала. А моя дитина - ну от не схотіла. Казала - не хочу. Ідемте на майданчик, і на велосипед (новий!!!)
І от вони пів-години їй погрожують відсутністю прогулянки допоки не поміряє. Далі був епізод слідом. Дитина пішла в кухню, там було домашнє вівсяне печиво з баганом , дієтичне, яке я замішала вранці, а свекруха спекла, і воно - остивало. Вона чекала. Сніданок я вранці дала сама, і сказала що в бабусі буде печиво. Вона потяглася за ним, баба його вирвала, і сказала поки не поміряєш - не дам. У дитини почався видно вже горький плач. І вона ножкою почала килим «шкребти» і він скомкався ( не килим , так, тряпка). І їй кажуть (те що засняв чол.) - аізьми і поправ. Вона і так плаче, уходить. Та іі ловить, бере за подмишки (дитина висить як макароніна, знаєте?) і тащить іі до ковра. «Поправ, або ніякого печива (чи вулиці. Не помню). І дитина вже виходить просто з себе і маше руками на всіх. Ну виходить що б‘є, да. Але ж.
Я просто готова його прибити досі. Що стояв як істукан, ще й мені жалувався на неслухняність дитини. Просто ненавиджу зараз його
Я коли-неколи теж виходжу із себе, і я басу що чим більше я лампю, тим менше результату. Я бачила відео, я розумію що з дитиною в той момент. І розумію що стоять над нею із шантажем - це потенційна істерика. Причому не «істерика-каприз», а істерика і нерозуміння що відбувається. Нафіг дитині та примірка, коли вона ждала неділі, велосипеда і горок (у нас де ми живемо - гуляти нема де, тупо промзона, биті майданчики, ноль зелені, і іржаві горки). Вона гулять їздить туди. І шмаття те я вже сто раз простоа іі - не купляти)
Было бы это про мужика и женщину, тут бы вам уже накидали и писали уходите, чего вы терпите и многое другое. Абьюзер, прессинг и т.д.
А с ребенком, то фигня. Можно все. Здоровые тётки, а пишут полную ерунду. Нормальная реакция ребёнка, на которого морально давят два идиота
А с ребенком, то фигня. Можно все. Здоровые тётки, а пишут полную ерунду. Нормальная реакция ребёнка, на которого морально давят два идиота
Ну це ми розуміємо
Чули би аудіо (20-30 шт по 20сек-2,5 хв кожна), ЩО ВОНА ГОРОДИТЬ.
Дитина : повинна повинна повинна повинна; слухняність слухняність, повага, повага, робити що кажуть,
Просто я морально вбита. І цей ще ниє. Його ж так виховувпли. І він так же.
Жалувався що дитина язик показує. Жалувався що він для неї «чудік який ввечері приходить з роботи, щоб кататися на спині (я попереджала одразу: заборонити), і розвлікать її. (Ну бо за день з мамою, мама їй вже нецікава і вона біжить гратися до папи (до чудіка для розваг)
Може дитина має опитати як пройшов день, чи стомився, і вечерю дати, і не зайобувати іграми?) а бажано і ванну набрать і п‘ятки пом‘ять?
Бляяяяять яка ж я зла.
Три роки доньці. Жде його, біжить. Да, інколи питає прям з порога (коли торбу бачить): а сьо ти мені пиніс там цікавого?
Прям «чудік» та «дід мороз-Миколай» на виїзді.
Пздц якийсь
Я не знаю як достукатися. Це таракан обіди сидить в голові, ясно з якого дитинства. І все сприймається через цю призму. Ця нездатність мамашу роками угомонить. І в той же час він якби робити - робить. Но погано. Тут, розумієте, не та тема що «чоловік устал на роботі і тому він жре і лежить з телеіоном весь вечір». Ні, він поїв якщо голодний - і весь вечір з нею. Але: не може вийти з конфлвкта, якщо дитина не в гуморі; сам спершу ввів катання на спині - а тепер злиться, не хоче (дитина поки псіхує і ниє, - ну катай!). Такі ігри що я не можу даже в душ, бо крики і плач (дитини крики, ор). Сам - підвищив голос раз чи два на моїй пам‘яті. А вийти на каву з подругою чи в трц на годинки півтори скакнуть - про це і мови не йде. Бо почне жалуваться в телеграмі жалобами жалостливими що дитина «б‘ється» умовно. Тобто сам не може іі так занімать щоб не настав конфлікт чи вийти з нього самостійно. І я маю бути поруч, бо немпокійно уходити мені. Тобто щодня з 17 години до 20:30 він в принципі от і до із нею. Але дууууже часто я їх «рознімаю», жалію дитину, або виховую. Йоиу даю просухана, він злиться і наступає сварка між нами.
Чули би аудіо (20-30 шт по 20сек-2,5 хв кожна), ЩО ВОНА ГОРОДИТЬ.
Дитина : повинна повинна повинна повинна; слухняність слухняність, повага, повага, робити що кажуть,
Просто я морально вбита. І цей ще ниє. Його ж так виховувпли. І він так же.
Жалувався що дитина язик показує. Жалувався що він для неї «чудік який ввечері приходить з роботи, щоб кататися на спині (я попереджала одразу: заборонити), і розвлікать її. (Ну бо за день з мамою, мама їй вже нецікава і вона біжить гратися до папи (до чудіка для розваг)
Може дитина має опитати як пройшов день, чи стомився, і вечерю дати, і не зайобувати іграми?) а бажано і ванну набрать і п‘ятки пом‘ять?
Бляяяяять яка ж я зла.
Три роки доньці. Жде його, біжить. Да, інколи питає прям з порога (коли торбу бачить): а сьо ти мені пиніс там цікавого?
Прям «чудік» та «дід мороз-Миколай» на виїзді.
Пздц якийсь
Я не знаю як достукатися. Це таракан обіди сидить в голові, ясно з якого дитинства. І все сприймається через цю призму. Ця нездатність мамашу роками угомонить. І в той же час він якби робити - робить. Но погано. Тут, розумієте, не та тема що «чоловік устал на роботі і тому він жре і лежить з телеіоном весь вечір». Ні, він поїв якщо голодний - і весь вечір з нею. Але: не може вийти з конфлвкта, якщо дитина не в гуморі; сам спершу ввів катання на спині - а тепер злиться, не хоче (дитина поки псіхує і ниє, - ну катай!). Такі ігри що я не можу даже в душ, бо крики і плач (дитини крики, ор). Сам - підвищив голос раз чи два на моїй пам‘яті. А вийти на каву з подругою чи в трц на годинки півтори скакнуть - про це і мови не йде. Бо почне жалуваться в телеграмі жалобами жалостливими що дитина «б‘ється» умовно. Тобто сам не може іі так занімать щоб не настав конфлікт чи вийти з нього самостійно. І я маю бути поруч, бо немпокійно уходити мені. Тобто щодня з 17 години до 20:30 він в принципі от і до із нею. Але дууууже часто я їх «рознімаю», жалію дитину, або виховую. Йоиу даю просухана, він злиться і наступає сварка між нами.
То не катай на спині! Ну сказала ж в перший раз ще, давно. Ні, не можна, папа не кінь,крапка. Плаче? Хай плаче! Поплаче і забуде. Така у неї робота - розплакатися 🤷♀️
Дойшло до того, що раз вона його на поводок рішила! Я бачу, жду його заборони. А вога не поступає!!!! Я сама дитині заборонила, дитина в протест, я її вивела в іншу кімнату і проводила бесіду! Що є ігри, а є дурість, що не можна, що папа це не кінь, не собака, що людині не можна на шию щось чіпляти і таскати, що це не ігри! Заборонено і крапка. А потім мама вєчно погана.
І розкази що дитина не вихована😳😳😳😳😳😵💫😵💫😵💫😵💫😵💫😵💫 то ж виховуй! Тут і зараз, одразу! Єбаааааа
Дойшло до того, що раз вона його на поводок рішила! Я бачу, жду його заборони. А вога не поступає!!!! Я сама дитині заборонила, дитина в протест, я її вивела в іншу кімнату і проводила бесіду! Що є ігри, а є дурість, що не можна, що папа це не кінь, не собака, що людині не можна на шию щось чіпляти і таскати, що це не ігри! Заборонено і крапка. А потім мама вєчно погана.
І розкази що дитина не вихована😳😳😳😳😳😵💫😵💫😵💫😵💫😵💫😵💫 то ж виховуй! Тут і зараз, одразу! Єбаааааа
Це в вас перша дитина?
Толи еще будет. Нашій 12 років. В нас з чоловіком дуже різні погляди на виховання. Тому я вас розумію. Але все минає. Я розумію вашу злість. Сама все, що стосується дитини сприймаю близько до серця.
Толи еще будет. Нашій 12 років. В нас з чоловіком дуже різні погляди на виховання. Тому я вас розумію. Але все минає. Я розумію вашу злість. Сама все, що стосується дитини сприймаю близько до серця.
Ох тут накопилось в двох дорослих. Ви зараз дуже зла, зрозуміло чого і все згадуєте погане. Я така сама. Але в мене в чоловіка такий характер, що його не повиховуєш. Там там призвиздокані батьки.
Теж оці образу на дитину та мене. Але трохи вдається направляти.
Звичайно він теж втомився на роботі та зоче відпочинку та і ви зайо...на за цілий день, вибачте...
Можливо вам поговорити вдвох та розробити план дій на такі випадки. Ну наприклад перед приходом тата додому дитині пояснити ’тато цілий день працював, покатає тебе на вихідних, а сьогодні ви можете пограти в спокійні ігри’ якщо дитина забуває, нагадати, що ви домовлялися, тато втомився на роботі. Сьогодні ви можете позбирати лего, або помалювати... да хоч мультики подивитись. Якщо чоловіка так це тригерить, то потрібно теж прислухатись. В мого чоловіка теж був пунктик з приводу пакетів, тому ніяких ’що ти мені приніс’ саме я це присікала. Та зараз бачу плоди, донька зайвої гривні не візьме, завжди каже ’не потрібно, в мене є’. Так само привчила не дозволяти бабусі за неї платити і т.д. Як би це не бісило, цьому вчать мами, нажаль. Скільки з донькою проводилось бесід з приводу відноситься з татом і що тато втомлюється, працює, щоб в неї все було, як же мене бісило, коли вона зі мною дозволяє розмовляти грубо, а він ’чому ти їй таке дозволяєш’ я йому намагалась пояснити, що її ставлення до нього-моя заслуга. Він тільки зараз почав їй пояснювати щось телефоном, бо ми далеко. Не знаю що, але після цих розмовляти вона підходить та обіймає мене. Але скільки до цього нервів було моїх.. Коротше, це я до того, що вск складно. Якщо всі барани уперті, то страждати буде дитина.
Теж оці образу на дитину та мене. Але трохи вдається направляти.
Звичайно він теж втомився на роботі та зоче відпочинку та і ви зайо...на за цілий день, вибачте...
Можливо вам поговорити вдвох та розробити план дій на такі випадки. Ну наприклад перед приходом тата додому дитині пояснити ’тато цілий день працював, покатає тебе на вихідних, а сьогодні ви можете пограти в спокійні ігри’ якщо дитина забуває, нагадати, що ви домовлялися, тато втомився на роботі. Сьогодні ви можете позбирати лего, або помалювати... да хоч мультики подивитись. Якщо чоловіка так це тригерить, то потрібно теж прислухатись. В мого чоловіка теж був пунктик з приводу пакетів, тому ніяких ’що ти мені приніс’ саме я це присікала. Та зараз бачу плоди, донька зайвої гривні не візьме, завжди каже ’не потрібно, в мене є’. Так само привчила не дозволяти бабусі за неї платити і т.д. Як би це не бісило, цьому вчать мами, нажаль. Скільки з донькою проводилось бесід з приводу відноситься з татом і що тато втомлюється, працює, щоб в неї все було, як же мене бісило, коли вона зі мною дозволяє розмовляти грубо, а він ’чому ти їй таке дозволяєш’ я йому намагалась пояснити, що її ставлення до нього-моя заслуга. Він тільки зараз почав їй пояснювати щось телефоном, бо ми далеко. Не знаю що, але після цих розмовляти вона підходить та обіймає мене. Але скільки до цього нервів було моїх.. Коротше, це я до того, що вск складно. Якщо всі барани уперті, то страждати буде дитина.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу