Непогодка• 10 апреля в 16:00
Чи були у вас наставники в юності?
Хто вас вводив в курс життя, фінансова грамотність, правова грамотність, статеве виховання. Навіть те як заплатити за комуналку, як купити житло, кредити і таке інше. Де ви черпали інформацію?
4
1
29
0
наставников не было, все сама узнавала...и вообще очень странный вопрос автор, а кто должен этому учить? условия того что вы описали постоянно меняются...
Ну Слава Богу, хоч хтось народився на цій планеті з багажом знань заточеним під країну проживання)
Смотрела на коллег чей стиль жизни нравился и вникала как они это делали. Точно также и в новой стране, очень понравилось как жили спонсоры, сейчас копирую по сути их стиль жизни. С поправкой на мое положение и возможности, естественно.
Ну так для цього треба не тільки дивитися , а і вникати в законодавство і таке інше. Дивитися це одне, знати інформації як вони цього досягли геть інше
2
такого прям не було, але дідусь вів зі мною бесідит - про людей, про світ, про політику, про відносини людей
В эру интернета все доступно абсолютно без проблем, надо только немного времени и критического мышления.
Вважається що це повинен бути саморозвиток, зараз купа інформації для цього. Якщо в школі нормально вчились, то впораєтесь
У меня и родителей не было, не то что наставников. Опекун фанатичная верующая, там тоже толку было мало. Как-то сама барахталась
Не было таких наставников. Родители не разбирались в перечисленном. Сама все узнавала из книг, во время учебы в школе и университете (юрфак).
Я дитина 80 х. Просто цікаво як мої ровесники справлялись, з чиєюсь допомгчи самі як сліпі кошенята
Строили карьеры, брали жилье в ипотеку, получали служебные машины. Я тогда была желторотым мерчендайзером, которая жила с родителями и ездила на троллейбусе. Это все очень вдохновляло и открывало новые горизонты.
На жаль, так. Багато чого залежить від батьків. Якщо вони самі не розбираються в таких темах, то і дитина не буде або почне поступово рити сами, а для цього потрібен час. Наприклад, на першому курсі універу у нас був предмет економіка. Для мене це був темний ліс - я ледь іспит здала. Не розуміла взагалі нічого - могла зазубрити, але не розуміла в 17 років, що то за мікро- та макроекономіка і з чим її їдять. А в одногрупників в ліцеях вже був предмет економіка, і бітьки юристи-економісти.
Я в 17 років коли поступила то стипендії тоді отримували вже на картки. Картки тоді були повним ходом. А я не знала як нею навіть користуватися, як пін встановити. Мусила просити 5 курснмцю щоб допомогла. Це так жахливо що не знала елементарного. А ще я ту стипендію потратила за тиждень. Бо ніколи не закупляли продуктів і не вміла взагалі розпоряджатися грошима. Бо в мене кишенькових не було ніколи
1
Розумію вас. Теж, пам´ятаю, просила одногрупницю, щоб вона мені допомогла, показала, як знімати стипендію з картки. Батьки отримували зарплатню на руки. Щодо економності, у мене перед очима були мої батьки, які зайвий предмет одягу не покупали, тож я знала, як це економити. Кишенькових як таких теж не було - хіба що в школі вранці давали невелику суму - купити рогалик у столовій.
Ну, я свою забитість приховувала, як могла). Навчалася на відмінно, щоб стипендію підвищену отримувати).
Хоча народилася не десь в глухому селі, а в Києві, але справді, забитість була в деяких моментах. Ну, що зробиш, як є.
Хоча народилася не десь в глухому селі, а в Києві, але справді, забитість була в деяких моментах. Ну, що зробиш, як є.
Я з села. А ви з Києва, хіба можливо бути в Києві забитою,? тут і гуртки були ( в нас не було) і життя все-таки кипіло
Все залежить від родини. Я дуже хотіла розвиватись, ходити кудись на гуртки. Але не ходила на жоден гурток, в жодну спортивну секцію. Через сильну гіперопіку, по-перше, а також через небажання батьків мною займатись, бо потрібно дитину возити чи водити, проконтролювати, купити костюм, сукні для виступів, повезти, піти, домовитись тощо. Мої батьки не хотіли цим займатись. Я хотіла грати на фортепіано, але для нього не було місця в нашій маленькій квартирі. Ледь вистачало місця для письмового столу і ліжка. Хотіла на бальні танці - ’костюми на виступи дорого коштують’.
Автор, навіть якщо ви чогось не знаєте зараз, все можливо вивчити, дізнатись, скільки б років не було.
Є фахівці з фінансової грамотності - моя подруга ходила і мені деякі моменти розказувала.
Є фахівці з фінансової грамотності - моя подруга ходила і мені деякі моменти розказувала.
Я вже розбираюся. Але скільки дров переломала. Розумні вчаться на чужому досвіді, а дурні на своєму
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу