Локшина на вухах• 11 апреля в 12:31
Ось паски традиційні. Пимоненко
Пасхальна заутреня 1890 роки. Якраз те, що є автентичним для України.
показать весь текст
3
44
2
17
Морковку дай• 11 апреля в 13:01
Ответ дляСтопясят раз обсуждала
Часть обряда придуманного уже впоследствии ПЦ или заимствованная у язычников.
В Первой церкви ничего подобного не было
В Первой церкви ничего подобного не было
Христианство к нам из Греции пришло,значит заимствовано у греческих язычников? Вообще княгиня Ольга пекла паски?
Соседушка• 11 апреля в 13:01
Ответ дляПартизанка
Ви були на Великдень у Польщі? От тоді поговоримо про конкурс великодніх баранчиків:)))
Я была два раз в Словакии . В костел никто баранов не приносил. Мама была в Польше, тоже никто не тянул ничего в церковь.
3
Стопясят раз обсуждала• 11 апреля в 13:04
Ответ дляМорковку дай
Христианство к нам из Греции пришло,значит заимствовано у греческих язычников? Вообще княгиня Ольга пекла паски?
Поправлю ,что не из Греции,а из Рима.
При императоре Константине тоже никто ничего не пёк
При императоре Константине тоже никто ничего не пёк
Бойцовская• 11 апреля в 13:04
Ответ дляЖенаАйтишнеГа
Постять цю картину на доказ того, що, мовляв, раніше люди жили скромно, бідно й чесно. Ніхто ніяких пасок в стилі рококо не пік. Без вензелів і бакенбардів.
Тогда их версия как-то не сходится с бедностью))
Тогда их версия как-то не сходится с бедностью))
Я не розумію чого саме українців вигідно було представляти голодними, босими. Величезний пласт культурних традицій не береться до уваги, або згублений, або розстріляний як Українське відродження.
Це не козацькі паски з 100 яєць
Чи не стіл Олени Пчілки, де в рецепти йшло 140 жовтків.
Українці працьовиті, мали хліб і до хліба, просто нас знищували, а історію переписували. Знову і знову. Зараз знову ці маніпуляції, я наприклад радію що є відродження традицій, навіть, в такому осучасненому вигляді, з тих світлин в мережі, де дітки чекають свята і активно беруть участь в приготуванні
Це не козацькі паски з 100 яєць
Чи не стіл Олени Пчілки, де в рецепти йшло 140 жовтків.
Українці працьовиті, мали хліб і до хліба, просто нас знищували, а історію переписували. Знову і знову. Зараз знову ці маніпуляції, я наприклад радію що є відродження традицій, навіть, в такому осучасненому вигляді, з тих світлин в мережі, де дітки чекають свята і активно беруть участь в приготуванні
1
6
1
Морковку дай• 11 апреля в 13:05
Ответ дляСтопясят раз обсуждала
Поправлю ,что не из Греции,а из Рима.
При императоре Константине тоже никто ничего не пёк
При императоре Константине тоже никто ничего не пёк
Ну Ольга крестилась в Византии, так что Рим не будем трогать, православия там не было.
Летюча помилка• 11 апреля в 13:05
Ответ дляМовчу, але хочу
Хоспаде Иисусе, когда уже этот пасочный ср@ч ’истинно’ верующих закончится?
Падажжите, Пасха пройдет и истинно христианский дух поутихнет.
1
Морковку дай• 11 апреля в 13:06
Ответ дляБойцовская
Я не розумію чого саме українців вигідно було представляти голодними, босими. Величезний пласт культурних традицій не береться до уваги, або згублений, або розстріляний як Українське відродження.
Це не козацькі паски з 100 яєць
Чи не стіл Олени Пчілки, де в рецепти йшло 140 жовтків.
Українці працьовиті, мали хліб і до хліба, просто нас знищували, а історію переписували. Знову і знову. Зараз знову ці маніпуляції, я наприклад радію що є відродження традицій, навіть, в такому осучасненому вигляді, з тих світлин в мережі, де дітки чекають свята і активно беруть участь в приготуванні
Це не козацькі паски з 100 яєць
Чи не стіл Олени Пчілки, де в рецепти йшло 140 жовтків.
Українці працьовиті, мали хліб і до хліба, просто нас знищували, а історію переписували. Знову і знову. Зараз знову ці маніпуляції, я наприклад радію що є відродження традицій, навіть, в такому осучасненому вигляді, з тих світлин в мережі, де дітки чекають свята і активно беруть участь в приготуванні
Потому что крестьяне были в массе своей небогатыми людьми,особенно крепостные.
2
Мюллерная• 11 апреля в 13:10
Ответ дляМорковку дай
В какой книге, или у какого историка? Все эти домыслы я знаю, а чем они подтверждены?
У вас інша інформація? В якій історичній книзі ви про це прочитали?
Почемучечка• 11 апреля в 13:10
Ответ дляБойцовская
То маніпуляції
Сир і мʼясо було
А давайте подивимося в Родині Франко
Читаємо
лаврові плоди, гвоздику, імбир, корінь куркуми. ’
крім паски, клали шинку, ковбасу, сир, писанки, крашанки, масло й обов’язково свічку. ’
’ Тісто на паски у родині Івана Франка, як і в інших бойківських родинах, замішували у п’ятницю.
“Спершу готували опару: розчиняли дріжджі у молоці чи воді, куди всипали невелику кількість борошна — заколочували “на рідко” і клали киснути, — веде далі співрозмовниця. — Тоді в окремій посудині, призначеній спеціально для паски, замішували тісто й знову залишали киснути (уже на ніч). До паски додавали ще всілякі прянощі — лаврові плоди, гвоздику, імбир, корінь куркуми. Підсипати борошно й місити потрібно було доти, доки тісто не відстане від рук. Після цього паска мала постояти ще трохи на столі, підрости й тоді в суботу вранці її саджали в піч, змастивши попередньо яйцем.
У родині Івана Франка, в Нагуєвичах, пекли дві паски — велику паску та її посестру, яку так і називали “сестра пасчина”. Разом з паскою саджали до печі й невеличкі пасочки, які називали перепічками”.
Обов’язково в родині Франка писали писанки або ж фарбували крашанки. При розписуванні писанок не можна було згадувати померлих, бо це, вірили в домі Каменяра, “принесло би смерть тому, хто писанку тоту дістане”.
“У велику суботу завершувалися святкові приготування. Закінчували прибирати хату й біля хати, купалися, приладжували святкову одіж, доварювали скоромні страви на неділю, — каже Наталя Тихолоз. — Коли все було готово, збирали продукти для освячення. До великоднього кошика, який застеляли красивою серветкою, крім паски, клали шинку, ковбасу, сир, писанки, крашанки, масло й обов’язково свічку. Паску несли святити у великому кошику або пасківнику (циліндрична дерев’яна посудина). У Домі Франка у Львові зберігається один такий пасківник”.
Сир і мʼясо було
А давайте подивимося в Родині Франко
Читаємо
лаврові плоди, гвоздику, імбир, корінь куркуми. ’
крім паски, клали шинку, ковбасу, сир, писанки, крашанки, масло й обов’язково свічку. ’
’ Тісто на паски у родині Івана Франка, як і в інших бойківських родинах, замішували у п’ятницю.
“Спершу готували опару: розчиняли дріжджі у молоці чи воді, куди всипали невелику кількість борошна — заколочували “на рідко” і клали киснути, — веде далі співрозмовниця. — Тоді в окремій посудині, призначеній спеціально для паски, замішували тісто й знову залишали киснути (уже на ніч). До паски додавали ще всілякі прянощі — лаврові плоди, гвоздику, імбир, корінь куркуми. Підсипати борошно й місити потрібно було доти, доки тісто не відстане від рук. Після цього паска мала постояти ще трохи на столі, підрости й тоді в суботу вранці її саджали в піч, змастивши попередньо яйцем.
У родині Івана Франка, в Нагуєвичах, пекли дві паски — велику паску та її посестру, яку так і називали “сестра пасчина”. Разом з паскою саджали до печі й невеличкі пасочки, які називали перепічками”.
Обов’язково в родині Франка писали писанки або ж фарбували крашанки. При розписуванні писанок не можна було згадувати померлих, бо це, вірили в домі Каменяра, “принесло би смерть тому, хто писанку тоту дістане”.
“У велику суботу завершувалися святкові приготування. Закінчували прибирати хату й біля хати, купалися, приладжували святкову одіж, доварювали скоромні страви на неділю, — каже Наталя Тихолоз. — Коли все було готово, збирали продукти для освячення. До великоднього кошика, який застеляли красивою серветкою, крім паски, клали шинку, ковбасу, сир, писанки, крашанки, масло й обов’язково свічку. Паску несли святити у великому кошику або пасківнику (циліндрична дерев’яна посудина). У Домі Франка у Львові зберігається один такий пасківник”.
Какое отношение это имеет к Украине, если Львов тогда был Австро-Венгрией?
6
Морковку дай• 11 апреля в 13:11
Ответ дляМюллерная
У вас інша інформація? В якій історичній книзі ви про це прочитали?
О чем я прочитала в какой книге?
Партизанка• 11 апреля в 13:12
Ответ дляСоседушка
Я была два раз в Словакии . В костел никто баранов не приносил. Мама была в Польше, тоже никто не тянул ничего в церковь.
1
Бойцовская• 11 апреля в 13:12
Ответ дляМорковку дай
Потому что крестьяне были в массе своей небогатыми людьми,особенно крепостные.
Були різні верстви, і так хто нам кріпацтво приніс і хто на губернії ділив і чого були бідні?
Але є і інші і були, почитайте не тільки про еліту письменників чи викладачів, а наших бізнесменів 19 ст, які мали величезні статки, робили для громади багато.
Наприклад Харитоненки на Сумщині
Да багато прикладів, про які мало хто знає
Саме цю промисловість потім віджали більшовики
А Дрогобич? Перша солеварня, перші заводи, і як розвивався регіон і яке місто промислове стало при відкритті там нафти
Але є і інші і були, почитайте не тільки про еліту письменників чи викладачів, а наших бізнесменів 19 ст, які мали величезні статки, робили для громади багато.
Наприклад Харитоненки на Сумщині
Да багато прикладів, про які мало хто знає
Саме цю промисловість потім віджали більшовики
А Дрогобич? Перша солеварня, перші заводи, і як розвивався регіон і яке місто промислове стало при відкритті там нафти
1
3
Морковку дай• 11 апреля в 13:14
Ответ дляБойцовская
Були різні верстви, і так хто нам кріпацтво приніс і хто на губернії ділив і чого були бідні?
Але є і інші і були, почитайте не тільки про еліту письменників чи викладачів, а наших бізнесменів 19 ст, які мали величезні статки, робили для громади багато.
Наприклад Харитоненки на Сумщині
Да багато прикладів, про які мало хто знає
Саме цю промисловість потім віджали більшовики
А Дрогобич? Перша солеварня, перші заводи, і як розвивався регіон і яке місто промислове стало при відкритті там нафти
Але є і інші і були, почитайте не тільки про еліту письменників чи викладачів, а наших бізнесменів 19 ст, які мали величезні статки, робили для громади багато.
Наприклад Харитоненки на Сумщині
Да багато прикладів, про які мало хто знає
Саме цю промисловість потім віджали більшовики
А Дрогобич? Перша солеварня, перші заводи, і як розвивався регіон і яке місто промислове стало при відкритті там нафти
В основном панами над нами были поляки, а что это меняет кто принес, уже это в прошлом.
1
Партизанка• 11 апреля в 13:14
Ответ дляМорковку дай
Потому что крестьяне были в массе своей небогатыми людьми,особенно крепостные.
Чому між ’крестьянами’ в українцями поставлений знак дорівнює? Українці були різних верств населенння, як і усюди.
2
Морковку дай• 11 апреля в 13:14
Ответ дляПартизанка
Чому між ’крестьянами’ в українцями поставлений знак дорівнює? Українці були різних верств населенння, як і усюди.
но все же их было большинство
1
1
Бойцовская• 11 апреля в 13:14
Ответ дляПочемучечка
Какое отношение это имеет к Украине, если Львов тогда был Австро-Венгрией?
Пряме, як і інші території сучасної України
Тоді почитайте як празднував міліонер Харитоненко на Сумщині , до речі йому належало маса всього і на Білгородщині,і навіть в Європі були статки
Тоді почитайте як празднував міліонер Харитоненко на Сумщині , до речі йому належало маса всього і на Білгородщині,і навіть в Європі були статки
1
1
1
Бойцовская• 11 апреля в 13:17
Ответ дляМорковку дай
В основном панами над нами были поляки, а что это меняет кто принес, уже это в прошлом.
Ви дуже мало знаєте
Думаю є можливість зараз читати більше. Навіть про індустріалізацію, про Шольса, Юза і інших підприємців
Думаю є можливість зараз читати більше. Навіть про індустріалізацію, про Шольса, Юза і інших підприємців
Голена блондинка• 11 апреля в 13:18
Ну раньше и на смартфон не фотографировались и богослужения по телеку не транслировали. Что-то каждый с личным фотографом не ходит, совсем забыли про традиции
Кров з молоком• 11 апреля в 13:19
Ответ дляЛокшина на вухах
Це не для сварок тема, просто пізнання свого коріння і традицій
Ні
Почемучечка• 11 апреля в 13:19
Ответ дляБойцовская
Пряме, як і інші території сучасної України
Тоді почитайте як празднував міліонер Харитоненко на Сумщині , до речі йому належало маса всього і на Білгородщині,і навіть в Європі були статки
Тоді почитайте як празднував міліонер Харитоненко на Сумщині , до речі йому належало маса всього і на Білгородщині,і навіть в Європі були статки
Что за дебильная украинская манера приписывать себе все вокруг?)) Почему нельзя жить своим реальным, а не нафантазированным? Или слишком обидно быть маленьким народом с короткой историей? Я это вижу у себя в Одессе, раздувание щек и попытки приписать себе уже и греческую историю, и русскую, и турецкую. Смешно ведь!))
1
2
12
2
Гуру троллинга• 11 апреля в 13:20
Якщо ви про хрести на пасці, тов мене бабуся тпк завжди пекла, але в неї як на мене було малувато цукру. Але якщо вона робила її срлодшою, товони репали
1
Ніколи не збрешу• 11 апреля в 13:21
В Біблії паска - це вода + борошно. Все!
Так до чого ці суперечки?
Ми давно все робимо неправильно, це всього ж придумали люди.
Так до чого ці суперечки?
Ми давно все робимо неправильно, це всього ж придумали люди.
2
Бойцовская• 11 апреля в 13:21
А ост на Полтавщині, читала декілька статей
І тут етнограф теж пише традиційними є також сирні Паски
Дуже багато інформацї і з архівних джерел зараз, тому суперечки про еталон вважаю недоцільними.
І тут етнограф теж пише традиційними є також сирні Паски
Дуже багато інформацї і з архівних джерел зараз, тому суперечки про еталон вважаю недоцільними.
3
Морковку дай• 11 апреля в 13:22
Ответ дляБойцовская
Ви дуже мало знаєте
Думаю є можливість зараз читати більше. Навіть про індустріалізацію, про Шольса, Юза і інших підприємців
Думаю є можливість зараз читати більше. Навіть про індустріалізацію, про Шольса, Юза і інших підприємців
В какой конкретно год.
Бойцовская• 11 апреля в 13:24
Ответ дляПочемучечка
Что за дебильная украинская манера приписывать себе все вокруг?)) Почему нельзя жить своим реальным, а не нафантазированным? Или слишком обидно быть маленьким народом с короткой историей? Я это вижу у себя в Одессе, раздувание щек и попытки приписать себе уже и греческую историю, и русскую, и турецкую. Смешно ведь!))
Хто маленький народ? Українці? Зичу впм більше читати з різних джерел. Українці ніяку культуру не присвоюють, тому що це давній етнос, який населяв одну територію, якою б назва його не була у віках. Держави змінюються, народність залишається. І зараз дуже цінно що надбання культури різних місць переплітаються, мають коріння
1
10
Бойцовская• 11 апреля в 13:26
Ответ дляМорковку дай
В какой конкретно год.
В різні роки
І козацтва 17 ст і індустріальної революції 18-19 ст, можна піти в епоху Ярило, але там пасок не було, було пригощання богів іншими стравами.
Вибачте
Я тут як в дитячому садку відповідаю
І козацтва 17 ст і індустріальної революції 18-19 ст, можна піти в епоху Ярило, але там пасок не було, було пригощання богів іншими стравами.
Вибачте
Я тут як в дитячому садку відповідаю
автор
Локшина на вухах
• 11 апреля в 13:26
Ответ дляЖенаАйтишнеГа
фото
Я думаю, що це і є якраз картина різних прошарків населення і пасок. Хто хліб простий з хрестом пік, а хто , може, і більш інші варіанти.
Туфли в чешуе• 11 апреля в 13:28
Ответ дляЛокшина на вухах
Це не для сварок тема, просто пізнання свого коріння і традицій
А что это на голове белое по типу платка на голове? Разве такое носили?
Бойцовская• 11 апреля в 13:31
Ось тут про Бабку, це стара назва що зараз зветься Паскою.. і звичаї на Поділлі, Вінничині розповідає етнограф , доктор історичних наук
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу