Локшина на вухах• 11 апреля в 12:31
Ось паски традиційні. Пимоненко
Пасхальна заутреня 1890 роки. Якраз те, що є автентичним для України.
показать весь текст
44
17
3
2
203
0
Ответ дляЛокшина на вухах
Ну, так ’ пар спустити’, як кажуть 
краще так, ніж цеглиною по голові з-за рогу
2
Ну так где написано, какая должна быть сейчас паска? Кто-то доказывает, что без глазури, кто-то - с глазурью. Кому-то творожная паска не паска.
Додам до вище викладеної інфи
’Найдавніший опис складу великоднього кошика зробив у 1786 році Опанас Шафонський. В описі Чернігівського намісництва — син сотника із міста Сосниця подав коротку історію України в часи козаччини, розповів про особливості соціального устрою, господарство і побут населення. Описав також і як відзначали головні свята, зокрема Великдень.
Найдавніший рецепт паски дійшов до нас із рецептурника, який належав лубенському полковнику Івану Петровичу Кулябці. Текст датовано серединою XVIII століття. Процес приготування займав цілий день. Спочатку треба було зробити опару з висівок, меду і дріжджів. Після змішування інгредієнтів опара мала бродити 12 годин. В іншій посудині змішували яєчні жовтки, тростинний цукор та вершкове масло. Потім обидві суміші поєднували та додавали прянощі: шафран, корицю, мелений імбир і мускатний горіх. Нарешті сипали пшеничне борошно, місили тісто, давали йому підійти і випікали. Якщо спробувати приготувати таку паску тепер, вона матиме солодкуватий смак і приємний пряний аромат.
У рецепті паски Кулябки не згадано родзинок, але їх уже точно додавали у XVIII столітті. За даними дослідника Ігоря Нетудихаткіна, у 1737 році перед Великоднем для випікання пасок у Софійський монастир купили 5 фунтів родзинок, а ще шафран і корицю.
’Французький інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан писав, що в 1630-1640-ті роки на Великдень у Києві віряни дарували митрополиту Петру Могилі по крашанці червоного або жовтого кольору: ’таким чином, єпископ менш, як за дві години, збирає 5 або 6 тисяч яєць’. За свідченнями Боплана, весь наступний тиждень після Великодня треба було мати запас крашанок і обдаровувати ними знайомих.’
’Найдавніший опис складу великоднього кошика зробив у 1786 році Опанас Шафонський. В описі Чернігівського намісництва — син сотника із міста Сосниця подав коротку історію України в часи козаччини, розповів про особливості соціального устрою, господарство і побут населення. Описав також і як відзначали головні свята, зокрема Великдень.
Найдавніший рецепт паски дійшов до нас із рецептурника, який належав лубенському полковнику Івану Петровичу Кулябці. Текст датовано серединою XVIII століття. Процес приготування займав цілий день. Спочатку треба було зробити опару з висівок, меду і дріжджів. Після змішування інгредієнтів опара мала бродити 12 годин. В іншій посудині змішували яєчні жовтки, тростинний цукор та вершкове масло. Потім обидві суміші поєднували та додавали прянощі: шафран, корицю, мелений імбир і мускатний горіх. Нарешті сипали пшеничне борошно, місили тісто, давали йому підійти і випікали. Якщо спробувати приготувати таку паску тепер, вона матиме солодкуватий смак і приємний пряний аромат.
У рецепті паски Кулябки не згадано родзинок, але їх уже точно додавали у XVIII столітті. За даними дослідника Ігоря Нетудихаткіна, у 1737 році перед Великоднем для випікання пасок у Софійський монастир купили 5 фунтів родзинок, а ще шафран і корицю.
’Французький інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан писав, що в 1630-1640-ті роки на Великдень у Києві віряни дарували митрополиту Петру Могилі по крашанці червоного або жовтого кольору: ’таким чином, єпископ менш, як за дві години, збирає 5 або 6 тисяч яєць’. За свідченнями Боплана, весь наступний тиждень після Великодня треба було мати запас крашанок і обдаровувати ними знайомих.’
1
1
Чернігівщина
Яків Маркович в 1747 році в щоденнику занотував, що перед Великоднем йому привезли ’яєць 10 кіп, писанок дві копи і 20’. Тобто 600 яєць (очевидно, що для крашанок і для випікання пасок) та 140 писанок. За даними дослідниці Катерини Лазаревської, її дід з бабою, які були дрібними поміщиками на Чернігівщині, в 1840-х роках купували перед Великоднем по дві сотні яєць.
Яків Маркович в 1747 році в щоденнику занотував, що перед Великоднем йому привезли ’яєць 10 кіп, писанок дві копи і 20’. Тобто 600 яєць (очевидно, що для крашанок і для випікання пасок) та 140 писанок. За даними дослідниці Катерини Лазаревської, її дід з бабою, які були дрібними поміщиками на Чернігівщині, в 1840-х роках купували перед Великоднем по дві сотні яєць.
Мне очень понравилось в Болгарии и в Румынии. Нарядные люди идут в церковь с лампадками,стоят службу, в 12 зажигают благодатный огонь, свечами каждый себе зажигает лампадку и несёт огонь домой. Никаких корзин с едой.
1
От якраз 1630- 1640 - це якраз самобутня культура українців, 18 століття, то вже вплив інших на українців
1
Мовные шизоиды снова продвигают свои дебилоидные нарративы. Газ и свет не нужны, только хатынка, шаровары и деревце у околицы.
8
3
Це точно в неділю? Бо православні несуть вогонь з читання 12 страсних євангелій в четвер.
Як на зло той самий Пимоненко
Як на зло той самий Пимоненко
точно. В Румунії особисто була на службі і приносила вогонь. В Болгарії вночі не ходила, вдень.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу