Бодіпозітівна• 15 апреля в 10:49
2 роки як не стало однієї людини
Ми не були знайомі надто довго до її трагедії. Познайомились взагалі в мережі, але це знайомство, яке потім відбулося в реалі, то було найкраще за останні десятиліття. Людина стала дуже близькою не по крові, а по цінностям, темпераменту, одному баченню, жартам. І чому доля раніше не зводила, щоб побільше побути разом. Зараз є тільки пам´ять та продовження в її дітях. Хтось скаже, не треба плакати, що це закінчилось, радій що це було, але це не працює. Коли пам´ятаєш разом проведений час, останні слова, сльози, боротьбу за життя.
Чому життя таке несправедливе, одні тирани живуть, які вбивають сотні тисяч, а хороші люди йдуть у темряву...
Чому життя таке несправедливе, одні тирани живуть, які вбивають сотні тисяч, а хороші люди йдуть у темряву...
1
1
Оно само купилось• 15 апреля в 11:29
В жизни нет никакой справедливости или несправедливости. Просто жизнь такова как она есть.
Соболезную. Радуйтесь, что вы с таким человеком встретились и помните доброе
Соболезную. Радуйтесь, что вы с таким человеком встретились и помните доброе
2
Крию матом страшно• 15 апреля в 11:35
Поблагодарите мысленно за все хорошее, за ценный опыт и приятное времяпровождения. Это очень важно, найти близкого по духу человека.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу