В вашей жизни был мужчина с которым чувства были самые сильные в вашей жизни?

Я как в 20 считала,что нужно жить в любви,так и считаю. Все остальное это просранная жизнь

Мой дедушка любил бабушку,все мои подруги,кроме одной, замужем за нормальными мужчинами, которые их любят.

Угу, вы прям знаете что там за закрытой дверью у ваших подруг, многие не знают, что их собственный муж делает за их спиной, а вы в курсе, что там у мужей подруг. Цирк)

Цирк это писать бред про: 90% не любят своих жен. Я вижу поступки их мужей,ещё раз повторю,мы дружим по 20 лет все

Це дуже обмежене коло людей, з життя яких ви робите якісь загальні висновки. Є щасливі в шлюбі і нещасні самотні. Є нещасні в шлюбі і щасливі одинаки і одиночки. По різному буває. Але родина має на чомусь будуватись, бодай щось має єднати і чесність та повага, це не найгірший фундамент, якщо навіть без кохання.

не примеряйте все на себя
помню соседи жили - он всегда после работы приезжал с огромным букетом цветов, музика в машине о любви на весь двор, выбегал - ее целовал, детей на руки, просто картина маслом, соседки завидовали..
потом оказалось жена спалила любовницу
интересно наблюдать со стороны в первом и втором случае

У меня другое мнение,я не из секты: все мужики козлы

Які загальні висновки?
Ще раз скажу, Ви не можете зрозуміти, що відчувають інші люди. Все, що Ви бачите навкруги - це фасади відносин, те, що Вам хотять показати. І мій фасад теж доволі хороший.
І тільки трохи може зазирнути за фасади тут - на анонімному форумі. І трохи те, що розповідають у відвертій розмові більш менш близькі люди.
З моїх подруг жодна не вийшла заміж щасливо. 2 взагалі не вийшли.
Всі мої подруги, як і я, хотіли щастя, це нормальне налаштування людини - хотіти бути щасливою. З моєї вибірки ніхто не хотів залишатися самою, ніхто не був нетрадиційної орієнтації, ніхто не був геніальним настільки, щоб робота і кар´єра стояла на першому місці і затьмарьовала все.
Ми всі, вся моя бульбашка, були і є розумними, а хтось і набагато вище середнього рівня. Це, до речі, теж звужує коло претендентів. А найгірше, ми ще й тоді вірили в те, що всі знаходять кохання, достатньо бути хорошими. Результат - вище.

Це сумно, те, що ви написали. А чому подруги нещасливі в шлюбах?

Які загальні висновки?
Ще раз скажу, Ви не можете зрозуміти, що відчувають інші люди. Все, що Ви бачите навкруги - це фасади відносин, те, що Вам хотять показати. І мій фасад теж доволі хороший.
І тільки трохи може зазирнути за фасади тут - на анонімному форумі. І трохи те, що розповідають у відвертій розмові більш менш близькі люди.
З моїх подруг жодна не вийшла заміж щасливо. 2 взагалі не вийшли.
Всі мої подруги, як і я, хотіли щастя, це нормальне налаштування людини - хотіти бути щасливою. З моєї вибірки ніхто не хотів залишатися самою, ніхто не був нетрадиційної орієнтації, ніхто не був геніальним настільки, щоб робота і кар´єра стояла на першому місці і затьмарьовала все.
Ми всі, вся моя бульбашка, були і є розумними, а хтось і набагато вище середнього рівня. Це, до речі, теж звужує коло претендентів. А найгірше, ми ще й тоді вірили в те, що всі знаходять кохання, достатньо бути хорошими. Результат - вище.

Я можу зрозуміти що відчувають інші люди і ви це можете зрозуміти, що вони відчувають. Ми не роботи. Ми всі маємо почуття, емоції, і розуміння моральних цінностей, розуміння що своєї поведінкою ми завдаємо болю. Чужий біль розуміє будь хто, маючи емпатію. Хтось його ігнорує, живучи лише власним досвідом, власними цілями. Я про це. Для мене це не варіант. Якщо ваш фасад, ваша гра на публіку не лише зовні, а ще в середині родини, то ціна такому шлюбу копійка ламана. Ви своїм шлюбом намагаєтесь затикати свої травми, вирішувати свої психологічні проблеми. Головне що не самотня. Але без любові ніхєра не буде.

Справляюсь ,но иногда накатывает .Сейчас я стала сильнее ,чувства были сильные и помню его ,но быть с ним не хочу ,считаю что он не заслужил чтобы я его так помнила ,не достоин он этого .Все таки нехорошо он поступил ,он мне сделал очень больно ,я думаю что за это он свою расплату понес ,ведь я тоже понесла расплату за отношения с женатым .А вообще зла ему не желаю ,он мне как бы и безразличен уже ,скорее всего я скучаю за теми чувствами которые я испытывала .

Так. Я коли його просто побачила вперше - в мене подих перехопило. Але ми були обоє в шлюбах. Тому заборонила собі і думати про нього. Але життя постійно підкидало нам зустрічі: то в магазині, то на вулиці... А коли в мене шлюб почав розвалюватися - мені з цими зустрічами стало зовсім кепсько. Бо уява, попри волю, підкидала різні фантазії.
А через деякий час я дізналася, що і він розлучився. Так сталося.
Ну, власне, чоловік цей в мене не був, а є. Вже 15 років в шлюбі.

Та ладно. То просто він не хоче.
Ніяких сірих буднів. Ми з коханцем одружені 9 років, двоє спільних дітей. Досі сприймаю його, як коханця, і хочу його, і прикольно із ним, і секс класний.

Ага, я просто сплю з одруженим і розумію що не кохає він жодну, а використовує для власного задоволення. Це ваша історія.Дві жінки, без абсолютної поваги до себе, без поваги до своїх других половин, обслуговують одного покидька, якому насрать на вас обох. Фу мля. Ну і тема.