Какие у вас воспоминания о Ковиде?

Question

СКИБИДЫШь• 28 апреля в 22:32

Какие у вас воспоминания о Ковиде?

показать весь текст

3

77 0

Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff

Тема закрыта

Ще з цiкавого

Обікрав військового. Злочин і +3 Компьютер внутри компьютера +5 Людоловы и живодеры ТЦК Одесса +132 Можно ли присесть? +50 Вам часто ИИ говорит неверную информацию по научным вопросам? +19 Путин уже хочет переговоров +81 Как вспомнить: это было весной или осенью? Был дождь с утра.. +20 Як Москва знищувала українських патріотів. +13 Чат джіпіті +78 А какие ваши самые нелюбимые мужские имена +63

Сейчас читают!

Кік Віку вже обсуждали?2+112 треба отримати водійські права в найближчі 3 місяці+111 Нужен совет. Пустила переселенцев, они не платят, не съезжают и угрожают.2+102 Одесса, все плохо?2+82 Мужчина недоволен тем, что я мало зарабатываю 11+611 Советский фильм, Самая обаятельная! У меня вопрос!6+66 На сз +51

Answer 1 · 2026-04-28T23:24:26+02:00

О том как я болела или о временах пандемии в целом?
Я за свою жизнь пневмонией болела достаточно много раз. Но такого убитого состояния не переживала никогда.
Это если о болезни.
А пандемии. Наверное, она должна была случиться чтобы подготовить нас к следующему более глобальному трындецу: полномасштабной войне.
К ее началу уже все были подготовлены к удаленной работе и учебе.
А в целом в мире было очень много перегибов и странных решений. Типа требований носить маски на улицах.

Answer 2 · 2026-04-28T23:28:51+02:00

Тектологиня 80lv• 28 апреля в 23:28

62

Автор, вы про тот период или про саму болезнь?

Answer 3 · 2026-04-28T23:30:49+02:00

Страх выходить, заразиться, так и заразились с мужем но в лёгкой форме, потом правда последствия были более ужасные, аллергия например. Всё прошло слава богу... наверное

Answer 4 · 2026-04-28T23:33:01+02:00

Страх выходить на улицу как сейчас в плане тотального контроля. Страх что все окружение укололось и смотрело на меня как на ирода. Врачи осуждали и постоянно давили на меня почему я до сих пор без прививки. Все давление от народа и сми дошло до того что накануне 24 февраля думала что со мной что-то не так, что я сумасшедшая потому что не хочу сделать прививку.

Answer 5 · 2026-04-28T23:35:17+02:00

Ответ дляЛепешечка

Задаюсь вопросом - те, кто кололись и носили маски, сейчас, пусть не вслух, а сами для себя осознают хотя бы теперь всю абсурдность этой тотальной мировой махинации? Риторический вопрос.

Лучше б укололась. Очень тяжело переболела, чуть не умерла, тяжёлая двухсторонняя пневмония, лонг-ковид, а те знакомые и сотрудники, кто кололись, болели легко.

Answer 6 · 2026-04-28T23:35:27+02:00

Три тижні, як в аду, у всіх трьох пневмонія, темпа 40 три тижні, які там аналізи, там на рентген потрібно було по 5 годин сидіти, я читала, як люли здавали на все можливе і думала, що вони не хворі, бо я до туалета дійти не могла, ніхто у нас ні на які розгорнуті аналізи нічого не здавав, мерли люди, як мухи, у мене ковід, а на роботу треба, я три тижні переживала, щоб не вигнали. Ледь не сконала, потім діарея 7міс була.

Answer 7 · 2026-04-28T23:39:02+02:00

Ответ дляЦветочница

Станом на 24.02.2022 у лікарнях Києва було битком набито хворих на ковід, на кисневих балонах сиділи, але у перший день повномасштабної війни усі вони чудом одужали, повтікали з лікарень, і без кисневих балонів чудово обходилися, багато з них двинули на залізничний вокзал і сіли в потяги за кордон в табори для біженців. Щось я тоді не пам´ятаю повідомлень по масові спалахи ковіду в закордонних таборах для біженців. Чи може я пропустила? Пам´ятаю, що усякі діареї, ротавіруси траплялися, а про ковід нічого не писали. Хоча у таборах для біженців люди всякі були і звідусіль, і обмежень і дистанцій не дотримувалися, масок не носили. Прямо чудеса якісь. Я роблю висновок, що психосоматика таки існує, і вона зробила свою справу під час так званої пандемії ковіду

Весь тот февраль сидели то в подвалах,то в бомбоубежище,лицом к лицу.Не заболел никто,может на стрессе

Answer 8 · 2026-04-28T23:39:12+02:00

Ответ дляМарічка

Це не маніпуляція, це правда. Я бачила все на власні очі в лікарні, як всі лежали на апаратах і як жінка благала покласти свого чоловіка, а вони відмовляли, немає місць, їдьте додому йому нічого не допоможе вже ((

Мене теж в лікарню не взяли, не було місць, приїхала швидка, відкачала і поїхала. Лікар глянув на аналізи, сказав срочно уколи в живіт коліть самі, бо буде пізно. І крапельниці на дому за гроші капали.

Answer 9 · 2026-04-28T23:51:31+02:00

Гарні диньки• 28 апреля в 23:51

69

Сильне запалення в мене в 19. Перший раз така зараза за 20 років хтоб шо не казав. В 22 померла мама в ковдній реанімації

3

Answer 10 · 2026-04-28T23:54:37+02:00

Ворожу на каві• 28 апреля в 23:54

70

Тогда жизнь была другой, а воспоминания, как будто Ковид это был сон, по сравнению с теперешними происходящими событиями

Answer 11 · 2026-04-28T23:57:20+02:00

Ответ дляЦветочница

Та ніяка це не мудрість, усе просто - я ніколи не вірила, що держава щиро турбується по своїх громадян ввівши усі ці обмеження, самоізоляцію, маски, кисень і т.д. поради з усіх прасок. Я твердо впевнена, що якби дійсно була якась смертельна небезпека ніхто б нам нічого не сказав, усе приховували і дурили, замилювали б очі, як наприклад, перед початком війни

++ дивина була про турботу
а потім, коли почався примус з вакцинами-четенько

Answer 12 · 2026-04-29T00:06:58+02:00

Ответ дляФокус-Покус

Весь тот февраль сидели то в подвалах,то в бомбоубежище,лицом к лицу.Не заболел никто,может на стрессе

Стрес тут ні до чого. У людей не було перед очима, телевізора, плакатів із страшними повідомленнями про смертельний вірус, про його симптоми (які збігаються із симптомами сотень болячок), не мелькали зловісні цифри про кількість померлих, захворілих, одужавших від ковіду. От і перестали ним хворіти, бо мета і засоби виживання змінилися, тепер перед психікою людей постало нове завдання - не загинути у вирі війни

Answer 13 · 2026-04-29T00:25:24+02:00

Ответ дляДружная семейка

Мене теж в лікарню не взяли, не було місць, приїхала швидка, відкачала і поїхала. Лікар глянув на аналізи, сказав срочно уколи в живіт коліть самі, бо буде пізно. І крапельниці на дому за гроші капали.

Я вам поясню. Це як клін кліном вишибають. Знаєте таке: болить живіт, потім починає боліти голова, але живіт проходить.
Війна: у людей великий стрес. Під час великого стресу організм мобілізується, сильний викид кортизолу і адреналіну. Ковід пішов на ні. Плюс більшість перехворіла і вірус став слабшим варіантом

Answer 14 · 2026-04-29T07:15:01+02:00

Замороженная селедка• 29 апреля в 07:15

74

период как период,( на фоне теперешней войны) но не так все радужно как у большинства тут
ограничения, паника, эти маски...

Answer 15 · 2026-04-29T07:22:00+02:00

Ваша прЭлесть• 29 апреля в 07:22

75

Ужасные. Думала не выживу.

1

Answer 16 · 2026-04-29T10:18:20+02:00

Болели легко.
Правда родни умерло и друзей несколько человек.
Сестра с семьёй перенесли тяжело. Все четверо лежали в больнице, мама с папой в одной, дети сами в другой. Жесть была.

Моя ассоциация - запрет гулять в парках. А у меня рядом парк. Ходили с сыном вокруг парка, потому что без взрослых ему нельзя было. Полиция пару раз останавливала проверяла документы.

Answer 17 · 2026-04-29T13:47:58+02:00

Ответ дляМарічка

Я вам поясню. Це як клін кліном вишибають. Знаєте таке: болить живіт, потім починає боліти голова, але живіт проходить.
Війна: у людей великий стрес. Під час великого стресу організм мобілізується, сильний викид кортизолу і адреналіну. Ковід пішов на ні. Плюс більшість перехворіла і вірус став слабшим варіантом

Я знаю. Я другий раз ковідом, як раз на початку війни хворіла, тоді був різновид вірусу, який на вуха дає ускладнення. За день чи два до початку війни захворіла. Але дійсно легше, пневмонії вже не було, але з вухами був капець, боліли й не чула нічого майже днів 10. Але воно й найкраще, що не чула, не так лякали вибухи за вікном.

Какие у вас воспоминания о Ковиде?

Похожие темы:

Ще з цiкавого

Популярные вопросы!

Сейчас читают!