Чому поліція втрачає кадри та довіру між паперовими реформами та розшуком ухилян

Потрібно встановити межі самооборони для застосування цивільної зброї

Як має бути врегульоване питання використання цивільної зброї?

Якщо ми говоримо про населення, то йдеться про зброю цивільного призначення: мисливську, спортивну, іншу холодну зброю.

Ключовим на сьогодні є питання її законодавчого врегулювання. У нас немає закону про цивільну зброю. Є інструкція, наказ міністра внутрішніх справ, який регулює цю зброю. Питання в тому, щоб це перенести на рівень закону.

Які зміни необхідно внести до законодавства про цивільну зброю?

Мисливська, спортивна зброя вже врегульована. Вона дозволена визначеним категоріям громадян відповідного віку, стану здоров’я та з дотриманням інших вимог.

Є ще спеціальні засоби: короткоствольна, гладкокоствольна зброя для відстрілу гумових куль — так званий «травмат» — і певна категорія громадян має право на користування нею. Питання тримання її вдома врегульоване інструкцією, а має бути врегульоване законом.

Межі застосування цієї зброї в разі самооборони, коли людина вдома — а ця зброя має бути вдома — визначені порядком, але також мають бути врегульовані на законодавчому рівні. Щодо переміщення в тир або на полювання, коли воно дозволене, є відповідний порядок у тій самий інструкції, однак ці питання теж мають бути врегульовані законом.

Право на зброю для цивільних. Чи ухвалить Рада закон?

Ми говоримо про охорону себе, свого житла, своєї сім’ї й наявність зброї. У мене також є зареєстрована зброя, зокрема, гладкоствольна рушниця. Патрони з кулями травматичної дії є про всяк випадок — якщо, наприклад, вчасно не приїде наряд поліції. Це безпека моєї сім’ї.

Питання дискусійне: з одного боку, є право, надане громадянам для самозахисту, а з іншого — потрібно встановити межі самооборони для застосування цивільної зброї.

Щодо цивільної зброї у воєнний час є закон «Про основи національного спротиву», який дає право громадянам у складі військових підрозділів і добровольчих формувань територіальних громад застосовувати свою цивільну зброю для відсічі збройній агресії. Це на законодавчому рівні врегульовано.

Багато дискусій відбувається про те, що так званий «короткоствол» має бути врегульований на рівні закону. Громадянам потрібно дати право і мати його в користуванні, і носити, мати при собі на вулиці для особистого захисту.

Зокрема, нещодавно на цю тему відбувся круглий стіл, який проводив міністр (внутрішніх справ Ігор Клименко – Ред.). Має бути зібрана велика робоча група, має бути дискусія з представниками суспільства, військових, правоохоронних органів.




Є добрі напрацювання для законопроєкту про загальні правила, порядок зберігання, використання цивільної зброї та відповідальності.

Не врегульоване питання права мати нарізну короткоствольну зброю для самозахисту, зокрема й на вулиці. Щодо цієї норми така робоча група має провести консультації і запропонувати регулювання.

Якщо наш законодавчий орган врегулює це питання, відбудуться консультації з політичними силами і фракціями, з суспільством, — далі він має звернутися до правоохоронних органів — МВС, СБУ, прокуратури, судової гілки влади — щодо обсягу цих прав і обмежень: де можуть перебувати люди з цією зброєю, якими будуть повноваження правоохоронних органів тощо.

Всі очікують від Міністерства внутрішніх справ чи Нацполіції, мовляв: «Ми — проти, давайте ви», — однак це питання має врегулювати законодавчий орган. Далі ми зможемо обговорити, що треба для того, щоб це було безпечно для суспільства.

Щоб люди, які мають цю зброю, мали відповідальність, знали про наслідки. Щоб було врегульоване питання їхньої підготовки на законодавчому рівні. Я вважаю, що його варто віддати стрілецьким спортивним клубам, які мають ліцензію, дозволи, інструкторів і, на мою думку, більш відповідально до цього ставляться. Це не має бути ношею для держави. Навпаки, вона зароблятиме, коли клуби будуть сплачувати податки. Це краще, ніж покладати підготовку на один з підрозділів Міністерства внутрішніх справ.