Понад 90% лікарів з України провалили іспит на право працювати в Польщі

Для українських медиків, які виїхали до Польщі після початку повномасштабної війни, настають критичні часи. Період спрощених процедур працевлаштування добігає кінця, а отже лікарям доведеться підтверджувати кваліфікацію шляхом Медичного перевірочного іспиту (LEW), що цьогоріч вдалося менш як 10% українських учасників.


Як повідомляє Rzeczpospolita, про це свідчать дані Центру медичних іспитів (CEM). Крім того, українських медпрацівників зобовʼяжуть підтверджувати знання мови на рівня В1.

Результати травневого іспиту
Перша цьогорічна сесія іспиту LEW минула 26 травня. За правилами, для успішного проходження кандидат має надати щонайменше 60% правильних відповідей на 200 питань єдиного вибору. Але результати весняної сесії виявилися невтішними: абсолютна більшість кандидатів не змогла набрати навіть мінімум:

іспит склали 12 з 89 українських кандидатів (8,8%) с медіанним показником (половина учасників набрала більше, а половина менше) всього 99 балів;
серед 92 лікарів з Білорусі успішними виявилися 28 осіб (31,5%, медіана – 107 балів);
навіть серед громадян Польщі, які вчилися в іноземних вузах, тест склали лише 2 з 28 кандидатів (7%);
серед 4 росіян із завданням не впорався жоден.
Аналітики вказують на затяжний тренд: від з 2021 року українські медики штурмували LEW 1928 разів, але успіхом завершилися лише 165 спроб. Тобто середній показник успішності за всі роки становить 8,5%.

В чому причина
Координатор відділу освіти Вищої медичної палати Польщі доктор Даміан Патецький повʼязує таку тенденцію не з упередженістю з боку поляків, а з фундаментальною різницею між медичною освітою двох країн.

"Наша система освіти дуже міцно вкорінена в німецьких традиціях – в якомусь сенсі вона навіть більш німецька, ніж у самій Німеччині. Це пруська школа з усіма її плюсами та мінусами. Вона надзвичайно точна в плані процедур, ведення документації та виконання конкретних вимог, тут немає місця для розсуду лікаря. Натомість українська система є більш пострадянською", – пояснює він.

До головних відмінностей належать:

тривалість спеціалізації (українська інтернатура у сфері хірургії зазвичай триває 3 роки, тоді як ординатура в Польщі – мінімум 5 років);
якщо в Україні лікар у віці 30+ років може мати по 4 різні спеціалізації, в європейській системі лікарі роками фокусуються на одному напрямі.
"Нинішня система вкрай фруструє дозрілих, сформованих експертів, які приїжджають до Польщі у віці близько 40 років. Такий умовний колега – не початківець, він у себе вдома провів сотні складних операцій і має кілька спеціалізацій, а тут змушений проходити все з нуля", – каже українець Ігор Гуменний, який нині працює кардіохірургом Сілезькому центрі хвороб серця в Забже

При цьому, маючи в Україні чотири офіційні спеціалізації (загальна хірургія, торакальна хірургія з 7 роками стажу, кардіохірургія з 6 роками стажу та трансплантологія), у Польщі він досі перебуває в процесі їх підтвердження.

Мовне питання
Крім того, з 1 травня 2026 року медична палата почала масово відкликати спрощені (тимчасові) права для тих медиків, які не надали сертифікат про знання польської мови на рівні B1. В результаті станом на 11 червня 2026 року окружні права на роботу втратив 441 лікар з-поза меж ЄС.

За оцінками Вищої медичної палати, найближчим часом через мовний бар´єр та скасування спрощених норм роботу в польських шпиталях можуть втратити ще близько 800 українських та білоруських фахівців.

Вы хотите что-бы украинские врачи вернулись обратно в Украину?