Тато досі хоче, щоб я стала поліцейською

Мій тато дуже хотів, щоб я працювала в поліції. Якщо чесно, це була більше його мрія, ніж моя. Саме він нав´язав мені цю ідею, і я певний час була впевнена, що справді цього хочу. Однією з причин було те, що його племінник працював у поліції. Тато навіть спеціально розпитував його, як мені туди потрапити, які документи потрібні та як пройти конкурс. Було видно, що він дуже хотів, щоб я пішла саме цим шляхом.

Через це я тричі проходила конкурс на службу, але всі три спроби були невдалими. Після цього я вирішила більше не витрачати на це сили ,час та гроші й закинула цю ідею.

І це не вперше. До цього тато так само наполягав, щоб я стала медсестрою, а мій брат — футболістом і він дійсно ходив в футболу школу поки не отримав серйозну травму.Складається враження, що він дуже хоче сам вирішувати, ким мають бути його діти, замість того щоб дозволити нам обирати власний шлях.

Проблема в тому, що тато досі не може змиритися з моїм рішенням і час від часу повертається до цієї теми. Каже, що треба було пробувати ще, не здаватися.

Але я зрозуміла, що насправді це ніколи не було моєю власною мрією. Зараз мені здається, що краще шукати свій шлях, а не жити чужими очікуваннями та мріями.

Чи були у вас подібні ситуації? Як ви реагували, коли батьки намагалися визначити ваше майбутнє замість вас?