«Геть від задрипанки Москви», - як точно сказав Микола Хвильовий

Український письменник, один з найяскравіших представників «розстріляного відродження».
Будь-що має право і повинно підлягати критичному погляду. А радикальне відмежування від російської культури - це не «варварство», а оздоровчий процес. У світі є безліч інших культур. Ми цілком спокійно проживемо без культури тих, хто прийшов до нас із танками, катівнями й братськими могилами.
І це - не бідність. Це - свобода.
Свого часу Віктор Пшонка призначав прокурорів не за законом і не за фахом. Він перевіряв лояльність через культуру.
Іспит був простий: совкові «патріотичні» пісні. Знаєш слова, підспівуєш - свій.
Не знаєш - чужий. Починалося з наївного:
«Там вдалі за рекой загоралісь огні…» А закінчувалося зруйнованою державою.
Це був культурний фільтр на російську приналежність.
Тому коли сьогодні ви чуєте, як у Києві чи будь-де в караоке горлопанять совєтсько-імперське лайно - не тіште себе ілюзіями.
Так ждуни впізнають одне одного. Так вони перевіряють: свій чи не свій.
І запам’ятайте головне: коли прийдуть московити, саме ці люди першими отримають зброю. Не для пісень.