Ярослав Журавель. Роковини жахливої брехні президента. Ми не забули

Рівна дата шість років тому, розпочався шлях сержанта Журавля у безсмертя. Під особистим контролем Зеленського.
13 липня 2020 року під Зайцевим, йдучи з группою, що б забрати тіло загиблого командира, сержант-розвідник Журавель був тяжко поранений.
Самостійно зміг накласти собі турнікети і чекав побратимів та евакуації.
Майже чотири доби під палючим сонцем, не кидаючи зброї, він пробирався до своїх. 250 метрів вдалося йому, пораненому, пройти самостійно.
Літав український коптер все знімалось, Ярослав махав рукою й ждав своїх. Потім президент Володимир Зеленський пообіцяв взяти під особистий контроль порятунок хороброго воїна і забув про нього. Спецпризначенці, які прибули на позиції бригади, так і не отримали команди на проведення пошуково-рятувальної операції. Наш розвідник був у якихось 350 метрах від своїх.
Та наказу на його порятунок від того, хто взяв це під особистий контроль, не було!
Через пару років - і так само, під особисте зобов´язання Володимира Зеленського, вийдуть у "почесний полон" азовці - на муки й катування,
на вірну смерть і життя без життя.
Ярослав Журавель вмер в муках під палючим сонцем за три дні. Без допомоги. Борячись до останнього за своє життя. Під особистим контролем заборони висуватися за Ярославом Зеленського.
У ті липневі дні країна, можливо, вперше побачила, якою чорною є душа у того, кого обрали президентом у квітні 2019-го. Клоун не може бути президентом. Клоун може тільки стрибати по фонтанам.
Ємоційний виступ батька Ярослава.
Щирі побажання нашому президенту