ТочноБудет• сегодня в 10:12
Когда стоит начинать жить вместе?
Мы встречаемся уже долго, и думаем о совместной жизни. Как вы поняли, что готовы к этому шагу?
1
35
2
Начала жить с мужем после свадьбы, я любила жить одна +хотела подольше наслаждаться свиданиями и тп
3
2
Видишь, люблю почитать здесь, как живут другие девушки.
Находясь в браке, память и хотелка об одном пацане, не покидала меня. Но он нашёл меня, и я бросила мужа. В итоге - разрушила свою жизнь до тла((
Находясь в браке, память и хотелка об одном пацане, не покидала меня. Но он нашёл меня, и я бросила мужа. В итоге - разрушила свою жизнь до тла((
Выбор конечно важен, но в большинстве случаев романтика из отношений уходит, я работала в мужском коллективе и не раз слышала как они между собой обсуждают, что надо быстрее с девушкой съезжаться, чтобы не тратится на свиданки и секс всегда под рукой был
3
1
Кому как, для меня важен официальный брак, слово сожительница -это что-то пахнущее криминальными хрониками и безнадегой))
4
1
1
Після весілля.
Не розумію оцієї сучасної моди: ’давай поживемо разом, а там подивимося’. І живуть вони роками разом, в неясному статусі, життя нічим не відрізняється від життя одруженої пари, але при цьому вважають себе такими, що ’зустрічаються’
.
А якщо все-таки не розійшлися, а одружилися - то який тоді сенс в весіллі, якщо після нього ви прийдете в той самий дім і будете робити те саме, що робили за день до того? Ні інтриги, ні нічого, пуста формальність.
Зараз будуть протестувати, що треба побачити людину в побуті - так позустрічайтеся подовше, придивіться до звичок, подивіться як вона поводиться з батьками/братами-сестрами/іншими родичами, поїдьте на відпочинок разом - так і побачите, а побутові навички - це набувне, будь-хто може навчитися, в наш час це не біда.
Звісно, коли для вас штамп/вінчання/весілля не має значення, то можна жити разом скільки завгодно, але я бачила не одну пару, котрі жили разом роками, вона надіялася, що одружаться, а потім - хоп: ’а ти мені ніхто, дякую, що обслуговувала’ - і одружуються з ким треба за кілька місяців і без ’тест-драйвів’.
Не розумію оцієї сучасної моди: ’давай поживемо разом, а там подивимося’. І живуть вони роками разом, в неясному статусі, життя нічим не відрізняється від життя одруженої пари, але при цьому вважають себе такими, що ’зустрічаються’
. А якщо все-таки не розійшлися, а одружилися - то який тоді сенс в весіллі, якщо після нього ви прийдете в той самий дім і будете робити те саме, що робили за день до того? Ні інтриги, ні нічого, пуста формальність.
Зараз будуть протестувати, що треба побачити людину в побуті - так позустрічайтеся подовше, придивіться до звичок, подивіться як вона поводиться з батьками/братами-сестрами/іншими родичами, поїдьте на відпочинок разом - так і побачите, а побутові навички - це набувне, будь-хто може навчитися, в наш час це не біда.
Звісно, коли для вас штамп/вінчання/весілля не має значення, то можна жити разом скільки завгодно, але я бачила не одну пару, котрі жили разом роками, вона надіялася, що одружаться, а потім - хоп: ’а ти мені ніхто, дякую, що обслуговувала’ - і одружуються з ким треба за кілька місяців і без ’тест-драйвів’.
3
1
Ответ дляЯжбоматусяблін
Після весілля.
Не розумію оцієї сучасної моди: ’давай поживемо разом, а там подивимося’. І живуть вони роками разом, в неясному статусі, життя нічим не відрізняється від життя одруженої пари, але при цьому вважають себе такими, що ’зустрічаються’.
А якщо все-таки не розійшлися, а одружилися - то який тоді сенс в весіллі, якщо після нього ви прийдете в той самий дім і будете робити те саме, що робили за день до того? Ні інтриги, ні нічого, пуста формальність.
Зараз будуть протестувати, що треба побачити людину в побуті - так позустрічайтеся подовше, придивіться до звичок, подивіться як вона поводиться з батьками/братами-сестрами/іншими родичами, поїдьте на відпочинок разом - так і побачите, а побутові навички - це набувне, будь-хто може навчитися, в наш час це не біда.
Звісно, коли для вас штамп/вінчання/весілля не має значення, то можна жити разом скільки завгодно, але я бачила не одну пару, котрі жили разом роками, вона надіялася, що одружаться, а потім - хоп: ’а ти мені ніхто, дякую, що обслуговувала’ - і одружуються з ким треба за кілька місяців і без ’тест-драйвів’.
Не розумію оцієї сучасної моди: ’давай поживемо разом, а там подивимося’. І живуть вони роками разом, в неясному статусі, життя нічим не відрізняється від життя одруженої пари, але при цьому вважають себе такими, що ’зустрічаються’
. А якщо все-таки не розійшлися, а одружилися - то який тоді сенс в весіллі, якщо після нього ви прийдете в той самий дім і будете робити те саме, що робили за день до того? Ні інтриги, ні нічого, пуста формальність.
Зараз будуть протестувати, що треба побачити людину в побуті - так позустрічайтеся подовше, придивіться до звичок, подивіться як вона поводиться з батьками/братами-сестрами/іншими родичами, поїдьте на відпочинок разом - так і побачите, а побутові навички - це набувне, будь-хто може навчитися, в наш час це не біда.
Звісно, коли для вас штамп/вінчання/весілля не має значення, то можна жити разом скільки завгодно, але я бачила не одну пару, котрі жили разом роками, вона надіялася, що одружаться, а потім - хоп: ’а ти мені ніхто, дякую, що обслуговувала’ - і одружуються з ким треба за кілька місяців і без ’тест-драйвів’.
А секса у вас до свадьбы тоже не было?
А то как так - после свадьбы и тот же секс, что и вчера? Как же первая брачная ночь?
А то как так - после свадьбы и тот же секс, что и вчера? Как же первая брачная ночь?
Ответ дляЯжбоматусяблін
Після весілля.
Не розумію оцієї сучасної моди: ’давай поживемо разом, а там подивимося’. І живуть вони роками разом, в неясному статусі, життя нічим не відрізняється від життя одруженої пари, але при цьому вважають себе такими, що ’зустрічаються’.
А якщо все-таки не розійшлися, а одружилися - то який тоді сенс в весіллі, якщо після нього ви прийдете в той самий дім і будете робити те саме, що робили за день до того? Ні інтриги, ні нічого, пуста формальність.
Зараз будуть протестувати, що треба побачити людину в побуті - так позустрічайтеся подовше, придивіться до звичок, подивіться як вона поводиться з батьками/братами-сестрами/іншими родичами, поїдьте на відпочинок разом - так і побачите, а побутові навички - це набувне, будь-хто може навчитися, в наш час це не біда.
Звісно, коли для вас штамп/вінчання/весілля не має значення, то можна жити разом скільки завгодно, але я бачила не одну пару, котрі жили разом роками, вона надіялася, що одружаться, а потім - хоп: ’а ти мені ніхто, дякую, що обслуговувала’ - і одружуються з ким треба за кілька місяців і без ’тест-драйвів’.
Не розумію оцієї сучасної моди: ’давай поживемо разом, а там подивимося’. І живуть вони роками разом, в неясному статусі, життя нічим не відрізняється від життя одруженої пари, але при цьому вважають себе такими, що ’зустрічаються’
. А якщо все-таки не розійшлися, а одружилися - то який тоді сенс в весіллі, якщо після нього ви прийдете в той самий дім і будете робити те саме, що робили за день до того? Ні інтриги, ні нічого, пуста формальність.
Зараз будуть протестувати, що треба побачити людину в побуті - так позустрічайтеся подовше, придивіться до звичок, подивіться як вона поводиться з батьками/братами-сестрами/іншими родичами, поїдьте на відпочинок разом - так і побачите, а побутові навички - це набувне, будь-хто може навчитися, в наш час це не біда.
Звісно, коли для вас штамп/вінчання/весілля не має значення, то можна жити разом скільки завгодно, але я бачила не одну пару, котрі жили разом роками, вона надіялася, що одружаться, а потім - хоп: ’а ти мені ніхто, дякую, що обслуговувала’ - і одружуються з ким треба за кілька місяців і без ’тест-драйвів’.
я почала жити з чоловіком через пів року після початку стосунків. до цього ми жили в різних містах, а потім він переїхав в моє місто і ми зняли квартиру. це не завадило йому ще через пів року зробити мені пропозицію. ми вже більше 15 років одружені. так що життя разом не відміняє весілля.
тож то жінки самі винні, коли роками терплять, не зважаючи на те, що їм важливий штамп в паспорті. нема пропозиції рік-два - досвідос.
тож то жінки самі винні, коли роками терплять, не зважаючи на те, що їм важливий штамп в паспорті. нема пропозиції рік-два - досвідос.
1
Странно, мы стали жить вместе через месяц, и все равно какие-то выходы в кино на активности каждую неделю
Бывает по-разному, конечно, мне нравилось именно куда-то собираться, чтобы за мной заехали и я вся такая красивая😅 когда мы встречались у нас именно каждый раз такое свидание было, идти куда-то в ресторан, на выставку, в кино или еще куда-то. В браке уже такого нет, максимум в кино сходить да и для меня это уже не так ощущается
Ну так не факт, что с возрастом и вам продолжало бы нравится вот эти все сборы.
Вы ж тоже меняетесь
Вы ж тоже меняетесь
Ко мне тоже из другого города (даже страны) переехал.
В августе переехал. Но на октябрь была уже свадьба брата запланирована. Поэтому мы свадьбу делали в марте.
Вот 18 лет как мы начали жить вместе :)
В августе переехал. Но на октябрь была уже свадьба брата запланирована. Поэтому мы свадьбу делали в марте.
Вот 18 лет как мы начали жить вместе :)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу