Фрекинг - геноцид укранского народа. Что выбрать водную зависимость или газовую

Пикет 26.04.2013

В Донецке на митинге, посвященной годовщине Чернобыля, противники добычи сланцевого газа попытались остановить губернатора (фото, видео) http://www.62.ua/news/310017

Донецкий губернатор проигнорировал граждан после митинга чернобыльцев ВИДЕО http://novosti.dn.ua/details/201686/

http://www.objectiv.tv/forum/viewtopic.php?f=72&t=...

В Укрниигазе (Харьков) в 1979 г. была закончена пятилетняя секретная научная разработка (Отчет № 51 — 75) под рук. к.т.н. Муха А.Г., где в первые в мире была создана теория перетоков газа и жидкостей через затрубное пространство зацементированных газовых скважен. Все было доказано экспериментально и разработаны технологии и технические средства по решению проблемы колоссальной важности. Если для обычных газовых скважин речь идет только о громадных потерях газа в месторождении (за счет перетока его в другие пласты и наружу), то в при добыче сланцевого газа ядовитая жидкость для разрыва пласта ОБЯЗАТЕЛЬНО будет перетекать в вышележащие горизонты через каналы в зацементированном затрубном пространстве. Уже известно, что районе предполагаемой добычи сланцевого, на 200 метров выше (!!!) расположено самое крупное в Европе реликтовое пресное море и это бесценное достояние народа Украины обязательно погибнет, вместе с десятками миллионов жителей Восточной Украины, если не заставить компанию Шелл уже в 2013 году провести дополнительные научные исследования на основании уже имеющихся в Украине результатов (Отчет № 51 — 75). Это легко сделать на базе Укрниигаза и Хиси, тем более что автор около ста научных работ (монографий, 40 изобретений и пр.)



Вот что написал человек из Харькова по этому поводу:


Цитата:
Таки вышли на него в Харькове. Пишу дословно СМС моего товарища:
’Муху - учёного нашли, связались. В самом деле есть такие работы. Но он ничего давать не хочет и встречаться не хочет. Сказал, что только за очень большие деньги. Это человек с охраной. Такие дела...’




Так что, ребята, думайте сами, решайте сами

Кстати, Муха Анатолий Григорьевич действительно был ученым и имеет многочисленные патенты в области бурения скважин http://www.findpatent.ru/byauthors/1038844/

сволочи

Сланцевый мираж. Часть 2. Подопытная страна http://pronedra.ru/gas/2013/04/23/slancevij-mirazh...


Цитата:
Итак, люди один ни один остались с пугающей перспективой жить на территории, непригодной для нормального существования. К делу подключились власти. Нет, они даже не попытались вникнуть в суть возможной экологической проблемы, тщательно взвесить риски, пригласить международных специалистов, светил науки. Не захотели изучить горький опыт США или хотя бы обратить внимание на тотальный запрет сланцевой добычи в цивилизованной Европе. Партия начала «разъяснительную работу».

По большому счету, все разъяснения сводились к следующему:

Shell обеспечит безопасность работ
сланцевая добыча абсолютно безвредна
поводов для паники нет
протесты населения носят заказной характер





Цитата:
А теперь попробуем представить, что через несколько лет этих чиновников никто даже и не вспомнит. Будет не до того, места для воспоминаний не останется. Более чем вероятно, что ярко и навсегда врежется в память современникам и будущим поколениям на этих злосчастных территориях, Юзовской и Олесской площадей, совсем другое. Этих украинцев ждет такое будущее, которое уже стало жутким настоящим для тех американских городишек, которым не повезло с местом и временем оказаться в эпицентре сланцевой добычи. Итак…
Округ Сан-Хуан, Нью-Мексико, 2005 год. Протечка жидкости, используемой при гидроразрыве пластов, вызвала падеж скота, о чем было засвидетельствовано техасской ветеринарной лабораторией. Через 2 года в Техасе компания Williams Production Gulf Coast применила гидроразрыв, также произошел падеж скота, анализ воды показал наличие толуола. Еще через год в Вайоминге, недалеко от сланцевой разработки, в колодце появился бензол, концентрация которого превысила гранично допустимую в 1,5 тыс. раз. Такие отклонения вскоре были обнаружены в каждом третьем источнике питьевой воды в округе Саблетт.

В 2009 году в Луизиане на разработке участка компанией Chesapeake Energy произошел неконтролируемый выброс метана, население в радиусе 3 километров было эвакуировано. Персонал не мог перекрыть утечку сланцевого газа в течение суток. На следующий год в Вайоминге, в городке Павиллион был объявлен запрет на пользование водой, поскольку последняя оказалась загрязненной бензолом, фенолом и нафталеном. В районе располагались скважины для добычи сланцевого газа. Оказалось, что из 19 источников воды загрязнены 17.

Еще через год утечка раствора для гидроразрыва пластов полностью уничтожила растительность на площади 6 гектаров в Северной Дакоте. В прошлом году одно из подразделений Chesapeake Energy бурило скважину в Оклахоме для добычи сланцевого газа. В процессе бурения что-то пошло не так и округу потряс мощный взрыв, вызвавший масштабный пожар. Это только факты для примера, не говоря уже о видео, которые уже давно стали «хитами», о горящей воде из водопроводных кранов. Впрочем эту воду все равно нельзя было пить, поскольку в водоносные слои просачиваются токсины и радиоактивные вещества из-за размытой на сланцевых участках породы.
Эти свидетельства — не отрывки из постапокалиптических книг, не пропаганда «Газпрома», видящего в сланцевом газе серьезного конкурента, не пиар экологических организаций в поисках грантов. Это — настоящее сланцевой добычи, непреложный факт, реальность и истина в последней инстанции. Однако сказать, что так будет и в Украине — значит ничего не сказать.
Окрестности небольших удаленных городков, полупустынные площади, глубокая периферия штатов — это те места, где работают добывающие компании в США. Украинские сланцевые полигоны — это плотнозаселенные районы с насыщенной инфраструктурой и развитой промышленностью. Регионы, отведенные под добычу украинскими властями — это культурные и экономические центры, это дети, врачи, учителя, рабочие и интеллигенты, семьи и влюбленные — миллионы людей. И здесь ничего нельзя поделать.

Против государственной махины, три года назад оказавшейся в руках у амбициозных вождей, силы народа слишком слабы. Если партия не изменит курс, продолжит «закручивать гайки», которые уже давно пошли против резьбы, сделает последний и бесповоротный шаг, то губительный процесс уже ничего не остановит. Пройдут годы, канут в лету действующие «регионалы», президент, министры и депутаты, услужливые американские дипломаты и европейские комиссары. А на карте Украины появятся детища эксперимента — Юзовская и Олесская пустыни. И жизнь в этих районах уже никогда не будет прежней.

После поездки на экскурсию на буровую в Веселом, активисты заехали в село и вот что рассказали:


Цитата:
Шелл не случайно выбирает места (там где самая низкая потенциальная активность жителей, удаленность от основных коммуникационных и культурных центров, преимущественно живут старики, да и тех мало). Мы предполагали, что Шелл тщательно готовила свое вторжение. Но когда об этом реально слышишь от людей, невольно ужасаешься.
Шелловцы зашли к ним внезапно, заранее подкупив управленцев. Людям пообещали провести в село газ (чего, конечно же, не сделали), дали радужную информацию. Тех, кто все же полез за дополнительными данными и попытался что-то возразить запугали, и причем, очень сильно. Т.е. людям не сказали прямым текстом, но дали понять, что подпалят хаты. Ранее, кто-то из приезжих раздал жителям диски с Газлендом. Шелловцы тут же собрали собрание, искали активистов, вручили всем «Truthland» («Земля Трусов», а не «Земля правды»), опять запугивали. Даже, например, после нашего посещения, по людям дополнительно прошлось руководство района в поисках каких-либо местных активистов.
Руководитель администрации района раньше ездил на старой «Таврии», теперь разъезжает на новенькой шикарной иномарке. Бдит. Не дает ни собирать собрание, ни спокойно общаться с любыми антисланцевыми приезжими.
Население, кто может – уезжают. Бабушки, которым осталось, может по несколько лет жизни, бояться, что им сейчас спалят хаты, и негде будет дожить.

Наше понимание ситуации таково, что сейчас судьба Веселого – далеко не их личное дело. Здесь решается, в общем-то, судьба всей Украины.
Веселая вышка – первый официальный объект, с которым Шелл носится, как с образцово показательной писаной торбой.
Они официально заявили на всю Украину, что громада Веселого добровольно дала добро и жители всем довольны.
Крупным городам Украины жизненно необходимо сейчас понять, что наша общая судьба в этот момент решается в маленьких, всеми заброшенных селах, а не в больших городах, как ни странно.
По разговору с жительницей, нам удалось понять следующее:
Жители не могут сами собрать собрание – им сразу начинает мешать руководство, большинство боится, потеряли веру в свои силы. За счет удаленности и отсутствия у многих интернета, они не представляют, сколько людей уже вовлечено в движение. Когда мы приехали, они уже и надежду-то потеряли, по ее словам, мы на них «как ангелы, свалились».



А вот сегодняшнее известие от активистов:



Цитата:
Сегодня прошел слух, что проезжающие мимо люди видели, что в Веселом по направлению к вышке идет нескончаемая колонна цистерн. Судя по всему, готовятся к гидроразрыву. Мы перезвонили активистке из Веселого, она подтвердила эту информацию. Действительно, масса машин с цистернами. На неделе Шелловцы в очередной раз обработали местное население - собрали 3 села (Веселое, Беляевку и еще одно рядом (не могу вспомнить название)). Напоили, накормили с красной икрой, пообещали всем пьяным и недовольным провести воду, потом прошлись по домам, разбросали листовки и диски.
Предыдущий наш разговор закончился тем, что мы предложили ей переговорить с теми местными, кто вменяем, и подумать, как мы могли бы лучше их поддержать - информацией, материалами, приездом, пикетом... Сейчас она сказала, что, по ее мнению, здесь Шелловцы окопались очень сильно и обработали местных очень качественно.
Основная масса вменяемых жителей разъехалась, те кто остался - куплены, запуганы.
Шелловцы окопались в Веселом очень крепко и вложили очень много денег, от своей выгоды не отступят.



Вот почему не показывают митинги по телевизору. Люди в деревне не имеют доступа к интернету. Только зомбоящик стоит в каждом доме, что он скажет, то и правда.
Люди в Веселом даже не подозревают, что кто-то митингует, кто-то чего-то добивается.
А еще они расплачиваются там за нас.

http://kroha.dn.ua/viewtopic.php?p=5510663#p551066...
Мы присоединяемся к другим активистам-организаторам митингов.

1 мая 2013г. МАРШ ТРУДА г.Донецк
Начиная с 09.00 место сбора возле Художественного музея (библиотека Крупской), с 09.00 до 10.00 построение колоны, с 10.00 до 11.00 шествие колоны от библиотеки Крупской по центральной улице до площади Ленина, на площади выступление по темам, в том числе добычи сланцевого газа!

Наши флаги, ленты, газеты, всё подготовлено для шествия, кто может принять участие, отписывайтесь в теме!



1 мая 2013г. МИТИНГ против добычи методом гидроразрыва пластов г.Славянск
Площадь Революции 10.00
Передай всем! Приходи сам! Приводи всех!
Просыпатесь и будите остальных.
Наступило решающее время для решительных людей.
Это - НАШ мир! ВМЕСТЕ - мы СИЛА! Это будет - НАША победа!

Кто может поехать в Славянск? У кого нет машин, могут подсесть к тем, у кого они есть, давайте объединяться!!!

ЭКОЛОГ КАТАСТРОФА ПОСЛЕ ВЫШЕК В СВЯТОГОРЬЕ!

ДРУЗЬЯ! Призываем каждого из Вас одеть зеленую ленту на себя, на своего ребенка, на свою машину, велосипед или детскую коляску. Пусть каждый житель Донбасса таким образом выразит протест против добычи нетрадиционного газа методом гидроразрыва.
Мы — сообщество неравнодушных граждан Донбасса. Мы — патриоты Украины, которым больно и нестерпимо наблюдать за тем, как нашу Родину загаживают, продают и разворовывают «народные избранники». Мы отстаиваем свои права и права всех жителей страны на достойный образ жизни. Мы — вне политики, вне религии, вне системы. Мы боремся не ПРОТИВ, мы боремся ЗА: за улучшение экологической ситуации в регионе, за сохранение природно-ландшафтных заповедников, культурного наследия Донбасса, за счастливое будущее наших детей. Мы выступаем ЗА мораторий на разведку и добычу нетрадиционного газа методом фрекинга на территории Донбасса. Наш символ и отличительный знак — лента светло-зеленого цвета (цвета ранней весны).
P.S. Ленту можно купить в любом магазине тканей, фурнитуры, вышивки и шитья.

https://

Сланцевые войны в Красноармейске

http://gazeta.ua/articles/politics/_na-donechchini...

https://

https://

https://

2025 год объявлен ’ГОдом водного кризиса’
Битва за воду.
https://

Битва за воду как обратная сторона сланцевой революции
http://aftershock.su/?q=node%2F28891
К 2025 году по данным ООН наступает всемирный водный кризис.

При добыче сланцевого газа используется значительное количество пресной воды (один гидроразрыв в одной скважине требует порядка 4-20 тыс. тонн воды). Т.к. для добычи необходимых объёмов сланцевого газа нужно бурить десятки тысяч скважин, то расход пресной воды при добыче сланцевого газа огромен.

При этом компании, добывающие сланцевый газ, не только не учитывают предстоящий в ближайшей перспективе водный кризис, но даже заключают договора, освобождающие их от уплаты за использование воды!

О предстоящем водном кризисе совершенно не задумываются жители стран богатых водой. Но водный кризис коснётся абсолютно всех.

И когда это произойдёт, то добыча сланцевого газа будет расцениваться как конвертирование пресной воды в сланцевый газ.
Компания «Shell» получает поистине фантастически выгодные условия для своего бизнеса в Украине.

Shell пятьдесят лет ’не будет подлежать налогообложению платой за землю, рентной платой за добытый газ, пошлиной, экологическим налогом, сбором за специальное использование воды и т.д.’

Доклад ООН о состоянии водных ресурсов (2012)

Из всех кризисов социального или природного происхождения, с которыми сталкивается человечество, именно кризис водных ресурсов ставит вопрос о нашем выживании и выживании нашей планеты Земля.

Пассивность на уровне принятия государственных решений, а также отсутствие понимания этой проблемы широкой общественностью в различных странах мира приводят к тому, что мы не принимаем вовремя необходимых мер по исправлению ситуации.

Чтобы справиться с растущим спросом на водные ресурсы, все чаще стали прибегать к использованию подземных источников воды. За последние 50 лет извлечение подземных вод утроилось, что представило своего рода «бесшумную революцию». В некоторых подземных резервуарах запасы подземных вод фактически невозобновляемы и потому достигли критически низкого уровня. В связи с этим многие страны приобретают плодородные земли за пределами национальной юрисдикции. При заключении соглашений между заинтересованными странами вопросы водоснабжения никогда не затрагиваются напрямую.

40 % человечества живет в регионах, испытывающих высокий уровень водного стресса (по причине нехватки пресной воды).
К 2025 году около 5,5 млрд человек может испытывать водный стресс.

Пресную воду хотят приватизировать

Крупнейший в мире производитель питания швейцарская компания Nestle выступила с весьма неоднозначным предложением. Председатель совета директоров и бывший генеральный директор Nestle Питер Брабек предложил приватизировать мировые запасы пресной воды. По его словам, это поможет сократить бесцельное расходование указанного жизненно важного ресурса.

Стоит отметить, что проблема, затронутая Питером Брабеком, действительно одна из важнейших проблем современного мирового сообщества. Запасы пресной воды на планете ограничены.

Это пока что только предложения. Но в ближайшее время вопрос приватизации запасов пресной воды и контроля водопользования станет ребром во всём мире.

Новые войны за контроль над водными ресурсами

Новая классовая война. «Чем меньше водных ресурсов, тем больше риск возникновения войн за обладание ими даже внутри отдельных государств, например, между социальными группами с различными экономическими интересами», – объяснил Lettera 43 Питер Глик (Peter Gleick), соучредитель и президент Тихоокеанского института в Окленде (Калифорния), занимающегося исследованием устойчивости окружающей среды и разрабатывающего специальные проекты, касающиеся водных ресурсов.

По мнению Питера Глика, которого британская компания ВBC назвала «провидцем в области окружающей среды», следующая классовая война развернется из-за контроля над водными ресурсами. Это новый тип войны за ресурсы, которая уже несколько десятилетий идет на планете.

В мире наступают нелёгкие времена для водоёмких производств.

Варварское отношение к воде, безконтрольное загрязнение воды и безплатное водопользование в промышленных масштабах очень скоро закончится.

И как тогда будет расцениваться сланцевая революция?

Как конвертирование пресной воды в сланцевый газ.

В Верховной Раде слушали проблему сланцевого газа. Услышали ли?
http://www.zfront.org/verhovnradslush/
ВИСНОВОК

громадських екологічних організацій – учасників слухань

у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу,

ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України

«Забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу видобування нетрадиційних вуглеводнів

на навколишнє природне середовище

у зв’язку з укладанням та під час виконання Угод про розподіл продукції»

(15 травня 2013 р., м. Київ)

Метою висновку є надання базової інформації про особливості технології гідравлічного розриву (фрекінгу) для видобування нетрадиційного газу, а також про довкільні, соціально-екологічні та правові аспекти цього питання.

Процес буріння та видобутку нетрадиційного газу й екологічні ризики в Україні: вихідні дані, загальні підходи і операції

Сланцевий газ, як і газ щільних порід та метан вугільних пластів, є видом нетрадиційного природнього газу, який переважно складається з метану і залягає в сланцевих пластах глибоко під землею. “Нетрадиційним” його називають через особливості видобутку. Сланець — це осадова гірська порода, сформована внаслідок ущільнення грязей, глини та інших дрібнозернистих порід. Таке походження ускладнює добування, оскільки сланцева порода ламка і не пропускає воду. Тому використовується технологія гідравлічного розриву пластів, відома як фрекінг.

Фрекінг включає глибинне буріння у вертикальному та горизонтальному напрямках і закачування в утворену свердловину суміші води з гранульованою речовиною (яку називають пропантом), такою як пісок, і хімічними реагентами (включно з бензолом та формальдегідом, які є висококанцерогенними). Суміш подається під високим тиском і спричиняє утворення тріщин у сланцевій породі, через які газ надходить у бурову свердловину. Відпрацьована вода, забруднена хімікатами, що використовуються для фрекінгу, а також природніми забруднювачами, такими як важкі метали, відкачується на поверхню.

Окремо треба зазначити: не зважаючи на те, що метод гідророзриву практикується у нафтогазовидобутку в Україні вже певний час, його не можна порівняти з технологією, яку пропонують використовувати для видобутку нетрадиційного газу. Відмінність полягає в тому, що при стимуляції дебіту нафтових чи газових свердловин традиційних родовищ гідророзрив має разовий характер, потребує значно менших об’ємів води і, відповідно, менше хімреагентів. Крім цього, видобуті на поверхню супутні пластові води повертаються назад.

В Україні буріння свердловин для видобутку нетрадиційного газу, як випливає з наявної інформації про іноземний досвід, будуть вести кущовим методом, тобто свердловини розташовуватимуться близько одна від одної. З одного вертикального стовбура буритимуться кілька горизонтальних (розташованих під певними кутами до вертикального стовбура у випадку видобутку газу з ущільнених пісковиків).

У процесі фрекінгу використовується велика кількість токсичних хімічних речовин. Точна кількість води і хімікатів залежить від проникності порід. Згідно даних видобувних компаній, це 98-99,5% води і 0,5-1,5% хімічних речовин[1].

Оскільки для стандартної сланцевої свердловини потрібно приблизно 15 тисяч метрів кубічних води, це означає, що в ході одного проекту з фрекінгу можуть використовуватись тонни токсичних хімікатів. Точну інформацію гірничодобувні компанії часто не розголошують.

Ризик потрапляння цих хімікатів у ґрунтові води під час фрекінгу пов’язаний з:

· розливанням бурового розчину, зворотнім потоком, витіканням з відстійників або з транспортних засобів під час перевезення;

· Протіканнями або аваріями, спричиненими непрофесійними діями персоналу або пов’язаними із використанням застарілої техніки;

· Протіканнями, спричиненими погано закріпленим стовбуром свердловини: документи свідчать, що 6% свердловин для гідророзриву виходять з ладу відразу, а 50% – протягом 15 років[2];

· Протіканнями, які сталися під землею, через природні або штучні тріщини та ходи. Більша частина рідини для фрекінгу залишається під землею (аж до 80% закачаного об’єму). Зараз дослідження показують, що ця рідина може мігрувати до природних запасів питної води (таких як водоносні горизонти і джерела) часто всього за кілька років.

Незважаючи на заяви представників промисловості про те, що метод ГРП не може призвести до забруднення підземних запасів питної води, оскільки проводиться на глибині значно більшій, ніж та, на якій розташовані водоносні горизонти, перша небезпека від буріння під сланцевий газ полягає в тому, що свердловини все одно будуть проходити через водоносні шари, порушуючи їх цілісність. Друга полягає в тому, що буде відбуватися поступова природна дифузія хімічних речовин, використаних для фрекінгу, у верхні геологічні (і водоносні) шари. Інтенсивність такої дифузії, в умовах високого тиску залежить від наявності поблизу місця кожної свердловини геологічних розломів[3]. Там, де такі розломи існують, водоносні горизонти будуть безповоротно забруднені вже за рік-два. У той же час, дослідження наявності таких розломів не проведено належним чином.

Загрози, пов’язані з відходами, які утворюватимуться внаслідок розвідки та видобутку сланцевого газу

Питання утилізації відходів буріння постає надзвичайно гостро, оскільки в Україні в районі видобутку нетрадиційних газів відсутні спеціалізовані полігони для захоронення десятків тисяч кубометрів вибуреної породи, шламу, відпрацьованих рідин, що використовуються для гідророзриву пластів (ГРП-рідина). Оскільки ці відходи можуть характеризуватися радіаційним та хімічним забрудненням, то всі етапи поводження з ними вимагають спеціальної фахової оцінки й мають здійснюватися виключно хімічне забруднення, установами з відповідними ліцензіями і допусками.

Наприклад, у Львівській області відсутній полігон для захоронення небезпечних відходів. Постає питання: куди вивозитимуть таку велику кількість рідких відходів? Спеціалізовані полігони в сусідніх областях для захоронення відходів І-ІІІ класів небезпеки відсутні. Ймовірно, забруднена вода вивозитиметься на сміттєзвалища, очисні споруди (які і без цього навантаження знаходяться у вкрай незадовільному стані) або просто виливатиметься на поверхню ґрунту чи в річки. Львівським обласним контролюючим органам важко буде відслідковувати забруднення, оскільки використовуватимуться складні органічні і неорганічні речовини, на які лабораторії області не атестовані також відсутні методики дослідження вмісту таких речовин у природному середовищі.

У Харківській області вже є негативні приклади підземної утилізації, а саме: негативний досвід закачування промислових стоків у Серебрянські пісковики на Первомайському хімічному комбінаті (70–90-ті роки ХХ століття), в ході якого було виявлено погіршення стану артезіанських підземних вод унікального Сивашського (чи Сиваського) родовища. Також слід враховувати можливий негативний вплив більших тисків у порівнянні із закачуванням промислових стоків, а також руйнівний ефект, що може бути завданий літифікованим водотривам, які захищають прісні води альб-сеноманського водоносного комплексу, під час гідророзриву пластів.

Українське законодавство забороняє використовувати хімічні речовини без затверджених екологічних нормативів. Горизонтальне (або похило-скероване) буріння і експлуатація свердловин для сланцевого газу (і газу ущільнених пісковиків) вимагають саме застосування токсичних реагентів, на більшість з яких в Україні відсутні екологічні нормативи. При цьому компанії, які йдуть в Україну з технологією фрекінгу, засекречують хімічний склад розчину, який закачуватиметься під землю в літосферу, посилаючись на комерційну таємницю.

У нормативних актах більшості країн, в яких ще не заборонено використання фрекінгу, від компаній вимагається повністю розкривати склад фрекінг-рідини. В Україні такої вимоги у законодавстві немає, отже, у разі аварії або ж ненавмисного забруднення довкілля, довести провину саме таких компаній, що застосовують фрекінг, буде майже неможливо. Заради економії води одну й ту саму ГРП-рідину планується використовувати декілька разів, а між гідророзривами пластів її планується зберігати у відкритих водоймах, так званих «амбарах», де її частина обов’язково буде випаровуватися разом з хімічними речовинами; існує ймовірність також радіаційного забруднення ґрунтів, ґрунтових вод.

У межах Олеської та Юзівської площ знаходяться численні водозабори, що використовуються для господарського та питного водопостачання, а також родовища мінеральних вод. Закон України «Про питну воду і питне водопостачання», зокрема, забороняє експлуатацію надр у зонах санітарної охорони водозаборів питного водопостачання. Водний Кодекс України забороняє експлуатацію надр на землях водного фонду, але, на жаль, введеною поправкою дозволяє здійснення геологорозвідувальних та бурових робіт.

Фактично, в Україні мова іде про безповоротне водокористування у особливо великих обсягах, при тому, що видобувні компанії, згідно з умовами угод будуть звільнені від сплати за спецводокористування. Тим більше, воду для фрекінгу планується брати саме з підземних водоносних горизонтів, що містить загрозу їх виснаження та відповідного погіршення доступу місцевого населення до питної води.

У випадку, якщо матиме місце безмитне завезення обладнання та хімреагентів (як це зазначено у проекті Угоди), Україна може стати полігоном для захоронення небезпечних відходів; відкриються можливості для безконтрольного та безлімітного ввозу небезпечних відходів.

Процес буріння та фрекінгу також неминуче впливає на ландшафт.

Забруднення ґрунту та підґрунтя може статися від:

· Хімікатів для фрекінгу, з подальшим ризиком токсичного забруднення від їх змішування з природніми небезпечними речовинами під землею;

· Природних радіоактивних матеріалів і важких металів в нижніх шарах ґрунту, що можуть забруднити зворотній приплив під час фрекінгу, або сформуватись під землею.

· Великі обсяги транспортних перевезень, використання важкої техніки для будівництва свердловини та її подальшою експлуатацією неминуче призведуть до пошкодження родючого шару ґрунту (РШГ) з наступними ерозійними та зсувними процесами.

Станеться неминуче забруднення ґрунтів, оскільки навіть при добуванні традиційних вуглеводнів відбувається забруднення ґрунтів важкими металами та нафтопродуктами з перевищенням норм у 10-100 разів, але при цьому визначалися лише акредитовані показники.

Добування нетрадиційного газу викликає значне занепокоєння щодо екосистемних впливів: від наслідків видобутку сланцевого газу потерпатимуть не лише окремі природні системи життєзабезпечення, а й цілі екосистеми. Не визначено, хто буде відновлювати природний ландшафт і біорізноманіття? Інвестор, держава чи місцева громада?

Основні загрози, пов’язані із застосуванням технології фрекінгу:

· Незворотне забруднення поверхневих і підземних вод, в т.ч. артезіанських і мінеральних — через особливості технології, неналежне використання техніки та хімічних розчинів, несанкціоноване скидання неочищених та недоочищених стоків у річки та на ґрунт.

· Виснаження стратегічних запасів прісних підземних і поверхневих вод, які забираються в процесі буріння і експлуатації свердловин. Ця вода забиратиметься з довкілля безповоротно, оскільки технології очистки і досі не відпрацьовані належним чином.

· Відчуження великих площ густонаселених територій (під свердловини, супутню інфраструктуру, басейни для приготування ГРП-рідини, зберігання рідких відходів — «амбари», транспортну інфраструктуру тощо).

· Незворотне забруднення ґрунтів — через особливості технології, неналежне зберігання хімічних розчинів, несанкціоноване скидання неочищених та недоочищених стоків у річки та на ґрунт, аварійні розливи РГП-рідини.

· Ризик виникнення штучних землетрусів особливо в умовах Донецько-Дніпровської Западини та Придністров’я/Прикарпаття (причина – високі тиски, понад 1000 атмосфер, при закачуванні ГРП-рідини)[4].

· Потенційна шкода біоресурсам (зокрема рибним) .

· Шкода сільському господарству, і як наслідок харчовій безпеці країни.

· Потенційна загроза здоров’ю населення та пов’язані з цим економічні втрати.

· Прямі викиди парникових газів, внаслідок планованого спалювання непотрібних домішок газоподібних вуглеводнів.

· Підвищене шумове навантаження на місцеве населення та працівників бурових під час буріння свердловин, роботи компресорних та інших агрегатів.

Видобуток газу нетрадиційних родовищ методом фрекінгу: огляд документів

На сьогоднішній день метод фрекінгу для видобування газів нетрадиційного залягання не є новим або незнайомим для фахівців. Його перше використання датується 2002 роком, коли компанія «Devon Energy» почала розробку сланцевого родовища «Barnett Shale», поєднуючи метод водного фрекінгу (який раніше застосовувався лише для інтенсифікації видобутку на традиційних свердловинах) та метод горизонтального буріння[5].

Тільки у 2006-2007 роках починається так званий «сланцевий бум» (або «сланцева лихоманка»), та масштабне розповсюдження видобувних потужностей територією США. Всупереч усталеній практиці, поширення цього методу у США та деяких інших країнах світу відбулося без належного комплексного дослідження безпеки цього методу, відповідного законодавчого забезпечення, екологічної та технологічної експертизи, що в комплексі мало б гарантувати екологічну збалансованість довкілля та безпеку здоров’я та життя. Сьогодні ризики добре відомі. В усіх країнах запроваджуються нормативи, що обмежують використання методу фрекінгу для забезпечення такої безпеки аж до повної заборони фрекінгу у деяких державах. Існує декілька експертних застережень щодо використання фрекінгу.

Найбільш фахова та впливова природоохоронна організація планети — міжнародний союз охорони природи (IUCN)[6] на своєму Конгресі 6-15 вересня 2012 року прийняв Резолюцію №90 [7], в якій закликав всі держави світу «Заборонити використання методу гідравлічного розриву пласту для захисту здоров’я людей та довкілля, поки не будуть здійснені такі заходи:

1) безумовна заборона використання методу поблизу основних запасів питної води, у районах сейсмічних розломів, районах з дефіцитом питної води, місцях, що є об’єктами охорони природи, беручи до уваги характеристики біорозмаїття;

2) внесення уточнень у проекти/технології щодо будівництва трубопроводів і сховищ стічних вод («амбарів») для запобігання витоку хімічних і радіоактивних матеріалів та метану з урахуванням всіх можливих надзвичайних ситуацій;

3) розкриття інформації про хімічний склад речовин, що використовуються;

4) заборона передача води на очисні споруди у зв’язку з ризиками присутності в ній токсичних і радіоактивних речовин;

5) внесення специфікації для автомобільного транспортування стічних вод з гарантіями попередження витоку у випадку аварії або недбалості водія, включаючи відповідну підготовку щодо безпечного поводження з речовинами;

6) врахування вимоги щодо регулярної перевірки та моніторингу питної води;

7) застосування планів дій та процедур для можливих надзвичайних ситуацій та необхідного обладнання;

8 ) скасування звільнення діяльності від відповідальності згідно вимог екологічного законодавства;

9) впровадження адекватного контролю при прийомі на роботу, а також рівня тих, хто це контролює;

10) впровадження суворої відповідальності за шкоду, заподіяну діяльністю особам чи громадам, за допомогою фонду чи страхування у відповідності до шкоди, що є результатом діяльності;

11) надання допомоги країнам, що розвиваються, в розробленні і здійсненні цих заходів;

12) заходи оплачуються за рахунок податку на доходи з діяльності».

Також ця організація закликала всі держави «зупинити видачу нових дозволів на видобуток нетрадиційних видів викопного палива шляхом гідравлічного розриву пласту з метою уникнення негативних впливів на довкілля та місцеві громади доти, доки не з’являться нові технології та методи, які будуть оцінені та схвалені незалежними науковими оглядами». Зауважуємо, що жодна з цих вимог не врахована Україною.

У 2011 році Уряд України звернувся до керівництва США за допомогою у вирішенні питань видобутку сланцевого газу. Агенція США з міжнародного розвитку (USAID) залучила фахівців для вивчення ситуації в Україні. 1 травня 2012 року ця робота була виконана: було підготоване дослідження «Сланцевий газ України», 1-й та 2-й том якого мають назву «Екологічна і нормативно-правова оцінка», 126 сторінок з додатками [8]. У цій роботі, виконаній фахівцями з деяких наукових та експертних установ, міститься інформація про більш ніж 50 помилок українського законодавства, які потрібно виправити для убезпечення видобутку сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків. На жаль, майже жодна з цих рекомендацій також не була виконана.

12 листопада 2012 року Європейський Парламент схвалив Резолюцію

№ A7-0283/2012 під назвою «Про вплив на навколишнє середовище діяльності з видобутку сланцевого газу та сланцевої нафти»[9], а кількома днями пізніше — 21 листопада 2012 року — Резолюцію № A7-0284/2012 під назвою «Про промислові, енергетичні та інші аспекти сланцевого газу та нафти»[10] .

Обидві резолюції виникли після ретельного багаторічного вивчення проблеми видобутку сланцевого газу науковими та експертними установами пов’язаними з Європарламентом та оприлюдненням їхніх висновків. Обидві резолюції мають чисельні посилання як на нормативні акти Європи, так і на результати досліджень, висновки авторитетних комісій, доповіді країн-учасниць. Перша Резолюція констатує, що у країнах ЄС немає досвіду промислового видобутку газів нетрадиційного залягання, а його вплив на довкілля та здоров’я населення ще недостатньо вивчений.

Окремий пункт — пункт «E» фактично засуджує маніпуляцію фактами з боку прибічників «сланцевого буму», нібито гідророзрив — це усім відомий метод, який застосовується вже багато років. Резолюція чітко вказує: «два основні методи, поєднані для видобутку сланцевого газу і метану вугільних пластів: горизонтальне буріння і гідророзрив пласта (Fracking), почали застосовуватися в комбінації всього десять років тому, їх не слід плутати з добре відомими методами стимуляції видобутку звичайного викопного палива, оскільки поєднання цих двох методів підвищує масштаби втручання». Таким чином, Європарламент чітко відокремив метод гідророзриву пластів для інтенсифікації видобутку газу на традиційних родовищах та метод фрекінгу для видобутку нетрадиційних газів, який, на думку депутатів, має значно більший негативний вплив на довкілля.

Європарламент наполягає, що під час видобутку газів нетрадиційного залягання важливо застосовувати застережні заходи для захисту довкілля, а також застосовувати принцип «забруднювач платить». Парламент закликає застосовувати ці принципи та застереження на всіх етапах (від розвідки до безпосереднього видобутку). Парламент констатує, що члени ЄС Франція та Болгарія ввели мораторій на видобуток сланцевого газу з природоохоронних та медичних міркувань. Наведено повний перелік країн або територій, де частково або повністю заборонено фрекінг: «Франція, Болгарія, Північний Рейн-Вестфалія в Німеччині, Фрібург і Во в Швейцарії, а також ряд штатів США (Північна Кароліна, Нью-Йорк, Нью-Джерсі і Вермонт і більше 100 органів місцевого самоврядування) та інших країн світу (Південна Африка, Квебек у Канаді, Новий Південний Уельс в Австралії) в даний час вже ввели заборону або мораторій на застосування гідророзриву пласта для видобутку нафти і газу зі сланців або інших твердих порід». Як свідчить Резолюція, Чехія та Румунія на час прийняття документу розглядали питання про запровадження такого мораторію.

Резолюція закликала всі держави Європи обережно використовувати метод фрекінгу, не приймати рішень без попередніх досліджень та нормативного аналізу, вимагати від газовидобувних компаній виконання усіх можливих правил, оскільки лише таким чином можна знизити ризики від цієї діяльності. Також Європарламент закликає країни до постійного контролю за діяльністю компаній, перевіряти навіть безпеку їхнього обладнання, проводити постійний моніторинг води, повітря, стану ґрунтів тощо, як до видобутку, так і під час, і після нього. Європарламент радить усім країнам оновити законодавство, яке стосується видобутку корисних копалин, щоб врахувати особливості нових технологій, встановлення високих стандартів безпеки та екологічних стандартів.

Резолюція визнала неприйнятною для Європи практику втаємничення складу ГРП-рідини, приховування її впливу на довкілля та здоров’я людини. Також визнала неприйнятною державну підтримку видобутку будь-яких видів викопного палива, натомість закликала до підтримки розвитку використання відновлювальних джерел енергії. Вимагає проводити ретельну та відкриту оцінку впливу на навколишнє природне середовище кожного проекту видобутку нетрадиційних газів.

Резолюція закликала держави повністю заборонити водний фрекінг в водоохоронних зонах та районах шахтного видобутку вугілля. Також Резолюція повністю відкинула можливість поховання забруднених вод у геологічних формаціях, оскільки це заборонено Рамковою водною директивою. Також Європарламент вимагає повного інформування місцевих громад та їхнього залучення до прийняття рішень. Також громада має бути залученою до усіх перевірок об’єктів з видобутку нетрадиційних газів.

Як бачимо, всі рекомендації та заклики цієї Резолюції Україною проігноровані.

Друга Резолюція вимагає, щоб хімічні речовини, які входять до складу ГРП-рідини, були зареєстровані у Європейському хімічному агентстві, і можуть бути схваленими лише якщо не завдають шкоди довкіллю або мають пом’якшений вплив. Рекомендує державам-членам та Комісії вивчити можливість видобутку сланцевого газу без використання хімічних речовин, наводячи приклад Австрії, де прийнято рішення про видобуток сланцевого газу з використанням суміші води, піску та кукурудзяного крохмалю, але без хімікатів. Парламент закликає наслідувати досвід США у впровадженні екологічних стандартів, які вимагають від компаній уникати витоків метану та інших забруднюючих газів. В Резолюції викладена думка про необхідність зобов’язання операторів з видобутку сланцевого газу забезпечувати фінансово або через страхування випадки нанесення шкоди довкіллю при їх діяльності, щоб створити «правову визначеність для населення».

Вимоги цієї Резолюції також повністю проігноровані і в українській нормативній базі, і в тексті договору, підписаного з компанією Шелл 24 січня 2013 року. Окремі положення цих Резолюцій регулярно не визнаються офіційними органами України. Так, посадовці високого рівня ще й досі намагаються ввести в оману населення, оперуючи терміном «гідророзрив» як «той, що давно застосовується в Україні».

12 листопада 2012 року були оприлюднені та надіслані Уряду України «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу»[11], розроблені волонтерською робочою групою вчених з різних регіонів України (створена за ініціативи ХОГО «Зелений фронт», Харків), ухвалені науково-практичним семінаром «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу», який відбувся в межах XV Спеціалізованої виставки «Енергетика. Електротехніка. Енергозбереження — 2012» у Харкові 9-11 жовтня. Ці Критерії містять доволі докладний перелік необхідних заходів для уникнення значної кількості ризиків, які існують. Ці Критерії повністю проігноровані Урядом України.

28 грудня 2012 року в Україні була оприлюднена Щорічна доповідь НУО «Громадська оцінка процесу реалізації національної екологічної політики у 2011 році»[12] , над створенням якої працювала практично вся екологічна експертна спільнота держави, а обговорення проходили в усіх областях України. Розділ 5.1.3. цієї Доповіді цілком присвячено проблематиці видобутку сланцевого газу та газу ущільнений пісковиків. Незалежні експерти виділяють 12 основних блоків ризиків та надають 4 рекомендації та 4 застереження. Серед рекомендацій — негайне розроблення національного законодавства, яке б убезпечувало населення та території від ризиків та небезпек, виявлених під час видобутку газу методом водного фрекінгу в інших країнах, беручи за основу, наприклад, «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу», розроблені незалежними науковцями та експертами. Усі ці рекомендації та застереження досі ігноруються.

Громадська Рада при Мінприроди України розкритикувала непродумані дії уряду щодо впровадженні в Україні безконтрольного фрекінгу, прийняла дуже жорстку резолюцію з цього приводу[13]. Після чого Рада була розігнана, а замість неї була зібрана нова, в яку включили представників наступних організацій: «Асоціація українських автомобілевиробників «Укравтопром»», «Всеукраїнська Асоціація імпортерів і дилерів», «ГО «Асоціація українські спецслужби за національну безпеку»», «ВГО «Товариство зварників України»», «Федерація підводного спорту та підводної діяльності України», «ГО «Міжнародна асоціація професіоналів похоронної справи»» та інші. Слід окремо засудити таку фальсифікацію експертного органу — заміну реальної екологічної громади на кишенькову та фарсову, і яка не є авторитетною в середовищі екогромади.

Висновки:

1. Екологічні ризики, пов’язані з розробленням нетрадиційного газу, не достатньо вивчені і важливо провести глибокі геологічні, гідрологічні, мінералогічні та хімічні дослідження перед тим, як приймати рішення із застосування технології гідравлічного розриву (фрекінгу). Сучасна практика фрекінгу показує, що ризики для довкілля, здоров’я та життя людей є численними і вкрай небезпечними, і тому поспішні рішення можуть обернутися трагедією для мільйонів людей, держави та довкілля.

2. Попередній аналіз проекту угоди «Про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між (1) державою Україна та (2) компанією «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (ІV) Б.В.» та (3) ТОВ «НАДРА ЮЗІВСЬКА» вказує на те, що інвестори планують забезпечити мінімальне дотримання стандартів екологічної безпеки, що в умовах української корумпованої системи екологічного контролю означає відсутність будь-якого контролю.

3. Українське законодавство містить низку прогалин щодо регулювання процесу видобутку нетрадиційного газу. На даний час немає механізмів утилізації відпрацьованих вод, рекультивації земельних ділянок, де проводиться буріння, компенсації місцевим мешканцям за екологічну шкоду, збереження біорізноманіття та ін. Відсутність належного законодавчого регулювання означає відсутність доступу до правосуддя для місцевих громадян.

4. Судячи з проекту угоди з компанією Шелл, інвестори не обіцяють Україні жодного зниження ціни на газ. Їхні рішення щодо того, кому продавати газ і за якою ціною, базуються виключно на ринкових факторах. Визнано, що вартість видобутку нетрадиційного газу в Україні буде значно вищою, ніж в США через значну глибину залягання газоносних порід. Тому основний аргумент на користь розроблення газу, що це буде дешевий газ, який принесе енергетичну незалежність Україні, є необґрунтованим.

5. Угода з компанією Шелл передбачає звільнення компанії від оподаткування, а також від плати за спецводокористування, що є неприпустимим в умовах, коли підземні води стають останнім і найпотужнішим стратегічним ресурсом України.

6. Згідно сучасного енергетичного бачення (наприклад, огляд WWF, МСОП, МЕА тощо) про досягнення 100% відновлюваної енергетики до 2050 р. нема потреби у нетрадиційному викопному паливі. Глобальний вуглецевий бюджет і прагнення не перевищити середнього рівня глобальної температури на 2.0°C виключають експлуатацію нетрадиційного палива. Замість того, Звіт щодо енергетики закликає до активного заощадження споживчої енергії, а зменшений попит на енергію потрібно задовольняти з відновлюваних джерел. Згідно Декларації тисячоліття ООН та Цілей розвитку тисячоліття, до яких Україна приєдналася, енергоощадність та використання відновлюваних джерел енергії є єдиним шляхом розвитку енергетики для забезпечення збалансованого розвитку держави загалом.

Ціла низка конференцій, семінарів, конгресів, які об’єднали науковців, експертів, фахівців різних галузей, засудили вітчизняні проекти з видобутку газу методом фрекінгу через їх недосконалість та невирішеність цілої низки питань екологічної безпеки: охорони вод, забезпечення радіаційної, сейсмічної хімічної безпеки, техногенної безпеки тощо[14] Але це залишається «голосом в пустелі» в умовах корумпованого режиму і спекуляцій на патріотичних почуттях українців щодо енергонезалежності. Натомість ведеться цілеспрямована дискредитація усіх, хто насмілюється критикувати «сланцеву лихоманку», тиск на вчених та громади, розповсюдження серед громад недостовірної інформації.

Діючи так, Україна ставить себе поза процесами Європейського простору, підвищує ризики для довкілля, не вирішує ні основні проблеми з енерговикористанням та генерацією енергії, нарощує ризики, які визнані всім світом, пов’язані з фрекінгом (які виникнуть неминуче!).

Сьогодні ще можна все спрямувати в екобезпечне і цивілізоване русло.

Учасники підготовки до слухань «Забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу видобування нетрадиційних вуглеводнів на навколишнє природне середовище у зв’язку з укладанням та під час виконання Угод про розподіл продукції».

Підписи:

Валерій Ловчиновський, незалежний громадський експерт-еколог


Олег Перегон, ХОГО «Зелений фронт»


Олена Кравченко, Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ)


Дмитро Пікарєня, «Всеукраїнська екологічна ліга»


Ярослав Мовчан, Національний екологічний центр України

[1] Рідина для фрекінгу може містити не менше 300 хімікатів, з яких 40% належать до ендокринних деструкторів, які шкодять ендокринній системі тварин та людей, і третина яких є потенційними канцерогенами. Понад 60% хімікатів, що використовуються, можуть нанести шкоду головному мозку та нервовій системі.
[2] The Sky is Pink, “Annotated documents” from Southern Energy, Oilfield Review Schlumberger,Watson Bacchu, Archer, Colorado Oil and Gas Conservation Commission (COGCC) (http://www1.rollingstone.com/extras/theskyispink_a...)

[3] В Американському місті Павіліон (штат Іллінойс) місцеві мешканці поскаржились на погіршення якості води, розслідування Державного агентства з охорони природи США довело, що причиною була міграція хімічних речовин, що застосувалися під час гідророзриву пласта на формаціях Вінд Рівер та Форт Юніон http://www.epa.gov/region8/superfund/wy/pavillion/...

[4] Як наприклад, в Ланкаширі (Англія), де діяльність “Куадрілья Ресорсез” стала причиною двох підземних ударів невеликої сили і компанія припинила розробки в Ланкаширі у травні 2011 року http://www.cuadrillaresources.com/cms/wp- content/uploads/2011/11/Final_Report_Bowland_Seismicity_02-11-11.pdf

[5] http://forexaw.com/TERMs/Raw_materials/Energy/l127...

[6] Міжнародний союз охорони природи — найбільш авторитетна міжнародна природоохоронна організація. Має статус спостерігача при Генеральній Асамблеї ООН. Об’єднує 82 держави, 111 урядових установ, більше 800 неурядових організацій і близько 10000 вчених і експертів з 181 країни світу. Інтернет-сторінка МСОП http://www.iucn.org/.

18 травня оголосили Днем екологічного трауру в Україні
http://ridna.ua/2013/05/18-travnya-oholosyly-dnem-...

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) оголосив 18 травня Днем екотрауру в Україні.
Вперше в історії України настав день, коли в жодній з областей немає природоохоронних органів: саме 18 травня вступає в силу постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища», повідомляє прес-служба НЕЦУ.
Ліквідація органів Мінприроди України здійснена в ході адміністративної реформи і стала апофеозом «покращення» в довкільній сфері.
«Це дуже небезпечне рішення, яке загрожує національній безпеці України – вважає Ярослав Мовчан, голова НЕЦУ, — річ в тім, що тисячоліттями була випрацювана практика управління природними ресурсами на національному рівні – рослинним і тваринним світом, повітряним басейном, землями, водами. Для управління потрібна інформація про стан ресурсу в усій державі, потрібно брати до уваги багаторічну динаміку певного ресурсу, мати невиснажні чи раціональні правила його використання, вести облік і моніторинг в екосистемних шкалах часу. Як це здійснюватимуть облдержадміністрації? Чому Швеція застосовує принцип екологічних циклів, суть якого полягає в тому, що всі природні ресурси необхідно використовувати і переробляти з найменшою шкодою для природи (і з 1993 р. працює «Біль про екоцикли»), з врахуванням функціонування екосистем, закладаючи це у вартість товарів та продуктів споживання, а ми повертаємося до феодалізму в природокористуванні, з «професійної» руки реформаторів з АПУ та місцевого довкільного «герострата» п. Мірошниченка? Чому Німеччина і Франція дозволяють собі утримувати потужні міністерства довкілля з розвиненими територіальними органами і мільярдним фінансуванням, а Україна порушує засади своєї ж Конституції, досягнень у формуванні системи екобезпеки та принципів цивілізованого управління?»
Реформа державного управління в Україні почалася з розроблення та прийняття Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Цей Указ був розроблений і прийнятий, начебто, «з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату і витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління».
Основна частина нових положень про діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері довкілля була прийнята в квітні 2011 р. відповідними указами Президента України. При цьому, деякі урядові органи були виведені зі сфери впливу Мінприроди України, наприклад, Державне агентство лісових ресурсів України (раніше – Держкомлісгосп), Державна гідрометеорологічна служба України (раніше – Держкомгідромет), Державне агентство земельних ресурсів України (раніше – Держкомзем) та ін. Деякі органи взагалі були ліквідовані, наприклад Державна служба заповідної справи України.
Скасування територіальних органів Мінприроди відбулось на виконання так званого «Закону Мірошниченка», який передбачає вилучення з усіх законів згадок про функції (переважно регуляторні) територіальних органів Мінприроди та передачу повноважень скасованих органів Мінприроди підрозділам обласних державних адміністрацій, які мають бути створені для цього.
— Сьогодні наступив день, коли більше не стало територіальних органів Мінприроди. І ми бачимо, що до цього дня не з’явилось жодного документу, який би доручав створити ці таємничі підрозділи обладміністрацій. – додає Олексій Василюк, заступник голови НЕЦУ. – Чи будуть створені ці підрозділи в майбутньому і куди до їх створення передані всі архіви міністерських управлінь – залишається таємницею. Щоб уявити масштаби небезпеки, достатньо сказати, що лише в скасованих міністерських управліннях зберігалась вся інформація про більш ніж 7000 заповідних територій, наявних в Україні.

Выступления срывают планы
В Украине участились акции против компаний

http://www.kommersant.ua/doc/2193370


Цитата:
Внутренний протест

В первые два месяца этого года в Украине произошло 147 гражданских выступлений с критикой действий частных и государственных компаний — в три раза больше, чем годом ранее (см. график). Об этом свидетельствуют данные мониторинга общественных протестов, проводимого киевским Центром исследования общества (ЦИО). Среди наиболее резонансных — акции против разработки месторождений сланцевого газа (39 случаев)






Цитата:
Наиболее серьезные обвинения в последнее время выдвигаются в адрес организаторов протестов против добычи сланцевого газа. Бывший член парламентского комитета по вопросам ТЭК Александр Гудыма уверен, что кампанию финансирует российский ’Газпром’. ’Посмотрите, кто первым начал информационную кампанию против разработки месторождений — движение ’Украинский выбор’ Виктора Медведчука, прокремлевского политика’,— указывает он. К акциям против разработки газовых месторождений в последние месяцы присоединились и политические партии: ’Свобода’, Компартия и ’Батькивщина’, за что премьер-министр Николай Азаров назвал их ’агентами Российской федерации’.






Цитата:
Нужен диалог

Руководитель мониторинга протестов ЦИО Владимир Ищенко считает обвинения в адрес организаторов акций против добычи сланцевого газа необоснованными. ’Далеко не все выступления против разработки месторождений проходят при поддержке политических партий. Организаторы многих из них — известные экологи, и, мне кажется, что нет оснований подозревать их в нечистоплотности’,— говорит он.






Цитата:
В Украине примеры здорового социального диалога скорее редкость, говорит Денис Левин: ’Власть и бизнес просто не привыкли считаться с мнением граждан’. Необходимость вести переговоры с общественностью признает и господин Гудыма. ’Я думаю, в случае со сланцевым газом компаниям Shell и Chevron (участники СП по разработке сланцевого газа.—’Ъ’) просто необходимо разъяснять гражданам все детали проекта, организовать мониторинг экологической ситуации’,— считает он. Владимир Ищенко убежден, что власть и бизнес будут готовы к диалогу лишь в случае разворачивания массовых протестов. ’Опыт ’налогового Майдана’ и протестов чернобыльцев показывает, что это действенный метод’,— отмечает эксперт.

Донецк. Автопробег против добычи сланцевого газа. 19.05.2013

http://2000.net.ua/2000/forum/puls/90771

Сланцевые буровые отходы не принимают на свалках

Константин ВАСИЛЬКЕВИЧ

Водитель грузовика компании MAX Environmental Technologies, разрабатывающей сланцевые месторождения Марцеллус методом гидроразрыва пласта (ГРП), не смог сдать буровую отработку на полигон для промышленных отходов в Пенсильвании. Перед выгрузкой на полигоне сработали датчики радиации. Оказалось, что уровень радиоактивности сланцевого шлама почти в 10 раз превышает допустимые нормы по содержанию радия-226.

Компания обратилась к властям за получением разрешения на захоронение этих высокорадиоактивных отходов. Они излучали 96 микрорем* в час, а обычные американские полигоны ТПО не могут принимать материалы, излучающие более 10 микрорем, сообщает Forbes. Стандарт министерства экологии США по допустимому загрязнению воздуха — 10 000 микрорем в год (или 10 миллирем). Простые расчеты показывают: уровень радиоактивности отработки с месторождения, разрабатываемого методом ГРП, в 84 раза превысил стандарт минэкологии. «Это не самый высокий показатель, но нам в Южном Хантингдоне вообще не нужна никакая радиация», — говорит Том Корнелл, представитель муниципалитета, на территории которого расположен полигон ТПО.

________________________________
*1 рем = 1 бэр (биологический эквивалент рентгена)

Радий-226 — не только природный радиоактивный материал, образующийся в результате распада урана-238. Он также давно признан одним из загрязняющих компонентов, используемых при гидравлическом разрыве пластов в ходе освоения сланцевых месторождений. При попадании в организм радий имеет тенденцию накапливаться в костной ткани. Он провоцирует развитие лимфомы, рака костей, лейкемии и апластической анемии.

Кроме того, радий представляет серьезную угрозу качеству питьевой воды. Тот «рассол», который образуется после гидравлического разрыва пласта, содержит до 16 000 пикокюри радия-226 в литре жидкости. При этом официальный лимит для промышленных предприятий США — 60 пикокюри на литр, а для питьевой воды — 5 пикокюри (по стандартам министерства экологии США).

В январе 2013 г. департамент защиты окружающей среды штата Пенсильвания сообщил о начале годичного независимого исследования степени радиоактивности отходов со сланцевых месторождений. Ведомство изучает образцы отработанной воды, буровых и осадочных пород как на месте бурения, так и на полигонах отходов.

Стоп фрекинг!

«Власть упраздняет природоохранные органы, чтобы они не мешали добыче сланцевого газа»



Получать разрешение на освоение земли у экологов больше не надо. С 18 мая в Украине вступило в силу постановлении Кабмина №159 «О ликвидации территориальных органов Министерства охраны окружающей среды». Теперь на любом из 7 тысяч объектов природно-заповедного фонда можно запросто возвести вышку по добыче сланцевого газа или просто открыть свалку. О последствиях админреформы в природоохранной сфере, «ВВ» беседовали с замглавы Национального экологического центра Украины (НЭЦУ) Алексеем Василюком.



— Можете ли Вы назвать ответственных за ликвидацию территориальных органов Министерства охраны окружающей среды?

— Кабмин упразднил территориальные органы Минприроды на основании так называемого «Закона Мирошниченко». Его автор, депутат Партии регионов Юрий Мирошниченко, просто вычеркнул из всех законов упоминание о функциях территориальных органов Минприроды. Их полномочия должны быть переданы особым подразделениям областных администраций, которые еще только планируется создать. Однако когда это произойдет в постановлении Кабмина не говорится.



— Смогут ли в будущем эти подразделения адекватно выполнять природно-охранные функции?

— Думаю, что нет. Территориальные органы Минприроды были независимы от области. И если местная администрация планировала освоение заповедного объекта, экологи на местах, которые подчинялись министерству, могли дать ей отпор. А сегодня, даже если при администрациях и будут созданы природоохранные подразделения, то их сотрудники вряд ли захотят вставлять палки в колеса своему начальству.

20 мая на сайте Минприроды появилось сообщение, что все сотрудники, которые работали в территориальных органах, перейдут в соответствующие подразделения при администрациях. Но те экс-сотрудники, с которыми я общался, сильно в этом сомневаются. Профессионалы, на которых держалась охранная деятельность, туда точно не попадут.



— Получается, что все заповедные объекты Украины вскоре будут «освоены»?

— В Украине насчитывается 7600 объектов природно-заповедного фонда: начиная от огромных национальных парков и закачивая отдельными заповедными деревьями. При этом только нацпарки, заповедники, зоопарки и ботсады имеют свои администрации, напрямую финансируемые Минприроды. Они не должны пострадать. Под угрозой, в первую очередь, оказались небольшие заповедные объекты. И если в ближайшее время не появятся хотя бы обещанные природоохранные подразделения при администрациях, через полгода охранять может быть уже нечего.



— Когда расформировывается любая структура, часть документации непременно теряется. Могут ли так «затеряться» некоторые особо лакомые для застройщиков заказники?

— Архивы со всеми этими материалами про заказники и памятники природы еще с советских времен находились в территориальных управлениях Минприроды. В общем же перечне объектов, который есть в самом министерстве, информация очень ограничена. Там, например, может значиться: заказник Васильковской области площадью 15 га и фото. Но ведь должна быть еще карта этого заказника, научное обоснование и пр. Когда началась админреформа, мы с коллегами начали экстренно собирать материал, и сегодня у нас есть все копии документов по Луганской, Харьковской и Киевской областях. Но это лишь три области! К тому же я не исключаю, что завтра, когда поднимется вопрос о каком-то «лакомом» объекте, нам скажут, что наша информация — неофициальная.



— На сегодня ни одно ведомство кроме Минприроды не лишилось своих территориальных органов. Почему админреформа началась именно с него?

— К сожалению, админреформа в природоохранной сфере началась еще раньше — с ликвидации Государственной службы заповедного дела. Тогда этот орган тоже обещали заменить другим, однако этого не произошло. При этом, например, Госслужбу геологии и недр, я уверен, никакая админреформа не коснется, ибо она нужна нынешней власти.

Я думаю, что власть упраздняет природно-заповедные органы с одной целью — чтобы те не мешали добыче сланцевого газа. Для этого нужны тысячи рассеяно стоящих вышек… А согласование с органами Минприроды помещало бы процессу их возведения. Зато теперь их можно ставить где угодно, хоть в местах обитания редкостных видов животных и растений.

Ребята, наберитесь терпения и посмотрите видео полностью.
Это то, что уже происходит во всей Украине
Газленд по-украински уже сегодня
https://

Встреча журналистов с активистами антифрекингового движения

За вилы и лопаты