Близнюкам Артему і Давиду Бойкам потрібна допомога! У хлопчиків ДЦП
Администрация сайта Kidstaff не собирает пожертвования на благотворительность и не несет ответственность за действия или бездействия автора объявления, родителей ребенка, волонтеров и любых других лиц, причастных к сбору пожертвований. Администрация сайта Kidstaff не проверяет подлинность предоставляемых документов, не контролирует приход и расход средств по сбору. Любые пожертвования совершаются посетителями сайта Kidstaff исключительно по своему собственному желанию, осознавая значение своих действий. Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям. на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога. У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає. Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки) Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків. У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам. Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед. Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя. Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко. За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими. Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково. Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Я в строю! )) Добрий вечір усім! Трошки розскажу про лікування, яке ми завершили. Ми пройшли повний курс лікування, а не половину. Є гарні зміни у Артема і Давида. Коли приїхали, то було важкувато, бо як не крути, а таким дітям потрібно частіше інтенсивна реабілітація. За тиждень часу ми б нічого не зробили і тому я вирішила допозичити гроші і пройти повноцінне лікування, щоб було видно результат. Позичила гроші у мами, яка збирає гроші на таку ж реабілітацію, але вони мають їхати в грудні місяці. До грудня я маю розбитися і повернути цей борг, бо підвести дитину хвору я не можу, Ще трапилася пригода з нами, на яку я геть не розраховувала. У Давида напухла десна. Я шукала клініку в режимі «дуже терміново». В Трускавці такої немає. І я вирушила з двома дітьми в місто поруч, щоб нам полікували. Ну і звичайно я знала, що це буде наркоз. А оскільки наркоз, то я вирішила робити усі наші погані зубки. Робили на ходу усі аналізи і кардіограму. Це такий стрес був для мене. Полікували нам 10 зубчиків плюс усі там маніпуляції. Гроші на карточку прямо вже як ми були в клініці і я взнала ціну, то скидали такі самі мами особливих діток. Я у них їх позичила. А це майже 17000 грн. Там уся клініка була в шоці, бо такого не бачили, щоб відразу два особливих хлопчики приїхали. Усі мене обнімали і цілували )))) Бо ми ж там провели майже цілий день. Як почав виходити з наркозу Давид, то таке витворяв там, а Артем побачив увесь той цирк і собі кричати )) Вони там такого ще не бачили )) Я б сама себе розцілувала, бо не знаю як я то все перенесла з двома відразу. Зараз вже смішно, а тоді я не знала чи переживу. То треба довго розповідати, то ціла історія була. Так от приїхали ми з того лікування і мене взяла депресія. Мені вити хотілося. Я винна людям купу грошей, які мені треба повернути, бо я їх забрала в таких самих як і мої. Я мушу. Я встигну. А насправді я не знаю де їх взяти. Я їх візьму. Навіть, якщо і перепозичу, але дітей тих я не підведу. Листівки буду робити вдень і вночі. Зимові добре купують. Але цим я не зароблю багато. Я навіть не записалася на наступний курс лікування, бо не справлюся я з тим усім. Віддам гроші, а тоді вже буду і писатися. Хоча і розумію, що для моїх дітей ніяких відкладень робити не можна. Ми цей раз працювали як ніколи важко. Розмасажовувались довго, щоб м’язи привести в потрібну форму. Інструктор ЛФК так вже пахав з хлопцями, що я геть іноді виходила з кабінету, щоб не тріпати собі нерви і не жаліти дітей. Я бачу, що ви мене підтримуєте. Я не прошу, а ви щось відчуваєте і знаєте як мені зараз важко. Я так вам вдячна! Вдячна, що відчуваєте мене, якоюсь невидимою силою. Знаєте, сидиш і задихаєшся від своєї безсили, а тут приходять гроші. Я завжди думаю-от як так може бути? Я ж нікому нічого не кажу і не прошу. І це мені дає сили. Дякую вам за це розуміння, за цю підтримку, за таку вчасну допомогу. Це так зворушливо, що геть серце щемить. Я відчитаюся обов’язково. Не відкриваю збір, бо ви самі розумієте, що мені зараз треба бути людиною і повернути гроші тим, хто мені підставив плече. Дітей таких я образити не можу і матерів цих образити не можу. Від допомоги я не відмовлюся, бо було б нерозумно, знаючи, що та допомога треба і чекати її немає звідки. Якщо у вас буде таке бажання і, звичайно, можливість, то я безмежно буду вдячна. Мені треба якнайскоріше записати на курс лікування Артема і Давида. Цілуємо і обіймаємо усіх наших добрих людей. Усі чеки є в мене на руках, якщо шо ))
Добрий вечір усім! Я як і обіцяла хочу відчитатися за ваші гроші і вашу допомогу. Це не просто гроші для нас, повірте. Для мене важливо написати це. Усі поступлення, які прийшли з 19 червня. Руднєва Катерина Євгенівна-300 грн Поповнення готівкою в терміналі самообслуговування: Київ, вул. В’ячеслава Чорновола, буд. 27, -200 грн Хворостян Наталія-1000 грн Шаповал Наталія-503 грн 16 липня Манжуловська Оксана-100 грн Туррелл Лідія-500 грн Черваньова Наталя-100 грн Мохових Вікторія-150 грн Поповнення готівкою в терміналі самообслуговування: М КИЇВ, ВУЛ. В'ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА, БУД. 27,-200 грн Підгайний Юрій-500 грн Малярова Інесса-100 грн Поповнення готівкою в терміналі самообслуговування: Київ, просп. Перемоги, буд. 27а,-200 грн Федіна Ганна-140 грн Переказ від KATERYNA TRIEBIK 4000 грн Туррелл Лідія-500 грн Копильцова Ірина-300 грн Підгайний Юрій-300 грн Хворостян Наталія-2000 грн Гігера Ірина-350 грн Переказ від KATERYNA TRIEBIK 3000 грн Усі гроші, які прийшли під час нашого лікування включно по 8 липня було витрачено на оплату лікування. Гроші, які прийшли вже 16 липня, бо з 8 по 16 ніяких переказів не було, усі ці гроші з 16 липня по сьогоднішній день у мене на карточці. Це моє спасіння. Це моя надія і віра, що я зможу скоріше віддати і скоріше записати моїх хлопчиків на лікування. Знаєте, можливо я якось сухо дякую. Можливо, я не можу знайти потрібні слова, щоб ви відчули мою вдячність. Аби ви могли заглянути в мою душу і моє серце, то воно сповнене особливими емоціями до тих, хто не лишає мене і моїх дітей без своєї уваги і своєї допомоги. Ви завжди в моїх молитвах, в молитвах матері, якій немає до кого звернутися. Нехай успіхи моїх дітей будуть і ваші успіхи. Бо живуть люди, яким це до одного місця, а ви не пройшли повз мене і моїх дітей. Ви повірили і полюбили. Відчули. Перейнялися і вирішили допомогти моім дітям. Я не завжди можу написати все те через що ми проходимо кожен день. Не можу і не хочу. Я іноді думаю, що так як важко мені, то більше нікому так не важко ))) То не зовсім правда, бо в кожного своє. Я дякую кожному з вас. Дякую і обіймаю так, що розчавила б кожного обіймаючи ))))
Я не буду сидіти склавши руки і нічого не робити. Повірте, що я з хлопцями працюю, щоб допомогти самим собі. Ми робимо листівки і шукаємо ринок збуту. Я дуже стараюся сама заробити ці гроші. Я хочу і мрію, щоб не просити поо допомогу, але поки у мене це не виходить, бо лікування дуже дороге і дітей двоє, які потребують того лікування. Ось що ми вже встигли зробити.
Доброго дня! Пані Любо, коли у Вас буде вільна хвилина , скиньте у особисті повідомлення фото листівок і ціну. Я спробую у себе розмістити на торгових площадках.