26 лютого 2017 р. у шведській газеті Aftonbladet була опублікована полемічна стаття матері двох дітей Анни Ларссон. Нам вона здалася дуже актуальною, емоційною і переконливою, тому ми вирішили перекласти її для вас.
Біла смерть.
Ні, я не маю на увазі кокаїн, ми повинні боротися з цукром.
Все відбувалось у 2009 році, коли народилась моя перша дочка. Ми були на 50-річному ювілеї і, якщо я не помиляюсь, моїй дочці було 9 місяців. Родичі хотіли пригостити її булочками і тістечками, але я сказала “ні”.
“Але ж це їжа” – сказали вони.
Їжа? Відколи це торти, булки, тістечка й інші солодощі стали їжею, здивувалась я і на своєму.
Через три місяці коли ми були в гостях у сусідів, вони пригостили дочку морозивом. Морозивом! У мене все кипіло усередині. Вона не повинна змалку привчатись до цукру, ні за що в житті!
Дочка виросла і перетворилась на дуже активну маленьку дівчинку, яка полюбляла їсти листя і дерева, як вона це називала. Тобто, шпинат і броколі.
Молодша сестра народилася в 2012 році і у той час, коли почала збільшуватись гора брудної білизни і накопичувалась перевтома, цукор поступово пробирався в наш холодильник.
Пам’ятайте фільм “Холодне серце”? Нікому не вдалось його оминути. Адже діти обожнюють “Холодне серце”!
І можна купити маленькі солодкі йогурти з картинками з “Холодного серця” на упаковці – ясна річ, що діти його хочуть.
“Будь ласкаааааа, мамо, я дуже хочу йогурт з Ельзою…” (заблищали очі). Ну, трішки йогурту з чарівною сніговою королевою нікому не зашкодить. Чи як?
Діти розумні і вигадливі, і нам, батькам, не завжди вдається встояти перед ними. Я їх не звинувачую, чесно.
Цього літа захворіла молодша дочка, якій уже чотири роки. Захворіла по-справжньому запаленням кровоносних судин і ми дуже хвилювались.
Це не пов’язано з цукром, але, якби вона їла кориснішу їжу, її імунітет був би сильніший, можливо, вона б не захворіла?
Ми сказали одне одному, що із старшою дочкою нічого схожого не трапиться, тому що вона набагато краще їсть. Вона їсть усе, що ми їй даємо: овочі, рибу, морепродукти, курку, дичину. Готова спробувати все.
Молодша дочка любить усе біле. Молоко, борошно і цукор. Оладки з варенням і збитими вершками, морозиво, тістечка, рисовий пудинг “рисі-фрутті”. Йогурт з Ельзою, пасту – і звичайно ж кетчуп.
Втомлена після садочка, вона просить тістечка, булочки, морозиво і, чесно кажучи, трохи морозива нікому не зашкодить… чи як?
“Вона не любить картоплю” – каже вона й іноді заходить настільки далеко, що нам доводиться готувати окремо для неї – просто для того, щоб вона з‘їла хоч щось. Не дуже хороша ідея.
Тепер вона знає, що якщо вона не їстиме, то отримає пасту, або “рисі-фрутті”, якщо пощастить. І вона точно знає, що є і останній вихід з ситуації – йогурт і мюслі і це набагато смачніше за картоплю.
Одного разу вона попросила цукерок і я відповіла “ні”. Вона була у відчаї і розплакалась: ” Тепер Ви мені ніколи більше не дозволите їсти цукерки”!
Ну все, далі вже нікуди – у неї вже явна цукрова залежність і це все моя провина.
Що ж ми робимо, чорт забирай!? Все, більше ніяких тістечок і булочок для швидких перекусів, ніякого морозива після садочка.
Через декілька днів я переглянула документальний фільм “Діти солодкі як цукор” і для мене це було як величезний ляпас – бабах, прямо в обличчя. У фільмі ми бачимо нормального дорослого хлопця, який робить все те, що роблять діти: ходить в садочок і їсть ту саму їжу, що й діти, тільки в 2,5 рази більшу. Саме у стільки разів дорослі споживають більше їжі, ніж діти.
Впродовж одного тижня він жив життям дітей та їв дитячу їжу. Одного дня він прийшов у басейн і з’їв 2,5 морозива, що відповідало одному морозиву, яке отримала кожна дитина.
Він розповідав, як почував себе, про свої перепади настрою, про втому.
Це точно як наша молодша дочка – вона або найщасливіша, або найлютіша у світі. Настрій змінюється дуже сильно і вона може дуже засмутитись з будь-якого приводу.
“Рисі-фрутті”, солодкі напої і Ельза вирушають кудись дуже далеко. Вона може мати скільки завгодно цій бісової “крижаній магії”, але в будинку Ларссонів з цим чаклунством покінчено.
Знаєте скільки цукру міститься в одному “рисі-фрутті”? Одинадцять шматочків! Одинадцять! Помножте тепер на 2,5.
Проходить два дні і вона перетворюється зовсім на іншу дівчинку. Вона їсть картоплю, овочі і ту ж саму їжу, що й усі інші, з чудовим апетитом. Майже кожного дня вона говорить нам: “Ця найсмачніше, що я коли-небудь їла”.
Нам навіть страшно дивитись на неї, коли вона ковтає свою їжу і начисто вилизує тарілку. Неначе у неї з’явились нові смакові рецептори.
Зникли перепади настрою, вона стала бадьорішою, активнішою, легше засинає і добре спить цілу ніч.
Уся сім’я щаслива.
Але як ми дійшли до такого?
Зрозумілим стає одне – діти в цьому не винні. Вони це не обирали. Це дорослі повинні вистояти проти Ельзи, яка кричить з усіх прилавків. Це ми повинні набратись сміливості і сказати тещі або свекрусі, що не можна давати цукерки однорічним дітям.
Діабет росте з шаленою швидкістю, раніше його називали “цукровою хворобою”… і для цього є підстави.
Ви знаєте, що дослідники бачили, як ракові клітини всмоктують в себе цукор і дріжджі?
Діти – це найкраще, що у нас є і наше завдання дати їм хороший старт у житті, з хорошою їжею і божевільною кількістю любові.
Якщо Ви любите своїх рідних і близьких, обійміть їх, подаруйте їм квітку, але прошу Вас, якнайдалі відішліть цукор.
Хоча зачекайте, давайте не будемо перебільшувати, зовсім трохи солодощів по суботах нікому не завадить – чи як?
Біла смерть.
Ні, я не маю на увазі кокаїн, ми повинні боротися з цукром.
Все відбувалось у 2009 році, коли народилась моя перша дочка. Ми були на 50-річному ювілеї і, якщо я не помиляюсь, моїй дочці було 9 місяців. Родичі хотіли пригостити її булочками і тістечками, але я сказала “ні”.
“Але ж це їжа” – сказали вони.
Їжа? Відколи це торти, булки, тістечка й інші солодощі стали їжею, здивувалась я і на своєму.
Через три місяці коли ми були в гостях у сусідів, вони пригостили дочку морозивом. Морозивом! У мене все кипіло усередині. Вона не повинна змалку привчатись до цукру, ні за що в житті!
Дочка виросла і перетворилась на дуже активну маленьку дівчинку, яка полюбляла їсти листя і дерева, як вона це називала. Тобто, шпинат і броколі.
Молодша сестра народилася в 2012 році і у той час, коли почала збільшуватись гора брудної білизни і накопичувалась перевтома, цукор поступово пробирався в наш холодильник.
Пам’ятайте фільм “Холодне серце”? Нікому не вдалось його оминути. Адже діти обожнюють “Холодне серце”!
І можна купити маленькі солодкі йогурти з картинками з “Холодного серця” на упаковці – ясна річ, що діти його хочуть.
“Будь ласкаааааа, мамо, я дуже хочу йогурт з Ельзою…” (заблищали очі). Ну, трішки йогурту з чарівною сніговою королевою нікому не зашкодить. Чи як?
Діти розумні і вигадливі, і нам, батькам, не завжди вдається встояти перед ними. Я їх не звинувачую, чесно.
Цього літа захворіла молодша дочка, якій уже чотири роки. Захворіла по-справжньому запаленням кровоносних судин і ми дуже хвилювались.
Це не пов’язано з цукром, але, якби вона їла кориснішу їжу, її імунітет був би сильніший, можливо, вона б не захворіла?
Ми сказали одне одному, що із старшою дочкою нічого схожого не трапиться, тому що вона набагато краще їсть. Вона їсть усе, що ми їй даємо: овочі, рибу, морепродукти, курку, дичину. Готова спробувати все.
Молодша дочка любить усе біле. Молоко, борошно і цукор. Оладки з варенням і збитими вершками, морозиво, тістечка, рисовий пудинг “рисі-фрутті”. Йогурт з Ельзою, пасту – і звичайно ж кетчуп.
Втомлена після садочка, вона просить тістечка, булочки, морозиво і, чесно кажучи, трохи морозива нікому не зашкодить… чи як?
“Вона не любить картоплю” – каже вона й іноді заходить настільки далеко, що нам доводиться готувати окремо для неї – просто для того, щоб вона з‘їла хоч щось. Не дуже хороша ідея.
Тепер вона знає, що якщо вона не їстиме, то отримає пасту, або “рисі-фрутті”, якщо пощастить. І вона точно знає, що є і останній вихід з ситуації – йогурт і мюслі і це набагато смачніше за картоплю.
Одного разу вона попросила цукерок і я відповіла “ні”. Вона була у відчаї і розплакалась: ” Тепер Ви мені ніколи більше не дозволите їсти цукерки”!
Ну все, далі вже нікуди – у неї вже явна цукрова залежність і це все моя провина.
Що ж ми робимо, чорт забирай!? Все, більше ніяких тістечок і булочок для швидких перекусів, ніякого морозива після садочка.
Через декілька днів я переглянула документальний фільм “Діти солодкі як цукор” і для мене це було як величезний ляпас – бабах, прямо в обличчя. У фільмі ми бачимо нормального дорослого хлопця, який робить все те, що роблять діти: ходить в садочок і їсть ту саму їжу, що й діти, тільки в 2,5 рази більшу. Саме у стільки разів дорослі споживають більше їжі, ніж діти.
Впродовж одного тижня він жив життям дітей та їв дитячу їжу. Одного дня він прийшов у басейн і з’їв 2,5 морозива, що відповідало одному морозиву, яке отримала кожна дитина.
Він розповідав, як почував себе, про свої перепади настрою, про втому.
Це точно як наша молодша дочка – вона або найщасливіша, або найлютіша у світі. Настрій змінюється дуже сильно і вона може дуже засмутитись з будь-якого приводу.
“Рисі-фрутті”, солодкі напої і Ельза вирушають кудись дуже далеко. Вона може мати скільки завгодно цій бісової “крижаній магії”, але в будинку Ларссонів з цим чаклунством покінчено.
Знаєте скільки цукру міститься в одному “рисі-фрутті”? Одинадцять шматочків! Одинадцять! Помножте тепер на 2,5.
Проходить два дні і вона перетворюється зовсім на іншу дівчинку. Вона їсть картоплю, овочі і ту ж саму їжу, що й усі інші, з чудовим апетитом. Майже кожного дня вона говорить нам: “Ця найсмачніше, що я коли-небудь їла”.
Нам навіть страшно дивитись на неї, коли вона ковтає свою їжу і начисто вилизує тарілку. Неначе у неї з’явились нові смакові рецептори.
Зникли перепади настрою, вона стала бадьорішою, активнішою, легше засинає і добре спить цілу ніч.
Уся сім’я щаслива.
Але як ми дійшли до такого?
Зрозумілим стає одне – діти в цьому не винні. Вони це не обирали. Це дорослі повинні вистояти проти Ельзи, яка кричить з усіх прилавків. Це ми повинні набратись сміливості і сказати тещі або свекрусі, що не можна давати цукерки однорічним дітям.
Діабет росте з шаленою швидкістю, раніше його називали “цукровою хворобою”… і для цього є підстави.
Ви знаєте, що дослідники бачили, як ракові клітини всмоктують в себе цукор і дріжджі?
Діти – це найкраще, що у нас є і наше завдання дати їм хороший старт у житті, з хорошою їжею і божевільною кількістю любові.
Якщо Ви любите своїх рідних і близьких, обійміть їх, подаруйте їм квітку, але прошу Вас, якнайдалі відішліть цукор.
Хоча зачекайте, давайте не будемо перебільшувати, зовсім трохи солодощів по суботах нікому не завадить – чи як?
показать весь текст
386
0
Меду багато не можна, навіть, якщо нема алергії. Недавно у сина (5 років) знайомої виявили якісь проблеми з печінкою, вона збільшена. Теж заміняли цукор на мед у всіх кашах. Мед жовчогінний продукт.
Статья от незнания. Любой углевод в нашем организме разлагается на сахар (моносахарид) - будь то сахар или гречка. Так что это такое...
Если уже так рационально подходить к вопросу жизни, то вообще стоит отказаться от деторождения (экология, войны, вирусы).
У меня уже довольно взрослая дочь, о том, что такое ацетон, я узнала на Советчице. При этом до 2х лет она не то что не ела конфет, печенек и прочего, я ей сахар даже и чай и кашу не клала. Соль, кстати, тоже. Потом, спасибо бабушке, в ее жизни появился весь ассортимент магазинов, с последствиями в виде бешенной аллергии.
Нет, не поэтому)
А Вы не в курсе, что при повышенном ацетоне запрещают тортики, пирожные, шоколад, варенье...?
До трех лет он сладкого не ел, проблем не было никаких.
А Вы не в курсе, что при повышенном ацетоне запрещают тортики, пирожные, шоколад, варенье...?
До трех лет он сладкого не ел, проблем не было никаких.
Я плохо понимаю действие сахара, но знаю одно, что без сладкого чая по утрам с 14 лет и где то до 35 я теряла сознание. Пока не набрала вес, со мной это происходило более 20 раз. Врачи это называли дистонией и рекомендовали с утра пить сладкий чай. Сахар в крови всегда норма.
не путайте сладкой с глюкозой, раньше не было такого изобилия сладкого и про ацетон не знали, достаточно фруктов, меда, кусочек хорошего шоколада и будет покрываться потребность
потому, что когда повышается ацетон то тошнота, рвота, надо много пить сладкого, туже колу, чай компот, всё что угодно но сладкое
Когда не было изобилия сладкого? Мне за 40. Сладости, конфетки, вафельки, пряники, лукум, зефир, печеньки были всегда в моей жизни.
100% . В мене знайома не дає ніколи дитині цукерок і печива з магазину. Я запропонувала якось дитині рошенівське печиво мультикейк, то мала в 7 років сказала, що це з пальмовими жирами , а мама сама пече. Але ы той же маргарин на домашню випічку міститьь пальмову олію. З цукерок вона їсть хіба рафаелки , але мож подумати що без цих жирів. І в дитини часто піднімається ацетон. Мама питалася в мене , чи я при розладах травлення виміюю ацетон, я сказала що , ніколи навіть не пробувала, так як не було необхідності.
Проще всего из сахара, да. Но полезней всего получать достаточное количество фруктов. Если ребенок пьет чай - там уже есть сахар. В компотах и соках - есть сахар. В печеньках - сахар, в мороженом - сахар. Конфеты - сплошной сахар.
Дети ежедневно получают слишком много сладкого. Я соглашусь с автором старпоста - нет лишнего сахара, золотой ребенок.
И ацетон будет быстрее от вредных сладостей - печальные конфеты, химический барни, шоколад без шоколада, китайские желейки и т.д.
Дети ежедневно получают слишком много сладкого. Я соглашусь с автором старпоста - нет лишнего сахара, золотой ребенок.
И ацетон будет быстрее от вредных сладостей - печальные конфеты, химический барни, шоколад без шоколада, китайские желейки и т.д.
организм требует глюкозы, а не сахарозы! Вместо того, что бы затравливать организм сахарозой, где есть только часть нужной глюкозы, можно купить чистую глюкозу в аптеке, а не еще больше нагружать поджелудочную.
При повышенном ацетоне кока-кола? Жесть.. Вы ’долечитесь’ до хронического панкреатита и ребенок всю жизнь с ацетоном мучится будет.
При повышенном ацетоне кока-кола? Жесть.. Вы ’долечитесь’ до хронического панкреатита и ребенок всю жизнь с ацетоном мучится будет.
даже если взять ссср, зефир, печенье максимум, кола или тархун были по праздникам, никто не пил ежедневно, йогуртов не было, а именно в этих творожных десертах по стакану сахара, а если взять ещё позже лет так 100 назад, то ещё гораздо меньше потреблялось
В домашню випічку ніколи не кладу маргарин. І ацетон, підозрюю, може підніматись від жарознижувальних. Моя онука не знає як ЖЗ, так і ацетону.
причин ацетон много, в том числе проблемы с жкт, малейшее нарушение в питании, например, жирное, может давать такую реакцию, плюс есть дети с предрасположенностью, им действительно надо давать глюкозу если переутомились, но связи - ем много сахара и поэтому нет ацетона нет никакой
Согласна. Кроме того ацетон очень часто связан с неврологией и не важно что ребенок ест при этом. С простудными заболеваниями. С хроническими заболеваниями.
Нет, но не планировала в 2 года знакомить с чупа-чупсами и прочим гуаном, она бы ничего в жизни не потеряла, если бы попробовала это гораздо позже. Хотела, чтобы пищевые рецепторы кроме сладкого вкуса ощущали и другие. Ну и кроме того, она аллергик, в процессе экспериментом над ребенком, выяснилось, что аллергия в первую очередь на всякие хим.добавки. В общем могу вас успокоить, сейчас она совершенно спокойно относится к сладкому, как животное - хочу ем, не хочу не ем.
Дело не в конфетах, а поведении взрослых. Вы дали конфету, ребёнок сидит и тихо ест. Вам нравится. Ведь вы не прилагаете усилий к этой тишине. Но внимания ребёнку не хватает. В ему все равно почитают ему книгу или накричат из-за капризов.
Вот и результат.
Вот и результат.
Маргарин в домашнюю выпечку? Зачем? Может та мама на хорошем сливочном масле печет, вам такое не приходило в голову?
Все гораздо проще. Сахар - по сути наркотик, самый простой способ увеличить выработку ’гормона счастья’ серотонина - съесть чего-то сладкого. И вы правы, ребенок получает радость не от внимания родителей, а от конфет - заменителей счастья.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу