26 лютого 2017 р. у шведській газеті Aftonbladet була опублікована полемічна стаття матері двох дітей Анни Ларссон. Нам вона здалася дуже актуальною, емоційною і переконливою, тому ми вирішили перекласти її для вас.
Біла смерть.
Ні, я не маю на увазі кокаїн, ми повинні боротися з цукром.
Все відбувалось у 2009 році, коли народилась моя перша дочка. Ми були на 50-річному ювілеї і, якщо я не помиляюсь, моїй дочці було 9 місяців. Родичі хотіли пригостити її булочками і тістечками, але я сказала “ні”.
“Але ж це їжа” – сказали вони.
Їжа? Відколи це торти, булки, тістечка й інші солодощі стали їжею, здивувалась я і на своєму.
Через три місяці коли ми були в гостях у сусідів, вони пригостили дочку морозивом. Морозивом! У мене все кипіло усередині. Вона не повинна змалку привчатись до цукру, ні за що в житті!
Дочка виросла і перетворилась на дуже активну маленьку дівчинку, яка полюбляла їсти листя і дерева, як вона це називала. Тобто, шпинат і броколі.
Молодша сестра народилася в 2012 році і у той час, коли почала збільшуватись гора брудної білизни і накопичувалась перевтома, цукор поступово пробирався в наш холодильник.
Пам’ятайте фільм “Холодне серце”? Нікому не вдалось його оминути. Адже діти обожнюють “Холодне серце”!
І можна купити маленькі солодкі йогурти з картинками з “Холодного серця” на упаковці – ясна річ, що діти його хочуть.
“Будь ласкаааааа, мамо, я дуже хочу йогурт з Ельзою…” (заблищали очі). Ну, трішки йогурту з чарівною сніговою королевою нікому не зашкодить. Чи як?
Діти розумні і вигадливі, і нам, батькам, не завжди вдається встояти перед ними. Я їх не звинувачую, чесно.
Цього літа захворіла молодша дочка, якій уже чотири роки. Захворіла по-справжньому запаленням кровоносних судин і ми дуже хвилювались.
Це не пов’язано з цукром, але, якби вона їла кориснішу їжу, її імунітет був би сильніший, можливо, вона б не захворіла?
Ми сказали одне одному, що із старшою дочкою нічого схожого не трапиться, тому що вона набагато краще їсть. Вона їсть усе, що ми їй даємо: овочі, рибу, морепродукти, курку, дичину. Готова спробувати все.
Молодша дочка любить усе біле. Молоко, борошно і цукор. Оладки з варенням і збитими вершками, морозиво, тістечка, рисовий пудинг “рисі-фрутті”. Йогурт з Ельзою, пасту – і звичайно ж кетчуп.
Втомлена після садочка, вона просить тістечка, булочки, морозиво і, чесно кажучи, трохи морозива нікому не зашкодить… чи як?
“Вона не любить картоплю” – каже вона й іноді заходить настільки далеко, що нам доводиться готувати окремо для неї – просто для того, щоб вона з‘їла хоч щось. Не дуже хороша ідея.
Тепер вона знає, що якщо вона не їстиме, то отримає пасту, або “рисі-фрутті”, якщо пощастить. І вона точно знає, що є і останній вихід з ситуації – йогурт і мюслі і це набагато смачніше за картоплю.
Одного разу вона попросила цукерок і я відповіла “ні”. Вона була у відчаї і розплакалась: ” Тепер Ви мені ніколи більше не дозволите їсти цукерки”!
Ну все, далі вже нікуди – у неї вже явна цукрова залежність і це все моя провина.
Що ж ми робимо, чорт забирай!? Все, більше ніяких тістечок і булочок для швидких перекусів, ніякого морозива після садочка.
Через декілька днів я переглянула документальний фільм “Діти солодкі як цукор” і для мене це було як величезний ляпас – бабах, прямо в обличчя. У фільмі ми бачимо нормального дорослого хлопця, який робить все те, що роблять діти: ходить в садочок і їсть ту саму їжу, що й діти, тільки в 2,5 рази більшу. Саме у стільки разів дорослі споживають більше їжі, ніж діти.
Впродовж одного тижня він жив життям дітей та їв дитячу їжу. Одного дня він прийшов у басейн і з’їв 2,5 морозива, що відповідало одному морозиву, яке отримала кожна дитина.
Він розповідав, як почував себе, про свої перепади настрою, про втому.
Це точно як наша молодша дочка – вона або найщасливіша, або найлютіша у світі. Настрій змінюється дуже сильно і вона може дуже засмутитись з будь-якого приводу.
“Рисі-фрутті”, солодкі напої і Ельза вирушають кудись дуже далеко. Вона може мати скільки завгодно цій бісової “крижаній магії”, але в будинку Ларссонів з цим чаклунством покінчено.
Знаєте скільки цукру міститься в одному “рисі-фрутті”? Одинадцять шматочків! Одинадцять! Помножте тепер на 2,5.
Проходить два дні і вона перетворюється зовсім на іншу дівчинку. Вона їсть картоплю, овочі і ту ж саму їжу, що й усі інші, з чудовим апетитом. Майже кожного дня вона говорить нам: “Ця найсмачніше, що я коли-небудь їла”.
Нам навіть страшно дивитись на неї, коли вона ковтає свою їжу і начисто вилизує тарілку. Неначе у неї з’явились нові смакові рецептори.
Зникли перепади настрою, вона стала бадьорішою, активнішою, легше засинає і добре спить цілу ніч.
Уся сім’я щаслива.
Але як ми дійшли до такого?
Зрозумілим стає одне – діти в цьому не винні. Вони це не обирали. Це дорослі повинні вистояти проти Ельзи, яка кричить з усіх прилавків. Це ми повинні набратись сміливості і сказати тещі або свекрусі, що не можна давати цукерки однорічним дітям.
Діабет росте з шаленою швидкістю, раніше його називали “цукровою хворобою”… і для цього є підстави.
Ви знаєте, що дослідники бачили, як ракові клітини всмоктують в себе цукор і дріжджі?
Діти – це найкраще, що у нас є і наше завдання дати їм хороший старт у житті, з хорошою їжею і божевільною кількістю любові.
Якщо Ви любите своїх рідних і близьких, обійміть їх, подаруйте їм квітку, але прошу Вас, якнайдалі відішліть цукор.
Хоча зачекайте, давайте не будемо перебільшувати, зовсім трохи солодощів по суботах нікому не завадить – чи як?
Біла смерть.
Ні, я не маю на увазі кокаїн, ми повинні боротися з цукром.
Все відбувалось у 2009 році, коли народилась моя перша дочка. Ми були на 50-річному ювілеї і, якщо я не помиляюсь, моїй дочці було 9 місяців. Родичі хотіли пригостити її булочками і тістечками, але я сказала “ні”.
“Але ж це їжа” – сказали вони.
Їжа? Відколи це торти, булки, тістечка й інші солодощі стали їжею, здивувалась я і на своєму.
Через три місяці коли ми були в гостях у сусідів, вони пригостили дочку морозивом. Морозивом! У мене все кипіло усередині. Вона не повинна змалку привчатись до цукру, ні за що в житті!
Дочка виросла і перетворилась на дуже активну маленьку дівчинку, яка полюбляла їсти листя і дерева, як вона це називала. Тобто, шпинат і броколі.
Молодша сестра народилася в 2012 році і у той час, коли почала збільшуватись гора брудної білизни і накопичувалась перевтома, цукор поступово пробирався в наш холодильник.
Пам’ятайте фільм “Холодне серце”? Нікому не вдалось його оминути. Адже діти обожнюють “Холодне серце”!
І можна купити маленькі солодкі йогурти з картинками з “Холодного серця” на упаковці – ясна річ, що діти його хочуть.
“Будь ласкаааааа, мамо, я дуже хочу йогурт з Ельзою…” (заблищали очі). Ну, трішки йогурту з чарівною сніговою королевою нікому не зашкодить. Чи як?
Діти розумні і вигадливі, і нам, батькам, не завжди вдається встояти перед ними. Я їх не звинувачую, чесно.
Цього літа захворіла молодша дочка, якій уже чотири роки. Захворіла по-справжньому запаленням кровоносних судин і ми дуже хвилювались.
Це не пов’язано з цукром, але, якби вона їла кориснішу їжу, її імунітет був би сильніший, можливо, вона б не захворіла?
Ми сказали одне одному, що із старшою дочкою нічого схожого не трапиться, тому що вона набагато краще їсть. Вона їсть усе, що ми їй даємо: овочі, рибу, морепродукти, курку, дичину. Готова спробувати все.
Молодша дочка любить усе біле. Молоко, борошно і цукор. Оладки з варенням і збитими вершками, морозиво, тістечка, рисовий пудинг “рисі-фрутті”. Йогурт з Ельзою, пасту – і звичайно ж кетчуп.
Втомлена після садочка, вона просить тістечка, булочки, морозиво і, чесно кажучи, трохи морозива нікому не зашкодить… чи як?
“Вона не любить картоплю” – каже вона й іноді заходить настільки далеко, що нам доводиться готувати окремо для неї – просто для того, щоб вона з‘їла хоч щось. Не дуже хороша ідея.
Тепер вона знає, що якщо вона не їстиме, то отримає пасту, або “рисі-фрутті”, якщо пощастить. І вона точно знає, що є і останній вихід з ситуації – йогурт і мюслі і це набагато смачніше за картоплю.
Одного разу вона попросила цукерок і я відповіла “ні”. Вона була у відчаї і розплакалась: ” Тепер Ви мені ніколи більше не дозволите їсти цукерки”!
Ну все, далі вже нікуди – у неї вже явна цукрова залежність і це все моя провина.
Що ж ми робимо, чорт забирай!? Все, більше ніяких тістечок і булочок для швидких перекусів, ніякого морозива після садочка.
Через декілька днів я переглянула документальний фільм “Діти солодкі як цукор” і для мене це було як величезний ляпас – бабах, прямо в обличчя. У фільмі ми бачимо нормального дорослого хлопця, який робить все те, що роблять діти: ходить в садочок і їсть ту саму їжу, що й діти, тільки в 2,5 рази більшу. Саме у стільки разів дорослі споживають більше їжі, ніж діти.
Впродовж одного тижня він жив життям дітей та їв дитячу їжу. Одного дня він прийшов у басейн і з’їв 2,5 морозива, що відповідало одному морозиву, яке отримала кожна дитина.
Він розповідав, як почував себе, про свої перепади настрою, про втому.
Це точно як наша молодша дочка – вона або найщасливіша, або найлютіша у світі. Настрій змінюється дуже сильно і вона може дуже засмутитись з будь-якого приводу.
“Рисі-фрутті”, солодкі напої і Ельза вирушають кудись дуже далеко. Вона може мати скільки завгодно цій бісової “крижаній магії”, але в будинку Ларссонів з цим чаклунством покінчено.
Знаєте скільки цукру міститься в одному “рисі-фрутті”? Одинадцять шматочків! Одинадцять! Помножте тепер на 2,5.
Проходить два дні і вона перетворюється зовсім на іншу дівчинку. Вона їсть картоплю, овочі і ту ж саму їжу, що й усі інші, з чудовим апетитом. Майже кожного дня вона говорить нам: “Ця найсмачніше, що я коли-небудь їла”.
Нам навіть страшно дивитись на неї, коли вона ковтає свою їжу і начисто вилизує тарілку. Неначе у неї з’явились нові смакові рецептори.
Зникли перепади настрою, вона стала бадьорішою, активнішою, легше засинає і добре спить цілу ніч.
Уся сім’я щаслива.
Але як ми дійшли до такого?
Зрозумілим стає одне – діти в цьому не винні. Вони це не обирали. Це дорослі повинні вистояти проти Ельзи, яка кричить з усіх прилавків. Це ми повинні набратись сміливості і сказати тещі або свекрусі, що не можна давати цукерки однорічним дітям.
Діабет росте з шаленою швидкістю, раніше його називали “цукровою хворобою”… і для цього є підстави.
Ви знаєте, що дослідники бачили, як ракові клітини всмоктують в себе цукор і дріжджі?
Діти – це найкраще, що у нас є і наше завдання дати їм хороший старт у житті, з хорошою їжею і божевільною кількістю любові.
Якщо Ви любите своїх рідних і близьких, обійміть їх, подаруйте їм квітку, але прошу Вас, якнайдалі відішліть цукор.
Хоча зачекайте, давайте не будемо перебільшувати, зовсім трохи солодощів по суботах нікому не завадить – чи як?
показать весь текст
386
1
можливо, діток саме обмежують через ацетон?
В печеньках і крім цукру продукти є. Я своєму не даю магазинних печеньок не через цукор, а через жири, які туди кладуть.
В печеньках і крім цукру продукти є. Я своєму не даю магазинних печеньок не через цукор, а через жири, які туди кладуть.
речь о переизбытке сахара.
Сахарозы, глюкозы полно в продуктах, которые мы едим - этого достаточно для здорового организма, что бы он не превратился в больной.
Конечно, есть случаи, когда нужно увеличить норму или, наоборот, понизить ее, но о болячках мы не говорим.
Сахарозы, глюкозы полно в продуктах, которые мы едим - этого достаточно для здорового организма, что бы он не превратился в больной.
Конечно, есть случаи, когда нужно увеличить норму или, наоборот, понизить ее, но о болячках мы не говорим.
Пример для подражания - очередная яжемать? Да еще и громко как....если вы любите - откажитесь. Да куда уж нам грешным до подобных.
Я младшему сыну до трех лет тоже не давала конфет никаких, выпечка только домашняя, в меру сладкая, чай-компот без сахара. У него в 1 проявилась аллергия на искусственный ванилин, поэтому я была строгая мама. Но где-то года в три он тихонько, пока я не видела, съел за раз половину большой 150 г шоколадки((( Думала обсыпет всего - обошлось. Но с тех пор пришлось бадовать иногда кофетами, раз в неделю, не более. Он знал, что ему нельзя их есть и все сладости, которыми угощали где-либо сознателно нес маме. Но вот когда пошел в школу ( ему 7 лет было), как с цепи сорвался( То и дело стала находить в рюкзаке обертки от конфет, притом не самых хороших. Объясняю постоянно, что не нужно есть эти конфеты, я тебе дома одну дам, но нормальную, потому что потом высыпания лечим. Вроде бы и слушает, и соглашается, но все равно иногда ест втихую(
Я говорю про сахар в чистом виде. Кстати, мой ребенок фрукты не ест практически, только зеленые яблоки, некоторые ягоды, а вот шпинат очень даже уважает.
У мене сестра пропрацювала на відомому молокозаводі більше 40 років, тільки нещодавно вийшла на пенсію. Працювала на інженерній посаді в лабораторії. Ніколи не добавляли в продукцію рослинний жир(за винятком морозива, де він входив в рецептуру кількох найменувань - зараз цех морозива там вже не працює і росл. жирів нема навіть на складі). Знаю, що і тепер там не ’хімічать’. Тому купую в основному тільки їхню продукцію.
Суть даже не в сахаре. А том, что помимо сахара там присутствуют красители и ароматизаторы и растительные жиры.
на упаковке было написано ’сок’. Если не ошибаюсь- садочек.
Я себе один раз купила и выбросила, не возможно пить из-за сладости
Я себе один раз купила и выбросила, не возможно пить из-за сладости
Вони прихильники здорового харчування, і одна з них мама сказала, що ацетон збила колою , коли нічого помагало. Ніхто не каже річних малюків годувати магазинними солодощами і всю їжу солодити цукром. Діти , яким все забороняють, то в школі , коли появляються гривні на обід , скуповують все підряд -і чіпси, і колу, цукерки... Інші діти до цього більш рівнодушні.
Можно и себе наделать. Я послезавтра мужу ко дню рождения буду делать дюкановские шоколадные, а то он на диете.
Кучеряво они жили, раз с конфетами выросли. Мои обе бабушки конфеты начали есть, когда дети воросли и стали финансово помогать. Умерли одна в 92, вторая в 97, вторая может и дольше бы прожила, несчастный случай.
У нас как-то наоборот получилось, дочь сама говорила, что ей нельзя, чем очень расстраивала обеих бабушек, которые как специально старались накормить конфетами. В школе тоже отказывалась, вернее брала, чтоб не обижать, потом я рюкзак отмывала от растаявших конфет и рассыпавшихся барни. Сейчас ест всякую гадость, но иногда сама себе разгрузочные недели устраивает.
Ответ дляЧаюри
Можно и себе наделать. Я послезавтра мужу ко дню рождения буду делать дюкановские шоколадные, а то он на диете.
Рецептиком делитесь)
Ответ дляТётя Хрюша
у меня золотой ребенок когда от планшета отказываемся - первую неделю ломка, нытье протест - потом нормально.
это +100000000000000000000000000000000000
а в меру сладкого не помешает
у меня сын 14 лет без кусочка шоко прямо угрюмышем становится
а в меру сладкого не помешает
у меня сын 14 лет без кусочка шоко прямо угрюмышем становится
Ответ дляГде тут 0?
Рецептиком делитесь)
Вот по этому рецепту, только они без стабилизатора тают, поэтому их надолго нельзя достать и выложить на стол, надо так - парочку достал и съел с чайком 
https://sovet.kidstaff.com.ua/advice-972921
https://sovet.kidstaff.com.ua/advice-972921
я рада за Ваших дедушек бабушек)
для моих сахар рафинад это было редкое супер лакомство.
Сахар содержится практически во всех продуктах.
Ацетон это не отсутствие конфет, а не правильное питание.
Я своему ребенку ацетон кока колой сбивала, но это же не значит что она полезная.
Это экстренная мера. Ацетон, кстати, на фоне пищевого отравления магазинным кексиком поднялся
для моих сахар рафинад это было редкое супер лакомство.
Сахар содержится практически во всех продуктах.
Ацетон это не отсутствие конфет, а не правильное питание.
Я своему ребенку ацетон кока колой сбивала, но это же не значит что она полезная.
Это экстренная мера. Ацетон, кстати, на фоне пищевого отравления магазинным кексиком поднялся
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу