26 лютого 2017 р. у шведській газеті Aftonbladet була опублікована полемічна стаття матері двох дітей Анни Ларссон. Нам вона здалася дуже актуальною, емоційною і переконливою, тому ми вирішили перекласти її для вас.
Біла смерть.
Ні, я не маю на увазі кокаїн, ми повинні боротися з цукром.
Все відбувалось у 2009 році, коли народилась моя перша дочка. Ми були на 50-річному ювілеї і, якщо я не помиляюсь, моїй дочці було 9 місяців. Родичі хотіли пригостити її булочками і тістечками, але я сказала “ні”.
“Але ж це їжа” – сказали вони.
Їжа? Відколи це торти, булки, тістечка й інші солодощі стали їжею, здивувалась я і на своєму.
Через три місяці коли ми були в гостях у сусідів, вони пригостили дочку морозивом. Морозивом! У мене все кипіло усередині. Вона не повинна змалку привчатись до цукру, ні за що в житті!
Дочка виросла і перетворилась на дуже активну маленьку дівчинку, яка полюбляла їсти листя і дерева, як вона це називала. Тобто, шпинат і броколі.
Молодша сестра народилася в 2012 році і у той час, коли почала збільшуватись гора брудної білизни і накопичувалась перевтома, цукор поступово пробирався в наш холодильник.
Пам’ятайте фільм “Холодне серце”? Нікому не вдалось його оминути. Адже діти обожнюють “Холодне серце”!
І можна купити маленькі солодкі йогурти з картинками з “Холодного серця” на упаковці – ясна річ, що діти його хочуть.
“Будь ласкаааааа, мамо, я дуже хочу йогурт з Ельзою…” (заблищали очі). Ну, трішки йогурту з чарівною сніговою королевою нікому не зашкодить. Чи як?
Діти розумні і вигадливі, і нам, батькам, не завжди вдається встояти перед ними. Я їх не звинувачую, чесно.
Цього літа захворіла молодша дочка, якій уже чотири роки. Захворіла по-справжньому запаленням кровоносних судин і ми дуже хвилювались.
Це не пов’язано з цукром, але, якби вона їла кориснішу їжу, її імунітет був би сильніший, можливо, вона б не захворіла?
Ми сказали одне одному, що із старшою дочкою нічого схожого не трапиться, тому що вона набагато краще їсть. Вона їсть усе, що ми їй даємо: овочі, рибу, морепродукти, курку, дичину. Готова спробувати все.
Молодша дочка любить усе біле. Молоко, борошно і цукор. Оладки з варенням і збитими вершками, морозиво, тістечка, рисовий пудинг “рисі-фрутті”. Йогурт з Ельзою, пасту – і звичайно ж кетчуп.
Втомлена після садочка, вона просить тістечка, булочки, морозиво і, чесно кажучи, трохи морозива нікому не зашкодить… чи як?
“Вона не любить картоплю” – каже вона й іноді заходить настільки далеко, що нам доводиться готувати окремо для неї – просто для того, щоб вона з‘їла хоч щось. Не дуже хороша ідея.
Тепер вона знає, що якщо вона не їстиме, то отримає пасту, або “рисі-фрутті”, якщо пощастить. І вона точно знає, що є і останній вихід з ситуації – йогурт і мюслі і це набагато смачніше за картоплю.
Одного разу вона попросила цукерок і я відповіла “ні”. Вона була у відчаї і розплакалась: ” Тепер Ви мені ніколи більше не дозволите їсти цукерки”!
Ну все, далі вже нікуди – у неї вже явна цукрова залежність і це все моя провина.
Що ж ми робимо, чорт забирай!? Все, більше ніяких тістечок і булочок для швидких перекусів, ніякого морозива після садочка.
Через декілька днів я переглянула документальний фільм “Діти солодкі як цукор” і для мене це було як величезний ляпас – бабах, прямо в обличчя. У фільмі ми бачимо нормального дорослого хлопця, який робить все те, що роблять діти: ходить в садочок і їсть ту саму їжу, що й діти, тільки в 2,5 рази більшу. Саме у стільки разів дорослі споживають більше їжі, ніж діти.
Впродовж одного тижня він жив життям дітей та їв дитячу їжу. Одного дня він прийшов у басейн і з’їв 2,5 морозива, що відповідало одному морозиву, яке отримала кожна дитина.
Він розповідав, як почував себе, про свої перепади настрою, про втому.
Це точно як наша молодша дочка – вона або найщасливіша, або найлютіша у світі. Настрій змінюється дуже сильно і вона може дуже засмутитись з будь-якого приводу.
“Рисі-фрутті”, солодкі напої і Ельза вирушають кудись дуже далеко. Вона може мати скільки завгодно цій бісової “крижаній магії”, але в будинку Ларссонів з цим чаклунством покінчено.
Знаєте скільки цукру міститься в одному “рисі-фрутті”? Одинадцять шматочків! Одинадцять! Помножте тепер на 2,5.
Проходить два дні і вона перетворюється зовсім на іншу дівчинку. Вона їсть картоплю, овочі і ту ж саму їжу, що й усі інші, з чудовим апетитом. Майже кожного дня вона говорить нам: “Ця найсмачніше, що я коли-небудь їла”.
Нам навіть страшно дивитись на неї, коли вона ковтає свою їжу і начисто вилизує тарілку. Неначе у неї з’явились нові смакові рецептори.
Зникли перепади настрою, вона стала бадьорішою, активнішою, легше засинає і добре спить цілу ніч.
Уся сім’я щаслива.
Але як ми дійшли до такого?
Зрозумілим стає одне – діти в цьому не винні. Вони це не обирали. Це дорослі повинні вистояти проти Ельзи, яка кричить з усіх прилавків. Це ми повинні набратись сміливості і сказати тещі або свекрусі, що не можна давати цукерки однорічним дітям.
Діабет росте з шаленою швидкістю, раніше його називали “цукровою хворобою”… і для цього є підстави.
Ви знаєте, що дослідники бачили, як ракові клітини всмоктують в себе цукор і дріжджі?
Діти – це найкраще, що у нас є і наше завдання дати їм хороший старт у житті, з хорошою їжею і божевільною кількістю любові.
Якщо Ви любите своїх рідних і близьких, обійміть їх, подаруйте їм квітку, але прошу Вас, якнайдалі відішліть цукор.
Хоча зачекайте, давайте не будемо перебільшувати, зовсім трохи солодощів по суботах нікому не завадить – чи як?
Біла смерть.
Ні, я не маю на увазі кокаїн, ми повинні боротися з цукром.
Все відбувалось у 2009 році, коли народилась моя перша дочка. Ми були на 50-річному ювілеї і, якщо я не помиляюсь, моїй дочці було 9 місяців. Родичі хотіли пригостити її булочками і тістечками, але я сказала “ні”.
“Але ж це їжа” – сказали вони.
Їжа? Відколи це торти, булки, тістечка й інші солодощі стали їжею, здивувалась я і на своєму.
Через три місяці коли ми були в гостях у сусідів, вони пригостили дочку морозивом. Морозивом! У мене все кипіло усередині. Вона не повинна змалку привчатись до цукру, ні за що в житті!
Дочка виросла і перетворилась на дуже активну маленьку дівчинку, яка полюбляла їсти листя і дерева, як вона це називала. Тобто, шпинат і броколі.
Молодша сестра народилася в 2012 році і у той час, коли почала збільшуватись гора брудної білизни і накопичувалась перевтома, цукор поступово пробирався в наш холодильник.
Пам’ятайте фільм “Холодне серце”? Нікому не вдалось його оминути. Адже діти обожнюють “Холодне серце”!
І можна купити маленькі солодкі йогурти з картинками з “Холодного серця” на упаковці – ясна річ, що діти його хочуть.
“Будь ласкаааааа, мамо, я дуже хочу йогурт з Ельзою…” (заблищали очі). Ну, трішки йогурту з чарівною сніговою королевою нікому не зашкодить. Чи як?
Діти розумні і вигадливі, і нам, батькам, не завжди вдається встояти перед ними. Я їх не звинувачую, чесно.
Цього літа захворіла молодша дочка, якій уже чотири роки. Захворіла по-справжньому запаленням кровоносних судин і ми дуже хвилювались.
Це не пов’язано з цукром, але, якби вона їла кориснішу їжу, її імунітет був би сильніший, можливо, вона б не захворіла?
Ми сказали одне одному, що із старшою дочкою нічого схожого не трапиться, тому що вона набагато краще їсть. Вона їсть усе, що ми їй даємо: овочі, рибу, морепродукти, курку, дичину. Готова спробувати все.
Молодша дочка любить усе біле. Молоко, борошно і цукор. Оладки з варенням і збитими вершками, морозиво, тістечка, рисовий пудинг “рисі-фрутті”. Йогурт з Ельзою, пасту – і звичайно ж кетчуп.
Втомлена після садочка, вона просить тістечка, булочки, морозиво і, чесно кажучи, трохи морозива нікому не зашкодить… чи як?
“Вона не любить картоплю” – каже вона й іноді заходить настільки далеко, що нам доводиться готувати окремо для неї – просто для того, щоб вона з‘їла хоч щось. Не дуже хороша ідея.
Тепер вона знає, що якщо вона не їстиме, то отримає пасту, або “рисі-фрутті”, якщо пощастить. І вона точно знає, що є і останній вихід з ситуації – йогурт і мюслі і це набагато смачніше за картоплю.
Одного разу вона попросила цукерок і я відповіла “ні”. Вона була у відчаї і розплакалась: ” Тепер Ви мені ніколи більше не дозволите їсти цукерки”!
Ну все, далі вже нікуди – у неї вже явна цукрова залежність і це все моя провина.
Що ж ми робимо, чорт забирай!? Все, більше ніяких тістечок і булочок для швидких перекусів, ніякого морозива після садочка.
Через декілька днів я переглянула документальний фільм “Діти солодкі як цукор” і для мене це було як величезний ляпас – бабах, прямо в обличчя. У фільмі ми бачимо нормального дорослого хлопця, який робить все те, що роблять діти: ходить в садочок і їсть ту саму їжу, що й діти, тільки в 2,5 рази більшу. Саме у стільки разів дорослі споживають більше їжі, ніж діти.
Впродовж одного тижня він жив життям дітей та їв дитячу їжу. Одного дня він прийшов у басейн і з’їв 2,5 морозива, що відповідало одному морозиву, яке отримала кожна дитина.
Він розповідав, як почував себе, про свої перепади настрою, про втому.
Це точно як наша молодша дочка – вона або найщасливіша, або найлютіша у світі. Настрій змінюється дуже сильно і вона може дуже засмутитись з будь-якого приводу.
“Рисі-фрутті”, солодкі напої і Ельза вирушають кудись дуже далеко. Вона може мати скільки завгодно цій бісової “крижаній магії”, але в будинку Ларссонів з цим чаклунством покінчено.
Знаєте скільки цукру міститься в одному “рисі-фрутті”? Одинадцять шматочків! Одинадцять! Помножте тепер на 2,5.
Проходить два дні і вона перетворюється зовсім на іншу дівчинку. Вона їсть картоплю, овочі і ту ж саму їжу, що й усі інші, з чудовим апетитом. Майже кожного дня вона говорить нам: “Ця найсмачніше, що я коли-небудь їла”.
Нам навіть страшно дивитись на неї, коли вона ковтає свою їжу і начисто вилизує тарілку. Неначе у неї з’явились нові смакові рецептори.
Зникли перепади настрою, вона стала бадьорішою, активнішою, легше засинає і добре спить цілу ніч.
Уся сім’я щаслива.
Але як ми дійшли до такого?
Зрозумілим стає одне – діти в цьому не винні. Вони це не обирали. Це дорослі повинні вистояти проти Ельзи, яка кричить з усіх прилавків. Це ми повинні набратись сміливості і сказати тещі або свекрусі, що не можна давати цукерки однорічним дітям.
Діабет росте з шаленою швидкістю, раніше його називали “цукровою хворобою”… і для цього є підстави.
Ви знаєте, що дослідники бачили, як ракові клітини всмоктують в себе цукор і дріжджі?
Діти – це найкраще, що у нас є і наше завдання дати їм хороший старт у житті, з хорошою їжею і божевільною кількістю любові.
Якщо Ви любите своїх рідних і близьких, обійміть їх, подаруйте їм квітку, але прошу Вас, якнайдалі відішліть цукор.
Хоча зачекайте, давайте не будемо перебільшувати, зовсім трохи солодощів по суботах нікому не завадить – чи як?
показать весь текст
386
1
не залежить, але діти , яких дуже сильно обмежують в харчуванні , щоб не з’їли печеюшку чи цукерку , то чомусь часто страждають підвищенням ацетону, розладами травлення і т. д.
P.S я не прихильник чіпсів , майонезу і газованих напоїв у дитячому харчуванні.
P.S я не прихильник чіпсів , майонезу і газованих напоїв у дитячому харчуванні.
Ну куда уж мне... Я в детстве книги читала, а не считала 
А вы-то рады верить любому кто буквы выучил. Удачи 
А вы-то рады верить любому кто буквы выучил. Удачи
Знаю, що пече і на маргарині також. . Та й сумніваюся , що в магазинах є натуральне масло. В мене знайомий працював на виробництві менеджером , казав що на ринку масла натурального практично нема , а високу оцінку споживачі дають саме тому ’натуральному’ маслу, де є домішки.
Я вполне согласна с автором. Много читала о соли и сахаре и пищевых привычках, когда надо было вводить прикорм. Еда должна быть нормальной. Сахара ребенку достаточно в кашах, чаях или компотах. Булочки тоже норм, когда они не вместо основного приема пищи. Ну и все. А конфеты ребенку не нужны. Я не давала сладкого до 3-х лет и он теперь(почти 6 лет) его не просит. Он говорит, что не любит конфеты и мороженное. И это чудесно. А глюкозу можно получать и из углеводов. Только для этого требуется больше времени. Поэтому при ацетоне и дают глюкозу, чтобы она быстрей ’вошла’ в обменные процессы и организму не надо было тратить дополнительно энергию на ее получение.
Чаще все наоборот - детей огранивают в питании именно из-за каких либо проблем, а любители кормить всем подряд оправдывают себя тем, что у ограничивающих дети с проблемами, а у них - нет.
Ну так не давайте все сразу! Дочке 5 лет - Дед мороз приносит коробку конфет разных - она знает, что можно есть их по одной в день и все. И знаете что, она больше практически никогда и не просит, а частенько и про ту одну забыть может - Потому что коробка спрятана. У меня была ситуация. Мы 10 дней летом отдыхали на море, готовила я сама и то супчик, то кашка, мясо, фрукты, овощи. Сладкого ели крайне мало, чай мы пьём всей семьёй без сахара, соки, газировки не пьём вообще. Через сутки после возвращения у дочки ацетон, которого у неё ни до этого ни после не было ни разу. Отправится едой она не могла - все продукты свежие. Она у меня худенькая в неполных 5 лет весила 16,5 кг. И ест вроде не так уж и плохо. После этого я пересмотрела свое отношение к сладкому. Дочка до 1,5 лет вообще сахара не видела ни в каком виде, только фрукты, потом до 3х разве что в компоте немного и мед. Только уже когда в сад пошла по одной конфете в день. Но сахар - это быстрые углеводы, которые так часто не хватает активным детям. Поэтому их и на него и тянет, это не просто вкусно, но и организму необходимо быстро пополнить энергию. Поэтому все в меру и разумно, после основного приёма пищи, а не вместо.
Поддерживаю! Я однажды столкнулась тоже с ацетоном и думаю, что он случился из-за того, что ребёнок хоть и ел еду, но быстрых углеводов не хватало.
Я не против сладостей в меру, но каких...У меня с ребенком была пищевая аллергия на хлеб из магазина((( У меня слабо выражена, а вот ребенок мучался пока до меня не дошло(методом исключения). Купили хлебопечку - милое дело. А что в конфеты кладут так это вообще жуть. Никакая поджелудочная не выдержит подобного испытания.
Сахар присутствует практически везде. Если от него отказываться, то категорическое нет фруктам и ягодам. Многие готовы перейти на шпинат?
вы открыли вторую Америку))), благодаря печеньям и магазинным сладостям у детей меньше проблем с жкт
Мой сын старший вырос практически на булках и печеньках, накормить нормально чем-то другим проблема была. Все время худющий.
в том то и дело, а если хочется горячий чай осенью, зимой, весной
да и все блюда я не люблю холодными или полухолодными
мне, например, мед вообще ни к селу ни к городу
жидкий еще куда не шло, засахаренный - что с ним делать и куда его класть
да и все блюда я не люблю холодными или полухолодными
мне, например, мед вообще ни к селу ни к городу
жидкий еще куда не шло, засахаренный - что с ним делать и куда его класть
Автор я кондитер в третьем поколении, никаких сбоев здоровья не замечала диабета нет
Дома всегда в доступе домашние лимонады, компоты, детей не ограничиваем
Есть маленький момент,дети очень спокойно к сладкому. Исчезновение плюшек часто связано с друзьями деток.
Я тоже -очень спокойно. Если я хочу порадовать семью-5 человек ( хватает небольшой формы) и то-100 процентов всегда остается.
В ресторанах. кафе -практически не заказывают
А статья Ваша депрессивная, большинство еды сейчас в магазине-можно расписать в муму
Дома всегда в доступе домашние лимонады, компоты, детей не ограничиваем
Есть маленький момент,дети очень спокойно к сладкому. Исчезновение плюшек часто связано с друзьями деток.
Я тоже -очень спокойно. Если я хочу порадовать семью-5 человек ( хватает небольшой формы) и то-100 процентов всегда остается.
В ресторанах. кафе -практически не заказывают
А статья Ваша депрессивная, большинство еды сейчас в магазине-можно расписать в муму
полностью согласна по поводу активности и сладкого в конфетах-печеньях.
Проверенно неоднократно на моем гиперактивном. Невролог тоже рекомендовала максимально сократить сахар
стараюсь выбирать продукты без сахара или с малым количеством.
соки тщательно выбираю, один попробовала сладкий до ужаса. почитала состав, сока 35% а остальное сахарный сироп
сама сладкое с детства почти не ем и прекрасно себя чувствую.
Проверенно неоднократно на моем гиперактивном. Невролог тоже рекомендовала максимально сократить сахар
стараюсь выбирать продукты без сахара или с малым количеством.
соки тщательно выбираю, один попробовала сладкий до ужаса. почитала состав, сока 35% а остальное сахарный сироп
сама сладкое с детства почти не ем и прекрасно себя чувствую.
Ви знаєте статистику? Кожного ацетонщика розпитуєте про причини?
Я вище писала, з трьох дітей у мене тільки один ацетонщик - солодкоїжка. Інші з цим проблем не мають і він не мав поки був на правильному харчуванні.
Гастроентеролог та інші лікарі не повязують відсутність ацетону з шануванням цукру.
P.S Магазинні цукеки, печенюшки і тортики нічим не кращі за чіпси, майонез і т.п.
Я вище писала, з трьох дітей у мене тільки один ацетонщик - солодкоїжка. Інші з цим проблем не мають і він не мав поки був на правильному харчуванні.
Гастроентеролог та інші лікарі не повязують відсутність ацетону з шануванням цукру.
P.S Магазинні цукеки, печенюшки і тортики нічим не кращі за чіпси, майонез і т.п.
счастливый человек
я, например, не совсем согласна что сахар как-то связан с ацетоном
хотя...может именно у некоторых и да
а вот, то сладкое вызывает зависимость - это точно
я, например, не совсем согласна что сахар как-то связан с ацетоном
хотя...может именно у некоторых и да
а вот, то сладкое вызывает зависимость - это точно
покупайте натуральный мед, а не поддельный.
С чаем мед правильно пить не растворяя (запивая мед чаем), даже горячим.
С чаем мед правильно пить не растворяя (запивая мед чаем), даже горячим.
Від 1-2 печеньок ацетон не скочить. По моїх знайомих страждають ацетоном саме ті дітки, яких обмежують. Я вважаю , що все має бути в міру. Торти з магазину не купляю, так як вони надто тяжкі навіть для дорослих .
аккуратнее с медом, он очень тяжелый продукт и в отличии от сахара просто не способен быстро усвоится и использоваться по назначению. + многим дает отеки и лупит в печень. я не агитирую вас выкинуть мед на помойку, просто познакомьтесь с этим продутом поближе раз вы его любите. прочтите о процессе его переработки организмом.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу