Стопудова• 18 сентября 2015
У кого погодки,успокойте меня(((
деткам 4 и 3 года.такое чувство что толком не хватает времени ни на что и ни на кого((((сесть позаниматься вместе не можем.младший мешает старшей или старшая требует внимания,ревнует.я разрываюсь.люблю их и не жалею что такая разница маленькая,но все время все на бегу.со старшей в воскресенье утром проснуться нор не можем,полежать обняться,мелкий вскакивает и требует завтрак,то попу вытереть,то еще что.и девочка моя лежит как сиротка,ждет и не дождавшись слезает с кровати.сесть с ней поговорить не могу,летит сын,залезает на руки и все....отодвинуть его я не могу-кричит(ревность).таже ситуация и с сыном.я работаю.отвожу их в сад и вижу их потом только в 18.что-то как марафон какой-то(
15
0
У меня погодки, но в таком возрасте уже все вместе делали, им интересно было. Но с обнимашками - проблема, как одна - тут и вторая, с мужем вообще не пообнимаешься, каждый воет в свою сторону. Но находите компромисс. Обнимайтесь все втроем, или бегите на кухню, или уговаривайте подождать.
Пытайтесь оттянуть время - подожди, пока я....(вставить нужное). Или пока я..., ты ... В общем, хитрите немного.
в 3 р. витерти попу?
дивно.
в мене теж погодки. 5 і 4, при чому доцю віддали в школу в цьому році ( сама захотіла, сама пройшла тести в гімназію, найкрутішу в області, хоча ми її навіть на підготовчі не віддавали, да і не займались посилено). в мене до періоду 1-2 було важко, потім норм. вони самостійні. самі їдять ( з 2 р доця, з 1,3 син), самі передягаються, складають речі свої, вплость заносять і кладуть в пральну машинку, займаємся разом, просто для кожного своє завдання.
правда ще був важкий період, як віддали в садочок, почали синхронно хворіть, за пів року по пару разів, я думала криша поїде ( в доці ще при 38 могли судоми початись - тд, тобто вночі дати жаропонижаюче і поспати - нереально. кожні пів години міряти т-ру). Дякувати Богу вже норм.
все решта - проблем немає. я теж працюю. вже хочем 3 дитину, плануєм, але спочатку маю підлікуватись трошки.
а щодо ваших - напевно проблема в тому, що ви не з ними, а за них все робите+ брак організованості ( от скажімо мої знають - встає тоді то, всі разом, якщо збираємось повалятись - наперед обговорюєм, у них свій будильник, вони користуватись годинником не вміють, але розуміння часу повністю присутнє, продзвонив - за 15 хв всі вдягнуті, речі готують звечора, ще 10 хв - доця і чоловік поїли, потім школа - сад - роботи, і тд)
дивно.
в мене теж погодки. 5 і 4, при чому доцю віддали в школу в цьому році ( сама захотіла, сама пройшла тести в гімназію, найкрутішу в області, хоча ми її навіть на підготовчі не віддавали, да і не займались посилено). в мене до періоду 1-2 було важко, потім норм. вони самостійні. самі їдять ( з 2 р доця, з 1,3 син), самі передягаються, складають речі свої, вплость заносять і кладуть в пральну машинку, займаємся разом, просто для кожного своє завдання.
правда ще був важкий період, як віддали в садочок, почали синхронно хворіть, за пів року по пару разів, я думала криша поїде ( в доці ще при 38 могли судоми початись - тд, тобто вночі дати жаропонижаюче і поспати - нереально. кожні пів години міряти т-ру). Дякувати Богу вже норм.
все решта - проблем немає. я теж працюю. вже хочем 3 дитину, плануєм, але спочатку маю підлікуватись трошки.
а щодо ваших - напевно проблема в тому, що ви не з ними, а за них все робите+ брак організованості ( от скажімо мої знають - встає тоді то, всі разом, якщо збираємось повалятись - наперед обговорюєм, у них свій будильник, вони користуватись годинником не вміють, але розуміння часу повністю присутнє, продзвонив - за 15 хв всі вдягнуті, речі готують звечора, ще 10 хв - доця і чоловік поїли, потім школа - сад - роботи, і тд)
единственный случай был,когда я успокоилась.сын очень крикливый,кричит как сирена пожарная чуть что.если уходим с площадки обязательно воет и упирается.и ему все равно,что сестра хочет в туалет,например или мама замерзла и дождь.так же и старшая.я уже начала боятся что они друг друга совсем не любят.дочка разбила губу на лестнице и ранка кровила.сыну только рукой махнула,мол иди сюда,говорю Майя ударилась быстренько идем домой,ему тогда 2,6 было.бегом схватил пакет с пасками своими и всю дорогу шел быстро и молча.ну а в остальное время я разрываюсь.
и правильно делаете!Скоро это все пройдет...нужно- вытирайте,а то прям армия какая-то 10 и 15 мин. и все по стойке смирно!
((
а щодо любили один одного, то тут просто. доця, покажи братику, він менший, не розуміє, навчи ( так щоб син не чув), а сину, сина, допоможи сестричці, їй важко сумочку нести, або якийсь хлопчик в садочку її ображає, поговори з ним, ти ж чоловік, наш захисник ( теж щоб доця не чула). а потім мама, вона мені показала, навчила; мама, він мені допоміг, захистив тд. ( хоча за розмовою з хлопчиком в садочко спостерігав тато з-за повороту, сину тоді було біля 2 р, а обідчику нашому 4). а ще діє варіант команд - ми з чоловіком одна - вони 2, в кожної команди своє завдання. в нас скажімо прибрати квартиру. в них прибрати їх кімнату. в нас діє)
однозначно, він набагато краще вміє виховувати дітей, ніж я. я росла сама, а в нього є сестра, він всі ці нюанси добре вловлює ще до того, як я щось зрозумію))
а щодо роботи -відрядження в нього бувають, але не часто, і максимально - тиждень - півтора.
при чому ще нюанс - він бачить, що я неправа - він при дітях ніколи не скаже, я так само про нього. має бути одна лінія поведінки, тд.
Я в 4 ребенку попу вытираю , девочка самостоятельная , одеться , переодеться, кушать часто вместе готовим, вареники лепит, но я не уверена, что в 4 года она сама нормально вытереть сможет
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу