Молчалка• 06 июля 2016
От меня ушла дочь. Жить не хочется.
Вчера сильно поругалась с 15 дочкой. Предыстория такая: утром, собираясь на работу, я попросила ее убрать в квартире и что нибудь приготовит. Пообещала, что все сделает и....в итоге спала целый день , пока я не приехала с работы. Я не знаю, что со мной случилось: просто нахлынул неконтролируемый гнев, я кричала на нее и обозвала трутнем, лодырем. Она выскочила из дому и поехала к бабушке( моя мать) в село в пригороде (об этом уже я узнала позже)теперь мучаюсь , страдаю и жалею о том , что так неадекватно сорвалась на ней. Попросила у нее прощения по телефону , но она наотрез отказывается приезжать домой и жить вместе... девочки милые, подскажите ,если у кого то была подобная ситуация, что делать, как поступить? Сердце на куски рвется...
показать весь текст
450
0
Проще на вещи смотрите девочки,философски.Не нужно во всем идти на поводу,но и истерику закатывать незачем.У нас в городе на днях два подростка погибло, девочка 14 лет и мальчик 15 сегодня хоронят.И уже не имеет НИКАКОГО смысла убирали они или помогали родителям.Любите своих детей,находите общий язык,пытайтесь достучаться,находить слова.Что бы потом сожалеть не пришлось.Мудрее будьте,вы же взрослые в конце концов и вами этот путь взросления уже пройден.Только мы очень быстро забываем, что сами далеко не идеальны.
Пізно ви автор схаменулись. Виховувати раніше потрібно було.
Але не розстроюйтесь. Нехай поживе в селі, відчує різницю. Коли захоче повернутись, от тоді сідайте за стіл переговорів, ставте свої умови, вислухайте її та вирішуйте як далі буде.
от пробачення ви даремно попросили. По перше не уло за що, по друге, вона тепер відчуває себе на 100% правою і буде грати на вашому почуття вини, постарається вижати з вас для себе максимум благ. Якщо піддастесь, вона з вас шнурочки в’язатиме.
Але не розстроюйтесь. Нехай поживе в селі, відчує різницю. Коли захоче повернутись, от тоді сідайте за стіл переговорів, ставте свої умови, вислухайте її та вирішуйте як далі буде.
от пробачення ви даремно попросили. По перше не уло за що, по друге, вона тепер відчуває себе на 100% правою і буде грати на вашому почуття вини, постарається вижати з вас для себе максимум благ. Якщо піддастесь, вона з вас шнурочки в’язатиме.
неужели из-за того, что мама вас разок лентяйкой обозвала? думаю, что ваши причины были более вескими.
добрый день! подскажите, где можно посмотреть факультеты? сайт? сын хочет связать свою жизнь с медициной. спасибо
Да ну...
Вот сейчас сколько детей живут в изобилие, и нихера, простите за французский, делать не могут.
Вот сейчас сколько детей живут в изобилие, и нихера, простите за французский, делать не могут.
мне кажется как минимум делать из дочери золушку на каникулах это не очень красиво. я сомневаюсь что вы каждый день убираете. приготовить ужин сегодня ок. а убрать можно было вместе на выходных
Та ладно, моїй 14, політ нормальний. ))))
Головне - вчасно збагнути, що дитина вже давно не дитина. А однією ногою майже в дорослому житті. Це приблизно після 11-12 починається, спостерігайте, спілкуйтеся, вчасно перебудовуйте своє сприйняття, і все буде добре. Навіть якщо інколи будуть психи та зриви, це теж нормально. )))
Головне - вчасно збагнути, що дитина вже давно не дитина. А однією ногою майже в дорослому житті. Це приблизно після 11-12 починається, спостерігайте, спілкуйтеся, вчасно перебудовуйте своє сприйняття, і все буде добре. Навіть якщо інколи будуть психи та зриви, це теж нормально. )))
А на чьём содержании должна проживать по Вашему мнению? На ’дядиных’, который её ’трогает’ где захочет? Понятно что на родительских. Нет не обязана она ничем, кроме того что её родили. Её родили для продолежния рода, он обязана для родителй сделать тоже самое, а родители обязаны! Поэтому в кодексе и не написано) А зачем тогда рожали ребёнка, чтобы ничего не покупать и не радовать, а только кричать и вызывать чуство долга? Не вызовет у ребёнка в 15 лет - плюнет и уедет к бабушке ,или потерпит до 17 лет а потом учиться в город за 700 км от родителей, чтоб не видеть их часто. Потом позвонит в один прекрасный день и сказать что вышла замуж, потом приедет познакомит с мужем, если не успеют развестись...
автор, она у бабушки, не просто в никуда ведь сбежала.... успокойтесь и наслаждайтесь чистотой, тишиной.... с подружками выпейте винца, вспомните молодые годы)))))
вы не виноваты... а вот она могла бы и понять вас.
вы не виноваты... а вот она могла бы и понять вас.
Ответ дляТа никада в жизни
Агресія - це реакція на дану ситуацію в рамках підліткового віку. Це абсолютно нормально. В 15 років вже хочуть почувати себе важливими, самостійними, супер-пупер, а тут раз - і її ’мордою в гівно’, як мале котенятко. Вибачте за порівняння, просто підкреслила спеціально, щоб Ви зрозуміли, як вона це сприйняла.
Нічого ще не втрачено у ваших з нею стосунках, все можна виправити. Особливо, якщо раніше у вас нормальні стосунки були, і це такий перший серйозний конфлікт. Дайте трохи часу, не тягніть зразу додому. Ви молодець, що попросили пробачення зразу. Тепер трошки паузу. Пробуйте потроху спілкуватися, по телефону чи приїдьте, як там у Вас можливість буде. Головне зараз - потихеньку вийти на діалог взагалі, щоб ви могли з нею просто говорити в принципі, не зачіпаючи сумної теми. Хай вона вискажеться, вислухайте її, спробуйте зрозуміти, покажіть їй, що Ви її зрозуміли. І ось так крок за кроком потихеньку відновлюйте. А там вже як вийде, попереду ще два місяці, спішити нікуди.
І не слухайте тих, хто тут вже понаписував в стилі ’повернеться з піджатим хвостом’. По-перше, може й не повернутися дійсно, а по-друге, якщо повернеться з таким відчуттям, то вважайте, що ваші відносини вже остаточно зіпсувалися. Почуття поваги взаємної має бути у вас обох. І з її сторони до Вас - теж. Коли вже зможете з нею говорити більш-менш нормально, про свої почуття теж розказуйте. Без образ та звинувачень, просто про свою втому, як Вам неприємно було, ось так спробуйте. Тобто, щоб в результаті не вийшло ні ’піджатого хвосту’ у доньки, ні навпаки, її сідання Вам на голову. Тримайте саме рівність, взаємну повагу та турботу. Тоді буде все добре. Хоча, можливо, доведеться повністю переглянути багато чого у Ваших поглядах на доньку, на відносини, на стиль спілкування. Але воно того варте, чесно.
Нічого ще не втрачено у ваших з нею стосунках, все можна виправити. Особливо, якщо раніше у вас нормальні стосунки були, і це такий перший серйозний конфлікт. Дайте трохи часу, не тягніть зразу додому. Ви молодець, що попросили пробачення зразу. Тепер трошки паузу. Пробуйте потроху спілкуватися, по телефону чи приїдьте, як там у Вас можливість буде. Головне зараз - потихеньку вийти на діалог взагалі, щоб ви могли з нею просто говорити в принципі, не зачіпаючи сумної теми. Хай вона вискажеться, вислухайте її, спробуйте зрозуміти, покажіть їй, що Ви її зрозуміли. І ось так крок за кроком потихеньку відновлюйте. А там вже як вийде, попереду ще два місяці, спішити нікуди.
І не слухайте тих, хто тут вже понаписував в стилі ’повернеться з піджатим хвостом’. По-перше, може й не повернутися дійсно, а по-друге, якщо повернеться з таким відчуттям, то вважайте, що ваші відносини вже остаточно зіпсувалися. Почуття поваги взаємної має бути у вас обох. І з її сторони до Вас - теж. Коли вже зможете з нею говорити більш-менш нормально, про свої почуття теж розказуйте. Без образ та звинувачень, просто про свою втому, як Вам неприємно було, ось так спробуйте. Тобто, щоб в результаті не вийшло ні ’піджатого хвосту’ у доньки, ні навпаки, її сідання Вам на голову. Тримайте саме рівність, взаємну повагу та турботу. Тоді буде все добре. Хоча, можливо, доведеться повністю переглянути багато чого у Ваших поглядах на доньку, на відносини, на стиль спілкування. Але воно того варте, чесно.
Дякую вам
и тут главное вам автор не прощелкать клювом и показать что срыв это одно, но требования она выполнять будет- уборка и готовка все равно частично должны быть на ней
для нее самой это тоже нужна, она не принцесса чтоб ее кто то обхаживал. потом такую лентяйку если замуж чудом выдадите то быстро назад получите
для нее самой это тоже нужна, она не принцесса чтоб ее кто то обхаживал. потом такую лентяйку если замуж чудом выдадите то быстро назад получите
мы уже 3 недели не общаемся
я вспылила-мама выключила скайп (живем далеко)- и со мной на связь не выходит
до этого были супер подружки
не виделись уже 4 года, только в скайпе бла-бла-бла
я очень оижена
и не прощу
за последние 2 года было столько предательства...
а по теме
автор- езжайте и поговорите
откровенно и честно, но без эмоций
я вспылила-мама выключила скайп (живем далеко)- и со мной на связь не выходит
до этого были супер подружки
не виделись уже 4 года, только в скайпе бла-бла-бла
я очень оижена
и не прощу
за последние 2 года было столько предательства...
а по теме
автор- езжайте и поговорите
откровенно и честно, но без эмоций
І дочка повинна, звичайно.
Але у мене завжди більше вимог до дорослих.
З однієї простої причини: у дорослих вік старше і досвіду більше, і якщо ці дорослі ще й батьки, то саме вони виховували дитину. А отже, це їх самих упущення. І виправляти доведеться їм, якщо ще є така можливість.
А просто сказати підлітку ’ти повинен поважати батьків і вдома прибирати’ - це шлях в нікуди, якщо він нічим іншим не підкріплений. І особливо якщо цей підліток чує тільки про ’повинен’, але не бачить нічого іншого. Яка у нього буде мотивація у таких випадках? Аж ніякої. Все комплексно треба розглядати. Що там в сім´ї в цілому робиться.
Але у мене завжди більше вимог до дорослих.
З однієї простої причини: у дорослих вік старше і досвіду більше, і якщо ці дорослі ще й батьки, то саме вони виховували дитину. А отже, це їх самих упущення. І виправляти доведеться їм, якщо ще є така можливість.
А просто сказати підлітку ’ти повинен поважати батьків і вдома прибирати’ - це шлях в нікуди, якщо він нічим іншим не підкріплений. І особливо якщо цей підліток чує тільки про ’повинен’, але не бачить нічого іншого. Яка у нього буде мотивація у таких випадках? Аж ніякої. Все комплексно треба розглядати. Що там в сім´ї в цілому робиться.
Классно когда любимый человек пришёл с работы уставший, а дома на ужин любимое блюдо готово. И посуду после этого мыть не нужно)
Нет, не альфонс - я же написал, что мужчина:)
Работаю, зарабатываю.
Нет, не альфонс - я же написал, что мужчина:)
Работаю, зарабатываю.
Что значит хочет не хочет.мама работает.кормит.одевает.а дочке трудно помочь.сравнение у вас однако
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу