ИМХОля• 23 сентября 2016
Как долго вы бы терпели не работающего мужа?
Муж 3 года назад потерял работу. И вот 3 года он пытается устроиться на работу. Три года. Пишет всякие тесты, ходит на собеседование. Не берут.
Я устала. И вот мне интересно, как долго вы стали бы терпеть мужа не приносящего деньги?
Я устала. И вот мне интересно, как долго вы стали бы терпеть мужа не приносящего деньги?
показать весь текст
327
0
А ПОЧЕМУ ЗДОРОВОМУ и крепкому мужику просто не пожить так как хочется ??? у него наверняка немаленькая пенсия (не намного меньше зарплаты) !!! почему ??? потому что есть хотелки и обязалки ??? он поставил семью на ноги - поставил, дети до 16 лет есть ? нет ! деньги НА СЕБЯ есть ? есть ! ( если все время в селе, то и пенсию нет где потратить ... супер аргумент у вас - жена работает ... та может у жены там любовник, может жена боится казаться старушкой на пенсии, а мужику комфортно, он и не работает ...
Кілька місяців більш, ніж достатньо, щоб знайти роботу, в іншому випадку людина її просто не шукає. Крім того, просто не працювати чоловік взагалі не може собі дозволити, в нього мають бути або збереження на період пошуку або ж підробітки.
мені здається - це тип людей такий, яким просто пофіг... чи працює він, чи ні, а утримувати сім’ю - це не його удєл... у мене чоловік вже 6 років живе виключно в своє задоволення у мене на шиї... працювати працює, але гроші витрачає виключно на себе... я вже навіть уваги не звертаю, проживаємо, як сусіди (звісно в моїй квартирі), виключно для того, щоб дитина відчувала, що у неї є батько... будь-яка піднята такого роду тема викливала раніше скандал, тому ради спокою дитини просто тупо мовчу... хіба трохи жартома підшучую... типу - таких мужиків, як ти, каструвати потрібно, а потім заставити власноруч викинути ті органи ваші на смітник, щоб нарешті прийшло розуміння того, що вони нічого не варті, адже не продукують повноцінно чоловічих гормонів...
але це не викликає навіть ніякого обурення, продовжує сидіти в телефоні... з яким і засинає... в іншій кімнаті.... це при тому, що я не потвора (мені просто посторонні чоловіки на вулиці квіти дарували, прямо біля нього можуть робити компліменти, а закордоном взагалі відверто), але це все пофіг, таким людям нічого нікои не допоможе... їм так зручно...
вони ніколи не відмовляться від створеного нами комфорту (в чому свого часу ми і стали самі винні)...
але це не викликає навіть ніякого обурення, продовжує сидіти в телефоні... з яким і засинає... в іншій кімнаті.... це при тому, що я не потвора (мені просто посторонні чоловіки на вулиці квіти дарували, прямо біля нього можуть робити компліменти, а закордоном взагалі відверто), але це все пофіг, таким людям нічого нікои не допоможе... їм так зручно... вони ніколи не відмовляться від створеного нами комфорту (в чому свого часу ми і стали самі винні)...
амбиции пускай оставляет дома когда идет на собеседование
а на работу можно устроится было бы желание, пусть и не на престижную, но чтобы заработать на кусок хлеба и еще на кусочек масла
у меня отец долго не работал, мама с ним в конце-концов развелась
а за три года можно найти работу, было бы желание
а на работу можно устроится было бы желание, пусть и не на престижную, но чтобы заработать на кусок хлеба и еще на кусочек масла
у меня отец долго не работал, мама с ним в конце-концов развелась
а за три года можно найти работу, было бы желание
А почему бы ему не сидеть, если женщина создала для него комфортные условия?
И в глаза такие сидельцы могут смотреть не только со щенячьей преданностью, потупив виновато взор, но и надменно. Есть несколько примеров ’полиграфистов’ и мужиков, ’утомленных’ бесконечным поиском работы.
И в глаза такие сидельцы могут смотреть не только со щенячьей преданностью, потупив виновато взор, но и надменно. Есть несколько примеров ’полиграфистов’ и мужиков, ’утомленных’ бесконечным поиском работы.
Да нет у никаких амбиций. Были бы амбиции, не отмечал трехлетие безработицы.
Ему так комфортно, жену, по всей видимости, тоже это устраивает, раз столько времени содержит великовозрастного лба.
Ему так комфортно, жену, по всей видимости, тоже это устраивает, раз столько времени содержит великовозрастного лба.
Ответ дляБелоснежко
мені здається - це тип людей такий, яким просто пофіг... чи працює він, чи ні, а утримувати сім’ю - це не його удєл... у мене чоловік вже 6 років живе виключно в своє задоволення у мене на шиї... працювати працює, але гроші витрачає виключно на себе... я вже навіть уваги не звертаю, проживаємо, як сусіди (звісно в моїй квартирі), виключно для того, щоб дитина відчувала, що у неї є батько... будь-яка піднята такого роду тема викливала раніше скандал, тому ради спокою дитини просто тупо мовчу... хіба трохи жартома підшучую... типу - таких мужиків, як ти, каструвати потрібно, а потім заставити власноруч викинути ті органи ваші на смітник, щоб нарешті прийшло розуміння того, що вони нічого не варті, адже не продукують повноцінно чоловічих гормонів... але це не викликає навіть ніякого обурення, продовжує сидіти в телефоні... з яким і засинає... в іншій кімнаті.... це при тому, що я не потвора (мені просто посторонні чоловіки на вулиці квіти дарували, прямо біля нього можуть робити компліменти, а закордоном взагалі відверто), але це все пофіг, таким людям нічого нікои не допоможе... їм так зручно... вони ніколи не відмовляться від створеного нами комфорту (в чому свого часу ми і стали самі винні)...
але це не викликає навіть ніякого обурення, продовжує сидіти в телефоні... з яким і засинає... в іншій кімнаті.... це при тому, що я не потвора (мені просто посторонні чоловіки на вулиці квіти дарували, прямо біля нього можуть робити компліменти, а закордоном взагалі відверто), але це все пофіг, таким людям нічого нікои не допоможе... їм так зручно... вони ніколи не відмовляться від створеного нами комфорту (в чому свого часу ми і стали самі винні)...
И на кой черт Вам такая радость, простите ?
Моя мама терпела почти двадцать лет! Он пил, бил и выносил все с дома, а она его терпела и любила!
Ответ дляБелоснежко
мені здається - це тип людей такий, яким просто пофіг... чи працює він, чи ні, а утримувати сім’ю - це не його удєл... у мене чоловік вже 6 років живе виключно в своє задоволення у мене на шиї... працювати працює, але гроші витрачає виключно на себе... я вже навіть уваги не звертаю, проживаємо, як сусіди (звісно в моїй квартирі), виключно для того, щоб дитина відчувала, що у неї є батько... будь-яка піднята такого роду тема викливала раніше скандал, тому ради спокою дитини просто тупо мовчу... хіба трохи жартома підшучую... типу - таких мужиків, як ти, каструвати потрібно, а потім заставити власноруч викинути ті органи ваші на смітник, щоб нарешті прийшло розуміння того, що вони нічого не варті, адже не продукують повноцінно чоловічих гормонів... але це не викликає навіть ніякого обурення, продовжує сидіти в телефоні... з яким і засинає... в іншій кімнаті.... це при тому, що я не потвора (мені просто посторонні чоловіки на вулиці квіти дарували, прямо біля нього можуть робити компліменти, а закордоном взагалі відверто), але це все пофіг, таким людям нічого нікои не допоможе... їм так зручно... вони ніколи не відмовляться від створеного нами комфорту (в чому свого часу ми і стали самі винні)...
але це не викликає навіть ніякого обурення, продовжує сидіти в телефоні... з яким і засинає... в іншій кімнаті.... це при тому, що я не потвора (мені просто посторонні чоловіки на вулиці квіти дарували, прямо біля нього можуть робити компліменти, а закордоном взагалі відверто), але це все пофіг, таким людям нічого нікои не допоможе... їм так зручно... вони ніколи не відмовляться від створеного нами комфорту (в чому свого часу ми і стали самі винні)...
А для чого дитині такий тато? Він же не може дати їй жодного позитивного прикладу у вихованні.
я 2 года терпела, мужественно зарабатывала деньги на всю семью, он немного помогал подработками, молчала и поддерживала в желании найти хорошую работу, и я честно сказать рада, что он не пошел абы куда, сейчас уже полгода работает на той работе, о которой и мечтал, зарплата приличная, но пока не можем порадоваться ей, так как отдаем долги, их за 2 года скопилось немало, но перспективы очень хорошие и я мужем очень горжусь
немає ніякої радості, просто це виключно питання часу... і всі (такі ж як і я, і автор) прекрасно це розуміють... часто такі чоловіки, по іронії долі, зрештою попадають в руки жінок, які стають для них псами-церберами...:)) і виконують всі доручення на раз-два...:)) потім згадують як добре було їм раніше... звичайно, гнати в шию таких туніядців потрібно... навіть у дітей, які проживають в такій такій атмосфері створюється хибна модель відносин (типу це норма, коли мама кормілєц)... колись мій чоловік був ігроманом (не виключено, що є і тепер) і лікувався в спец.закладі, де психіатр пояснив мені, що є тип людей, схильних до залежностей... як правило, до будь-якої (тобто часто до всіх одночасно)... такі люди є залежними вже від всього, а їх оточення ’созависимы’(не знаю як українською) і дуже важко звільнитись від такої людини... майже неможливо... на роботі довго тримають, діти, дружини, батьки - ніхто практично не взмозі відмовитись... а ці люди завжди знаходять аргументи тягнути цей час... насправді на практиці так воно і є... тому в голові все чітко розкладено,а в реальному життя покінчити з цим неможливо...
По молодости при ’совке’ переживала, ’а что люди скажут’, а потом когда уже очень сильно пить начал- жалела, потом когда начал болеть - лечила и т.д. а вообще я как дочь и у меня своя дочь понимаю, что мама его любила больше меня и папа всегда для нее был важней всего! Уже пять лет как его нет, а она по нем все страдает.
у нас был период полгода , но с меня все нагрузки по дому были сняты и он занимался детьми и постройкой дома.
как-то понятие терпеть к мужу -странно .
как-то понятие терпеть к мужу -странно .
на жаль так... ну дитина занадто розвинута , я дуже багато сил в неї вкладаю, і вона сама мені каже : ’тато жити з нами напевно не буде.... він хворий?’ :)) ще нема 3 років...:)) ну ми з нею живем по кайфу, сліз нема, виключно позитив...:))
Разные ситуации бывают, но хорошую работу можно несколько месяцев искать.
3 года? Хм, многовато. Моя знакомая говорит так: если ты не отправляешь в день по 3 резюме, то ты не ищешь работу. Ощущение, что он втянулся и ему так удобно.
3 года? Хм, многовато. Моя знакомая говорит так: если ты не отправляешь в день по 3 резюме, то ты не ищешь работу. Ощущение, что он втянулся и ему так удобно.
Если бы я зарабатывала достаточно и к моему приходу дома убрано, приготовлено, дети накормлены, с ними сделаны уроки и меня ждет теплый ужин, то пусть сидит! В противном случае - месяц-два.
Я терпела полгода , потом взяла за руку и повела , хоть на рынок . Потом учила своей работе , обучился заработали квартиру . При разводе он её оттяпал , заплатив мне крохи и живет там с новой женой и зарабатывает на том чему учила . Это очень трудно , мы тянем и потому они себя так ведут . А пенком тогда и мотивация появится а может и нет , а нет ,значит такой не нужен.
Давайте не заводите хоть в этой теме песню про Совок.
Моя мама осталась одна с мной, 2-летним ребенком, в полуголодные 90-е. Развелась сразу, как узнала об измене отца, несмотря на все его просьбы и фальшивые извинения. И даже не побоялась уйти в общежитие. Родила бы до развала - не думаю, что ее остановило бы общественное порицание.
Если самоуважение и гордость стоят на предпоследних местах, то всегда притянут причину за уши: мифическая любовь, дети, страдающие без папы-забулдыги, общественное мнение и т.д.
Моя мама осталась одна с мной, 2-летним ребенком, в полуголодные 90-е. Развелась сразу, как узнала об измене отца, несмотря на все его просьбы и фальшивые извинения. И даже не побоялась уйти в общежитие. Родила бы до развала - не думаю, что ее остановило бы общественное порицание.
Если самоуважение и гордость стоят на предпоследних местах, то всегда притянут причину за уши: мифическая любовь, дети, страдающие без папы-забулдыги, общественное мнение и т.д.
Автор, всех комментов не читала, напишу свою историю. С первым мужем переехали в Киев и его с первой же работы уволили через месяц. Потом он мыкался по работам ради денег, но решил, что хочет все же вернуться в Вуз (он препод). Нашел работу на 1000 гривен в месяц, но там занятость была 2 дня в неделю. Я согласилась, потому что он клятвенно мне обещал что в остальное время будет брать учеников и искать подработку. В итоге остальное время он лежал на диване и ждал пока я приду с работы и принесу поесть. В январе это началось, в мае я его уже выгнала. Конечно, причины были и другие, но это стало последней каплей.
не надо посылать. Скажите просто ему, что перестали уважать ЕГО за то, что сидит на шее, и СЕБЯ, за то, что кормите лодыря.... Поговорите по хорошему и разрывайте отношения. Не унижайте его. Пусть он поймет, что Вы просто больше не можете.... Может быть это станет спусковым крючком к действиям?
Инженер? Чертить - проектиоватьумеет значит- тогда ему найдите заказы по интернету на курсовики - черчение, сопромат и т.д - мжет ему понравится и зарабатывать будет удаленно. Возможно ему психологически некомфортно с людьми общаться, депрессия и т.д
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу