Теряю мужа. Депрессия

Бідна дівчинка. ви така жертовна. Здається. ніби у вас іще три життя у запасі. Ви жертвуєте своїм спокоєм, своїм щастям, своєю радістю. А насправді проходять ваші найкращі роки, молодість у суцільному стресі. Скоріше за все, далі буде гірше. Навіщось воно вам треба, напевно. Тільки навіщо?

Я противница этих бабок! Даже если она и не умеет ничего, шарлатанка. Вы же программируете себя, подстраиваете себя потом под ее слова. и все так и происходит как она говорила.
В церковь идите. Богу молитесь, исповедайтесь. причащайтесь.

Так вот я тоже была одна у бабки с диктофоном, она сначала у меня все выспросила, потом то же самое повторила. Представляете ? К врачу может сходите, после травмы головы это бывает, может его полечить можно.

Если он ударил Вас хотя бы раз( даже если это пощечина), то со временем будет только хуже...Травма головы- это отговорки в оправдание жестокости и агрессивности.Обычно у таких мужчин это проявляется после рождения ребенка( даже очень желанного).Со временем это все усТолько угубляется, к великому сожалению.Потом начнется сказываться на ребенке.Но женщины, как правило, терпят до последней капли.У каждого свой предел прочности.Мужчина может что-то осознать, только, если почувствует, что может Вас потерять.Этого нельзя добиться ни просьбами, ни слезами, ни истериками.Только внутренняя решимость, которая, как правило, и приходит с тоц пресловутой последней каплей.

Извините, а к кому ходили-то? Напишите, пожалуйста.

элеутерококк

ну тут женщина верующая, она нам и программу написала по которой мы должны ходить по определенным церквям и вымаливать. я в принципе не оправдываю свой поступок, но все же

УЖАС!!!
Читаю, просто недоумеваю - в каком веке вы живете, КАКАЯ БАБКА!!!!!!!!
Как вообще такой бред приходит в голову.
А вот это ’...мы должны ходить по определенным церквям и вымаливать’.
Лучше бы вы к психологу обратились, а не к бабке
Вы скорее всего сами подумываете уйти от мужа, а здесь ищите поддержки и оправдания своих мыслей.

ну тут женщина верующая, она нам и программу написала по которой мы должны ходить по определенным церквям и вымаливать. я в принципе не оправдываю свой поступок, но все же

я пью успокоительные и еще горсть разных лекарств.. лечусь

К сожалению, сам сатана прикидывается ангелом света. Раз сказано в писании, что бабки мерзость, то хоть как они прикидываются верующими, такого просто быть не может. Не ходите по ее программе, это проторенный путь к тому, что она Вам ’нагадала’.

я его люблю

а Вы от чего лечитесь???

мазохізм якийсь. чоловік. якого ви любите, б’є вас по обличчю - вас, матір своєї дитини, жінку, яка його витягала після аварії. Сам факт піврічної втрати пам’яті - можу уявити, що вам довелось пережити. Скажіть, у вас батьки є? як вони дивляться на той факт, що дочка живе з агресивним інвалідом, який не вміє себе тримати у руках?
знаєте. я не вірю у неконтрольовану агресію. У розбещеність і відсутність моральних гальм - вірю. Може, ви спробуєте полюбити когось іншого, менш проблемного?

понимаете, родители знают что у меня характер тоже далеко от покладистого.. с ним нам многое пришлось пережить вместе, хоть и женаты 4 года.. у меня муж очень внимательный, заботливый, семейный ,а главное отличный папа... к сожалению, такая ситуация произошла и этого не изменить... никто, никто не верит в то, что он мог так поступить... на него это действительно не похоже.. но ведь ситуация была.. в принципе, меня после аварии о такой вероятности предупреждали.. знала на что иду.. один раз я ему простила, но себе в принципе цену знаю.. его предупредила, он старается.. а вам, огромное спасибо, что открываетет глаза на реалистичность ситуации..

нам якось змалку вкладали у голову. що ’життя - це боротьба’. От ми і боремося. Я сама тільки після 30 почала розуміти, що тут щось не так. Не може бути ’боротьби за сім’ю’, ’боротьби за любов’ чи ’боротьби за коханого’. Любов має бути в радість. І жертви, які жінки кладуть ’на вівтар’, нікому не потрібні, взагалі нікому, крім них самих. Ні дітям, ні чоловікові, ні родичам.
Знаєте, яке найсумніше видовище я бачила за останні роки? Жінки ’за 50’ у фітнес клубі. Вони там стрибають, качаються на тренажерах, а очі сумні, як у хворої собаки. коли у такому віці лишаєшся одна і тільки надія на якийсь примарний ’останній шанс’. А ці останні шанси - старі мухомори з категорії за 60...

Мені цікава ваша філософія життя. Скажіть, якщо не секрет, яка практика Вашого життя? Скільки шлюбів і розлучень, щоби досягнути тої радості, і скільки років з 30 було таки радісних і зовсім безхмарних.

нам якось змалку вкладали у голову. що ’життя - це боротьба’. От ми і боремося. Я сама тільки після 30 почала розуміти, що тут щось не так. Не може бути ’боротьби за сім’ю’, ’боротьби за любов’ чи ’боротьби за коханого’. Любов має бути в радість. І жертви, які жінки кладуть ’на вівтар’, нікому не потрібні, взагалі нікому, крім них самих. Ні дітям, ні чоловікові, ні родичам.
Знаєте, яке найсумніше видовище я бачила за останні роки? Жінки ’за 50’ у фітнес клубі. Вони там стрибають, качаються на тренажерах, а очі сумні, як у хворої собаки. коли у такому віці лишаєшся одна і тільки надія на якийсь примарний ’останній шанс’. А ці останні шанси - старі мухомори з категорії за 60...

а бабка, к сожалению, все с точностью называла.. время знакомства, свадьбы, рождение ребенка, на кого ребенок похож

меньше по бабкам ходите. если б не знали что ’на роду написан второй муж’ то может и с этим бы всю жизнь прожили раз так любите. а теперь программа уже запущена и прощание с ним вы уже начали.

бабки, гадалки - мракобесие самое натуральное, под каким бы соусом ’помощи’ людям не подавалось и какой ’доброй белой магией’ не называлось бы.. любого священника спросите, написано в Библии к ворожкам не обращаться и к гадателям будущего не ходить, и вовсе не потому, что они говорят неправду о том, что было)
мне как-то священник один оч доходчиво объяснил принцип, как это работает (имею ввиду не шарлатанов, а именно бабок с ’дарами’).
они имеют прочную связь с духовным миром, бесами и тд, для которых нету никакого секрета, когда родился ваш малыш, на кого похож, как зовут, чем и когда болели и тд... все это предоставляется, что бы взрастить веру в гадание и предвещание, потом вам выдается ’судьба’, что будет в будущем, причем, как правило хорошего почему-то у всех мало, приплетается обязательно несчастье какое-то, неудачи.
Как только Вы принимаете это будущее для себя, все эти сущности имеют полное право осуществлять все сказанное в Вашей жизни, Бог в этом случае не останавливает их - человек сам захотел, пошел и принял.
Так что от вас теперь важно осознание того, что произошло и просите прощения у Бога за то, что обратились к той, чья деятельность мерзость перед Ним. И просите защитить от всего дурного.

Слухайте, а чого всі так накинулися на автора через ’бабку’? включіть телевізор, подивіться. одні екстрасенси з ранку до вечора. Людей привчають до того, що це нормально
і щодо Церкви - хтось може пояснити, чому цих усіх екстрасенсорних передачах і містичних історіях беруть участь священники? Експертна думка, так би мовити
Спочатку людям голови забивають, а потім караул кричать, мракобісся, ахтунг.

я щаслива з другої спроби :) перший шлюб - помилка молодості, після якого я зробила свої висновки, але це було дуже, дуже давно. з другим чоловіком повна гармонія, я щаслива і у сімейному, і у професійному житті. Займаюсь тільки тим, що мені подобається. двоє прекрасних діток, теплі стосунки з батьками. Звичайно, я розумію, що все так добре не може бути - і готую себе до потенційних труднощів. Теоретично :) Єдине, за кого насправді боюсь, - за дітей. Стільки страхів і хвороб навколо. Але тут від нас мало залежить, просто молюсь за них.

у меня есть большой плюс,... память плохая, я это с легкостью забуду и буду жить дальше.. спасибо, вам девочки, что настроили меня на правильное русло и мне теперь сновва хочется творить!

понятия не имею, что там делают священники, я такое не смотрю. К тому же, одеть рясу и нацепить крестик - еще не показатель служения Богу, увы.
Есть люди, которые козявки едят, не стоит повторять за ними, у каждого голова на плечах, что бы делать выбор осознанно

Тепер дивіться. Дякувати Богу другий чоловік у Вас чудовий, як я зрозуміла, то Ви можете уявити таку щасливу сім´ю. Уявіть собі таку саму сім´ю, у них гармонія, кохання, живуть у шлюбі 10 років, троє діток, і зненацька стається аварія, не залежні від них обох обставини. Чоловік стає після аварії трохи чудний, трохи дивакуватий, трохи дитинячий. Міняється повністтю характер, раніше він до жінки поганого слова не сказав, після аварії місяць він її обзивав як тільки міг, говорив якісь дурниці. Тепер, через рік є в нього ще якісь замашки які йому не були ніколи притаманні. Жінка виснажена, вона сиділа з ним місяць в лікарні, не відходячи, вона по трохи повертала йому память, вона просто стомилась від усього. Скажіть, щоб бути їй щасливою далі, що робити? Покинути цього чоловіка і 10 років щасливого життя викреслити, шукати знов щасття? Що робити з тою обіцянкою ’і в щасті, і в горі, і в здоров´ї, і в хворобі’
Це не вигадана історія, це історія брата мого чоловіка. Вони мали все, і в одну мить сталась біда. Як же тепер теорія радості в коханні без боротьби і праці над тою любов´ю? Їй приходиться тепер багато терпіти, чи плюнути на все, кинути його в біді і будувати особисте ’щастя’?