Теряю мужа. Депрессия

ну звідки я знаю, що їм робити? у кожного свій поріг терпіння, у тому числі у хворобі. тут вся справа у перспективі,розумієте? місяць - це небагато. І рік це небагато, якщо є позитивна динаміка. А якщо це 5 років? 10? все життя? Ви можете уявити, що з даного моменту і до самої смерті ви лишаєтесь із чоловіком, який не може працювати, який вас обзиває і гнобить, який тільки зовні нагадує себе, колишнього, і який демонструє найгірші якості характеру? І троє дітей на руках. Ви готові сказати такій жінці, що все, що їй залишилося у житті - терпіти і ’працювати над любов’ю’?
на щастя. такі крайні ситуації у житті трапляються рідко. Більше банальних трагедій. Він п’є, б’ється. не поважає свою дружину і її сім2ю, не працює і не заробляє, живе за рахунок дружини. Маса випадків. І жінки терплять, б’ються, без всякої віддачі. Самі собі вигадують щось. А реальність така. що чоловік - не ріпка. Нікуди його не потрібно тягти, і працювати над тим, чого нема і не було - це просто витрачати своє життя.