Бывает и такое• 03 января 2017
Думаю о человеке которого не видела 5 лет
Дальше будет бред)):
С человеком никаких отношений не было, он просто проявлял симпатию, общим знакомым говорил о симпатии ко мне, всегда узнавал и спрашивал про меня, в то время у меня были отношения с другим мужчиной за которого в последствии я и вышла замуж. И вот я постоянно думаю о том человеке, он часто снится мне., что у нас отношения и любовь. Короче такой вот бред) интересно это когда то пройдёт?) или он постоянно будет каким то виртуально-идеальным мужчиной в моей голове?
С человеком никаких отношений не было, он просто проявлял симпатию, общим знакомым говорил о симпатии ко мне, всегда узнавал и спрашивал про меня, в то время у меня были отношения с другим мужчиной за которого в последствии я и вышла замуж. И вот я постоянно думаю о том человеке, он часто снится мне., что у нас отношения и любовь. Короче такой вот бред) интересно это когда то пройдёт?) или он постоянно будет каким то виртуально-идеальным мужчиной в моей голове?
12
0
Познайомилася з хлопцем 12 років тому, тоді ні в нього, ні в мене не було стосунків, але жили на протилежних кінцях України. Мені 18 років, йому 23. Я намріяла багато, але й причини були: спілкувалися телефоном, через 2 місяці після першої зустрічі він приїхав до мене. Ніби й непогано все було, але для мене це були перші стосунки, схожі на закоханість)))) Я від нього відчувала значу симпатію (чого тільки варті його перші слова в листі ’Привет, моя далекая радость...’
). З часом спілкування ставало все рідшим і рідшим, звелося до дружніх дзвінків кілька разів на рік. Через 7 років ми знову зустрілися в Києві. Була прогулянка вечірнім берегом Дніпра, поїздка через метро, у якому було стільки люду, що ми були дуже близько одне до одного, а ще я трималася за його міцну руку. Потім був ніжний поцілунок ніби в щічку, ніби в губи на прощання..., Уже 6 років у нас сім´ї... Але досі в моїй голові і серці періодично звучить ’Привет, моя далекая радость...’
І якось так тепло стає...
). З часом спілкування ставало все рідшим і рідшим, звелося до дружніх дзвінків кілька разів на рік. Через 7 років ми знову зустрілися в Києві. Була прогулянка вечірнім берегом Дніпра, поїздка через метро, у якому було стільки люду, що ми були дуже близько одне до одного, а ще я трималася за його міцну руку. Потім був ніжний поцілунок ніби в щічку, ніби в губи на прощання..., Уже 6 років у нас сім´ї... Але досі в моїй голові і серці періодично звучить ’Привет, моя далекая радость...’ І якось так тепло стає...
Ответ дляЛюблю Украину
Познайомилася з хлопцем 12 років тому, тоді ні в нього, ні в мене не було стосунків, але жили на протилежних кінцях України. Мені 18 років, йому 23. Я намріяла багато, але й причини були: спілкувалися телефоном, через 2 місяці після першої зустрічі він приїхав до мене. Ніби й непогано все було, але для мене це були перші стосунки, схожі на закоханість)))) Я від нього відчувала значу симпатію (чого тільки варті його перші слова в листі ’Привет, моя далекая радость...’). З часом спілкування ставало все рідшим і рідшим, звелося до дружніх дзвінків кілька разів на рік. Через 7 років ми знову зустрілися в Києві. Була прогулянка вечірнім берегом Дніпра, поїздка через метро, у якому було стільки люду, що ми були дуже близько одне до одного, а ще я трималася за його міцну руку. Потім був ніжний поцілунок ніби в щічку, ніби в губи на прощання..., Уже 6 років у нас сім´ї... Але досі в моїй голові і серці періодично звучить ’Привет, моя далекая радость...’ І якось так тепло стає...
). З часом спілкування ставало все рідшим і рідшим, звелося до дружніх дзвінків кілька разів на рік. Через 7 років ми знову зустрілися в Києві. Була прогулянка вечірнім берегом Дніпра, поїздка через метро, у якому було стільки люду, що ми були дуже близько одне до одного, а ще я трималася за його міцну руку. Потім був ніжний поцілунок ніби в щічку, ніби в губи на прощання..., Уже 6 років у нас сім´ї... Але досі в моїй голові і серці періодично звучить ’Привет, моя далекая радость...’ І якось так тепло стає...
Спасибо за вашу историю.. это тронуло меня. Мне кажется такие моменты врезаются в памяти на всю жизнь, у меня есть тоже похожая история с этим человеком которую храню в памяти..
Не думаю, що в цьому є щось погане, нехай буде хвилинка мрії в щоденній рутині. Думаю, що Ви самі (як і я) несвідомо періодично думаєте, а що було б, якби саме з цією людиною склалися стосунки. І не треба одразу ставити діагноз, що в сім´ї дуже погано з чоловіком. Просто іноді хочеться для різноманітності потрапити в паралельний світ
Ответ дляЛюблю Украину
Не думаю, що в цьому є щось погане, нехай буде хвилинка мрії в щоденній рутині. Думаю, що Ви самі (як і я) несвідомо періодично думаєте, а що було б, якби саме з цією людиною склалися стосунки. І не треба одразу ставити діагноз, що в сім´ї дуже погано з чоловіком. Просто іноді хочеться для різноманітності потрапити в паралельний світ
Да, у меня муж прекрасный человек, я его люблю, просто наверное хочется такого свежего ветра, страсти, чтоб будоражило кровь
хотя умом понимаю, что это неправильно, но ничего поделать на могу, мысли лезут 
хотя умом понимаю, что это неправильно, но ничего поделать на могу, мысли лезут
Знакомое чувство.... Тоже врезался человек в память, проявлял симпатию. 5 лет не виделись, думала о нём, сама прекратила общение о чем очень жалела. Отношения были и у меня, и у него. Спустя 5 лет он просто зашел ´гости´ на Одноклассниках.... Теперь он мой муж , вместе 8 лет, дочурка 3 годика и сыночек 8 месяцев
У мене це вже не стільки думки про партнера в стосунках, як приємний спогад. А ефект такий через те, що ми й зараз періодично спілкуємось, і я вже усвідомила, що ми просто знайомі з досвідом 12 років. От і зараз завдяки Вашій темі набрала його і привітала зі святами. Може, і Вам спробувати знайти привід поспілкуватися, щоб міф про ідеального чоловіка розвінчати (якщо Вас турбують ці сни) 
. А якщо вони викликають теплу посмішку на обличчі і додають настрою - то нехай сниться
. А якщо вони викликають теплу посмішку на обличчі і додають настрою - то нехай сниться
Ответ дляПишущаяся
Знакомое чувство.... Тоже врезался человек в память, проявлял симпатию. 5 лет не виделись, думала о нём, сама прекратила общение о чем очень жалела. Отношения были и у меня, и у него. Спустя 5 лет он просто зашел ´гости´ на Одноклассниках.... Теперь он мой муж , вместе 8 лет, дочурка 3 годика и сыночек 8 месяцев
Вот это ДА!) классная история! Но у нас другая ситуация, у меня семья уже муж/ребёнок да и у него наверное тоже) по этому это так и останутся мысли..
Ответ дляЛюблю Украину
У мене це вже не стільки думки про партнера в стосунках, як приємний спогад. А ефект такий через те, що ми й зараз періодично спілкуємось, і я вже усвідомила, що ми просто знайомі з досвідом 12 років. От і зараз завдяки Вашій темі набрала його і привітала зі святами. Може, і Вам спробувати знайти привід поспілкуватися, щоб міф про ідеального чоловіка розвінчати (якщо Вас турбують ці сни) . А якщо вони викликають теплу посмішку на обличчі і додають настрою - то нехай сниться
. А якщо вони викликають теплу посмішку на обличчі і додають настрою - то нехай сниться
Ого, у вас такая длинная история.. и все равно нить какая то есть, пусть уже не как партнёр но связь существует это факт!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу