Компас Ижевска• 05 мая 2017
Я деградую...що далі?
З дитинства я була цілеспрямована і лідером, золота медаль, червоний диплом, а потім реальність: грошей на престижну роботу в місті не було, повемнулася додому, було важко, якраз співало зі зрадою коханого - перший раз опустились руки, потім трішки заспокоївся, змінила роботу на кращу, назло всім вийшла заміж за бідного хлопця, але тоді головніше було його вірність і відданість, тепер маю життя в забитому смт, роботу на якій через постійні завали і аврали розвиватися немає змоги, нижче середнього зп без перспектив, чоловіка, якому нічого не потрібно, бо він виявився абсолютною амебою і я абсолютно нещасна і не задоволена життям. Одна радість моя донечка, але так хочеться їй дати набагато більше.... Я НЕ БАЧУ НІЯКИХ ПЕРСПЕКТИВ, ЗАБУЛА НАВІТЬ ТЕ, ЩО ЗНАЛА, Я СОРОМЛЮСЬ СЕБЕ І СВОГО ЖИТТЯ. ЩО ДАЛІ???? Мені 30 років
показать весь текст
30
0
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу