И не физики мы и не химики. Грустно.

І не фізики ми, і не хіміки.
Підсумки ЗНО з точних предметів... ще гірші 21.07.2017 22:00 Ось і оприлюднено результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Найнижчі результати -- і це вже традиційно, випускники середньої освіти в Україні отримують з математики, фізики та хімії. Скажімо, ЗНО з фізики не склали аж 23% відсотки учасників, з хімії -- 19 %, а з математики -- 16,4%. Це при тому, що пороговий бал -- нижчий, аніж у попередні роки! То рівень знань з точних наук з року в рік неухильно знижується? Чому молодим українцям так важко даються точні дисципліни? Пробуємо це з´ясувати з Віктором Громовим, шеф-редактором освітнього порталу, та Володимиром Бєлим, заступником директора фізико-технічного ліцею України. -- Чим же, на вашу думку, зумовлені такі низькі результати знань у випускників шкіл в Україні з точних наук? В. Громовий: -- Цілим комплексом причин. По-перше, гляньте на матеріальну базу вивчення хімії чи фізики. У більшості шкіл вона на рівні 60-их років минулого століття! Звісно, що результат буде невисокий. І організація навчального процесу безнадійсно застаріла. До прикладу, коли я був у одному із зоопарків у США, то побачив біля вольєра пінгвінів дітей з відеокамерою. Як виявилося, вони писали творчу шкільну роботу про поведінку пінгвінів. Звісно, так вчитися -- цікаво. А де це зробить дитина в Україні? У нас для цього немає жодного сприятливого середовища -- навіть у великих містах. В. Бєлий: -- Точні науки є основою знань цивілізації, бо пояснюють кожне явище за допомогою різних законів. Та знайти компетентного педагога з фізики, хімії чи математики нині доволі важко. Для 5 -- 9 класу, де програма не така складна, ще можна, а от у старшій школі, де потрібні знання з цих дисциплін на профільному рівні -- уже проблема. З кожним роком зменшується кількість вчителів старшого покоління, яких заміняють молоді випускники педвузів. Їм на співбесідах іноді важко навіть впоратися зі задачами старшої школи! До того ж, окрім любові до цих предметів, учитель повинен мати ще навички та любов до комунікації. Такі люди не мають бути лише науковцями. Знаю людей, які є чудовими викладачами, але пішли на іншу роботу, де можуть заробити більше, ніж на шматок хліба. А серед тих, хто залишився у сфері освіти, лише невеликий відсоток справді розуміється у фізиці, хімії та математиці. -- Як вирішити цю проблему? -- Давно потрібно перестати "чесати всіх під один гребінець". Адже в старшій школі приблизно 20 дисциплін, на кожну припадає по 1 -- 2 години в тиждень. У таких умовах добре засвоїти матеріал дуже важко. Тож ці результати -- сигнал для профільно-системної реформи. За статистикою, учні профільних навчальних закладів вищої школи складають ЗНО краще, ніж загальноосвітньої. Результати ЗНО з цих предметів були б набагато кращі, якби в нас була профільна освіта. Тоді програма складається з фізкультури, української та англійської мови і 5 -- 6 предметів поглибленого вивчення. До того ж, викладачі мають бути знавцями не лише свого предмета. Вивчати профільні дисципліни легше й простіше в комплексі. Наприклад, організувати фізико-математичний профіль нині недостатньо без інформатики. -- А яка ситуація з вивченням точних дисциплін за кордоном? -- Кардинально відмінна від нашої! Наприклад, у Франції після дев’ятого класу діти завдяки екзамену (аналогу незалежного оцінювання) визначаються за різними спеціалізаціями. Якщо в них ще в середній школі були проблеми з вивченням предмета, скажімо, фізики, то вони розуміють, що далі програма буде ще складніша. Тож учні спокійно, без комплексів та істерик обирають іншу, гуманітарну спеціалізацію. Окрім того, там ставлення до оцінювання навчання зовсім інше. Учениця з Франції розповіла, що тільки 30% її класу склали екзамени на більш ніж 50% і перейшли на наступний етап навчання. Решта залишились на повторне вивчення у цьому семестрі. Домовитися про оцінки неможливо. Натомість у нас діти та батьки в такій ситуації уже б істерили, а вчителі намагалися дотягнути оцінку тим, хто відстає. Педагог переважно дивиться лише на те, як пройти програму, а не розвинути дитину настільки, щоб вона далі працювала в царині того предмета. Тож введення такого спеціалізованого розподілу після 9-го класу -- це необхідність навіть не сьогодення, а ще вчорашнього дня. В. Громовий: -- Падіння інтересу до точних дисциплін -- тендендція, загальна для всіх розвинутих країн. Але в країнах ЄС, до прикладу, школярам до них привертають увагу. Ось для "ночі наук" у Дрездені вчителі спеціально готували декілька місяців біохімічний прилад -- а все для того, щоб показати дітям, яка це цікава наука! Або ж Музеї науки й техніки -- на кшталт Амстердамського NEMO. Суть таких закладів -- вразити дітей, зацікавити їх. Тоді й прокидається цікавість до науки. Проблеми з точними науками є й у наших вишах. Що вже казати, коли в національні технічні університети зараховують усіх підряд, а якісного навчання як такого немає, достатньо лише платити хабарі. Звісно, таким "спеціалістам" важко працевлаштуватися, бо хто ж довірить обслуговувати електротехнічне обладнання вартістю сотні мільйонів євро людині, яка не знає навіть закону Ома? А тепер згадайте, що цими днями сказав прем´єр-міністр України Гройcман: він заявив, що реформа освіти -- не на часі. Боюсь, що з таким підходом вже невдовзі реформувати буде нічого. Наталія КІНДРАТІВ, Назад ЗАДОРОЖНИЙ, Експрес

Читайте більше тут: http://expres.ua/main/2017/07/21/253474-ne-fizyky-...