Об умершей от коронавирус

лист від Людмили ПАЦАЛЮК, донька якої померла 16 березня у Чернівцях, не дочекавшись результатів на наявність коронавірусу. Жінка обурена діями лікарів і звернулася до журналістів, аби надати розголосу цьому випадку. Ми вирішили опублікувати цього листа, а висновки наші читачі нехай зроблять самостійно.

“Тетяні було 33… Без мами лишилося двоє дітей… Я вважаю, що мою доньку можна було врятувати, якби вчасно і в повному обсязі була надана перша допомога…

У неї була супутня неврологічна патологія – пухлина біля центрального стовбуру головного мозку (кавернозна ангіома продовгуватого мозку). У жовтні 2016 року її прооперували в Києві успішно, останнім часом почувала себе нормально.

7 березня у Тетяни піднялася температура. Вона думала, що це звичайне ГРВІ. 2 дні не проходило і вони викликали з Вашківців лікаря. Проконсультувавшись, призначили антибіотики, стало знову гірше. 13 березня поїхала у Вашківці, зробила знімок – там двостороння пневмонія. Розуміючи з чоловіком, що автомобіль швидкої у їхньому селі скоро розпадеться, поїхали одразу ж до обласної лікарні самі ввечері у п’ятницю, 13 березня. У відділенні пульмонології на них визвірилися, мовляв, чого прийшли без направлення. Послухали і сказали, що хрипів немає, а на знімку – все добре.


Відтак, на приймальному їх нікуди не направили більше і вони поїхали додому. Покійна мала фармацевтичну освіту і розуміла, що її стан почав погіршуватися. Тому вирішила перейти на сильніший антибіотик. Однак вночі почала задихатися і вранці 14 березня в суботу їй викликали сільську швидку.


Ця швидка ледве доїхала до Чернівців, оскільки вона тиждень на ремонті, а тиждень працює. Одразу ж Тетяну направили у інфекційне відділення з підозрою на коронавірус. Дівчина з приймального покою йшла туди пішки, бо крісло каталки не знайшли. Підключили систему. Пізніше в неї почався судомний приступ – через невчасно надану медичну допомогу і інтоксикацію організму.


Можливо, лікарі не звернули увагу, що під час видалення пухлини їй капали сильні антибіотики і організм має резистентність до слабких. В інфекційному відділенні стан погіршувався. Інтоксикація і постійна субфібрильна температура викликали судоми. Жінка втратила свідомість в понеділок близько 17.00 вечора. Кнопки виклику у боксах не працюють і хтозна, скільки вона там лежала, поки її знайшли.
Реанімаційні заходи результату вже не дали – в 19.20 Тетяни не стало…


Лікарі поставили діагноз – епілептичний приступ, якого в неї в житті жодного разу не було. Нам відомо, що лікарі не могли знайти вен – через це не докапували розчини, бо голка виходила з вени. Чомусь не робили венорезекцію (вивід вени під ключицю), щоб повноцінно провести дезінтоксикаційну і антибактеріальну терапію, як і рекомендовано при вірусних пневмоніях”.

Смерть пацієнтки в Чернівецькій ОДА пояснили тим, що вона страждала на велику кількість хвороб. І через супутні хвороби, які в неї загострилися, померла. У нас виникає зустрічне питання – якщо вона перебувала у групі ризику, то чому її відправили додому в той день, коли вона звернулася зі скаргами на погіршення стану? Чому того ж вечора не надали першу допомогу?