Гуляли діти. А мені аж захотілось зробити боляче одній яжемамці

У мене хлопчик. 4 рочки. Я не сиджу на місці ходжу за ним, не нав´язливо. Зберігаючи дистанцію. Намагаюсь не лізти, якщо до бійки не доходить, або до плачів. Та і це досить рідко буває. Зазвичай закінчиться обміном, або порузумінням.
Сьогодні мій хотів забрати іграшку, зі словами " можна спробувати?"а інший хлопчик не хотів давати. Ок. Я вирішила втрутитися. І почала вже підходити. ( я була в 1,5 метрах від моєї дитини), доречі, іграшка взагалі іншої дитини.
Я не вспіла підійти, як тут одна дама починає мого хапати, і зажала своєю рукою руки мого сина. Мій злякався і розплакався.
Я взагалі не зрозуміла, якого та жінка мого схопила.
Я почала робити зауваження їй, щоб вона не чіпала мою дитину, в кінці я почала на неї кричати. Як же мені хотілось зробити їй боляче.
Прийшла Я додому. Досі не можу відпустити ситуацію.
В цієї дами-яжемамця, є дівчинка, і я порадила дивитись за своєю. І до моєї дитини не має чого лізти. Вона гаркнула що мій не завжди дає свої іграшки
Ок. Але всі діти так роблять і мій також,і у мого також забирають, це життя, і я знаю що мій завжди під наглядом і я намагаюсь розрулювати подібні ситуації
Дівчата, на роботі набагато легше.
Скоро скінчиться відпустка. Але ж це ще той стресс