Кому 50-60+, какие раньше были мужчины?

Да, но только начали распространяться наркотики. Они целое поколение скосили. В первую очередь, дети обеспеченных семей. А еще, самые любопытные, доверчивые, те, что искали каких-то ярких впечатлений. Мне очень жаль моих сверстников, их уже нет в живых.

Боже! Это где такой кошмар был?
Мы как из разных стран.

Это 90-й и 91-й. Перестройка ’ахнула’ уже давненько, лет 5-6 как.

у вас было очень тяжелое детство, то, что вы описываете было в послевоенное время, но никак не в 70-80

нет, не людяна и никто раньше не издевался над молодежью, наоборот, перспектив у простых было больше

Оно ещё и рвалось часто(
Моя первая беременность...

так сейчас куда больше наркотиков

Ви самі путаєте про що пишете.
Я Вам вже й роки написала.
Це початок 80- тих.
Батьки родом із сіл( це щоб перекрити Ваші тезиси про дітей партійців), направлені на навчання в інституті з різних областей, як кращі працівники ( після технікумів вже працювали).
Батьки вчилися в великому місті , не Київ, але одне з найбільших міст України, вчилися в інституті, де було дуже багато іноземних студентів( тобто КГБ за цим інститутом слідкувало).
Батьки жили неодружені! в гуртожитку більше року в одній кімнаті! і ніхто їх не ловив і не засуджував. Платили податок за неодруженність - щось типу цього, то таке було. Потім ще рік після одруження платили податок за бездітність. Це все що було прям таким ’ущемляющим’.
Батько прогулював пари і отримав червоний диплом. Від вступу в партію відмовився, хоча комсомольцем звісно був.
Мама мене народила в 27, так її лікар говорила ’ детка, куда ты спешишь, поживи для себя?’, тобто в обличчя ніхто її старородящою не назвав.
Це початок 80-х,а не кінець.
В кінці 80- х у моїх батьків вже було двоє дітей і розбиті мрії. А на початку 80- х їх життя кипіло.
Я не ідеалізую СРСР. Навпаки, не поважаю той час, бо маю багато спогадів бабусі про дійсно жахливі часи.
Але на початку 80-х вже не було такого,як Ви пишете.

Тогда патлы, сейчас мороженная курица

В 80-е в парткомах уже не бегали, возможно раньше, не знаю, не сталкивалась.
В любом случае, раньше партком, сейчас соцсети и ток-шоу

Да, сейчас больше. Но эти еще живы. И наркотики такие, что спид не распространяют. Не в такой степени. И передозировки реже.

А что на криминальный? Я уже вакуумный в 88-м делала.

Про наркотики, доречі. Батько однокласниці в 80- ті працював міліціонером, так говорив ,що в витверезниках наркоманів було валом, але оформляли всіх,як в алкогольному сп´янінні, тому що наркоманів не було офіційно.

Не думаю, точно не 70. Многие даже с мальчиками ещё не встречались.

передозировок не меньше, просто сейчас откачивают

распространяют спид меньше потому, что сейчас больше курят и нюхают

тут да, тогда в 14 лет были более ответственные и серьезные

Комментатор 68-го года и упорно настаивает на 80-х)
Это я 65-го)

Позора не было, было любопытство. Да, шептались за спиной, да, оглядывались.
Скорее удивлялись, что не предохранялись, чем осуждали)

Да ладно. Вот чего точно не было тогда принято, так это напиваться и перетрахиваться всем на выпускном.
Говорю про начало 80-х, возможно, в конце было уже по-другому, не знаю.

Это вам так родители говорили?

З одного боку, так. А з іншого боку, нам і в голову не могло прийти відмовитися, як донька авторки, бо починався стогін ’Вам держава все дала, щастя суцільне, батьки на роботі комунізм будують, а ви невдячні свині’ і так далі. Це говорили вчителі, батьки, сусіди, постійний пресинг на дітей.

Київ, Оболонь, 70-і роки.

Так говорили всі дорослі всім дітям, тренд тоді був такий, на суцільну слухняність, бо Америка нападе і знову війна буде, а тому бігайте в бомбосховища мовчки і робіть все, що скажуть.
У вас було те саме, але завуальованіше.

Это где такое говорили?
Что-то ни разу не слышала

ну так ребенку с нормальным воспитанием и сейчас не придет в голову отказываться, да и тогда много мам не работали или работали по пол дня, а не как сейчас, надо пахать и папе и маме по 16 часов +дорога 3 часа, что бы ком услуги оплатить и с голоду не сдохнуть

Та ви багато чого не чули і не бачили, тому у вас своє уявлення про ті часи. Маєте право.

Вы бы не говорили про всех

Я ни разу такого не слышала, ни от своих родителей, ни от родителей друзей.

Вам сочувствую, сложное у вас было детство

А це залежить від того, ким були батьки тоді і ким є зараз. Мажори і олігархи не надриваються, раніше так само в шоколаді жив партапарат. Просто змінилися часи. Пропорції, до речі, ті самі.

Та да. Вы где-то в другом мире жили.

Ну, допустим, я жила ’при совку’. Тоже читаю и удивляюсь как многого я не знала про это время, оказывается

Звичайне у мене було дитинство. Просто вас батьки хотіли втулити в еліту і ростили в тепличних умовах, а здебільшого діти тоді росли і пробивалися самі по собі, тому їх таким чином готували до дорослого суворого життя ’Зайве не патякай, вчися до посиніння, прогинайся, де скажуть, колись і ти відірвешся на підлеглих’.
Ми жили в одному місті і вчилися в сусідніх інститутах-університетах.

я работаю на том же уровне как и мой отец, но только его зп хватало на жизнь семьи и жилье давали, а мы с мужем еле вытягиваем этот уровень работая вдвоем, при этом моя мама в декрете была полностью, а я вышла в 2 месяца после первого ребенка и через неделю после рождения второго, так что, все очень спорно