Янка-угомонись• 20 января 2022
Вы бы решились купить только себе квартиру и бросить ребенка,если вы устали от м
Представьте что вы очень устали от ребенка , ребенок ещё и с задержкой развития , и у вас есть деньги купить маленькую квартиру в попе мира или комнату в коммуналке , вы бы купили квартиру и уехали бы или терпели бы это все , ненавидили бы жизнь , но от ребенка не уехали (ребенок дошкольник , от материнства не просто устали , а прям ненавидите )?
показать весь текст
881
0
Автор, я Вас понимаю, но сбежать не выход. Всё равно Вас найдут. Зачем Вам эти судебные производства? Попытайтесь устроить ребенка в интернат.
Эта песня вам на долго . До 23 лет .
А ещё могут подать на доп расходы - сиделка , лекарства и должны будете оплачивать их с отцом пополам.
Очень надеюсь вы больше никогда не родите в своей жизни .
Себеподоьных не плодите .
А ещё могут подать на доп расходы - сиделка , лекарства и должны будете оплачивать их с отцом пополам.
Очень надеюсь вы больше никогда не родите в своей жизни .
Себеподоьных не плодите .
Читала тут что это тяжело отдать ребенка в интернат, нет мест. И как это сделать? Пойти в органы опеки и сказать что хочу отдать ребенка? Это все затянется на месяца
Ответ дляЯнка-угомонись
Я не хочу опять говорить о диагнозе 
У меня уже глаз дёргается. Я уже сто раз общалась со всеми этими особенными мамами и мне не хочется такой жизни
У меня уже глаз дёргается. Я уже сто раз общалась со всеми этими особенными мамами и мне не хочется такой жизни
Ну тогда официально откажитесь от родительсктх прав и всё честно будет
ооо, самый пик, помню помню, сейчас разыгрывается кризис 3 лет, это самая жесть: истерики, очень серьезные проблемы с речью, невозхможно помыть, почитстьи зубы, одеть и раздеть, просто обычно погулять с другими людьми, проблемы с кормежкой... о дааа. я точно помню что 6 лет стало легче, видимо они перерастают. есил у вас только задеожки и гиперактивность.
Автор, зная диагноз легче что то советовать. Почему ребенок не ходит в сад? Сейчас инклюзия есть. И у вас день отдыха
Автор, я вас понимаю. Не дай Бог оказаться на вашем месте. Я видела как мамы ’особенных’ детей сами с годами превращались в ’особенных’. Это очень тяжелая ноша и не всем по силам ее тянуть. Делайте то, что считаете нужным. Мы не имеем права вас осуждать. Интернат вам в помощь.
Я не знаю как насчет таких малышей, но недалеко от нас есть интернат + школа. У меня соседка в понедельник отвозит своего сына туда, в пятницу вечером забирает. Может такой вариант рассмотреть, пока умом не тронулись от безысходности?
Я не знаю как насчет таких малышей, но недалеко от нас есть интернат + школа. У меня соседка в понедельник отвозит своего сына туда, в пятницу вечером забирает. Может такой вариант рассмотреть, пока умом не тронулись от безысходности?
Ребенок стоит на учете у психоневролога? Вам нужно говорить с врачом по поводу оформления ребенка в интернат для детей с ЗПР.
возможно будет лучше. У самой ребенок с аутизмом и он он чувствителен к моим эмоциям и отношению. Если мама не любит ребенка и не занимается им, а показывает только раздражение - ничего хорошего не будет. Очень сильно надеюсь, что у этого ребенка есть кто-то кто может реально позаботиться.
Найдите сами спец. интернат. Сходите, поговорите с заведующей. У моего племяшки аутизм. 7 лет. В школу обычную не возьмут (там достаточно тяжелая степень). Его мама сама пошла, ей все рассказали и провели по классам и по спальням. Ездила когда у детей каникулы были. Там дети были которые там живут постоянно. Но наш там жить не будет. Только ’учиться’. После обеда домой
Автор, у моей сотрудницы слепо-глухо-немая дочь. Она в интернате, на выходных дома. В интернате родтели уже все и всех знают, условия там нормальные. Это хороший выход, если совсем беда. Неделю вы можете относительно спокойно жить , работать даже. Просто узнайте по вашему диагнозу , где ближайшее учреждение, съездите, посмотрите, поговорите с руководством.
Автор, просто бросить не получится - это уголовное дело, если с малолетним что-то случится. Мой вам совет - идите в соц службу, просите принять ребенка в интернат, особенно в вашем случае, когда есть особенности развития или просите временно взять на гос содержание. В Украине нет процедуры отказа от ребенка, он ваш до 18 летия хотите вы этого или нет, дальше, если у ребенка есть инвалидность нужно брать над ним опекунство через суд.
По теме я вас очень понимаю - это адски сложно, воспитывать без поддержки особенного ребенка. Что делать я вам написала выше. Только там смогут вам помочь.
По теме я вас очень понимаю - это адски сложно, воспитывать без поддержки особенного ребенка. Что делать я вам написала выше. Только там смогут вам помочь.
Почитайте, может что-то для чебя проясните.
До будинку-інтернату приймаються діти з інвалідністю віком від 4 до 18 років та особи з інвалідністю віком до 35 років із порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів згідно з медичним висновком, не мають протипоказань для перебування в будинку-інтернаті незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати.
Профіль будинку-інтернату (відділення), влаштуванню до якого підлягає дитина з інвалідністю, визначається відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі висновків і рекомендацій лікарсько-консультативної комісії та інклюзивно-ресурсного центру.
Куди звернутися
Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю.
Влаштування дитини з інвалідністю до будинку-інтернату здійснюється на період, що не перевищує одного року згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі:
заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, керівника установи, в якій перебувала дитина з інвалідністю, про прийняття дитини з інвалідністю до будинку-інтернату;
свідоцтва про народження або паспорта (за наявності);
реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
відомостей про батьків, інших законних представників, родичів дитини з інвалідністю і членів її сім’ї (для підтримання зв’язку та родинних стосунків) із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактної інформації;
медичної довідки про санітарно-епідеміологічне оточення (контакт з інфекційними хворими), що дійсна протягом трьох днів;
виписки з медичної документації за формою № 112/о ’Історія розвитку дитини’, з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю дитячого лікаря-психіатра про можливість перебування дитини з інвалідністю в будинку-інтернаті;
висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданого інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);
індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю за встановленою формою;
психолого-педагогічної характеристики (у разі переведення з будинку дитини, закладу освіти тощо....
До будинку-інтернату приймаються діти з інвалідністю віком від 4 до 18 років та особи з інвалідністю віком до 35 років із порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів згідно з медичним висновком, не мають протипоказань для перебування в будинку-інтернаті незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати.
Профіль будинку-інтернату (відділення), влаштуванню до якого підлягає дитина з інвалідністю, визначається відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі висновків і рекомендацій лікарсько-консультативної комісії та інклюзивно-ресурсного центру.
Куди звернутися
Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю.
Влаштування дитини з інвалідністю до будинку-інтернату здійснюється на період, що не перевищує одного року згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі:
заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, керівника установи, в якій перебувала дитина з інвалідністю, про прийняття дитини з інвалідністю до будинку-інтернату;
свідоцтва про народження або паспорта (за наявності);
реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
відомостей про батьків, інших законних представників, родичів дитини з інвалідністю і членів її сім’ї (для підтримання зв’язку та родинних стосунків) із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактної інформації;
медичної довідки про санітарно-епідеміологічне оточення (контакт з інфекційними хворими), що дійсна протягом трьох днів;
виписки з медичної документації за формою № 112/о ’Історія розвитку дитини’, з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю дитячого лікаря-психіатра про можливість перебування дитини з інвалідністю в будинку-інтернаті;
висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданого інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);
індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю за встановленою формою;
психолого-педагогічної характеристики (у разі переведення з будинку дитини, закладу освіти тощо....
Папа тоже папа) и ребёнок может проживать с ним. Уезжайте,платите алименты, встречайтесь с ребёнком- я б вас не осудила, при таких данных. Отцы сбегают от семейной жизни,а мамы чем хуже?
А если я не хочу больше воспитывать , то я не имею право отказаться? Бросить я имею ввиду не одного , а оставить папе официальному ,просто не сказать что навсегда. Это же не уголовное дело, папа такой же как и мама родитель
Что кому понятно?
И платную, и бесплатную практику ведут одни и те же специалисты. Как и прочие врачи.
Как по мне, то выдуманная ситуация, при таком подходе.
И платную, и бесплатную практику ведут одни и те же специалисты. Как и прочие врачи.
Как по мне, то выдуманная ситуация, при таком подходе.
Это по принципу пусть теперь ему плохо будет? Вы за что ему мстите?
Он не виноват как и вы.
Будте взрослыми.
Ребёнка в интернат. Алименты всю свою жизнь. И можете строить свою жизнь как хотите
Он не виноват как и вы.
Будте взрослыми.
Ребёнка в интернат. Алименты всю свою жизнь. И можете строить свою жизнь как хотите
А если инвалидность не оформлена на данный момент то в интернат не возьмут? Сначала нужно инвалидность оформить
Мне всегда было интересно: почему если мужчина уходит из семьи и оставляет детей с мамой, то это нормально. Часто и алименты не платит (как мой отец) или платит по минималке. И пофиг ему, как вы выживаете, как маме работать и ухаживать за детьми.
А если женщина уходит из семьи и оставляет ребенка на отца - это катастрофа, уголовное дело и общественное порицание. Отец такой же родитель.
А если женщина уходит из семьи и оставляет ребенка на отца - это катастрофа, уголовное дело и общественное порицание. Отец такой же родитель.
когда у моего ребенка выявили задержку развития, я хотела с ним уехать, а мужа и старшего сына оставить. Но потом все наладилось, ребенок сделал рывок в развитии, проблемы есть, но уже не так больно
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу