Мюнхенская речь Зеленского войдет в учебники

Тих, які мені подобаються, вже немає в живих. Але загалом їх об´єднує те, що вони не популісти, як Тимошенки, Порошенки чи Яценюки чи ще хтось, не пізд*боли і не казнокради

И я считаю что не важно кто писал, пусть он посредник но слова попали в нужные уши, в уши всего мира , их услышал
Это принципиально кто из написал? Мне нет

А то, что он сказала, что был на территории, которая МЕЖДУ Украиной и неподконтрольной территорией, вас не смутило? Т.е. он тот же Мариуполь записал.....сами додумайте куда он записал город. Но явно не в состав Ураины((((
А то, что прямо сказал, что благотворительные взносы мы ждем и примем, но просить и напоминать о них ниже нашего достоинства? И, вообще, эти благотворительные взносы, обязаловка со стороны других стран?(((((
Капец, я в шоке от речи.

Спасибо Кравчуку, фактически он слил безопасность Украина и сейчас мы имеем это все благодаря ему!
Продажная сволочь

Это буквально линия разграничения, она реально существует. Не додумывайте то, чего не было.

А то, что он сказала, что был на территории, которая МЕЖДУ Украиной и неподконтрольной территорией, вас не смутило? Т.е. он тот же Мариуполь записал.....сами додумайте куда он записал город. Но явно не в состав Ураины((((
А то, что прямо сказал, что благотворительные взносы мы ждем и примем, но просить и напоминать о них ниже нашего достоинства? И, вообще, эти благотворительные взносы, обязаловка со стороны других стран?(((((
Капец, я в шоке от речи.

Вот и я говорю. Или они хотят признать, что тогда лихо развели Украину, не пообещав ничего конкретного в обмен на сдачу вполне конкретного ядерного оружия? То есть, ура, мы их сделали, они как индейцы землю за бусики продали, хаха!
Ну тогда с ними никто больше и не захочет иметь дело, а то опять разведут, скажет там таких букав нет, мы не то имели в виду.
Удачи в уговорах Ирана не делать себе ядерное оружие!

Короче, послушала речь ещё раз внимательно, посмотрела разные мнения. И вот что думаю.

Все же, речь классная для публики и народа, скажем так. Тут большая поддержка будет, эмоционально все, резко, на коне и с шашкой почти.
Для дипломатии же много промашек. И этот намек-угроза про ядерное оружие, который нереально реализовать и это все понимают.
И требование четко назвать сроки вступления в НАТО. Или отказ озвучить.
И подкол Германии насчет касок
Ну, много таких нюансов, эффектных в речи для народа, но странных для правительства других государств.

Как бы это все только хуже не сделало. Интересна очень реакция мира теперь на это все. Как восприняли. А ещё ж специфика перевода может быть. Мы же это иначе слышим и эмоционально и по факту. Перевод вообще, как наезд может выглядеть.
Интересно, короче.

Согласна с вами, те же мысли. А почему нереально возобновить ядерный статус? Я

Удалено администрацией...

Підвисла? Нема в методичці прізвищ?

А то, что он сказала, что был на территории, которая МЕЖДУ Украиной и неподконтрольной территорией, вас не смутило? Т.е. он тот же Мариуполь записал.....сами додумайте куда он записал город. Но явно не в состав Ураины((((
А то, что прямо сказал, что благотворительные взносы мы ждем и примем, но просить и напоминать о них ниже нашего достоинства? И, вообще, эти благотворительные взносы, обязаловка со стороны других стран?(((((
Капец, я в шоке от речи.

Это была оговорка по Фрейду?Кому нам?

Ну там же поговорить собрались. Ему надо было что сделать? Гопак боевой станцевать?

Да никто в этом мире никому ничего не должен.

Суверенитет завоёвывают и отстаивают.
Можешь защищать и управлять? Значит это твоё. Не можешь? Не твоё.

А Будапештский меморандум не был даже международным договором (юридически). Так, соглашение о намерениях.
Там даже не было слова ’’гарантии’’ (вопреки тому, что говорит Украина). Англия (да: один из главных ’’великих союзников’’ Украины - Англия) - ещё в 1994-м году настояла на формулировке ’’Заверения’’ - а не ’’гарантии’’.
Очень уж не хотелось ей давать гарантии (и выполнять потом их). Так. Заверения.

Мне кажется что это игрища Дениса Пушилина (главы ’’ДНР’’) - вся эта эвакуация.

Я не понимаю зачем вообще они устроили эту херню; развели там панику и т.д.
Зачем на улицах, на остановках и на рынках орать в громкоговорители об эвакуации (когда при этом по факту не готов ни транспорт, ни места размещения - НИЧЕГО) - непонятно.

У моей подруги в Донецке 13-летний сын сегодня (ну то есть уже вчера: 19 числа) впал в истерику - мол, ’’мама, поехали быстро эвакуироваться!!!’’, - и не успокоился, пока мама не сказала (пришлось) - мол, ’’через пару дней уедем’’.

Мне кажется (но это лично моё мнение только) - что эту показуху устроил Пушилин в каких-то своих собственных интересах: попытаться надавить на Россию в плане признания ДНР. Типа, признайте, спасите (под угрозой войны), и т.д.
Но России сейчас невыгодно признание ДНР. И она признает их только в самом крайнем случае (пытаясь оттянуть этот момент до последнего: как и с войной).

Так и есть, что вас смущает. Вы в Киеве слышите гул орудия? А Мариуполь слышит.

Так и есть, что вас смущает. Вы в Киеве слышите гул орудия? А Мариуполь слышит.

Да тут сейчас придет куча порохоботских троллей и все обосрет, для этого тема и создавалась.

Удалено администрацией...

Совершенно верно!
Эта речь завуалирована под полное разрушение отношений с западом, цель - окончательно оставить Украину один на один с путиным.

Я хочу подякувати Президентові України за цю промову.



Україна хоче миру. Європа хоче миру.

Світ каже, що не хоче воювати, а Росія - що не хоче нападати.

Хтось із нас бреше. Це – ще не аксіома, але вже не гіпотеза.

Пані та панове! Два дні тому я був на Донбасі, на лінії розмежування. Юридично – між Україною і тимчасово окупованими територіями.
Фактично – розмежування між миром та війною.
Де з одного боку – дитячий садочок, а з іншого – снаряд, що влучає у нього. З одного боку школа, з іншого – снаряд, що прилітає на шкільний двір. А поруч 30 дітей. Які йдуть, ні – не в НАТО, а на уроки.

У когось – фізика. Знаючи її елементарні закони, навіть діти розуміють, наскільки безглуздо звучать заяви про те, що обстріли ведуться з боку України.

У когось математика. Діти, звичайні діти, без калькулятора можуть порахувати різницю між кількістю обстрілів у ці 3 дні і згадками про Україну у цьогорічному Munich Security Report.
А у когось з дітей – історія. І коли на шкільному подвір’ї з’являється воронка від бомби, у дітей з’являється питання: невже світ забув свої помилки ХХ століття?

До чого призводять спроби умиротворення?
Як питання ’Навіщо вмирати за Данциг?’ обернулося необхідністю вмирати за Дюнкерк і за десятки інших міст Європи і світу. Ціною у десятки мільйонів життів.

Це страшні уроки історії. Я лише хочу переконатись, що ми з вами читали одні і ті ж самі книги.

А отже, однаково розуміємо відповідь на головне питання:

Як так сталось, що у 21 столітті у Європі знову іде війна і гинуть люди?

Чому вона триває довше, ніж Друга світова? Як ми дійшли до найбільшої безпекової кризи з часів холодної війни?

Для мене, як для президента країни, що втратила частину території, тисячі людей, і біля кордонів якої зараз стоїть 150 тисяч російських військових, техніка і важке озброєння, так от, для мене відповідь очевидна.

Архітектура світової безпеки крихка. Потребує оновлення.
Правила, які світ погодив десятки років тому, більше не працюють. Не встигають за новими загрозами. Не дієві для їх подолання.
Це сироп від кашлю, коли потрібна вакцина від коронавірусу.

Система безпеки повільна. Вона вкотре дає збій. Через різні речі: егоїзм, самовпевненість, безвідповідальність держав на глобальному рівні.
Як наслідок, злочини одних і байдужість інших. Байдужість, яка робить співучасником.
Символічно, що я кажу про це саме тут. 15 років тому саме тут Росія заявила про намір кинути виклик глобальній безпеці.
Чим відповів світ? Умиротворенням. Результат? Щонайменше - анексія Криму і агресія проти моєї держави.

ООН, яка має захищати мир і світову безпеку, не може захистити себе. Коли порушується її Статут. Коли один із членів РадБезу ООН анексує територію однієї із засновниць ООН.
А Кримську платформу - формат, метою якого є деокупація Криму мирним шляхом і захист прав кримчан - сама ООН ігнорує.
Три роки тому саме тут Ангела Меркель сказала: ’Хто підбере уламки світового порядку? Тільки всі ми разом!’ Аудиторія аплодувала стоячи. Але, на жаль, колективні овації не переросли у колективні дії.

І зараз, коли світ говорить про загрозу великої війни, постає питання: а чи лишилося що підбирати?
Архітектура безпеки у Європі та світі майже зруйнована. Пізно думати про ремонт – час будувати нову систему. Людство робило це двічі, сплативши надто високу ціну – дві світові війни.
У нас є шанс зламати цю тенденцію, поки вона не стала закономірністю. І почати побудову нової системи до мільйонів жертв. Маючи давні уроки Першої і Другої світової війни, а не власний досвід можливої, не дай боже, третьої світової.
Я казав про це тут. І на трибуні ООН. Що у 21-му столітті більше немає ’чужої’ війни. Що анексія Криму і війна на Донбасі – це удар по світу. І це не війна в Україні, а війна в Європі.

Казав на самітах і форумах. У 2019-му році, у 2020-му, 2021-му роках. Невже світ нарешті почув у 2022-му?

Це вже не гіпотеза, але ще не аксіома. Чому? Потрібні докази. Вагоміші, ніж слова у Твіттері чи заяви у засобах масової інформації. Потрібні дії. Саме світу, а не нам.

Ми будемо захищати свою землю. Маючи підтримку партнерів чи не маючи. Надають нам сотні одиниць сучасної зброї чи 5 тисяч шоломів.

Ми цінуємо будь-яку допомогу, але всі мають розуміти: це НЕ благодійні внески, про які Україна має просити чи нагадувати. Не благородні жести, за які Україна має низько вклонятись.
Це ваш внесок у безпеку Європи та світу. Де Україна 8 років є щитом – надійним, до речі. І 8 років стримує одну з найбільших армій світу. Яка стоїть вздовж наших кордонів, а не кордонів ЄС.
І ’Гради’ летіли на Маріуполь, а не у європейські міста – і слава Богу. І після боїв тривалістю майже пів року зруйновано аеропорт у Донецьку, а не у Франкфурті. Там було дуже гаряче завжди - на Авдіївській промці, а не на Монмартрі. І жодна країна Європи не знає, що таке військові поховання щодня в усіх регіонах.

Короче, послушала речь ещё раз внимательно, посмотрела разные мнения. И вот что думаю.

Все же, речь классная для публики и народа, скажем так. Тут большая поддержка будет, эмоционально все, резко, на коне и с шашкой почти.
Для дипломатии же много промашек. И этот намек-угроза про ядерное оружие, который нереально реализовать и это все понимают.
И требование четко назвать сроки вступления в НАТО. Или отказ озвучить.
И подкол Германии насчет касок
Ну, много таких нюансов, эффектных в речи для народа, но странных для правительства других государств.

Как бы это все только хуже не сделало. Интересна очень реакция мира теперь на это все. Как восприняли. А ещё ж специфика перевода может быть. Мы же это иначе слышим и эмоционально и по факту. Перевод вообще, как наезд может выглядеть.
Интересно, короче.

Причём тут ответочка? Это факт! Он утратил юридическую силу ровно в ту минуту, когда в Симферополе выгрузился первый автобус с зелёными человечками.
Просто очень странно, что об этом заговорили только спустя 8 лет. Ядерку нужно было вернуть себе ещё в 14 году. И не было бы сейчас этого кошмара

Простите что ?
Слава богу , что грады летели в мариуполь , а не во Франкфурт ? Вы серьезно ?

Да пусть хоть передохнёт тот Франкфурт под корень . Мне мариуполь дороже .

Никакой оговорки.

Нападение России на Украину - нужно Англии, а не России.
’’Нам’’ - имелось в виду России.

Прекратите обесценивать элементарные нормы этики. Или вас улица воспитывала? У нас есть законноизбранный президент. Нравится он вам или нет. Смиритесь. Вы безоговорочно обязаны его уважать.