Каааайф!

А я по трошку вчуся шити. Стукнуло 44 і зачесалися руки. Підклала двоє штанів і навіть майже рівно.)) Довольна як слон. Як мінімум 100 грн заощадила. Приємно вас читати, знімайте відео по шиттю, буду вчитися.

Дякую, брат у мене іскатєль пригод на свою тощу задніцу)))

Собственно, він мені двоюрідний, але ми росли разом, тому рідніші, ніж з моїм рідним кровним братом, який на 10 років молодший.

В брата з дитинства пухлина в голові, неоперабельна, стан здоров´я в нього такий собі, але ж постійно хоче бути корисним. Рвався в армію. Прийшов, значить, в воєнкомат, мов мені 18, повєстки нема, хочу спитать, коли приходить з вєщами. А в нас городочок маленький, усі про всіх все знають. На нього там глянули, потім переглянулись між собою, кажуть, ну ладно, йди на комісію. Той пішов, ну, понятно, по стану здоров´я не прокотило. Прийшов 14 рік, війна, пішов добровольцем, його знов завернули. 24 лютого знов поперся здаватись в воєнкомат, вже накричали, йди в ж.пу,не мішай, оно йди в тероборону. Пішов туди, нєхотя, але взяли, сказали, будеш волонтьорить, узнавай, кому де шо нада, кажи нам. Так і волонтьорить. Але трохи не так, зо всією душою бігає по місту, комусь треба дрова, а комусь дерево сухе спиляти, бере пилку, пиляє те дерево, тачкою перевозить туди, де нада дрова. Там їх ще й порубає. Вот такий у мене брат))))

А фото?

Сідайте і шийте. Я теж не сідала весь цей час, навіть, не підходила, все пилюкою поприпадало, а сьогодні все почистила, прибрала, сіла пошила, і мене відпустило. Я сьогодні буду витворяти, пошию нарешті подушку-обнімашку, про яку давно мрію, а все не до того було, із залишків нашию подушечок в стилі печворк)) шоб ними можна було кидатись, я дуже полюбляю яскравий інтер´єр))