Скажімо, крупи з половою (гречка, пшенична, ячна) можна промити. Але подрібнений шліфований булгур навіщо? Або манку та дрібну кукурудзяну? Читала тут, що миють. А що ж тоді з непомитим борошном робите?)))
показать весь текст
202
0
Все крупы всегда мою. Прежде,чем стать мукой, зерно проходит отбор, очистку, мойку и сушку. Это делается в закрытых емкостях. Стыдно этого не знать и даже не задуматься, прежде, чем задавать этот вопрос. Хотя, Вы, автор, в этом и не виноваты. Со временем нашей независимости, образованием и кругозором нашего народа никто не занимался.
Это все бессмысленно.
Поверьте, если вы увидите как происходят все процессы на планете и какие от этого последствия, для вас бы мытьё круп показалось бы детской забавой.
Примеров очень много,ОТ вырубки лесов и что происходит с животными в последстви ДО воды которая у вас течет с крана :)
Ни в коем случае не хочу ни кого задеть или оскорбить!
Поверьте, если вы увидите как происходят все процессы на планете и какие от этого последствия, для вас бы мытьё круп показалось бы детской забавой.
Примеров очень много,ОТ вырубки лесов и что происходит с животными в последстви ДО воды которая у вас течет с крана :)
Ни в коем случае не хочу ни кого задеть или оскорбить!
Перед виробництвом борошна пшеницю миють? Смішно! Прочитайте тему повністю. Тут відписувалися ті, хто був на виробництві - нічого там не миють. А про образованіє во врємя нєзавісімості мовчіть вже! Займалися в СРСР? Вам 80 років?
Крупи миють для того, щоб каша була розсипчаста, господарочка ви наша.
Раджу промити якось гречку із АТБ, здивуєтесь.
Манку ніхто не миє, не верзіть дурню. Її потім навіть через марлю не пропустиш, щоб воду прибрати
Раджу промити якось гречку із АТБ, здивуєтесь.
Манку ніхто не миє, не верзіть дурню. Її потім навіть через марлю не пропустиш, щоб воду прибрати
Це не я дурню верзу, а тут порадниці вчать, як мити так, щоб не виливалася разом з водою. І змініть свій зневажливий тон.
Ответ дляТатьяна -3329
Вы серьёзно?
Я пожартувала, але пишуть ось таке:
Технологія виробництва борошна передбачає очищення зерна і його підготовку до помелу в зерноочисному та переробку на борошно в розмельному відділеннях
У підготовчому відділенні борошномельного заводу із зернової маси видаляють органічні й неорганічні домішки за допомогою сепараторів, аспіраторів, кукіле- та вівсюговідбірних машин, магнітних сепараторів; очищають поверхню зерна від пилу і бруду, видаляють борідку, оболонки і зародок, використовуючи для цього оббивні машини з абразивними та стальними циліндрами, а також щіткові та мийні машини.
У процесі обробки зерна в зерноочисному відділенні змінюється тільки його зольність — зменшується на 0,10 — 0,15 % внаслідок видалення пилу та бруду, а також частково поверхневих шарів і зародка, які мають підвищену зольність.
Після очищення другою важливою операцією підготовки зерна до помелу є його кондиціювання.
Водно-теплова (ВТО), або гідротермічна, обробка включає заходи підготовки зерна до переробки, в результаті проведення яких посилюється еластичність оболонок та послаблюються зв´язки між оболонками й ендоспермом, змінюються біологічні властивості зерна і борошна та якість клейковини, знижується зольність борошна, підвищується активність ферментів.
На взаємодію зерна з водою впливають його сорбційні властивості, параметри вологоносія та навколишнього середовища. Зерно більших розмірів поглинає воду повільніше, тому що його поверхня, віднесена до одиниці маси, менша. Зерно з високою скловидністю поглинає воду повільно, тоді як зерно з борошнистим ендоспермом — досить інтенсивно.
У зерновій масі окремі зерна мають різну водовбирну здатність. Так, при середній вологості зерна 16,2 % вологість окремих зерен може становити від 12 до 35 %. Вміст вологи в різних частинах зернівки також неоднаковий. Якщо вологість ендосперму менша за вологість зерна на 0,9—1,7%, то вологість оболонок більша на 8 — 14 %, причому в ендоспермі вода поширюється повільніше, ніж в оболонках.
Процес взаємодії зерна з водою поділяють на три етапи: початковий — тривалістю 0,5 — 1 год (відбувається вологонасичення плодових та насінних оболонок алейронового шару і зародка); основний — тривалістю 5 — 12 год (волога проникає в ендосперм); заключний — триває добу і більше (завершується розподілом вологи по всіх частинках зернівки).
Кількість води, яка поглинається зерном, залежить від температури. З підвищенням температури його вбирна здатність збільшується. При підвищенні температури зростає кінетична енергія молекул води і відповідно інтенсивність внутрішнього перерозподілу вологи в зерні.
Розрізняють холодне і гаряче кондиціювання зерна. Найпоширенішим способом гідротермічної обробки (ГТО) є холодне кондиціювання, яке може бути без підігрівання зерна і води та з підігріванням. Холодне кондиціювання без підігрівання зерна і води проводять за умови, що температура зерна і води не нижче 18 — 20 °С, тобто влітку. Взимку, коли температура зерна і води нижча й утруднюються умови проникнення вологи в зерно, проводять холодне кондиціювання з підігріванням. При цьому температуру зерна доводять до 20 - 25 °С, а води — до 40 - 50 °С. Основним недоліком холодного кондиціювання зерна є необхідність тривалого його відволожування, що потребує будівництва бункерів великої місткості.
Для гарячого кондиціювання використовують спеціальні апарати — кондиціонери. Зерно, зволожене до 14 — 16 %, проходить теплову обробку в кондиціонері при температурі 45 - 57 °С. Температурний режим обробки зерна і його тривалість залежать від якості клейковини, скловидності та інших показників.
Після ГТО складають помольні суміші, змішуючи зерно за певною рецептурою. Через магнітні сепаратори зерно надходить у роз-мельне відділення.
Технологія виробництва борошна передбачає очищення зерна і його підготовку до помелу в зерноочисному та переробку на борошно в розмельному відділеннях
У підготовчому відділенні борошномельного заводу із зернової маси видаляють органічні й неорганічні домішки за допомогою сепараторів, аспіраторів, кукіле- та вівсюговідбірних машин, магнітних сепараторів; очищають поверхню зерна від пилу і бруду, видаляють борідку, оболонки і зародок, використовуючи для цього оббивні машини з абразивними та стальними циліндрами, а також щіткові та мийні машини.
У процесі обробки зерна в зерноочисному відділенні змінюється тільки його зольність — зменшується на 0,10 — 0,15 % внаслідок видалення пилу та бруду, а також частково поверхневих шарів і зародка, які мають підвищену зольність.
Після очищення другою важливою операцією підготовки зерна до помелу є його кондиціювання.
Водно-теплова (ВТО), або гідротермічна, обробка включає заходи підготовки зерна до переробки, в результаті проведення яких посилюється еластичність оболонок та послаблюються зв´язки між оболонками й ендоспермом, змінюються біологічні властивості зерна і борошна та якість клейковини, знижується зольність борошна, підвищується активність ферментів.
На взаємодію зерна з водою впливають його сорбційні властивості, параметри вологоносія та навколишнього середовища. Зерно більших розмірів поглинає воду повільніше, тому що його поверхня, віднесена до одиниці маси, менша. Зерно з високою скловидністю поглинає воду повільно, тоді як зерно з борошнистим ендоспермом — досить інтенсивно.
У зерновій масі окремі зерна мають різну водовбирну здатність. Так, при середній вологості зерна 16,2 % вологість окремих зерен може становити від 12 до 35 %. Вміст вологи в різних частинах зернівки також неоднаковий. Якщо вологість ендосперму менша за вологість зерна на 0,9—1,7%, то вологість оболонок більша на 8 — 14 %, причому в ендоспермі вода поширюється повільніше, ніж в оболонках.
Процес взаємодії зерна з водою поділяють на три етапи: початковий — тривалістю 0,5 — 1 год (відбувається вологонасичення плодових та насінних оболонок алейронового шару і зародка); основний — тривалістю 5 — 12 год (волога проникає в ендосперм); заключний — триває добу і більше (завершується розподілом вологи по всіх частинках зернівки).
Кількість води, яка поглинається зерном, залежить від температури. З підвищенням температури його вбирна здатність збільшується. При підвищенні температури зростає кінетична енергія молекул води і відповідно інтенсивність внутрішнього перерозподілу вологи в зерні.
Розрізняють холодне і гаряче кондиціювання зерна. Найпоширенішим способом гідротермічної обробки (ГТО) є холодне кондиціювання, яке може бути без підігрівання зерна і води та з підігріванням. Холодне кондиціювання без підігрівання зерна і води проводять за умови, що температура зерна і води не нижче 18 — 20 °С, тобто влітку. Взимку, коли температура зерна і води нижча й утруднюються умови проникнення вологи в зерно, проводять холодне кондиціювання з підігріванням. При цьому температуру зерна доводять до 20 - 25 °С, а води — до 40 - 50 °С. Основним недоліком холодного кондиціювання зерна є необхідність тривалого його відволожування, що потребує будівництва бункерів великої місткості.
Для гарячого кондиціювання використовують спеціальні апарати — кондиціонери. Зерно, зволожене до 14 — 16 %, проходить теплову обробку в кондиціонері при температурі 45 - 57 °С. Температурний режим обробки зерна і його тривалість залежать від якості клейковини, скловидності та інших показників.
Після ГТО складають помольні суміші, змішуючи зерно за певною рецептурою. Через магнітні сепаратори зерно надходить у роз-мельне відділення.
Вчера как раз смотрела видео девочки из Одессы, 10 лет живёт в Японии. Этой водой заливают синенькие, местную редьку и т.д. Она отлично выводит горечь.
Соловьева пересмотрели ?
Живу в Бельгии. Представьте - принимаем душ ежедневно, или 2 раза в день, стираем одежду.
Крупы не мою - рис хороший покупаю, булгур, гречку в пакетиках порционных.
Никто из моих знакомых воду не экономит так, как вы описали.
Живу в Бельгии. Представьте - принимаем душ ежедневно, или 2 раза в день, стираем одежду.
Крупы не мою - рис хороший покупаю, булгур, гречку в пакетиках порционных.
Никто из моих знакомых воду не экономит так, как вы описали.
Я не знаю про всіх, але де я живу, то не миють крупу і першу воду з м´яса не зливають, але шкірку з огірків і помідорів для себе чистять
Одночасно перуть труси жіночі зі штанами, можуть і з чужими
Одночасно перуть труси жіночі зі штанами, можуть і з чужими
Из-за неё гречку тоже замачиваю, только не на ночь, на пару часов. С ложкой яблочного уксуса или лимонного сока.
Соловьева не смотрю. Ні разу його не дивилася. Не економлять наші, а місцеві економлять. Знаю це зі спілкування з іноземцями.
Там воду экономят, они и после моющего посуду не ополаскивают. А крупы моют, что бы каша была рассыпчатой, а не клейкой. Крахмал вымывают и грязь
Никак. Такая и так чистая, мытая. Или вы думаете она 6такая дорогая из-за цены пакетиков?
В этих пакетиках крупа намного лучше.
В этих пакетиках крупа намного лучше.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу