Переконайте мене, що моєму синові за кордоном буде краще

Нет, у меня полная семья и с отцом и матерью. Отец у меня вообще золотой, такого нужно искать ещё. Но я не понимаю людей, которые говорят, что отец на равне с матерью. Наверное не понимаю, так как я сама мать троих детей. Ни отец, ни бабушки, никто не могут заменить маму.

Нет, это изначально заложено в человеке.

від бомб ні, хочаааа терррракти....і розстріли в школах сша, трааапляються....та і інше теж...це кому як повезет...

Все так, але ваша сім‘я - це ваша дитина в першу чергу. Можму синові вже 16 і я б нізащо не покинула його на батька в 13 років. Навіть зараз я ще дуже йому потрібна. Донька старша на 3 роки і вона вже майже повністю самостійна. Скільки років вашим батькам?

мудачила, да, золожен, а мерзопакостным мудачком можно стать и это факт.
с возрастом люди меняются только в худшую сторону.

У вас есть сын - подросток?

Угу. Ви часом венгерську казочку про вишитий полушубочек не пам’ятаєте? Загуглiть. Вам сподобається.

конечно.
у мамы особая связь еще в утробе), это гормоны и они ну ооочень много значать.
у мужчин все по другому.

нет, казочки от орбана гандона не хочу слушать...мутить начинает.

Вы всегда такая ... интересная или это мне так повезло? Какое отношение орбан имеет к народной сказке?

Проблема не у вашій опіші. А у тому що дитина, яка проживає у США в статусі ПМЖ чи громадянина повинна відвідувати школу або бути зареєстрованою як хоум-скулер. Не можна отак ’моя дитна десь там щось там онлайн вивчає’, це лише по турвізі так можна. Ваша дитина у іншому статусі, тому рано чи пізно вашому чоловіку доведеться зайнятися цим питанням.
Я розумію чому ви відтягуєте, вас мама добряче накрутила, але вам потрібно влаштувати сина в школу. Навіть якщо вам це здається неправильним рішенням, таким що віддаляє.
Тим паче зараз триває запис на осінній спорт. У нас вже 6 тижнів як відкрито, а через 3 тижні початок ’осінніх’ тренувань. Якщо ви захочете, дитину віддати на спорт не за всі гроші світу, вам потрібно цим зайнятися уже зараз.
13 років - це дитина піде у 8 клас чи зараз у 8-му. Теж є про що подумати. Бо якщо наступний рік у вас буде 9-ий, можливо вам знадобляться літні курси, або літня програма для того щоб влитися у старшу школу, а на них теж потрібно встигнути записатися.
Не відтягуйте це питання. Думайте про дитину. Про його безпеку. Вік у васшого сина уже такий, що не варто упускати момент.
У всіх ваших дописах червоною ниткою ’повернення в Україну’. Звісно - це ваш вибір, але дайте можливість вашому сину зробити свій вибір, не створюючи йому штучних обмежень. Йому буде легше розпочати адаптацію і соціалізацію зараз. А потім він завжди зможе повернутися.
Ще раз підкреслюю, на вашому місці, я б шукала шляхи приїхати до сина і зробити все правильно, а не шукати шляхи забрати сина назад і будь що буде.

Так мама однозначно не может.
Нужно исходить из тех данных, что есть

Я теж боюся того, що тато буде випивати, а дитина побоїться сказати. У школу дитину не віддають, шучно обмежують соціалізацію. Це - тривожні дзвіночки.
Зі сторони батька, що він це допускає, а зі сторони мами, що вона цього бачити не хоче.

Залежить від того, які відносини з батьком, і на скільки він відповідальний. Ну і звичайно маму ніхто не замінить((. Будьте готові, що відносини ваші з сином стануть холоднішими, бо в його складний підлітковий вік вас не буде поруч.
Якщо прагматично дивитися на ситуацію, може і краще там залишитися, але я б у такому віці дитину не відпустила.
Плюс у батька може хтось з´явитися, також не однобоко може бути.
Але це ваша сім´я і вам вирішувати.

какой народ такие и казки((
сорри, отрицательно отношусь ко всему венгерскому, после 24.02.
отвернуло.

Гражданство очень сложно получить, надо сдавать экзамен по языку и много других моментов.
Возможно, Вам сказали неправду, относительно получения гражданства сыном.

может там соц.службы хорошо работают. Разберутся в случае чего

Да я уже поняла, ага. Алогичность и категоричность. Я не буду вам больше отвечать, нет сейчас ресурса на подобное.

Хлопець на своєму місці, з батьком. Ну, трошки раніше відірвався від маминої спідниці. Все добре.
Коли ви так піклуєтесь про сина, то це ви, в першу чергу, піклуєтесь про себе, а не про нього. А зараз він росте чоловіком поряд з батьком.
Ви правда думаєте, що після адаптації в Штатах, коли він оглянеться, коли в нього знайдуться нові друзі, йому буде гірше, ніж у Вінниці?
Я зараз закордоном і мрію повернутись додому. Я з 2ма синами. Старшому також 13. Мені крутиться в голові думка, як і на кого його тут лишити. Якби з батьком, то тільки б раділа.

Може це тільки для мене здається муштрою, але інколи це справді переходить в розряд роби так тому що я так сказав, я з сином звикла домовлятися і слухати його думку, в його тата цього немає, це мені малий розказував, тому я не думаю, що син вибере його а не мене. В мене є хороші шанси добитися через суд, щоб сина відпустили в іншу країну зі мною, а бм зобов´язали дати дозвіл на виїзд. Я ще тільки радилася і оцінювала свої шанси, син сказав поки почекати з судами і т.п.

Дякую за такий розгорнутий опис, я думаю, що щось подібне чекає і мого, навряд вони будуть жити в дорогому районі з хорошою школою. Тому він захоче повернутися в Вінницю в свій ліцей, або навчатися вдома, як він це робив останніх півтора року, і ходити в тренажерний зал і басейн. Я тут йому реально можу дати більше ніж там. А якщо не дай бог син там захворіє...

І він вам правильно не подобається))) але наче батько, проводять разом час, щось вчить його, наче не хочеться його цього позбавляти, тим паче коли тут така ситуація, але так, на зговорчивість бм я не надіюся і готую другий фронт.

Автор, нехай там повчиться рік, він добре мову вивчить.

Зря вы так думаете, по разному бывает, у дочери лучшая подруга не захотела там жить вообще , вернулась сюда сама в старших классах тут училась, мама в Америке из обеспеченных сама , вышла там замуж, после учебы вернулась сюда и старшая. Мама сейчас с Америки выбиралась на перекладных, уже после начала войны, теперь девчонки с ней не уезжают , не хотят , она с ними, бедный муж в Америке в шоке
Не все мечтают сбежать в Америку

Он уже скорее всего не вернётся. Будет там жить. Почему вы с ним не поехали? Эгоистично просить его вернуться в страну,где небезопасно.

Так, мені було 20 років....

Автор, ви хороша мама, що відпустили дитину! Хлопець у безпеці з батьком, дядьком, вони їм займаються. Він вивчить мову, побачить багато нового, а головне не побачить війни! Бабусю не слухайте, вона скучає за хлопчиком...не думає про його безпеку, це такий собі егоїзм. Будете скучати за ним....та що робити ..зараз страшні часи. Вважаю, що правильно вчинили

Вам нужно отпустить сына чуть раньше, чем это произошло бы в мирное время. Трудно, но сейчас это неоходимо. Лучше поддерживайте с ним связь и летайте к нему в гости.

Мені здається, як ви зараз не вчините - все одно син буде вас винити. Якщо заберете - скаже колись, що ви позбавили його перспектив. Якщо залишите - звинуватить, що йому не вистачало мами. Для його майбутнього краще спробувати піти в школу там. Домовтесь з ним за якийсь конкретний термін - якщо не звикне за півроку, то заберете.

Почему все так уверены, что Америка это великое счастье? Как я понимаю, мама тне продавец из АТБ (сорян перед продавцами), с явно хорошей работой, нормальным уровнем жизни ( не каждый по работе может оформиться в Черногории), устроенной личной жизнью. Да, сейчас в Украине опасно в некоторых регионах, но мама живет в Виннице, а не Харькове или Николаеве, где очень стремно сейчас. Ребёнок хочет быть с мамой, мама хочет быть с ребёнком. Армия мальчику не грозит. В случае обострения можно выехать. Потусит лето с папой и можно возвращаться.
Я всегда за то, чтоб дети были со мной. Трудности тоже можно учиться разделять с семьей. Они тоже часть жизни.