После голодомора искусственно заселили в пустующие дома,ещё не остывшие от тел погибших украинцев, приезжали и вселялись,так и появились,а до этого там все поголовно практически говорили на украинском или суржике и большинство были украинцами.вот как они,геноцидили ещё с тех времён
Москалі як таракани, , як кліщі.
Ми їх завтра витравим, а післязавтра « щирі українці» переглядом рос серіальчиків, піеньок артіка і асті знову їх притянуть і все по кругу
Ми їх завтра витравим, а післязавтра « щирі українці» переглядом рос серіальчиків, піеньок артіка і асті знову їх притянуть і все по кругу
А які чудові вчмтельки української мови та літератури нас навчали, у школі, теж Єнакієве, був музей українського побуту, а звідкіля там мої російські бабусі? З Сибіру та Алтаю бігли на Донбас, у цивілне життя. Обидві одружені були з українськими парубками (моїми дідусями). Царство їм небесне і низький уклін за щасливе дитинство у 90ті, захист та любов.
тетя в Волновахе родилась,которую стерли с лица земли рашисты,так она помнила,что туда старались после всего заселять семьи лояльных совку, особенно военных и тп.тетя была ещё совсем ребенком и все помнила,царство ей небесное ,да и арестантов тоже,сейчас нам это аукнулось
Мої батьки з Луганщини. Я згадую своє дитинство, прабабуся 1912 року народження, бабуся 1939 року розмовляли українською. Родина батька переміщені звідкись з росії, зараз вже не пам´ятаю звідки, були заселені в колгосп працювати, а також на шахти, це було в 30 роках, дідусь в його брати народжені після 35 року вже народились на Луганщині, але все життя вважали себе руськими в розмовляли руською, то вже мій тато досить погано знав розмовну українську
+ порахуйте скіко наших одружується з руснею, а потім ми дивуємося, звідки голосують за опзжопніків і їм подібних
Так, а ще не треба забувати, що у шахтарськоу районі, наприклади є цілком українські селе, тобто розмовляли тільки українською ще за часів срср.
Так, за ,,нетяжкі,, або поганодоказові злочини, типу згвалтування. Давали вибір ,,Івану,, або в Україну в шахту, або кудись на лєсоповал у холод. У мене подруга з Луганська в 14му виїхала до Київа - її бабуся з дідусем україномовні з луганського села, якому сотні років.
После войны начали строить фабрики и заводы, развивать шахты. Рабочих рук не хватало. Ездили вербовщики по университетам, селам и набирали людей на работу. А вот из Украины на тяжелые рабочие специальности никто ехать не хотел.
Мой отец и дед из Макеевки. Всегда работали преподавателями. Говорили на украинском языке. Рассказывали что власть сидела в Москве, люди чтобы занимать высокие должности, состоять в партии и рости по карьерной лестнице говорили на русском, понятном начальству. Украинский не запрещался, он был в школах, но будущее рисовалось другое.
Мой отец и дед из Макеевки. Всегда работали преподавателями. Говорили на украинском языке. Рассказывали что власть сидела в Москве, люди чтобы занимать высокие должности, состоять в партии и рости по карьерной лестнице говорили на русском, понятном начальству. Украинский не запрещался, он был в школах, но будущее рисовалось другое.
Одружується то фігня, тут зараз вже кричать що музика і кіно в неполітики для мене це шоковий шок
Мой дед с Полтавщины поехал работать добровольно очень даже по желанию, сразу после войны. Поступить нельзя было, не хватало образования, а работы не боялся.
Зэков свозили шахты рыть. А строить и проектировать предприятия приезжали из крупных городов люди с образованием и опытом. И руководить этими предприятиями назначались люди сверху. Местное население привлекалось, но только после обучения и соответствующей подготовки, для этого были созданы ПТУ и всякие учебные комбинаты. Основной производственный костяк по металлургии, машиностроению, добыче полезных ископаемых был приезжий.
А я чесно кажучі взагалі не можу роздуплити хто такі «рускіє», кажуть що брати-слов’яни, але більша частина то потомки татар, кавказців, азіатів
Доречі у пості фото дітей у вишиванках, так я бачіла фото їх старі, так там у класі більшість дітей у українському святковому вбранні. Тобто укрїнців там багато було і був дух України
Я думаю, зараз вже всі побачили як вони «з’являються». Якщо нічо не зробимо, через кілька десятиріч будуть втирати, що Херсонщина «ісконно бурятский край» 
А ще по Донбасу жорстко пройшло розкуркулення. Коли виселяли ’куркулів’, примусово в Сибір, в бараки, де багато гинули в ешелонах, а потім в бараках, тому що клімат суворий, а їм не було ні жита, нічого.
Зате в їх хати заселяли (також в якості покарання) засуджених в рф до робіт в шахтах.
І були ж звичайні переселенці з рф, які радо відправлялися на переселення до квітучого регіону з гарним кліматом. Плюс він ще й розвивася і був дуже перспективним.
Робилося це свідомо для зросійщування регіону.
Така ж історія з Кримом і татарами.
Зате в їх хати заселяли (також в якості покарання) засуджених в рф до робіт в шахтах.
І були ж звичайні переселенці з рф, які радо відправлялися на переселення до квітучого регіону з гарним кліматом. Плюс він ще й розвивася і був дуже перспективним.
Робилося це свідомо для зросійщування регіону.
Така ж історія з Кримом і татарами.
У меня родные оттуда,из Донбасса,и другая информация,все все видели,сколько было до голодомора украинцев,а сколько осталось после ,сколько свезли с ’большой земли’ и откуда появился весь этот сброд,который сейчас и поддерживает пушилина и прочую шваль.а вы говорите языком учебников из рашки,там такое пишут ,как оправдание агрессии и вторжения
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу