Вот смотрю, массовая истерия от прилётов в Киеве...
Как жить? Как спать? Что делать?
А как себя чувствуете вы, кто в Ха?
Как жить? Как спать? Что делать?
А как себя чувствуете вы, кто в Ха?
показать весь текст
359
0
Возле меня разбили магазин, ресторан и часть школы за один прилет. Это был капец. Потом в другой раз кое что разбили за два прилёта, ну что сказать земля дрожала.
Ну що ви таке пишете. Про Харків і Миколаїв ніхто не забув. Та сволота геть здуріла і нещадно рушить міста. От про маленькі міста і села не кажуть, але я думаю всі розуміють який жах там відбувається. Ми не знаємо назв всіх містечок і сіл, але душа болить за людей.
Я слежу в ТГ канале за вылетами ракет.Про запуски в онлайн-режиме сообщают.Как раз есть минутка,чтобы успеть до прилета в коридор выбежать.Иначе с постоянными тревогами и бахканьем за окном,с коридора можно вообще не выходить.Особенно,когда еще и с Ураганов начали по вечерам гасить.Не поймешь,пережила уже налет ракетный и можно спать или все впереди еще
Я в курсі, якраз з цієї околиці. 3 дні назад в нас 3 домівки були суттево пошкоджені ракетами, загибло до 5 осіб. А наш губернатор навіть не сказав за це в своїй промові
Да как? Уже привыкли. Вот начиная с 23 сидим в ожидании вылетов с Белгорода, их хорошо видно. У нас несколько человек в местной группе «дежурят», сразу пишут как только видят запуск ракеты.
Вылет -засекаем 2-3 минуты-прилёт.
Обычно больше 6 не запускают, отстрелили - выдыхаем и тогда уже ложимся спать.
До 23 и после 00-00 живем обычной жизнью.
Вылет -засекаем 2-3 минуты-прилёт.
Обычно больше 6 не запускают, отстрелили - выдыхаем и тогда уже ложимся спать.
До 23 и после 00-00 живем обычной жизнью.
Сидели больше месяца в убежище . Наши чугуевские коммунальщики чуть не под обстрелами чинили линии. Потому что понимали без отопления в подвалах 3-4 градуса. Объективно света не было максимум сутки по длительности, да часто исчезал но не на долго. А вот отопления нет с начала войны. С обогревателем в подвале 8-11 градусов было в апреле. Что зимой делать ...
я пишу про враження, яке в деяких складається.
тому що в новинах про один прильот кудись три дні розказують, а про щоденний обстріл Ха - мовчать. бо це вже буденність якась, я хз... нічого нового.
теж саме відчувають мешканці маленьких міст і сіл. що їх забули, злили чи щось таке подібне.
це просто людські емоції
тому що в новинах про один прильот кудись три дні розказують, а про щоденний обстріл Ха - мовчать. бо це вже буденність якась, я хз... нічого нового.
теж саме відчувають мешканці маленьких міст і сіл. що їх забули, злили чи щось таке подібне.
це просто людські емоції
Ответ дляskorpionchik2
Я слежу в ТГ канале за вылетами ракет.Про запуски в онлайн-режиме сообщают.Как раз есть минутка,чтобы успеть до прилета в коридор выбежать.Иначе с постоянными тревогами и бахканьем за окном,с коридора можно вообще не выходить.Особенно,когда еще и с Ураганов начали по вечерам гасить.Не поймешь,пережила уже налет ракетный и можно спать или все впереди еще
Та отож. И я также, считаю сколько вылетов с Белгорода. Сейчас вроде можно спать. Если эти твари в 1 ночи не начнут , а то последнее время практикуют
Угу, Чугуев - Харьков уже пустили автобус, 6 погибших на автостанции, не помню сколько раненых, то ли 10, то ли 15.
У мене у самої приятельниці в окупації - Херсон та Бердянськ. Мамина подруга з Мелітополя. Так що особисто я знаю як воно там і зрадниками їх можуть назвати хіба що ті, хто там нікого немає.
А в цілому ось такі коментарі, теми просто чудово працюють на розділ країни. Тут і русні не треба.
Може комусь і здається, що Київ живе звичайним життям. Але я вас запевняю, що це просто імітація. Просто займаєшся звичайними справами, щоб остаточно не поїхати кукухою. Так живуть там, де більш менш спокійно. Так житимуть ті, кого звільнять. Сподіваюсь як найшвидше.
А в цілому ось такі коментарі, теми просто чудово працюють на розділ країни. Тут і русні не треба.
Може комусь і здається, що Київ живе звичайним життям. Але я вас запевняю, що це просто імітація. Просто займаєшся звичайними справами, щоб остаточно не поїхати кукухою. Так живуть там, де більш менш спокійно. Так житимуть ті, кого звільнять. Сподіваюсь як найшвидше.
А как мы? Живем от прилетов до прилетов. И уже как маньяки ждем 23.00. сегодня начали бомбить в пол двенадцатого, а все сидят ждут и нервничают. А между прилетами пытаемся вспоминать, что нужно жить дальше. Ну а про прилеты.... подумаешь Харьков бомбят, придумаешь нет и дня без прилетов, не важно , уже привыкли. Вот Киев, западную, это да, это по всем новостям круглосуточно . Это трагедия. А в Харькове и ночью прошлой в дома влетело, ничего страшного, еще ж много осталось. 
Мені здається, що скоро жителі одного міста будуть радіти, що прилетіло до іншого. Принаймні в цій темі вже прослідковується такий настрій. Така злість, що в Києві тільки один будинок розбомбили і про це говорять СМІ.
Ответ дляNnatashylik
Вот из-за этого молчаниея уже начинает казаться, что нас сливают(((
Так а как это назвать ещё.
Если приграничный город, а защиты от обстрелов нет..
...ну, вы ж близко к границе...ну, снаряд же за две минуты долетает...
Зашибись. То есть изначально было понятно, что городу хана..
А люди да, нереальные просто.
Ещё и шутить могут, и других поддерживать.
Если приграничный город, а защиты от обстрелов нет..
...ну, вы ж близко к границе...ну, снаряд же за две минуты долетает...
Зашибись. То есть изначально было понятно, что городу хана..
А люди да, нереальные просто.
Ещё и шутить могут, и других поддерживать.
Ну.. тут уже нужно отталкиваться от ’насколько оно надо?’ Если критично - таки надо поехать.. а если не критично.. может и стоит переждать чуть.. но никто ж не знает сколько переждать. Арестович, к сожалению, с 2-3 неделями стабильно не угадывает :(
Ну вот смотрите , мы сейчас обсуждаем взрывы , а рядом тема Ищу аниматора на др в пригороде Киева .
ви виїхали, бачу.
добре, що виїхали.
мамин будинок цілий, але в неї на 9 поверсі немає балкону. вона якимось дивом під час вибуху була на кухні, варила каву. і там тільки тріснуло вікно. а в кімнаті все було у склі.
то тільки трішки обпікла руку.
добре, що виїхали.
мамин будинок цілий, але в неї на 9 поверсі немає балкону. вона якимось дивом під час вибуху була на кухні, варила каву. і там тільки тріснуло вікно. а в кімнаті все було у склі.
то тільки трішки обпікла руку.
Дівчата, війна триває і ще не зрозуміло які міста і наскільки постраждають…нажаль. Від того, згадують чи ні….не вимірюється людське співчуття і біль за різні регіони. Ну згадали Киів сьогодні частіше, але це не означає, що за Харків не боряться. Згадувати взагалі менше стали. Можливо, не розголошують. Мій родич на Сході, йому і за Киів, і за Бучу, і за Харків і за кожен см України болить. І коли він воює, то не ділить Україну на хвилини, під час яких згадали чи не згадали.
Болить…за кожен клаптик і містечко. За могили рідних на сході, за друзів в Чернігові, за сестру в Бучі…
Війна триває. Не час мірятися і ображатися
Болить…за кожен клаптик і містечко. За могили рідних на сході, за друзів в Чернігові, за сестру в Бучі…
Війна триває. Не час мірятися і ображатися
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу