Дело не в путине, дело в менталитете

Так Осетию можна тоже считать оккупированной територией, только захапали очень-очень давно. Трагедия в Беслане показала, что для достижения цели они даже детей своих готовы убивать.

бляха,я рыдала над теми фтот деток,аж сейчас плохо стало,пойду выпью что грамм

Да и поэтому смена власти в оркостане ничего не изменит. Вы слышали как обычный средний класс отзывается о войне? Так вот они все поддерживают. Говно а не люди, говно и все они заслуживают ада

І в ньому також

еще на территории много ’ мвлых’ народностей , там явно не русские, но проводилась такая работа, что они все уже ’ русские’, им уже и не важно, кто они по национальности, ее ’ стерли’ просто у них

Он прав

Чеченцы же боролись за свою независимость, значит русскими до конца не стали.

Вот что бы ни говорили, а их там зомбируют. Приехали самые мои близкие люди из-за бугра, там ребенок хотел подружиться с русской девочкой-ну, потому, что говорила понятно, так эта малышка сказала, что ей мама не разрешает дружить с девочками с Украины, села напротив нашего ребенка и, как автомат, начала рассказывать, что Путин лучший, миролюбивый и прочую чухню. И это ребенок! Я, честно, в шоке была от их рассказа. Так что нынешней ситуации вообще нечего удивляться.

Вы точно с Гостомеля?
У Вас там не Путин злодействовал , а обычные русские.Пушкин славил Петра 1, и поносил гетьмана Мазепу.Петр 1 сжег Батурин вместе с малыми етьми и стариками в 0.Ничего не напоминает??

«Йому відірвало рученьку і пробило грудну клітку. Снаряд був у ньому…»
Як боляче усвідомлювати, що це пише мама про свого синочка. Як боляче усвідомлювати, що 5 липня Ростиславчик мав би святкувати своє 14-річчя, але росіяни убили його, як ще сотні українських дітей…
Пічкур Ростислав Богданович,
учень 7-Б класу київської спеціалізованої школи №14.
28 лютого в селі Бузова Київської області сім‘я Ростислава потрапила під російський обстріл. Окупанти на очах у рідних випустили у хлопчика снаряд з танку. Йому відірвало ручку і пробило грудну клітину... Загинув миттєво.
Мама розповіла журналістам, що Ростислав був золотою дитиною, добре вчився, любив студіювати німецьку та українську мови, у грудні захистив червоний пояс з Тхеквондо, збирав машинки Hot Wheels та мріяв про братика. Коли російський снаряд забрав життя у її сина, вона була на 6-му місяці вагітності…
Поховали Ростиславчика у Хмельницькій області після того, як сапери забрали снаряд з його тіла…
Щоразу як вам захочеться пошкодувати дітей наших ворогів, згадайте історію Ростислава та такі щемкі слова його мами:
«Я тебе люблю і буду любити більше за все на землі до кінця своїх днів. Дякую, що ти в мене був. Ти зробив мене самою щасливою мамою…»
Як же важко про таких маленьких світлих дітей писати в минулому часі… І як легко російський народ забирає в них життя…
Росіяни - дітовбuвці.
Кожен з них.
Снаряд довжиною 16 см шириною 4 см по маленькому

теперь уже не будут(

у них такая политика проводилась, презрения и ненависти к украинцам, Когда я говорила с братом по телефону ( он в росии давно живет), он мне рассказывал все самое негативное об Украине, и всегда с презрением и высокомерием( типа а вот в росии нет такого) я всегда переводила разговор на другое, а после 24.02 вообще все общение прекратила

Пару лет назад приезжала к близкой родственнице сестра с мужем из Москвы, они пенсионеры около 70. Так они боялись смотреть наши новости, думали их зазомбируют через телевизор.