Пиши-пропало• 17 июля 2022
Не хочу спілкуватись з мамою
Приїхала я з дітьми до мами в Львівську область, коли у нас, в Київській було погано. Просиділи у мами 2 місяці. Вже давно дома. Після того, як поводила себе моя мама, я спілкуватись з нею не можу і не хочу. Через тиждень нашого приїзду вона почала активно розказувати, що всі, хто приїхав до її знайомих, уже поїхали додому. В Києві і області вже все добре. Яка різниця, де сидіти, ракети літають всюди. Коли вона зрозуміла, що на мене її натяки не діють, почала моїх дітей доставати. Питає, а маму на роботу ще не викликають? А вам до папи не хочеться? А ваші квіти зів´януть, ви ж тут. Шукала болючі точки. Я мовчала і слухала, бо дійсно пережили страшне. Думала, що дім у мене є, мама, яка пожаліє, зрозуміє. Зібрала дітей і поїхала. Мама щаслива.А в мене пустота в душі. Не дзвоню. Дзвонить вона і радісно щебече. А мені не хочеться і трубку брати. Ми її не доставали. Дітки не малі. Годувала всіх тільки я. Мама не перетрудилась. Якось так... Як себе перебороти і настроїтись на нормальні стосунки з мамою?
34
0
Відповідайте через раз. И через хвилину: все, треба біжати швидко. До зв‘язку.
І кладіть слухавку
І кладіть слухавку
1
Я зі своєю матір´ю спілкуюсь лише по телефону, коли вибирались з окупації, до неї і не думала їхати, я в спротзал піду, чи куди, але не до неї. Я не для того в 30 років від неї драпала і рятувала свою сім´ ю, щоб зараз все починати заново.
4
Вы знаете, они просто не прошли через то, что видели и слышали мы. Мы когда во Львове были сами убедились в этом. Они продолжают жить и радоваться жизни, а ты в 3:00 ночи вскакиваешь от взрыва ракет, хватаешь ребёнка и бежишь хотя бы в тамбур, чтобы спрятаться😭
2
Виховані вашою ж матір‘ю, яка для вас не авторитет, як жінка і як мати, я так думаю.
Ви доросла жінка, у вас вже своя сім‘я, роль доньки вже не входить в трійку, а то і п‘ятірку основних.
Але поки ви поводите себе як ображена донька-дитина, в не доросла жінка, не зміните нічого.
Ви доросла жінка, у вас вже своя сім‘я, роль доньки вже не входить в трійку, а то і п‘ятірку основних.
Але поки ви поводите себе як ображена донька-дитина, в не доросла жінка, не зміните нічого.
Я зробила б висновки. З мамою спілкування б не припинила, але для себе чітко б зрозуміла, що мені розраховувати немає на кого. І далі будувала б своє життя виходячи з цього.
3
Може я дура, але мені хочеться, щоб мама зрозуміла, що вона не права. Щоб вона розкаялась. Але навіть натяку на таке нема
2
Для початку зрозуміти, що мати вам нічого не винна, як і ви їй. Ви дві дорослі дієздатні жінки. Вибудовуйте стосунки із матір‘ю, виходячи з того, яка вона є, а не якою вам би хотілось її бачити.
Вам просто захотілось побути маленькою дівчинкою, щоб вас пожаліли, це зрозуміло. Але ж я не думаю, що ваша мама змінилась різко. Вона що раніше була така собі мама-квочка?
Спілкуйтеся настільки, наскільки вистачає сил, бажання і довіри.
Вам просто захотілось побути маленькою дівчинкою, щоб вас пожаліли, це зрозуміло. Але ж я не думаю, що ваша мама змінилась різко. Вона що раніше була така собі мама-квочка?
Спілкуйтеся настільки, наскільки вистачає сил, бажання і довіри.
1
Щось мені підказує, що ви не озвучили їй свої думки? Значить вам просто подобається ображатися, і виставляти її поганою. Якщо що, то я на вашому боці. Просто не зрозуміло, ви хочете вирішити питання, чи просто пожілітися на маму)
1
А раньше какие отношения были с мамой? До замужества и переезда.
У мамы муж есть?
Может она беспокоилась за вашу семью и вашего мужа, что бы вы не отдельно были?
У мамы муж есть?
Может она беспокоилась за вашу семью и вашего мужа, что бы вы не отдельно были?
1
Ваше бажання, щоб мама розкаялася, шкодить, в першу чергу, вам. Мама дзвонить, щебече, їй добре. А ви переживаєте, страждаєте, псуєте собі нерви, карму і здоров´я. Якщо ви її розкажете, про свої образи - буде ще гірше. Мама образиться, вона вас приймала два місяці, а що говорила - то що ж такого, ’хто ж тобі ще правду скаже, хотіла як краще ’ - і ви будете відчувати себе невдячною скотиною і при цьому ще сильніше ображатися на маму. І від цього ще більше страждатимуть ваші нерви, здоров´я і карма. Тому як на мене, правильно буде прийняти ситуацію, як вона є. Мама вам нічого не винна, але близькі люди допомагають один одному в складних ситуаціях. Висновок - в складній ситуації на маму розраховувати не варто. Так, непрємно це розуміти, але це факт. Краще його прийняти до уваги і заспокоїтись.
1
Тоді, я можу вам тільки побажати щастя в своїй власній родині
Бути дорослою жінкою, матір‘ю - це ж так класно. Прощайтесь з дитячими образами і будьте щасливі)
Бути дорослою жінкою, матір‘ю - це ж так класно. Прощайтесь з дитячими образами і будьте щасливі)
1
Требовать что-то от других людей, особенно моральных качеств, не возможно. Вы только сами страдаете.
Братья, сестры ваши есть?
Если честно, странное отношение. Не могу представить свою маму такой
Братья, сестры ваши есть?
Если честно, странное отношение. Не могу представить свою маму такой
1
Да, у меня такая же. Я приняла как должное. Она - не мама мне. Она - далёкий приятель, в обществе которого я не особо нуждаюсь. Шла к этому долго и теперь красота)) Трубку я не беру если не хочу, перезваниваю когда мне удобно. Может и вы так попробуйте.
1
Где ж найти ту золотую середину? Я вот слишком привязана к дочери, она сейчас уехала в Польшу к парню, своему давнему другу по интернету, все у нее вроде ок с ним складывается. Конечно, я довольна, что она в безопасности, что у нее там насыщенная жизнь, друзья, сможет и работать дистанционно. А мне так пусто без нее, ведь это может быть навсегда, если она останется в другой стране, а я здесь. Я понимаю, что так правильно, но не знаю, как мне справится с этой пустотой, бессмысленностью. А тут мама сама выпроваживает дочку и внуков - и ей норм. Наверное, так все же лучше, чем так, как в моем случае.
Ну как вам сказать. Таким, как я, всегда советуют отрезать пуповину, отцепиться от ребенка и жить своей жизнью. Так что неизвестно, какая мать из нас более токсичная - я или ваша мама. Ну и с точки зрения мамой мамы, кому легче живётся - вашей маме, которая наслаждается жизнью и свободой от детей, или мне, которая этой свободой тяготится и скучает.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу